Інформаційна політика України – Губерський Л. В
Історичний досвід дипломатичної боротьби за міжнародне визнання та утвердження української державності налічує понад тисячу років. Державотворча діяльність київських князів IX-XII ст., дипломатична діяльність Данила Галицького, Богдана – Зеновія Хмельницького, Івана Виговського, Івана Мазепи та
ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У XXI ст. У найближчій перспективі зростатиме значення інформаційно-медійного чинника для визначення місця України в міжнародних відносинах і відповідного забезпечення її євро інтеграційної перспективи. Інформаційний та іміджевий поступ країни, що
ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У XXI ст. У найближчій перспективі зростатиме значення інформаційно-медійного чинника для визначення місця України в міжнародних відносинах і відповідного забезпечення її євро інтеграційної перспективи. Інформаційний та іміджевий поступ країни, що
Україна у своїй діяльності виходить із концепції актуальності міжнародної співпраці в інформаційній сфері для світового розвитку, а стратегію на майбутнє визначає в рамках глобальних соціально-політичних змін, котрі диктують спільні рішення на шляху до інформаційного
Україна у своїй діяльності виходить із концепції актуальності міжнародної співпраці в інформаційній сфері для світового розвитку, а стратегію на майбутнє визначає в рамках глобальних соціально-політичних змін, котрі диктують спільні рішення на шляху до інформаційного
Важливе значення для інформаційної політики України має той факт, що стратегічною метою міжнародних організацій та країн Європи є прискорений розвиток європейського інформаційного суспільства, інтеграція і конкурентоспроможність на світових ринках за умови збереження багато культурності
Рада Європи – перша організація, членство в якій стало для України “своєрідним каталізатором прискорення процесу сприйняття європейського мислення” на рівні державної влади та в українському суспільстві загалом. Україна доволі ефективно співпрацює з іншими державами-членами
Поступ України у відносинах з ЄС простежується у Стратегії співробітництва з ЄС – проект “Життя і працевлаштування в інформаційному суспільстві” (стратегії і програми); спробах і намірах гармонізації законодавства; створенні умов для ринкової економіки у
Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації зовнішньополітичного курсу держави й концепції стратегічного партнерства – інтеграції до європейських та євроатлантичних структур.
Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації зовнішньополітичного курсу держави й концепції стратегічного партнерства – інтеграції до європейських та євроатлантичних структур.
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ Зовнішні демократизаційні чинники за умов глобалізації здатні впливати на інформаційну стратегію країни не лише опосередковано, а й безпосередньо. В Україні під час президентських (2004) і парламентських (2006)
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ Зовнішні демократизаційні чинники за умов глобалізації здатні впливати на інформаційну стратегію країни не лише опосередковано, а й безпосередньо. В Україні під час президентських (2004) і парламентських (2006)
Ведучи мову про зовнішні чинники впливу в загальному контексті, вважаємо дуже суттєвим такий його напрям, як конкретне піклування про українських журналістів, намагання не допустити свавілля влади проти окремих представників українських ЗМІ. У державах євроатлантичної
Європейський (регіональний) чинник впливу для України є пріоритетним у рамках дослідження євро інтеграційної політики України у сфері ЗМІ, а також визначення рівня і якості інформування українського населення про критеріальні складники зближення з Євросоюзом і
Європейський (регіональний) чинник впливу для України є пріоритетним у рамках дослідження євро інтеграційної політики України у сфері ЗМІ, а також визначення рівня і якості інформування українського населення про критеріальні складники зближення з Євросоюзом і
Основні практичні наслідки одновимірного підходу до розуміння і проведення політики у контексті евроінтеграційної перспективи (первинним у цьому дослідженні нами від самого початку був визначений критеріальний, а не організаційний вимір інтегрування), на нашу думку, такі:
Ключовим напрямом співробітництва України з європейськими організаціями після останніх президентських і парламентських виборів безумовно має стати політичне і юридичне визначення цих організацій та інформаційне підтвердження ними свого місця у планах і перспективах євро-інтегрування. Тому
Водночас нинішній українській владі, що діє в рамках конституційної реформи, необхідно здійснити реальні заходи щодо інформування населення про справжній потенціал союзництва з євро інтеграційними формуваннями. Адже й сьогодні в масовій свідомості українців (навіть на
Лише після бурхливих подій, пов’язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в інформаційному полі України дають можливість сподіватися, що керівні органи ЄС змінять ставлення
Лише після бурхливих подій, пов’язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в інформаційному полі України дають можливість сподіватися, що керівні органи ЄС змінять ставлення
У багатьох сферах співпраці між Україною і ЄС є проблеми, на яких раніше було прийнято акцентувати особливу увагу засобів масової інформації. Однак саме та частина Плану дій, що стосується демократії та прав людини, тепер
Було б доцільним включення в інформаційну стратегію Української держави й стратегію співробітництва влади зі ЗМІ положень про значимість і вигоди для обох сторін-учасниць таких планів і конкретних кроків: – виведення за рамки формалізму й
Шлях до Європи лежить через інформацію. На Україну чекає інформаційний світ, але шлях до нього лежить через повномасштабне входження в європейський інформаційний простір на засадах рівності й партнерства. Завдання ЗМІ у цьому плані полягає
Обговорювати цю проблему, на нашу думку, доцільно, попри те, що протягом останніх двох років поняття “цензура” фактично перестало бути предметом політичних дискусій. Адже високий рівень залежності журналістів і самих ЗМІ від “грошедавців” може супроводжуватися
Обговорювати цю проблему, на нашу думку, доцільно, попри те, що протягом останніх двох років поняття “цензура” фактично перестало бути предметом політичних дискусій. Адже високий рівень залежності журналістів і самих ЗМІ від “грошедавців” може супроводжуватися
Отже, розглянемо очевидну проблемність у питанні оптимізації та прискорення інтеграції України в європейський інформаційний простір у таких ключових аспектах: – неможливість відокремлення цього напряму зовнішньополітичної стратегії України від ширшого поля діяльності держави у сфері
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ З погляду інтересів формування громадянського суспільства, українські мас-медіа знаходяться на самому початку третього етапу свого незалежного становлення. Період перебудови за часів СРСР, а згодом перші 4-5 років
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ З погляду інтересів формування громадянського суспільства, українські мас-медіа знаходяться на самому початку третього етапу свого незалежного становлення. Період перебудови за часів СРСР, а згодом перші 4-5 років
Суспільно-політичні зміни в державі, перемога українського народу у виборюванні свободи й обрання нової української влади ставлять перед усіма нами питання про закріплення здобутків демократії та свободи слова. Одним із таких кроків є створення Суспільного
У європейському міжнародному законодавстві основою для розвитку суспільного телерадіомовлення є ст. 10 Європейської Конвенції про права людини, яка регламентує питання свободи преси і доступу до інформації. Вона обмежує гарантії свободи самовияву свободою від “втручання
У більшості провідних країн світу, де принципи демократії з політичних проектів перетворилися на політичну реальність, поширеною формою системи національного мовлення стало так зване суспільне телерадіомовлення. Зазначимо, що така форма мовлення визнана одним із стандартів
У більшості провідних країн світу, де принципи демократії з політичних проектів перетворилися на політичну реальність, поширеною формою системи національного мовлення стало так зване суспільне телерадіомовлення. Зазначимо, що така форма мовлення визнана одним із стандартів
У більшості провідних країн світу, де принципи демократії з політичних проектів перетворилися на політичну реальність, поширеною формою системи національного мовлення стало так зване суспільне телерадіомовлення. Зазначимо, що така форма мовлення визнана одним із стандартів
Громадське мовлення активно розвивалося й у інших країнах, зокрема в США. В основному це некомерційне радіомовлення. Перші некомерційні радіостанції з’явилися в країні ще у 20-х роках минулого століття, насамперед в університетах. У 30-ті роки
У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були
У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були
У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були
У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були
Особливої уваги потребує процес створення в Україні передумов для впровадження системи Суспільного (громадського) телебачення і радіомовлення, як це передбачено у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України. З цією метою вивчаються механізми формування та накопичення інформаційних
Особливої уваги потребує процес створення в Україні передумов для впровадження системи Суспільного (громадського) телебачення і радіомовлення, як це передбачено у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України. З цією метою вивчаються механізми формування та накопичення інформаційних
Одразу після того, як розпочалися дискусії щодо впровадження в Україні суспільного мовлення, безліч фахівців почали пропонувати свої концепції його створення. На жаль, усі вони не вирізнялися особливою оригінальністю і багато в чому повторювалися. На
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ Визначальним для просування України на векторах сучасного інформаційного простору є національна медіа-політика включно із політикою у сфері телерадіомовлення. Нині започатковано відкритий діалог влади із суспільством, за
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ Визначальним для просування України на векторах сучасного інформаційного простору є національна медіа-політика включно із політикою у сфері телерадіомовлення. Нині започатковано відкритий діалог влади із суспільством, за
Роль і місце ЗМІ у забезпеченні національної інформаційної політики визначаються насамперед їхнім впливом на суспільно-політичну ситуацію та її прогресивний розвиток. ЗМІ недарма називають “четвертою владою”, бо це дійсно та важлива соціальна інституція, яка формує
Концептуальні засади національної інформаційної політики Системна цілеспрямована інформаційна політика покликана забезпечити реалізацію насамперед таких стратегічних напрямів розвитку суспільства і держави: – захист конституційних прав та свобод громадян в інформаційній сфері – свободи висловлювання й
Концептуальні засади національної інформаційної політики Системна цілеспрямована інформаційна політика покликана забезпечити реалізацію насамперед таких стратегічних напрямів розвитку суспільства і держави: – захист конституційних прав та свобод громадян в інформаційній сфері – свободи висловлювання й
Нерозвинутість інформаційної складової в діяльності соціуму в цілому й державних структур зокрема призводить до послаблення двосторонніх комунікативних зв’язків між владою і суспільством та окремими верствами й групами суспільства. А це загрожує не лише непорозуміннями
Як відомо, певна опозиційність засобів масової інформації чинній владі є явищем цілковито нормальним, притаманним усім демократичним країнам. Але щоб конструктивно опонувати владі, ЗМІ мають бути економічно самодостатніми. І лише у цьому разі можна всерйоз
У сфері медіа-інформаційної політики слід формувати, так би мовити, певні ієрархічні правила гри й своєчасно інформувати про них ЗМІ, що дасть змогу зняти якщо не всі, то більшість проблем забезпечення свободи слова в Україні.
Ринок друкованих ЗМІ Реєстрація періодичних друкованих видань в Україні розпочалась у вересні 1990 р. До того часу в Україні існувало 1794 газети (з них 19 республіканських) та 379 журналів. З набуттям Україною незалежності в