Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – 7.6. Російський проект електронного уряду

Специфіка російського Інтернету на відміну від західного полягає, на думку російських дослідників, у такому:

1) обмеженні доступу до нього (доступ відкритий лише для індивідів, що відповідають ряду критеріїв: а) наявність достатніх матеріальних засобів або робота організації, що має доступ до Інтернету; б) проживання у визначеному географічному ареалі (як правило, європейській частині Росії); в) належність до населення досить великого міста;

2) наявності в регіонах організацій (провайдерів), які володіють монопольними правами на підключення до Інтернету;

3) високому рівні вартості послуг, малодоступного для основного населення країни. Одним з парадоксальних, на перший погляд, наслідків цього положення є, на думку російських фахівців, більш високі темпи формування віртуального співтовариства на основі Інтернету в Росії, ніж у західному світі, де Інтернет є загальнодоступним засобом комунікації. Це також зумовлює привілейований статус члена цього співтовариства.

В умовах збільшення числа індивідуальних користувачів у Росії Інтернет дає можливість якісно нової взаємодії між органами влади і суспільством в інтерактивному просторі. Як зазначає представник Департаменту урядової інформації Апарату Уряду РФ A. M. Кошкін, російський проект електронного уряду складається з двох взаємозалежних (і одночасно самостійних) проектів.*137 Це внутрішня урядова інформаційна інфраструктура, аналог корпоративної мережі, та зовнішня інформаційна інфраструктура, яка взаємодіє з громадянами й організаціями.

*137: { Кошкин А. Н. Проект “электронного правительства”: мировой опыт и российские перспективы. Государство и “информационная революция” // Проблеми подолання “цифрової нерівності” у Росії і країнах СНД: Матеріали міжнародного семінару. – М., 2000. – 156 с.}

У межах проекту електронної держави інтегруються інформаційні ресурси федеральних міністерств і відомств, забезпечується доступ до них, а також створюється система он-лайнових послуг (у тім числі платних).

Урядова мережева інфраструктура має бути націлена на вирішення актуальних політичних, економічних і соціальних завдань держави і забезпечувати:

– реалізацію права громадян на доступ до відкритої державної інформації;

– доведення до громадськості об’єктивної і достовірної інформації про діяльність органів державної влади, що буде зміцнювати довіру до держави і політики, яка нею проводиться;

– взаємодію і постійний діалог держави з громадянами й інститутами громадянського суспільства, а також необхідний рівень суспільного контролю за діяльністю державних органів і організацій;

– об’єднання інформаційних ресурсів і послуг органів державної влади, органів державної влади суб’єктів федерації і місцевого самоврядування з метою зміцнення загальнонаціонального інформаційного простору;

– удосконалення системи державного управління, оптимізацію структури державного апарату, зменшення фінансових і матеріальних витрат на його утримання, передбачаючи поетапний перехід частини державних послуг, що мають вартісне вираження, в систему державних мережевих послуг, що відповідає реальним потребам громадян і організацій;

– ефективну підтримку економічної діяльності державних суб’єктів, що господарюють, даючи їм змогу ефективно інтегруватися в загальнонаціональний і світовий економічний простір;

– взаємодію і співробітництво з державними органами зарубіжних країн і міжнародних неурядових організацій.

Створення і розвиток урядової мережевої інформаційної інфраструктури потребує відповідної формалізації в нормативно-правових актах і необхідного бюджетного фінансування. Крім того, створення інформаційної мережевої інфраструктури держави має супроводжуватися реінжиніриигом усієї системи управлінських процесів, що, насправді, означає подолання стереотипів бюрократичної культури. А це не так просто. Можливо, реалізації проекту буде сприяти Адміністративна реформа, мета якої – модернізація системи державного управління.

Процес створення урядової мережевої інфраструктури в Росії відповідає етапам, які проходять всі уряди. На сьогодні в Росії реалізується перший етап, для якого характерно створення первинних відомчих інтерфейсів. У зв’язку з цим має бути максимально розроблено питання розгортання в мережі Інтернет інфраструктури, що надає користувачам послуги суто інформаційного характеру, які працюють на зовнішній інформаційний контур.

У межах урядового інформаційного контуру доцільно створювати механізми, підтримувані онлайновими відомчими співтовариствами, насамперед, інформаційними підрозділами міністерств і відомств (прес-службами або управліннями зв’язків із громадськістю), які більше готові освоювати нові технології мережі Інтернет. У міру відпрацювання цих мережевих механізмів і послуг, їх досвід і рішення можна буде переносити й в інші сфери урядового контуру управління.

Уже сьогодні цікавими і реалістичними можуть стати такі мережеві проекти для державних органів.

– Проект створення сучасної системи інформування громадськості щодо діяльності органів державної влади. Мова може йти про створення горизонтально і вертикально інтегрованих (у межах урядового порталу) повинних ресурсів, підтримуваних інформаційними підрозділами різних федеральних відомств і місцевих органів влади.

– 3 погляду мережевої підтримки, цікавим може стати створення спеціалізованого модуля онлайнової підтримки мережевих проектів для різних державних структур. Ідея порталу “narod. ru” для відкриття мережевих представництв державних органів і організацій може виявитися плідною.

– Онлайнові послуги для журналістів і редакцій засобів масової інформації. Мова може йти про створення систем віртуальної акредитації, яка забезпечуватиме онлайновий доступ журналістів (особливо це важливо для регіональних засобів масової інформації) на заходи, що проводяться в Будинку уряду, міністерствах і відомствах.

– Каталог мережевих ресурсів органів державної влади, що забезпечить повноцінні пошукові та інші послуги. Це не тільки корисно і зручно для користувачів, а й дасть змогу вести моніторинг ситуації у сфері державних мережевих ресурсів.

– Довідково-інформаційні бази даних урядових документів, що інтегрують тексти урядових документів з інтерфейсами, які забезпечують зручний пошук.

– Розвиток мережевої урядової інфраструктури, що дає змогу вирішувати завдання інформаційного забезпечення діяльності уряду, міністерств і відомств у нестандартних (кризових, проблемних) ситуаціях. Нові технологи дають змогу оперативно створювати віртуальні майданчики під завдання, досить легко їх адмініструвати. Але найголовніше – не створювати додаткові структури off-line.

– Створення мережевих механізмів діалогу (взаємодії) уряду (відомств) і громадян (співтовариств) у вигляді спеціалізованих онлайнових форумів з тих чи інших суспільно значимих проблем. З огляду на склад нинішньої аудиторії російського Інтернету, ці форуми могли б виконувати функції постійно діючих експертних співтовариств.

– Значну користь може давати онлайнова система навчання і професійної підготовки державних службовців.

Для впровадження зазначених послуг немає необхідності витрачати сили і засоби на проектування. У Мережі вже існують готові рішення, які можна адаптувати для завдання державних органів. Разом з тим, створюючи первинні мережеві структури і послуги, вкрай важливо надати процесу певної скоординованості. Адже в кінцевому підсумку потрібно вибудувати єдину державну мережеву інфраструктуру, зрозумілу і зручну для користувачів.

Державна мережева інфраструктура має бути гранично стійкою до будь-яких зовнішніх впливів і навантажень. У зв’язку з цим питання захисту й інформаційної безпеки мають бути пророблені із самого початку і формалізовані в конкретних документах.

Звичайно, на думку А. Кошкіна, сказане вищене означає, що все до дрібних деталей має бути уніфіковане. У різних державних органів і організацій різні функції і ресурси, що обумовлює достатню розмаїтість можливої мережної інфраструктури, контенту і послуг.

Окрім того, слід зазначити, що в Росії розроблено цілу низку програм, починаючи з Федеральної цільової програми “Електронна Росія (2002-2010 pp.)”, закінчуючи Міською цільовою програмою “Електронна Москва” і Регіональною цільовою програмою “Електронний Петербург” тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – 7.6. Російський проект електронного уряду