Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції – Ліпкан В. А

Становлення інформаційної цивілізації потребує докорінної зміни ставлення не лише до формування інформаційної політики, а в її межах політики інформаційної безпеки, що містить вивчення та опанування теоретичних підвалин даних процесів. Стрибкоподібний розвиток демократичних процесів, помітне

Національна безпека є складною неподільною системою, що саморозвивається, а отже складається з ряду підсистем (елементів) з відповідними чіткими взаємозв’язками як всередині системи, так із оточуючими її елементами, що у своїй сукупності утворюють нову якість.

Дослідники націобезпекової проблематики виділяють чимало складових, що становлять сутнісне наповнення національної безпеки. Однією з них є інформаційна складова. Дискусійним залишається питання: Чи є інформаційна безпека складовою національної, чи необхідно, зважаючи на неподільність та цілісність

Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003р. та інші нормативно-правові акти, спрямовані на регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері, практично нормативно не закріплюють вищезазначених понять. Даний тезис підтверджується нормами єдиного

Розуміючи строкатість визначень, що можуть бути включені для аналізу в доктринальну групу, ми, використовуючи порівняльний метод, а також методи івент-аналізу та контентаналізу, керувались при виборі як принципом розповсюдженості та популярності обігу в наукових колах,

Поняття “національні інтереси” Є ключовим при аналізі системи національної безпеки, а відтак і важливим для наукового аналізу в межах націобезпекознавства. Від їх визначення залежать напрями функціонування СНБ, через що, дане поняття потребує детального розгляду.

Слід зазначити, що саме питання про класифікацію лише національних Інтересів не є безспірним. Так, наприклад, В. В Медведчук Пропонує класифікацію запитів, потреб і інтересів: 1) стосовно часу задоволення – запити, потреби, першочергові інтереси та

Вступ Відповідно до націобезпекознавчого підходу, загрози інформаційній безпеці, з одного боку являють собою організаційний компонент системи державного управління, а з іншого – слугують індикатором ефективності її функціонування. Адже реалізація загроз і переростання їх у

Інформаційне протиборство – суперництво соціальних систем (країн, блоків країн) в інформаційній сфері з приводу впливу на ті або інші сфери соціальних відносин і встановлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів, у результаті якого одна група

Ефективний прийом емоційного впливу на електорат і психологічного тиску на владу. Підбирається група добре оплачуваних молодих людей з міцним здоров’ям, які нічим не ризикують, організовують “курс лікувального голодування” в публічному місці. Навкруги цього ЗМІ

Ефективний прийом емоційного впливу на електорат і психологічного тиску на владу. Підбирається група добре оплачуваних молодих людей з міцним здоров’ям, які нічим не ризикують, організовують “курс лікувального голодування” в публічному місці. Навкруги цього ЗМІ

Аналізові змісту поняття “інформаційна безпека” зазвичай дослідниками приділяється значна увага, у той час як такі поняття, як небезпека і загроза розглядаються дещо спрощено і здебільшого у звуженому плані, відірваному від контексту поняття “інформаційна безпека”.

Вступ Окреслення державної політики національної безпеки е наступним важливим моментом інформаційної безпекової політики держави, оскільки саме від основних напрямів цієї політики залежатиме структура суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки, а не навпаки. Структура є похідною від

Відповідно до вищевикладеного, виокремлюють напрями державної інформаційної політики. До основних з них належать. 1. Удосконалення законодавства та правового регулювання у інформаційній сфері (в галузі створення та використання інформаційних ресурсів та технологій, реалізації інформаційних прав

Вступ Проблема забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері поки перебуває на стадії розроблення. Дана обставина обумовлена неадекватністю між формуванням інформаційної цивілізації і заходами із забезпечення інформаційної безпеки. У зв’язку з цим постає завдання щодо

Визначальним елементом створення будь-якої системи є її мета. Отже, очевидним є розгляд даного компоненту і при створенні системи забезпечення інформаційної безпеки України. Виходячи з наведеного, мета функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки полягає в організації

Вступ Природним еволюційним етапом цивілізаційного розвитку е входження до інформаційної ери, де основними стратегічними ресурсами є знання та інформація. Саме ці компоненти стають основою нового – інформаційного суспільства, яке радикально відрізняється від попередніх цивілізацій.

Визначення поняття “інформаційне суспільство” є доволі дискусійним в наукових колах. Як правило науковці намагаються окреслити основні, фундаментальні ознаки такого суспільства. Здебільшого, суспільство вважається інформаційним, якщо: 1. Будь-хто, будь-де й у будь-який час можуть одержати

Вступ Забезпечення інформаційної безпеки охоплює три аспекти: 1) інформаційно-технічну безпеку – управління потенційними чи реальними загрозами з метою захисту комп’ютерних, телекомунікаційних технологій та інших технологій зв’язку; 2) інформаційно-психологічну безпеку – управління реальними чи потенційними

Крім загального визначення права людини на інформацію в ст. 34 Конституції, є ряд інших інформаційних прав і свобод, що закріплюються конституційними нормами. 1. Свобода особистого і сімейного життя (ст. 32: “…не допускається збирання, зберігання,

Доволі дискусійним з точки зору забезпечення інформаційної безпеки України є Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Internet і забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” від 31

Вступ Інформаційна безпека становить собою складову інформаційної політики держави, відтак, її розгляд є необхідним для розуміння тих процесів, які відбувається в Євросоюзі, прийомів та методів забезпечення інформаційної безпеки, нормативно-правової бази, що регулює суспільні відносини

Цікавим з точки зору інформаційної безпеки є досвід регулювання Інтернет – відносин деяких європейських країн. Як зазначає Макаренко ЄА., У більшості європейських країнах прийняті (або існують в проекті) закони, що дають можливість притягнути до

Вступ У більшості розвинених країн за участю політичних лідерів, прогресивних урядів та фінансової підтримки транснаціональних корпорацій реалізуються Програми становлення інформаційного суспільства; концепції переходу до інформаційної ери, плани участі в трансформації суспільних інститутів, прийняті міжнародними

Діалектичний взаємозв’язок європейської та глобальної стратегій становлення інформаційного суспільства репрезентований у концептуальній доповіді Європейської Комісії з проблем інформаційного суспільства “Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС”> у 1994 році. У даній