Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
Дії | Рівень |
А) Закликати ЗМІ – друковані й електронні, а також нові форми ЗМІ – і надалі відігравати важливу роль в інформаційному суспільстві | Н, Р, М |
Б) Заохочувати розробку національного законодавства, що гарантує незалежність і плюралізм засобів масової інформації | Н |
В) Ужити належних заходів – не зазіхаючи при цьому на свободу слова – для боротьби з непристойністю контенту ЗМІ і запобігати зловживанню ІКТ | Н, Р, М |
Г) Заохочувати професійних працівників засобів масової інформації в розвинутих країнах налагоджувати партнерські стосунки і створювати мережі із засобами масової інформації в країнах, що розвиваються, особливо у сфері професійної підготовки | Н, Р, М |
Д) Підтримувати створення гармонічного і різнобічного образу жінки в засобах масової інформації | Н, Р, М |
Інформаційне суспільство має керуватися загальноприйнятими цінностями, а також прагнути до розвитку загального блага і запобігання зловживань при використанні ІКТ
Дія | Рівень |
А) Всі учасники інформаційного суспільства мають сприяти розвитку загального блага, захистові недоторканності приватного життя і запобіганню зловживань при використанні ІКТ, пов’язаних, зокрема, з расизмом, расовою дискримінацією, ксенофобією й іншими формами нетерпимості, а також педофілієй і дитячою порнографією | Н, Р, М |
Б) Закликати відповідні зацікавлені сторони, особливо академічні кола, продовжувати дослідження етичних аспектів ІКТ | Н, Р, М |
11. Міжнародне і регіональне співробітництво
Міжнародне співробітництво усіх зацікавлених кіл має вирішальне значення для реалізації чинного Плану дій і має зміцнюватися з метою сприяння забезпеченню універсального доступу і ліквідації розриву в цифрових технологіях, зокрема за допомогою надання інструментів реалізації.
Дії | Рівень |
А) Органи державного управління країн, що розвиваються, мають визначати відносну пріоритетність проектів у галузі ІКТ з питань міжнародного співробітництва і надання допомоги у реалізації проектів розвитку інфраструктури з боку розвинених країн і міжнародних фінансових організацій | Н, Р, М |
Б) У контексті Глобального договору Організації Об’єднаних Націй і спираючись на План дій Організації Об’єднаних Націй на тисячоліття, створювати і розвивати партнерські відносини між державним і приватним секторами, приділяючи особливу увагу використанню ІКТ | М |
В) Запропонувати міжнародним організаціям включити ІКТ у свої програми роботи і сприяти на всіх рівнях країнам, що розвиваються, у підготовці планів дій, спрямованих на сприяння досягненню цілей, зазначених у Декларації принципів і Плані дій | М |
Слід також зазначити, що проблеми, тією чи іншою мірою пов’язані з побудовою інформаційного суспільства, цікавлять не лише міжнародну спільноту, а й міждержавні організації, зокрема це стосується Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та “Країн вісімки”. Щодо першої – то ми більш детально розглянемо її підходи до однієї з основних складових інформаційного суспільства – розробки і впровадження електронного уряду (або інакше кажучи електронного державного управління) у сьомому розділі навчального посібника. Щодо “країн вісімки” – то зупинимося на більш конкретному розгляді основних положень такого важливого документа, як Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства.
Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства.
В Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства (прийнятій лідерами країн вісімки у м. Окінава, Японія, у 2000 р.) зазначається, що потенційні вигоди інформаційних і комунікаційних технологій, які полягають у стимулюванні конкуренції, сприянні розширенню виробництва, створенні й підтримці економічного зростання та збільшення зайнятості, відкривають значні перспективи. Завдання країн вісімки – не лише заохочувати перехід до інформаційного суспільства та полегшувати цей процес, а й якомога повніше реалізувати його економічні, соціальні та культурні переваги. Для досягнення цих цілей важливо побудувати роботу за такими ключовими напрямами:
– проведення економічних і структурних реформ з метою створення умов відкритості, ефективності, конкуренції та новаторства, котрі доповнювались би заходами щодо адаптації ринків праці, розвитку людських ресурсів та забезпечення соціальної злагоди;
– управління макроекономікою, яке допоможе підприємствам та споживачам складати більш точні плани, бути впевненішими у майбутньому, ефективніше використовувати переваги нових інформаційних технологій;
– розробка інформаційних мереж, що забезпечуватимуть швидкий, надійний та безпечний економічний доступ за допомогою конкурентоспроможного ринку, відповідних нововведень у мережевих технологіях, послугах та застосуваннях;
– розвиток людських ресурсів, спроможних відповідати вимогам інформаційної епохи, готових до навчання протягом усього життя та здатних задовольняти зростаючий попит на фахівців з інформаційних і комунікаційних технологій у багатьох секторах нашої економіки;
– активне використання інформаційних і комунікаційних технологій державним сектором, сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для гарантування підвищення рівня доступності влади для всіх громадян.
У Хартії також зазначається, що приватний сектор відіграє провідну роль у розвитку інформаційно-комунікаційних систем в інформаційному суспільстві. Однак завдання створення передбачуваної, прозорої і недискримінаційної політики та нормативної бази, необхідних для інформаційного суспільства, покладене на уряди. Важливо уникнути недоречних регулюючих втручань, котрі заважатимуть виявленню ініціатив приватного сектора щодо створення умов, сприятливих для запровадження інформаційних і комунікаційних технологій. Уряди мають гарантувати, що правила й процедури щодо інформаційних і комунікаційних технологій відповідатимуть революційним змінам в економічній діяльності, враховуватимуть принципи ефективного партнерства між державним і приватним секторами, а також будуть прозорими та технологічно нейтральними.
Аби максимізувати соціальні й економічні вигоди інформаційного суспільства, лідери країн вісімки домовилися щодо таких ключових принципів та підходів і рекомендували їх іншим:
– продовжувати сприяти розвитку конкуренції на відкритих ринках у галузі інформаційних технологій та телекомунікаційної продукції і послуг, включаючи недискримінаційне й орієнтоване лише на вартість підключення до основних телекомунікацій;
– захист прав інтелектуальної власності у сфері інформаційних технологій життєво важливий для впровадження інформаційних і комунікаційних технологій та інновацій, розвитку конкуренції та поширення нових технологій;
– важливо також відновити зобов’язання урядів щодо використання програмного забезпечення відповідно до принципів захисту інтелектуальної власності;
– такі послуги, як телекомунікації, транспорт та пошта, є винятково важливими для економіки інформаційного суспільства – підвищення саме їхньої ефективності здатне максимізувати вигоди інформаційних і комунікаційних технологій; митні та інші процедури, пов’язані з торгівлею, так само важливі для створення умов, сприятливих для їх розвитку;
– спростити міжнародну е-торгівлю шляхом подальшої лібералізації та вдосконалення мереж, відповідних послуг і процедур у контексті жорстких рамок Всесвітньої торговельної організації тощо;
– розвивати ефективні та дієві механізми захисту приватності споживачів, а також захисту таємниці обробки персональних даних зі збереженням вільного інформаційного потоку;
– надалі розвивати й забезпечувати ефективне функціонування електронної ідентифікації, електронного підпису, криптографії та інших засобів безпеки та надійності операцій.
Зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на розвиток Глобального інформаційного суспільства, мають бути скоординованими, аби забезпечити безпечний та вільний від злочинності кіберпростір. Держави мають гарантувати, що буде вжито ефективних заходів – як це вказано у Керівних принципах безпеки інформаційних систем ОЕСР – у боротьбі зі злочинністю у комп’ютерному середовищі. Буде розширено співпрацю країн вісімки в рамках Ліонської групи з транснаціональної організованої злочинності. Такі нагальні проблеми безпеки, як хакерство та комп’ютерні віруси, також потребують ефективних політичних рішень.
Стратегія розвитку інформаційного суспільства має бути підкріплена розвитком людських ресурсів, здатних відповісти на вимоги інформаційної доби. Країни вісімки прагнуть досягнути того, щоб всі їхні громадяни мали можливість набувати й удосконалювати інформаційну і комунікаційну технологічну грамотність та навички шляхом освіти й навчання протягом усього життя. З цією метою обладнують комп’ютерами з підключенням до Інтернету школи, класи й бібліотеки, готують викладачів з інформаційних і комунікаційних технологій і засобів.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)