Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – Служба безпеки України
Здійснюють свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України “Про Збройні Сили України”, “Про оборону України” та інших, статутів Збройних сил України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародних договорів України, що регулюють відносини в інформаційній сфері.
Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України є Президент України, який згідно зі ст. 106 Конституції України здійснює керівництво в інформаційній та інших сферах національної безпеки та оборони держави.
Безпосереднє керівництво Збройними силами України в мир-I ний та воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних сил України. Головнокомандувачем Збройних сил України є за посадою міністр оборони України, якого призначає в установленому порядку Верховна Рада України і який очолює Міністерство оборони України.
Міноборони України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.
Відповідно до п. З Постанови Кабінету Міністрів України “Про Міністерство оборони України” основними його завданнями є:
– участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва, координація діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони;
– здійснення військово-політичного та адміністративного управління Збройними силами, участь у формуванні завдань Збройних сил;
– проведення аналізу воєнно-політичної обстановки, визначення рівня воєнної загрози національній безпеці України в різних сферах (зокрема в інформаційній);
– здійснення ресурсного забезпечення для підтримання необхідного рівня бойової і мобілізаційної готовності, підготовки Збройних сил до виконання покладених на них функцій і завдань;
– проведення державної військової кадрової політики, розвиток військової освіти і науки;
– участь у формуванні та удосконаленні законодавчої бази з питань оборони і воєнної безпеки, контроль за дотриманням законодавства у Збройних силах та забезпечення здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними силами.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про оборону України” основними функціями Генерального штабу Збройних сил України є проведення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах підтримання в готовності і бойового застосування Збройних сил України, для чого має у своєму складі відповідний структурний підрозділ.
До сил, які забезпечують інформаційну безпеку України, згідно із Законом України “Про розвідувальні органи України” належать розвідувальні органи Міністерства оборони України, які забезпечують інтереси України як держави в інформаційній, науково-технологічній та інших сферах з метою захисту від зовнішніх загроз.
Протидію спеціальним інформаційним операціям проти Збройних сил України та держави загалом здійснює Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО України). ГУР МО України має у своєму складі відповідні підрозділи, на які покладено виконання таких завдань.
Служба безпеки України
Визначена законодавцем як один із суб’єктів забезпечення національної безпеки України (ст. 4 Закону України “Про основи національної безпеки України”), є одним із провідних суб’єктів реалізації державної політики України в інформаційній сфері.
Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. СБУ підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.
Відповідно до Закону України ” Про Службу безпеки України” (ст. 2) на СВУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. Служба безпеки України е спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Діяльність СБУ в інформаційній сфері держави здійснюється властивими їй формами та методами, передбаченими законами України “Про Службу безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про контррозвідувальну діяльність”, “Про боротьбу з тероризмом”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” у тісній взаємодії з іншими суб’єктами забезпечення національної безпеки та спрямована на нейтралізацію загроз національним інтересам і національній безпеці України, визначеним у ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України”:
– прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;
– поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;
– комп’ютерна злочинність та комп’ютерний тероризм;
– розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;
– намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.
Окрім того, СБУ свою діяльність щодо забезпечення інформаційної безпеки України спрямовує на обмеження та усунення низки негативних чинників впливу на стан національної безпеки в інформаційній сфері, визначених у Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007: посилення негативного зовнішнього впливу на інформаційний простір України, що загрожує розмиванням суспільних цінностей і національної ідентичності; недостатні обсяги вироблення конкурентоспроможного національного інформаційного продукту; наближений до критичного стан безпеки інформаційно-комп’ютерних систем в галузі державного управління, фінансової і банківської сфери, енергетики, транспорту, внутрішніх та міжнародних комунікацій тощо.
Основними функціями СБУ у сфері забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері відповідно до ст. 10 Закону України “Про основи національної безпеки України” є:
– постійний моніторинг впливу на національну безпеку процесів, що відбуваються, в першу чергу, в інформаційній, політичній, соціальній, економічній, екологічній, науково-технологічній, воєнній та інших сферах, релігійному середовищі, міжетнічних стосунках; прогнозування змін, що відбуваються в них, та потенційних загроз національній безпеці;
– систематичне спостереження за станом і проявами міжнародного та інших видів тероризму (зокрема й кібертероризму);
– прогнозування, виявлення, та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин і умов їх виникнення та наслідків прояву;
– комплексне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності вищих органів державної влади та інших суб’єктів забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері;
– розроблення науково обгрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень з метою захисту національних інтересів України;
– запобігання та нейтралізація впливу загроз і дестабілізуючих чинників на національну безпеку та національні інтереси в інформаційній сфері;
– локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів, ліквідація їх негативних наслідків або впливу дестабілізуючих чинників;
– оцінка результативності дій щодо забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері та визначення витрат на ці цілі;
– участь у двосторонньому і багатосторонньому співробітництві в галузі інформаційної безпеки, якщо це відповідає національним інтересам України;
– спільне проведення планових та оперативних заходів з компетентними структурами іноземних держав у рамках міжнародних організацій та договорів у галузі безпеки.
Окрему увагу слід звернути на питання забезпечення СБУ інформаційної безпеки в контексті її реформування. Відповідно до Концепції реформування Служби безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 20 березня 2008 р. № 249/2008, до основних функцій реформованої СБУ повинні належати контррозвідувальний захист інформаційної безпеки України від посягань з боку спеціальних служб іноземних держав, окремих організацій, груп та осіб, а також контррозвідувальний захист і забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави. Зазначені функції мають бути закріплені в новій редакції Закону України “Про Службу безпеки України”.
Під час подальшого реформування Служби безпеки України серед інших завдань у сфері контррозвідувальної діяльності має бути
Забезпечено:
– проведення контррозвідувальних і оперативно-розшукових заходів із використанням телекомунікаційних та інших технічних систем;
– створення на базі підрозділів радіоконтррозвідки системи отримання попереджувальної інформації про загрози національній безпеці України у сфері державної безпеки;
– удосконалення контррозвідувального захисту державних інформаційних ресурсів;
– організаційно-правове вдосконалення системи протидії спеціальним інформаційним операціям і впливам, проявам комп’ютерної злочинності та комп’ютерного тероризму, незаконному обігу і використанню технічних засобів негласного отримання інформації.
Окрім того, у сфері забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави, має бути забезпечено:
– здійснення комплексу заходів з адаптації відповідних національних режимів до особливостей і стандартів держав ЄС та НАТО;
– подальший розвиток системи забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави.
Таке реформування має здійснюватися відповідно до Концепції реформування Служби безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 20 березня 2008 р. № 249/2008 в рамках загальних процесів реформування правоохоронної сфери та сектора безпеки України в інтересах ефективного захисту людини і громадянина, суспільства і держави від зовнішніх та внутрішніх загроз відповідно до пріоритетів національних інтересів України, визначених Законом України “Про основи національної безпеки України” і Стратегією національної безпеки України.
Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах.
У своїй діяльності Служба зовнішньої розвідки України керується Конституцією України, законами України “Про розвідувальні органи України” від 22 березня 2001 р., “Про Службу зовнішньої розвідки” від 1 грудня 2005 р., іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. З Закону України “Про Службу зовнішньої розвідки” на СЗР України покладається:
– добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам;
– здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в інформаційній та інших сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;
– участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;
– участь у протидії кібертероризму та іншим видам тероризму, транснаціональною організованою злочинністю, кіберзлочинністю, незаконною торгівлею зброєю, радіоактивними матеріалами і технологіями її виготовлення;
– вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України в інформаційній та інших сферах, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України.
Процес становлення СЗР України як самостійного державного органу, законодавчого забезпечення його діяльності триває. Це передбачає вирішення низки завдань правового, економічного й організаційного характеру як на загальнодержавному, так і на відомчому рівнях.
Організаційні заходи, що вживаються, здійснюються в контексті загальносвітової тенденції до посилення ролі розвідки у системах забезпечення національної безпеки і радикального вдосконалення розвідувальної діяльності. Система управління розвідувальною діяльністю розвивається у напрямі створення таких механізмів, які були б здатні чутливо реагувати на виникнення нових зовнішніх загроз національній безпеці держави в інформаційній та інших сферах її існування.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)