Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

У радянський період видатною науковою працею з ІПП є монографія Д. А. Волкогонова “Психологічна війна: підривні дії імперіалізму в області суспільної свідомості”. Ідеї цієї наукової праці взяла на озброєння значна кількість російських науковців. Після розпаду Радянського Союзу проблема формування концептуальних основ стратегії і тактики її реалізації у сфері глобального та регіонального ІПП постійно знаходилася у центрі уваги фахівців Російської Федерації. З цієї тематики написана значна кількість наукових і фахових статей. Однією із перших публікацій у масових тиражах з цієї тематики в РФ стали роботи Д. С. Черешкіна, Г. Л. Смоляна та В. Н. Цигічко: “Зброя, котра може бути загрозливішою ядерної”, потім наступна стаття “Реалії інформаційної війни” (1995). Автори констатують, що інформатизація веде до створення єдиного світового інформаційного простору, в рамках якого здійснюється споживання інформації, народження змін, зберігання і, найголовніше, обмін між суб’єктами цього простору – людьми, організаціями, державами. Пізніше вийшла стаття М. Делаграмматика “Останній солдат суперімперії або кому необхідна кібервійна” (“Литературная Россия” від 26 квітня 1996 р.).

Однією із перших значних російських наукових праць став навчальний посібник з геополітики О. Дугіна “Основы геополитики. Геополитическое будущее России”, виданий у 1997 році за сприяння кафедри Стратегії Військової Академії Генерального Штабу РФ та Центру спеціальних метастратегічних досліджень Росії. За сприяння Комітету з безпеки держдуми РФ і секції “військово-технічні проблеми” Російської інженерної академії у 1999 році опублікована наукова праця С. П. Расторгуєва “Информационная война”, де автором були розкриті основні аспекти ІВ, показана її історія, сучасний стан проблеми та перспективи, введені в науковий обіг основні визначення, сформульовані ключові завдання, які мають бути невідкладно вирішені для підготовки умов розробки конкретної тактики і стратегії ШВ, а також представлено низку важливих оригінальних результатів з теорії інформаційної зброї.

Накопичувальний період процесу наукового пізнання порушеної проблеми у 2006 році логічно завершився виданням російськими дослідниками А. В. Манойлом, О. І. Петренком, Д. Б. Фроловим монографії “Державна інформаційна політика в умовах інформаційно психологічної війни”.

4.1. Теоретико-правові аспекти концептуального підходу Російської Федерації до визначення геостратегії та тактики її реалізації у сфері глобального і регіонального інформаційно-психологічного протиборства
4.1.1. Загальна характеристика парадигми побудови концептуальних основ теорії інформаційної війни та державної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

Монографія “Державна інформаційна політика в умовах інформаційно-психологічної війни” (далі – монографія) написана на дуже актуальну тему і увібрала в себе як попередній досвід радянських часів, так і нинішній. Потреба в такій роботі в російському суспільстві назріла давно, автори зуміли вичленити найменш досліджені аспекти цієї багатогранної та складної проблеми, дати їй аналіз у системному вигляді. Можна констатувати, що нині в РФ існує розроблена наукова основа високого професійного і наукового рівня, достатня для формування та здійснення грамотної державної політики забезпечення безпеки суспільства в інформаційно-психологічній сфері.

Слід зазначити, що на такому високому системному рівні концепція інформаційно-психологічної війни представлена вперше. Серед найважливіших достоїнств концепції слід зазначити такі:

1. Досліджено сутність, зміст і монографічну структуру психологічної війни як виду інформаційного протиборства, здійснюваного у формі таємних операцій із застосуванням інформаційної та психологічної зброї, виділені ознаки інформаційно-психологічної війни, однозначно визначено цей вид особливо небезпечного та агресивного комплексного впливу.

2. Запропоновано оригінальний спосіб універсального формалізованого уявлення структури будь-якої таємної операції у вигляді сукупності кінцевого числа елементів, об’єднаних прямими і зворотними зв’язками, які випливають з цілей, завдань таємної операції та сукупності поглядів її керівництва на способи досягнення цих цілей.

3. Дано кримінально-правову і криміналістичну характеристику основних структурних елементів інформаційно-психологічних операцій.

Розробка ефективної державної інформаційної політики в умовах загрози реалізації іноземними державами концепції інформаційно-психологічної війни є нині першочерговим завданням для органів державної влади Російської Федерації.

Державна інформаційна політика Російської Федерації в умовах інформаційно-психологічної війни являє собою діяльність системи федеральних органів державної влади, орієнтовану на протидію акціям (заходам) зовнішньої інформаційно-психологічної агресії та операціям інформаційно-психологічної війни, спрямованих проти Російської Федерації. Розроблена авторами монографії концепція інформаційного протиборства і державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічної війни має високу науково-практичну цінність завдяки таким її особливостям:

1. Розроблено методику оцінки ворожих дій іноземних держав та інших учасників інформаційно-психологічного протиборства, що дозволяє кваліфікувати ці дії як “інформаційно-психологічну боротьбу низького ступеня агресивності” – “приховане управління” діяльністю щодо створення умов для спонукання органів влади до здійснення діянь, вигідних для зовнішнього джерела інформаційно-психологічного впливу: а) спеціальні інформаційні операції б) інформаційно-психологічну агресію та в) інформаційно-психологічну війну, відносячи до категорії війни найбільш небезпечні акції” заходи, операції агресивного інформаційно-психологічного впливу.

2. Досліджено сутність, зміст і спрямованість державної інформаційної політики, її ролі в організації протидії операціям інформаційно-психологічної війни.

3. Визначено особливу роль транснаціональних інформаційно-телекомунікаційних корпорацій, віртуальних соціальних співтовариств, засобів масової інформації та масової комунікації (ЗМІМК) інформаційного суспільства в інформаційно-психологічному протиборстві та реалізації концепцій інформаційної війни.

4. Визначено особливі форми державного регулювання суспільно-політичних відносин сучасного інформаційного суспільства в інформаційно-психологічній сфері.

5. Визначено роль і місце системи органів державної влади у протидії АІА, СІО та ІВ, зокрема на ранніх стадіях розвитку інформаційно-психологічного конфлікту та у разі потреби швидкого реагування на раптовий напад супротивника.

У загальних положеннях автори монографії зазначають, що концепція інформаційного протиборства РФ має представляти сукупність поглядів на цілі, завдання, принципи та основні напрямки інформаційного протиборства і державної інформаційної політики в умовах визначення інформаційним суспільством нових геополітичних пріоритетів, форм і методів геополітичної конкуренції.

Існування безлічі невирішених проблем у сфері забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави в умовах реальної загрози використання іноземними державами та іншими учасниками інформаційного протиборства арсеналу сил, засобів і методів інформаційно-психологічної війни в політичних цілях визначає важливість та актуальність обраної авторами теми дослідження.

Необхідно зазначити, що державна інформаційна політика Російської Федерації в умовах ІПП є діяльністю системи федеральних органів державної влади щодо протидії АІА, СІО та ІВ, спрямованих проти Російської Федерації. У межах цього дослідження державна інформаційна політика в умовах ІВ розглядається як одна з головних складових концепції інформаційного протиборства.

Автори розробки концепції РФ у сфері ІП чітко визначають першочергові елементи теоретичної основи концепції, на яку владні ієрархи нині мають спиратися під час завершального етапу уточнення формулювань і положень відповідних нормативно-правових документів.

Головна мета концепції – визначення цілей, завдання і змісту інформаційного протиборства та державної інформаційної політики в умовах формування інформаційного суспільства, змін у результаті визначення інформаційним суспільством нових геополітичних пріоритетів сформованої в індустріальному суспільстві стійкої геополітичної картини світу та поширення використання методів інформаційно-психологічної війни як основного інструмента досягнення політичних цілей.

Основні завдання концепції спрямовані на досягнення головної мети концепції шляхом визначення: а) геополітичних пріоритетів інформаційного суспільства, які визначають основні напрямки, характер і зміст геополітичної конкуренції на сучасному етапі розвитку соціальних формацій; б) формулювань і класифікації основних видів інформаційно-психологічної агресії, яка становить загрозу життєво важливим інтересам особистості, суспільства та держави в інформаційно-психологічній сфері; в) змісту інформаційного протиборства, його цілей, завдань, принципів і основних напрямків в умовах інформаційно-психологічної війни; г) змісту, структури, функцій, принципів та основних напрямків діяльності державної системи ІП в умовах ІВ; г) цілей, завдань, принципів і основних напрямків державної інформаційної політики в умовах ІВ.

Зазначена концепція є основою для розробки та формування:

А) державної політики в умовах інформаційно-психологічної війни;

Б) концепції діяльності системи органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах інформаційно-психологічної війни та у загрозливий період;

В) системи методик оцінки і видової класифікації АІА;

Г) системи методик щодо викриття, попередження і припинення АІА та СІО;

Г) структури і вигляду форми організації, визначення цілей і завдань державної системи ШП та забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави в умовах ІВ;

Д) цільових програм забезпечення інформаційно-психологічної безпеки Російської Федерації в умовах прийняття інформаційним суспільством нових геополітичних пріоритетів.

Наукові положення цієї концепції сприяють розвитку, спочатку положень Концепції національної безпеки, а потім – Доктрини інформаційної безпеки Російської Федерації у сфери ІП в умовах ІВ.

Таким чином, можна констатувати, що після оприлюднення матеріалів зазначеної монографії в Російській Федерації створено достатнє наукове підгрунтя для практичного формування сучасної Доктрини інформаційно-психологічного протиборства Російської Федерації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА