Home ⇒ 👍Інформаційна політика України - Губерський Л. В ⇒ Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Ефірне телебачення і радіомовлення

Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Ефірне телебачення і радіомовлення

У сфері телерадіомовлення в державі функціонують 14 загальнонаціональних телемереж. Розбудовано загальнонаціональну телемережу TOB “ТРК “Експрес-Інформ”” (м. Київ) та регіональну телемережу ЗАТ “ТРК “Люкс”” (м. Львів).

Сучасний стан телерадіомовлення України сформувався шляхом трансформації системи державного мовлення і доповнення її новими ресурсними можливостями й технологіями створення і розповсюдження телерадіопрограм.

У період 1990-2005 pp. Україна пройшла шлях від мереж УТ-1, УТ-2, УТ-3, УР-1, УР-2, УР-3 до:

* 14 загальнонаціональних телемереж: Національна телекомпанія України (НТКУ), ТРК “Студія “1+1″” у формі TOB, АТЗТ “Українська незалежна ТВ-корпорація” (“Інтер”), ЗАТ “Міжнародний медіа-центр – СТБ”, TOB “ТРК “Ера””, ЗАТ “Новий канал”, TOB “Міжнародна комерційна ТРК “ICTV””, ЗАТ “ТК “ТЕТ””, ЗАТ “ТелеОдин”, TOB “ТРО “Мультимедіа-сервіс””, TOB “ТРК “НБМ””, ЗАТ “ТРК “Україна””, TOB “ТС “Служба інформації””, TOB “ТРК “Експрес-Інформ””;

* 3 регіональні телемережі: ВАТ “ТК “Тоніс””, TOB “ТС “Астра – ТБ””, ЗАТ “ТРК “Люкс””;

* 12 загальнонаціональних радіомереж: Національна радіокомпанія України (УР-1, УР-2, УР-3), ЗАТ “Наше радіо”, TOB “ТРК “Медіа-маркет””, TOB “ТРО “Русское радио” – Украйна”, AT “Онікс”, TOB “ТРК “Клас””, TOB “ТРК “Радіо-ЕраЧ ДП “ТРО “Довіра””, ЗАТ “ТРК “Люкс””, TOB “ТРК “НБМ””;

* 11 регіональних радіомереж: Українська корпорація “Телебачення і радіомовлення “ЮТАР””, ЗАТ “PK “Гала””, “Каскада”, Компанія “Нова хвиля” у формі ПП, TOB “Міжнародна асоціація теле – і радіомовників “ТО “НАРТ””, TOB “ТРК “Пілот”-Україна”, ЗАТ “ТРК “Лідер””, TOB “ТРК “Радіо Кохання””, ЗАТ “Студія “Європа плюс” – Україна”, АТЗТ “ТРО “Раді. О””, TOB фірма “Волинь”.

Для ефірного телемовлення в Україні задіяне 2500 телеканалів. Телерадіокомпаніями загальнонаціонального мовлення використовується 1895 каналів, місцевого та регіонального – 605 каналів. Ефірне радіомовлення: загальнонаціональні мережі – 542 частоти, регіональні та місцеві – 297 частот.

У зв’язку з недостатнім творчим, технічним та фінансовим потенціалом місцевих телерадіокомпаній частині з них дозволено ретрансляцію програм національних мережевих мовників.

З метою завершення розбудови виокремлених мереж мовлення для обласних державних телерадіокомпаній України Національною радою додатково замовлено 4 телеканали та 5 радіочастот.

Найбільш динамічно розвиваються телемережі ОДТРК: Кіровоградської (18 каналів), Луганської (18 каналів), Полтавської (10 каналів), Черкаської (13 каналів), а також TOB “Чорноморська телерадіокомпанія” – м. Сімферополь (20 каналів).

Таблиця 6.1. Стан розбудови загальнонаціональних телеканалів мовлення

Назва ТРО

Обсяг мовлений (год/добу)

Кількість

Частотних присвоєнь

Загальна

Потужність мережі (кВт)

Охоплення території

(%)

Охоплення населення (глядачів) (%)

НТКУ

18,7

467

814,098

95

96

Ера

5,3

467

813,978

95

96

1+1

24

425

695,788

95

95

Інтер

24

377

429,976

92

93

Новий канал

24

86

53,452

57

64

ІCTV

24

84

64,91

62

69

ТелеОдин (М1)

24

41

34,5

46

53

Україна

24

105

39,4

49

56

ММЦ-СТБ

24

67

64,04

62

68

ТЕТ

24

67

48,32

55

61

НБМ

24

31

28,83

42

49

НТН

24

77

27,8

41

48

Мультимедіа-сервіс

24

27

28

41

48

Експрес-Інформ

24

21

23,24

37

44

Згідно з Програмою дій уряду від 1998 р. мережі обласних державних телерадіокомпаній створюються для забезпечення обласного мовлення з розрахунку 14-16 годин щодобово. Аналіз фактичного мовлення ОДТРК свідчить, що наявний у них фінансовий і технічний потенціал не забезпечує якісного програмного наповнення в планових обсягах. Результатом цього є звернення кількох ОДТРК до Національної ради України з проханням про зменшення обсягу власного мовлення з метою вивільнення ефірного часу для ретрансляції програм мережевих мовників.

Таблиця 6.2. Стан розбудови радіоканалів мовлення

Назва ТРО

Обсяг мовлення

(год/добу)

Кількість частотних присвоєнь

Загальна

Потужність мережі (кВт)

Охоплення території (%)

Охоплення населення (слухачів) (%)

Загальнонаціональні радіоканали

НРКУ(УР-1)

19,4

102

4456,99

90

100

НРКУ (УР-2)

24

111

1778,98

76

92

НРКУ (УР-3)

19,3

57

1647,23

60

80

НБМ

24

52

38,5

49

56

Онікс

24

37

27,3

41

48

Медіа-маркет

24

36

25,8

39

46

Радіо-Ера

24

32

24,45

38

45

Русское радио-Украина

24

30

19,15

33

39

Наше радіо

24

28

34,6

46

54

Клас

24

27

15,75

28

34

Довіра

24

16

24,35

38

45

Люкс

24

14

12,5

24

30

Регіональні радіоканали

Гала

24

14

16,4

29

35

НАРТ

24

11

75,2

65

71

ЮТАР

24

9

16,6

29

36

Каскада

24

8

5,6

12

16

Нова Хвиля

24

7

10,5

21

26

Європа плюс – Україна

24

5

3,4

8

10

Радіо Кохання

24

5

2,6

6

8

Пілот – Україна

24

4

5,5

12

15

Раді. О

24

4

7,5

16

20

Лідер

24

3

6,2

13

17

Волинь

24

3

3

7

10

У таблицях 6.3, 6.4 подано розподіл радіочастотного ресурсу між регіонами України. Аналіз даних свідчить, що цей розподіл по території України нерівномірний у різних областях, і особливо це помітно при порівнянні кількості програм у великих містах і в провінції. Наприклад, в м. Києві – 17 ефірних телеканалів, тоді як більшість районів області мають змогу приймати з ефіру 2- З програми низької якості.

Таблиця 6.3. Стан розбудови мереж радіомовлення по регіонах України в 2005 р.

Область, регіони

Кількість

Частот, додатково введених у

2005 р.

Загальна

Кількість

Частот

Кількість частот в обласному центрі

Загальна

Потужність (кВТ)

Енергонасиченість регіону (Вт/тис. нас. /тис. км)

Вінницька

5

41

16

33,6

1,013

Волинська

6

24

4

23,045

1,254

Дніпропетровська

4

60

28

75,22

0,857

Донецька

5

57

21

78,89

0,744

Житомирська

1

19

12

44,9

1,306

Закарпатська

6

31

11

31,21

2,560

Запорізька

47

23

49,455

1,304

Івано-Франківська

0

15

12

16,5

1,401

Київська

2

50

38

127,8

1,313

Кіровоградська

11

24

13

25,35

1,302

Луганська

5

29

18

40,3

0,807

Львівська

1

24

18

27,9

0.769

Миколаївська

0

18

14

34,6

1,494

Одеська

2

46

30

84

1,344

Полтавська

8

48

13

33,67

0,949

Рівненська

0

17

10

32

1.753

Сумська

3

26

12

39,4

1,577

Тернопільська

0

24

13

21,075

2,113

Харківська

1

39

26

44,8

0,746

Херсонська

1

17

14

32,6

1,311

Хмельницька

2

30

14

61,07

2,453

Черкаська

2

20

14

29,65

1,412

Чернівецька

1

15

34,6

1,423

Чернігівська

4

22

15

41

2,347

Протягом 2005 р. для потреб регіонів (областей) додатково було введено в дію 87 нових частотних присвоєнь. Найбільшу кількість частот отримано телерадіоорганізаціями Автономної Республіки Крим, Кіровоградської та Полтавської областей.

Наведені дані з розбудови мереж телевізійного мовлення (табл. 6.4) свідчать про тенденцію до збільшення частотних присвоєнь у регіонах України протягом 2005 р.

Таблиця 6.4. Стан розбудови мереж телевізійного мовлення по регіонах України в 2005 р.

Область, регіони

Кількість каналів, додатково введених в 2005 р.

Загальна кількість каналів

Кількість каналів в обласному центрі

Загальна потужність (кВт)

Енергонасиченість регіону (Вт/тис. нас/тис. км1)

АР Крим

7

296

21

178,892

3,549

Вінницька

10

149

16

135,067

3,086

Волинська

3

49

14

46,15

2,788

Дніпропетровська

7

110

18

103,711

1,011

Донецька

8

100

17

174,03

1,423

Житомирська

12

62

13

71,411

1,937

Закарпатська

11

179

13

68,621

4,950

Запорізька

3

85

19

116,9

2,446

Івано-Франківська

0

94

15

32,767

2,348

Київська

5

56

17

189,09

1,632

Кіровоградська

9

84

15

52

2,274

Луганська

3

127

15

139,861

2,143

Львівська

1

65

16

98,9

1,924

Миколаївська

4

136

19

54,657

2,264

Одеська

13

136

21

94,405

1,360

Полтавська

16

90

14

146,06

3,253

Рівненська

2

34

14

111,13

5,222

Сумська

6

52

12

104,45

3,572

Тернопільська

0

70

15

84,549

6,174

Харківська

13

109

22

161,44

1,932

Херсонська

2

67

16

40,322

1,585

Хмельницька

9

115

18

107,075

4,087

Черкаська

7

78

15

57,43

2,344

Чернівецька

0

95

16

35,924

1,734

Чернігівська

10

62

16

105,43

5,088

Значне збільшення нових телевізійних мереж відбулось у прикордонних областях України – Харківській, Одеській, Закарпатській, а також у Полтавській, Чернігівській, Вінницькій та Житомирській областях.

Таблиця 6.5 ілюструє баланс прикордонного мовлення. У більшості прикордонних районів значно кращі умови для прийому іноземних програм, аніж вітчизняних. Прикордонне радіомовлення має дисбаланс з іноземними програмами у Вінницькій,

Таблиця 6.5. Баланс мовлення у прикордонній смузі

Область, регіони

Кількість телевізійних програм на кордоні

Кількість радіопрограм на кордоні

Українських

Сусідніх країн

Українських

(УКХ/ФМ)

Сусідніх країн (УКХ/ФМ)

Крим

11

2

0/4

4/6

Вінницька

4

10

0/1

0/2

Волинська

5

3

0/3

0/6

Донецька

12

1

8/1

2/1

Житомирська

2

1

2/0

0/1

Закарпатська

14

8

0/9

8/16

Івано-Франківська

5

3

0/3

4/0

Київська

3

2

2/0

0/1

Луганська

4

5

1/3

0/2

Львівська

10

3

0/2

0/11

Одеська

7

10

1/0

8/15

Рівненська

4

8

0/2

0/1

Сумська

3

3

0/5

3/6

Харківська

3

2

1/4

0/2

Чернівецька

11

7

0/3

9/14

Чернігівська

6

2

0/1

0/0

Волинській, Закарпатській, Львівській, Одеській, Сумській та Чернівецькій областях, де домінують іноземні програми. Рівненська, Волинська та Вінницька області відновлюють баланс прикордонного мовлення за сприяння Національної ради України. Проблемними залишаються прикордонні регіони Волинської, Одеської, Рівненської областей, де кількість національних телевізійних програм в ефірі менша за кількість програм сусідніх країн, що є елементом мовної експансії сусідніх держав та впливає на стан інформаційної безпеки України.

Згідно з новою редакцією Закону України “Про радіочастотний ресурс України” до повноважень Національної ради щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України належать замовлення на розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. Законом передбачається видача Українським державним центром радіочастот суб’єктам господарювання висновків щодо EMC РЕЗ та дозволів на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів за поданням Національної ради України. Протягом 2005 р. такі дозволи отримали 215 телерадіоорганізацій.

Замовлення частотних присвоєнь для телерадіомовлення здійснювалося шляхом затвердження плану пріоритетних розрахунків на поточний рік. До пріоритетів віднесено розвиток мовлення в прикордонних регіонах, регіонах з низьким рівнем енергонасиченості засобами мовлення, розвиток мовлення ОДТРК та завершення добудови стратегічно важливих мереж. Динаміку розрахунків нових частот для потреб телерадіомовлення показано в таблицях 6.6, 6.7, 6.8.

Відповідно до чинного законодавства протягом 2005 р. Національна рада надіслала до Українського державного центру радіо-

Таблиця 6.6. Динаміка надходження частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення

Вид мовлення

2003 р.

2004 р.

2005 р.

Ефірно-кабельне

Мовлення

(“Телесело”)

49

263

111

Телебачення

175

295

54

Радіомовлення

119

93

130

Таблиця 6.7. Кількість радіочастотних присвоєнь, оголошених для конкурсного відбору в 2005 р.

№ конкурсного пакету

Дата оголошення конкурсу

Кількість радіочастотних присвоєнь для телебачення

Кількість радіочастотних присвоєнь для ефірно-кабельної системи ДМХ – діапазону малої потужності (“Телесело”)

Кількість радіочастотних присвоєнь для радіомовлення

25

03.02.2005

18

7

16

26

22.06.2005

76

7

–

27

16.07.2005

35

–

71

28

1.10.2005

37

–

–

29

1.11.2005

15

61

14

30

27.12.2005

55

14

55

Таблиця 6.8. Стан розрахунку, узгодження та координації частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення

Область, регіони

Замовлено

Рекомендації,

Замовлені та отримані у 2005 р.

ТБ

РМ

МІТРІС

ММDS

“Телесело”

АР Крим

34

14

–

–

20

15

Вінницька

–

2

–

–

45

1

Волинська

8

4

–

–

–

2

Дніпропетровська

15

13

–

–

–

16

Донецька

24

17

–

–

–

15

Житомирська

12

3

–

–

–

6

Запорізька

8

9

–

–

3

Закарпатська

6

4

–

–

16

2

Івано-Франківська

7

1

–

–

–

1

Київська

1

1

–

–

–

1

Кіровоградська

6

–

–

–

–

5

Луганська

20

6

–

–

11

6

Львівська

7

5

–

–

–

5

Миколаївська

7

5

–

–

15

4

Одеська

11

7

–

–

12

3

Полтавська

11

11

–

–

2

10

Рівненська

6

3

–

–

–

2

Сумська

11

6

–

–

.15

4

Тернопільська

5

–

–

–

–

1

Харківська

9

6

–

–

26

6

Херсонська

6

2

–

–

–

3

Хмельницька

5

3

–

–

–

4

Черкаська

6

5

–

–

–

4

Чернівецька

4

3

–

–

16

–

Чернігівська

8

6

–

–

–

5

М. Київ

6

6

–

–

5

Частот подання на розрахунок 649 нових частотних присвоєнь для потреб телерадіомовлення.

Отримано рекомендацій на використання 295 частотних присвоєнь для впровадження: ефірно-кабельної системи ДМХ – діапазону малої потужності (“Телесело”) – 111; радіомовлення – 130; телебачення – 54.

Нові частотні присвоєння було включено Національною радою України до конкурсних відборів на право мовлення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – МЕРЕЖІ РАДІОМОВЛЕННЯ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРА МАСОВО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ У сучасному відкритому суспільстві інформація стає найважливішою цінністю, а донесення інформації до споживача – провідною галуззю діяльності, куди з кожним роком вкладають дедалі значніші капітали. Інформація стає важливим стратегічним ресурсом, відсутність якого призводить до суттєвих втрат в економіці. Інформатизація суспільства виступає одним із вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і запорукою […]...

  2. Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (Http://www. nradatvr. kiev. ua/) є конституційним, постійно діючим позавідомчим державним органом, підзвітним Верховній Раді України та Президентові України. Національна рада створюється з метою забезпечення свободи слова і масової інформації, прав та законних інтересів споживачів (телеглядачів і радіослухачів), виробників і розповсюджувачів масової звукової, візуальної, аудіовізуальної інформації і даних, […]...

  3. Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – Телебачення та радіомовлення У 2001 році в Україні було зареєстровано 791 телерадіоорганізацію, які мали 931 ліцензію на мовлення на ефірних частотах, у мережах кабельного (проводового) телебачення і радіомовлення та мовлення через супутникові ретранслятори. З них 28 державних телерадіоорганізацій (у тому числі Національні телевізійна і радіомовна компанії України), 250 комунальних телерадіоорганізацій, 513 комерційних телерадіоорганізацій. Сумарний обсяг теле – і […]...

  4. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Шведське телебачення У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були так звані “народні рухи”, тобто профспілки, освітні організації, медіа-об’єднання тощо. Проте із виникненням приватного мовлення багато які з цих організацій обрали […]...

  5. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Польське радіо й телебачення У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були так звані “народні рухи”, тобто профспілки, освітні організації, медіа-об’єднання тощо. Проте із виникненням приватного мовлення багато які з цих організацій обрали […]...

  6. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Громадські радіо й телебачення Естонії У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були так звані “народні рухи”, тобто профспілки, освітні організації, медіа-об’єднання тощо. Проте із виникненням приватного мовлення багато які з цих організацій обрали […]...

  7. Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – Державний комітет телебачення і радіомовлення України В Україні створено низку центральних органів державної виконавчої влади, які покликані здійснювати державну інформаційну політику. Передусім це: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державний комітет зв’язку та інформатизації України, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. Окрім того слід вказати на важливе значення для формування та здійснення державної інформаційної політики консультативно-дорадчих органів: Ради з […]...

  8. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Ринок телебачення Протягом 2000 – 2005 рр. на ринку телебачення в Україні відбулися суттєві зміни. Так, структура ринку телебачення у 2002 р. показана на діаграмі (рис. 4.6). Рис. 4.6. Структура ринку телебачення у 2002 р. У 2004 р. телевізійний П’ятий канал вийшов на третє місце за чисельністю аудиторії в Україні, поступаючися лише телеканалам “Інтер” та “1+1”. Такі […]...

  9. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Багатоканальне (кабельне та ефірно-кабельне) телебачення Стан багатоканального (кабельного та ефірно-кабельного) телебачення України визначається такими показниками: телемережі систем багатоканального ефірно-кабельного телебачення типу ММДС, МІТРІС, “Телесело” – 76; потужні кабельні телемережі (з кількістю абонентів понад 20 000) – 56; інші кабельні телемережі – 727. Кількість абонентів кабельного телебачення та систем багатоканального ефірно-кабельного телебачення продовжує зростати і становить уже понад 4,7 млн. Аудиторія […]...

  10. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – РАДІО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ В Україні налічується 1260 телерадіоорганізацій різних форм власності, які мають ліцензію на право мовлення. У цьому масиві суб’єктів телерадіоінформацінної діяльності слід виокремити три загальнонаціональні телекомпанії, що мають у своєму розпорядженні найпотужніші мережі поширення телевізійного сигналу в метровому діапазоні, утворені ще за часів СРСР. Вони забезпечують інформацією 80-97% населення країни. Це Національна телекомпанія України (НТКУ) і […]...

  11. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Чому розвиток телебачення в Україні гальмується? Ситуація на радіостанціях дуже схожа на ситуацію в розважальних паперових виданнях, оскільки бурхливо зростає кількість музичних FМ-станцій. А от ситуація на телебаченні не набагато відрізняється від ситуації в інших мас-медіа. Чи є хоч один телеканал в Україні справді прибутковим? Декларований найбільшими телеканалами прибуток від реклами (а реальний набагато менший) не дає змоги говорити про серйозний […]...

  12. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Супутникове мовлення Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 1995 р. № 392 “Про розміри грошових зборів за видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення” та на підставі прийнятих Національною радою рішень про визначення переможців конкурсу на мовлення і видачу ліцензій телерадіокомпаніям ефірного, проводового, кабельного та супутникового видів мовлення та відповідно до Положення “Про […]...

  13. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Фінансово-економічна робота Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 1995 р. № 392 “Про розміри грошових зборів за видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення” та на підставі прийнятих Національною радою рішень про визначення переможців конкурсу на мовлення і видачу ліцензій телерадіокомпаніям ефірного, проводового, кабельного та супутникового видів мовлення та відповідно до Положення “Про […]...

  14. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Проводове мовлення Стан багатоканального (кабельного та ефірно-кабельного) телебачення України визначається такими показниками: телемережі систем багатоканального ефірно-кабельного телебачення типу ММДС, МІТРІС, “Телесело” – 76; потужні кабельні телемережі (з кількістю абонентів понад 20 000) – 56; інші кабельні телемережі – 727. Кількість абонентів кабельного телебачення та систем багатоканального ефірно-кабельного телебачення продовжує зростати і становить уже понад 4,7 млн. Аудиторія […]...

  15. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Громадське мовлення у Франції У Швеції функціонують три громадські мовники – Шведське телебачення, Шведське радіо, Освітнє мовлення. Всі вони є незалежними компаніями. Юридично вони зорганізовані як товариства з обмеженою відповідальністю. До 90-х років минулого століття їхніми співвласниками були так звані “народні рухи”, тобто профспілки, освітні організації, медіа-об’єднання тощо. Проте із виникненням приватного мовлення багато які з цих організацій обрали […]...

  16. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Громадське мовлення США Громадське мовлення активно розвивалося й у інших країнах, зокрема в США. В основному це некомерційне радіомовлення. Перші некомерційні радіостанції з’явилися в країні ще у 20-х роках минулого століття, насамперед в університетах. У 30-ті роки більшість із них закрилися через фінансові труднощі. В 1945 р. у США функціонувало лише 25 освітніх радіостанцій. Тоді Федеральна комісія зв’язку, […]...

  17. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Інформаційна політика у сфері безпеки й безпека інформаційної діяльності в Україні Нерозвинутість інформаційної складової в діяльності соціуму в цілому й державних структур зокрема призводить до послаблення двосторонніх комунікативних зв’язків між владою і суспільством та окремими верствами й групами суспільства. А це загрожує не лише непорозуміннями між різними гілками влади у державному центрі, а й непорозуміннями між центром та регіонами. Небажаним наслідком тут може стати порушення інтегральної […]...

  18. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ Концептуальні засади національної інформаційної політики Системна цілеспрямована інформаційна політика покликана забезпечити реалізацію насамперед таких стратегічних напрямів розвитку суспільства і держави: – захист конституційних прав та свобод громадян в інформаційній сфері – свободи висловлювання й права на поінформованість; – протидія структурам міжнародної організованої злочинності, що зловживають прозорістю світових інформаційних потоків; – інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності ЗМІ, владних, […]...

  19. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Електронні мас-медіа Пріоритетними в розвитку електронних мас-медіа визнано: наукову підтримку галузі, з урахуванням світових тенденцій розвитку телебачення і радіомовлення, через удосконалення нормативно-правової та нормативно-технічної бази телерадіомовної сфери, а також створення національної сучасної метрологічної служби телебачення та радіомовлення; здійснення цільових заходів щодо інтеграції телерадіоінформаційної сфери України в загальноєвропейський медіа-простір; переозброєння і модернізацію основних ланок суспільного телерадіомовлення з метою […]...

  20. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ІНФРАСТРУКТУРА МАСОВО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ ІНФРАСТРУКТУРА МАСОВО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ У сучасному відкритому суспільстві інформація стає найважливішою цінністю, а донесення інформації до споживача – провідною галуззю діяльності, куди з кожним роком вкладають дедалі значніші капітали. Інформація стає важливим стратегічним ресурсом, відсутність якого призводить до суттєвих втрат в економіці. Інформатизація суспільства виступає одним із вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і запорукою […]...

  21. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Розділ 5. ХАРАКТЕРИСТИКА СФЕРИ МАС-МЕДІА УКРАЇНИ ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ В Україні створено конкурентне середовище, в якому функціонують усі засоби масової інформації та комунікації, що сприяє диверсифікації джерел поширення та отримання інформації. Насамперед здійснюються заходи, спрямовані на подальший розвиток електронних засобів масової інформації, які нині посідають домінантну позицію в інформаційному просторі. Загалом основні принципи, норми та положення прийнятих законів […]...

  22. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА ДОБИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У XXI ст. У найближчій перспективі зростатиме значення інформаційно-медійного чинника для визначення місця України в міжнародних відносинах і відповідного забезпечення її євро інтеграційної перспективи. Інформаційний та іміджевий поступ країни, що намітився протягом останніх кількох років, потребує постійного підтримання зовнішньополітичними рішеннями та вдосконаленням національної інформаційної політики. При цьому слід брати до уваги […]...

  23. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Розділ 6. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ ІНФРАСТРУКТУРА МАСОВО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ У сучасному відкритому суспільстві інформація стає найважливішою цінністю, а донесення інформації до споживача – провідною галуззю діяльності, куди з кожним роком вкладають дедалі значніші капітали. Інформація стає важливим стратегічним ресурсом, відсутність якого призводить до суттєвих втрат в економіці. Інформатизація суспільства виступає одним із вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і запорукою […]...

  24. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ В Україні створено конкурентне середовище, в якому функціонують усі засоби масової інформації та комунікації, що сприяє диверсифікації джерел поширення та отримання інформації. Насамперед здійснюються заходи, спрямовані на подальший розвиток електронних засобів масової інформації, які нині посідають домінантну позицію в інформаційному просторі. Загалом основні принципи, норми та положення прийнятих законів […]...

  25. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Телерадіокорпорація Бі-Бі-Сі У більшості провідних країн світу, де принципи демократії з політичних проектів перетворилися на політичну реальність, поширеною формою системи національного мовлення стало так зване суспільне телерадіомовлення. Зазначимо, що така форма мовлення визнана одним із стандартів демократичного розвитку, який став правилом для держав Євросоюзу. Вивчення міжнародного досвіду в цій сфері дає можливість полегшити пошук шляхів вирішення цієї […]...

  26. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ЛІТЕРАТУРА Здійснення національної інформаційної політики в контексті євро інтеграційної стратегії України та наближення до європейських стандартів у сфері інформації та комунікації зумовлює динаміку змін в інформаційній сфері держави, стимулює позитивні зрушення у використанні нових комунікаційних послуг, впливає на вдосконалення інформаційного законодавства, сприяє розвитку суспільного телерадіомовлення та національного сегмента мережі Інтернет, забезпечує поступове поліпшення фінансового становища ЗМІК […]...

  27. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ПІСЛЯМОВА Здійснення національної інформаційної політики в контексті євро інтеграційної стратегії України та наближення до європейських стандартів у сфері інформації та комунікації зумовлює динаміку змін в інформаційній сфері держави, стимулює позитивні зрушення у використанні нових комунікаційних послуг, впливає на вдосконалення інформаційного законодавства, сприяє розвитку суспільного телерадіомовлення та національного сегмента мережі Інтернет, забезпечує поступове поліпшення фінансового становища ЗМІК […]...

  28. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ВИДАВНИЧА СПРАВА ТА ПОЛІГРАФІЯ В Україні налічується 1260 телерадіоорганізацій різних форм власності, які мають ліцензію на право мовлення. У цьому масиві суб’єктів телерадіоінформацінної діяльності слід виокремити три загальнонаціональні телекомпанії, що мають у своєму розпорядженні найпотужніші мережі поширення телевізійного сигналу в метровому діапазоні, утворені ще за часів СРСР. Вони забезпечують інформацією 80-97% населення країни. Це Національна телекомпанія України (НТКУ) і […]...

  29. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Системи телерадіомовлення в Німеччині У більшості провідних країн світу, де принципи демократії з політичних проектів перетворилися на політичну реальність, поширеною формою системи національного мовлення стало так зване суспільне телерадіомовлення. Зазначимо, що така форма мовлення визнана одним із стандартів демократичного розвитку, який став правилом для держав Євросоюзу. Вивчення міжнародного досвіду в цій сфері дає можливість полегшити пошук шляхів вирішення цієї […]...

  30. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Інформаційна підтримка європейської інтеграції Водночас нинішній українській владі, що діє в рамках конституційної реформи, необхідно здійснити реальні заходи щодо інформування населення про справжній потенціал союзництва з євро інтеграційними формуваннями. Адже й сьогодні в масовій свідомості українців (навіть на рівні вітчизняних експертів) переважає думка, що на українську політику із зовнішніх сил найсуттєвіше впливають і далі спроможні впливати Російська Федерація та […]...

  31. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Нова інформаційна перспектива Лише після бурхливих подій, пов’язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в інформаційному полі України дають можливість сподіватися, що керівні органи ЄС змінять ставлення до концепту “Ширша Європа” через нове співробітництво з Україною. Голосування Європарламенту за новий формат відносин з Україною дало певні підстави для […]...

  32. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – СУСПІЛЬНЕ ТЕЛЕРАДЮМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ – АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ Й МОДЕЛІ Суспільно-політичні зміни в державі, перемога українського народу у виборюванні свободи й обрання нової української влади ставлять перед усіма нами питання про закріплення здобутків демократії та свободи слова. Одним із таких кроків є створення Суспільного телебачення України та перехід до незалежного суспільного мовлення. Реалізація такого проекту має стати однією з надійних гарантій остаточного припинення практики закритого […]...

  33. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ІНФОРМАЦІЙНА ПРИСУТНІСТЬ УКРАЇНИ У СВІТІ Проблема забезпечення позитивного сприйняття України у світі посідає одне з центральних місць у зовнішньополітичній діяльності держави. З початку становлення незалежної України її міжнародний імідж значною мірою зумовлював просування нагальних зовнішньополітичних завдань української держави: її міжнародного визнання світовим співтовариством, закріплення її статусу в міжнародних організаціях та режимах, забезпечення міжнародної підтримки проведенню економічних реформ в Україні. В […]...

  34. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Фінансова схема медіа-бізнесу З’ясувати ситуацію на медіа-ринку в Україні допоможе аналіз анонімного опитування працівників ЗМІ, проведене інтернет-виданням “Телекритика”. У листопаді 2002 р. було розіслано 450 анкет у різні за типом, місцезнаходженням та формою власності ЗМІ й отримано 149 заповнених. Це достатньо хороший рівень повернення заповнених анкет при поштових опитуваннях. Серед тих, хто не відповів, було більше представників комерційних, […]...

  35. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Ринок друкованих ЗМІ Ринок друкованих ЗМІ Реєстрація періодичних друкованих видань в Україні розпочалась у вересні 1990 р. До того часу в Україні існувало 1794 газети (з них 19 республіканських) та 379 журналів. З набуттям Україною незалежності в інформаційному просторі держави сталися докорінні зміни. Так, тільки з вересня до грудня 1990 р. було зареєстровано 1775 газет (із них 593 […]...

  36. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Концепції створення суспільного телерадіомовлення в Україні Одразу після того, як розпочалися дискусії щодо впровадження в Україні суспільного мовлення, безліч фахівців почали пропонувати свої концепції його створення. На жаль, усі вони не вирізнялися особливою оригінальністю і багато в чому повторювалися. На сьогоднішній день до розгляду можна прийняти три концепції побудови суспільного телебачення в Україні: – створення суспільного телебачення шляхом ліквідації системи державного […]...

  37. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Міжнародно-правове регулювання суспільного мовлення У європейському міжнародному законодавстві основою для розвитку суспільного телерадіомовлення є ст. 10 Європейської Конвенції про права людини, яка регламентує питання свободи преси і доступу до інформації. Вона обмежує гарантії свободи самовияву свободою від “втручання державної влади”. Подальший розвиток ці ідеї дістали при розробці Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права. Низка делегацій, які брали участь […]...

  38. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – НАЦІОНАЛЬНИЙ СЕГМЕНТ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ Неформально український сегмент мережі Інтернет почав свій розвиток наприкінці 1990 р. Перші користувачі мережі Інтернет з’явилися на території України ще за часів СРСР. У 1990 р. було створено перші три вузли доступу до мережі. Того ж року здійснено перші заходи щодо певної підтримки української частини доменного простору мережі Інтернет – домену, uа. А офіційно домен. […]...

  39. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ ТА СИСТЕМИ Україна має потужну галузь зв’язку та інформатизації, доходи якої щороку зростають. Так, лише за січень-квітень 2004 р. вони збільшилися на 53,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2003 р. і склали 5,952 млрд гривень. 30% загальної суми доходів припадає на послуги міжміського, в тому числі й міжнародного, зв’язку. Обсяг цих послуг зріс до 1,787 млрд гривень. […]...

  40. Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Ринок Інтернет Український сегмент мережі Інтернет почав розвиватися з кінця 1990 p., а домен. ua був зареєстрований у грудні 1992 р. За даними Державного комітету зв’язку та інформатизації, в Україні станом на 2004 р. налічувалося близько 260 тис. постійних і 140 тис. нерегулярних користувачів Інтернет. За іншими оцінками, ринок Інтернет в Україні за 2004 р. становив 48,7 […]...

Інформаційна політика України – Губерський Л. В. – Ефірне телебачення і радіомовлення
«
»