Інформаційна політика – Почепцов Г. Г. – 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства
Як зазначається у відповідних документах Європейського Союзу, інформаційне суспільство стане в найближчі роки важливою рушійною силою економічних, соціальних та технологічних змін і впливатиме на функціонування суспільства в цілому і на відносини між окремими особами, групами і країнами на світовому рівні, надаючи більш широкі можливості зв’язку й обміну інформацією, зокрема, на транскордонному рівні, через глобалізацію широко доступних для суспільства мереж і служб. Важливе значення це має на європейському рівні, насамперед, стосовно культурної і мовної різноманітності та з економічного погляду. Ці явища зумовлюють необхідність нового підходу до регулювання сектору засобів масової інформації, зокрема, враховуючи те, що нині є можливість здійснювати суспільний і приватний зв’язок через ті самі мережі. З метою забезпечення кращого балансу у доступі до нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб, для того, щоб розвиток інформаційного суспільства був корисним усім європейським країнам, а також усім особам і групам, що проживають у цих країнах, Європейське співтовариство з 1994 року розглядає завдання побудови інформаційного суспільства як найбільш пріоритетне*75.
*75: { Europe and the global information society. Recommendations to the European Council, May, 1994.}
З 1994 по 1998 рік усі науково-технічні ініціативи Європейського Союзу відбувалися в межах Четвертої рамкової програми, реалізація якої здійснювалася через 18 цільових програм. Одна з найбільш дієвих ініціатив – актуалізація серії послідовних проектів, спрямованих на розвиток культури і збереження культурної спадщини:
1) Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння*76 (1995-1998);
*76: { Multi-media Access to Europe’s Cultural Heritage. A Memorandum of Understanding and European Charter. European Commission, DGXIII-B, 28th June, 1996.}
2) Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив*77 (1999-2002).
*77: { Multi-media for Education and Employment Through Integrated Cultural Initiatives // Report of the fourth meeting MoU Steering Committe, Florence, 28/03/98.}
Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння (1995-1998). Це проект співробітництва, добровільна угода між організаціями (музеями і галереями, державними і громадськими організаціями, навчальними і науковими центрами, електронними видавництвами, компаніями, які спеціалізуються у сфері телекомунікаційних і апаратно-програмних комплексів), готовими активно виступати за досягнення консенсусу з проблем, важливих для усіх сторін. У цьому проекті було визнано низку зобов’язань.
Зобов’язання державних організацій:
– створювати умови для співробітництва музеїв і галерей із приватним сектором;
– внести необхідні уточнення в законодавство в галузі права на інтелектуальну власність і авторське право;
– брати участь у фінансуванні створення електронних інформаційних ресурсів, у тому числі у випадках, коли це не продиктовано прямим суспільним або комерційним інтересом;
– сприяти співробітництву і забезпечувати поширення інформації в школах, університетах і громадських організаціях;
– підтримувати механізми електронного маркетингу (у тому числі, захищати комерційні інтереси музеїв і власників авторських прав та інтелектуальної власності).
Зобов’язання організацій, які займаються апаратно-програмними комплексами, операторів телекомунікаційних мереж і служб і електронних видавництв:
– брати участь у фінансуванні робіт зі створення електронних зображень музейних колекцій і створення широкого ринку подібних товарів і послуг;
– сприяти тому, щоб електронний доступ до культурної спадщини Європи став частиною навчальних планів шкіл і університетів тощо.
– Зобов’язання музеїв і галерей:
– сприяти тому, щоб до 2000 року через електронні мережі став можливий доступ до значної частини їхніх зібрань;
– установити єдиний порядок створення електронних зображень і мережевого доступу до них;
– дійти згоди щодо єдиних правил і протоколів опису змісту, порядку мережевого доступу, виробити цінову політику для індивідуальних користувачів, для шкіл і університетів на території Європейського Союзу і за його межами;
– дійти згоди щодо організації різних рівнів доступу до інформаційних ресурсів;
– пропагувати електронний доступ до інформаційних ресурсів музеїв як доповнення до безпосередніх відвідувань музеїв і спосіб поширення знань і уявлень про світову культурну спадщину.
Під цим документом поставили свої підписи понад 450 представників різних інституцій, у тому числі: 297 музеїв, 47 державних установ (у тому числі – наукових і навчальних), 76 організацій індустріальної сфери, 45 неурядових організацій.
Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив (1998-2002). Можна виділити два основних завдання у цьому проекті:
1) культурне, спрямоване на створення і впровадження технологічних рішень для організації інформаційних ресурсів з європейської культурної спадщині і доступу до цих ресурсів;
2) економічне, спрямоване на створення умов для організації нормального маркетингу в сфері експлуатації електронної культурної спадщини.
Ключові проблеми, які вирішуються в межах проекту:
– авторське право та інтелектуальна власність;
– проблеми взаємодії в мережі (структура даних, термінологія, навігація);
– маркетинг;
– проблеми фінансування.
У межах проекту робота ведеться у чотирьох основних напрямках:
1) міжмузейні тематично орієнтовані віртуальні виставки;
2) культурна спадщина і нові інформаційні технології в освіті;
3) культурна спадщина і нові інформаційні технології в туризмі;
4) підготовка практичного довідника з найбільш важливих для користувачів питань (правові питання, стандарти, фінансування тощо).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)