Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – Мережева війна (Дж. Арквілла і Д. Ронфельдт)
Інформаційне суспільство зосереджує увагу на своїх інформаційних складових у всій їхній різноманітності. Вступ в інформаційну цивілізацію одночасно позначається на розширенні застосування інформаційних технологій як у мирних, так і у воєнних цілях. При цьому є варіанти руху бізнесу вперед, оскільки він має більші можливості для вирішення завдань, але є варіанти виходу на перший план військових, завдання яких можуть бути як дуже важливими, так і підтриманими великими людськими і фінансовими ресурсами.
Одночасно з появою нового інструментарію, зміною самого простору безпеки змінюються завдання і цілі, і все це певним чином є взаємозалежним.
Можна навести думку заступника міністра оборони США П. Вулфовіца: “Ми рухаємося від межі, яка фокусувалась у минулому на відомих погрозах до більш гнучкої межі, заснованої на можливостях захищати себе від мінливих і невідомих погроз… від фокусу на програмах і платформах до фокусу на результатах… від сегментованої інформації і закритої інформаційної архітектури до мережевої інформації і відкритої архітектури…”*42. Йдеться про принципову зміну всієї парадигми війни. Однак у всіх схожих випадках паралельно проходить і зміна парадигми світу, оскільки будь-яка нова технологія, де б вона спочатку не з’явилася, завжди починає розвиватися в найбільш популярних галузях.
*42: {Wolfowitz P. Remarks at a conference on defence transformation, sponsored by Heritage Foundation. February 27, 2004 // www. def enselink. mil.}
Діставши бурхливого розвитку, інформаційні технології змогли переформувати звичайні воєнні дії, змінивши при цьому стратегію і тактику. Ці зміни ми й розглянемо нижче.
Мережева війна (Дж. Арквілла і Д. Ронфельдт)
Дж. Арквілла і Д. Ронфельдт підкреслювали, що мережева війна не закінчується тільки Інтернетом*43. Інформаційна революція підсилила мережеву форму організації, чим скористалися у воєнних цілях. Інформаційна революція також створила залежність бойових дій від інформації та комунікації. Зростаюча роль недержавних гравців і мережеві форми організації з’єдналися, щоб відтворити можливість подій 11 вересня.
*43: {3 Arquilla J., Ronfeldt D. The advent of netwar // Networks and netwar. – Santa Monica, 2001 / RAND.}
Новий вид мережевої війни проти війни ієрархічної (ілюстрацією чого і стали події 11 вересня і наступні події), виник у результаті нових інформаційних можливостей. По суті, мережева структура розірвана територіально, але зцементована інформаційно. Кожна структурна має поєднуватися когнітивно (табл. 2.4).
Таблиця 2.4. Взаємозв’язок різних рівнів систем
Тип структури | Фізичний простір | Інформаційний простір | Когнітивний простір |
Ієрархічна структура | Зв’язаність | Зв’язаність | Зв’язаність |
Мережева структура | Розірваність | Зв’язаність | Зв’язаність |
Звідси випливає, що розірваність фізична має компенсуватися посиленням інформаційної і когнітивної зв’язаності.
Останній тип зв’язаності, ймовірно, і позначається на зростанні радикалізму. Мережеві структури тероризму викликали до життя нові методи боротьби з ними, у тому числі спроби контролювати нарративи, що поширюються в мережі, оскільки саме вони формують ту зв’язаність учасників мережі, що заміняє їм територіальну близькість.
Світ здійснив перехід від доби геополітики до нової геоекономіки*44. Однак сьогодні геостратегія починає реалізовуватися у когнітивній сфері: типовою американською фразою, яку можна простежити від Сун-Цзи, є така: війни програються в головах полководців і солдат.
*44: { Aligica P. Geo-economics as a geo-strategic paradigm: an assessment // www. hudson. org.}
Якщо раніше перемогу здобували у сфері геополітики, потім – геоекономіки, то тепер дії змістилися у сферу когнітивного простору.
Інформаційна революція змінює як систему озброєнь, так і систему цілей, у результаті чого відбувається перехід, наприклад, до нелетальної зброї, а також до атаки, спрямованої на електронні системи противника*45.
*45: { Arquilla J., Ronfeldt D. Information, power and grand strategy: in Athena’s camp // In Athena’s camp. – Santa Monica, 1997 / RAND.}
Дж. Арквілла і Дж. Ронфельдт вбачають майбутні можливості у захисті ціннісної системи суспільства, оскільки інформація не тільки важлива як процес, а і виконує структурну роль, що програмує організацію системи*46. Автори вважають, що в майбутньому інформаційна революція зробить ідеї більш важливими, ніж матеріальні об’єкти.
*46: { Arquilla J., Ronfeldt D. Looking ahead: preparing for information age conflict // In Athena’s camp. – Santa Monica, 1997 RAND.}
Виходячи з усіх цих причин, виникає пропозиція, щоб інформаційна стратегія стала окремим виміром великої стратегії*47. Тим більше, що постійно виникають нові варіанти застосування інформаційних технологій, до яких суспільство не готове. Яскравим прикладом такої нової реалізації став Сапатистський рух у Мексиці, який за допомогою зв’язків між неурядовими організаціями різних країн виявився здатним утриматися в рамках як партизанської, так і інформаційної війн*48. Тобто повторився стандартний феномен, коли мала структура починає діяти як велика, скориставшись підтримкою інформаційного простору, що в змозі змінювати пріоритети. Інформаційно сильне стає просто сильним, у той час як реально сильна, але інформаційно слабка структура починає сприйматися як дійсно слабка.
*47: { Arquilla J., Ronfeldt D. The emergence of noopolitik. Toward an American information stratefy. – Santa Monica, 1999. – P. 41 / RAND.}
*48: { Ronfeldt D., Arquilla J. a. o. The Zapatista social network in Mexico. – Santa Monica, 1998 / RAND.}
Нові технології стимулюють виникнення нових форм організації, що у свою чергу можуть порушувати наявний баланс сил, завойовуючи собі місце під сонцем. У відповідь для боротьби з ними мають трансформуватись і збройні сили, як це відбулося, наприклад, зі спецпідрозділами, що одержали права на глобальне застосування.
Д. Фрам і Р. Перл підкреслюють, що атака на Всесвітній торговий центр коштувала не просто сто тисяч доларів, а за нею стоїть рекрутування і тренування сотень бійців джихаду, утримання таборів, де вони проживають, а також уся інфраструктура екстремістського ісламу*49.
*49: { Frurn D., Perle R. An end to evil. – New York, 2003. – P. 229.}
Мережеві структури пропонується аналізувати в структурах таких п’яти рівнів*50:
*50: { Ronfeldt D., Arquilla J. What next for networks and netwars? // Networks and netwar. – Santa Monica, 2001 / RAND.}
– організаційний рівень: організаційна структура;
– нарративний рівень: які історії функціонують;
– доктринальний рівень: стратегії і методи;
– технологічний рівень: інформаційні системи;
– соціальний рівень: особистісні зв’язки, що забезпечують довіру і відданість.
Мережева організація як новий феномен одержала дуже швидке поширення, оскільки вона відповідає тим новим, що часто тільки формуються, реаліям світу, до яких ще не готові старі ієрархічні форми.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)