Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – Маніпулювання образами (“перцептивні маріонетки”)

Загальновідомо, що образи володіють сильним потенціалом психологічного впливу. В усі часи та в усіх психотехнічних системах – релігіях, містеріях, психотерапевтичних школах, педагогічній практиці, мистецтві тощо – оперування образами складало ключові елементи використовуваних технологій: обрядів, ритуалів, методів та прийомів. Механізм такого впливу заснований на асоціації між образом і релевантною йому потребою, устремлінням чи мотиваційною установкою.

Найпростіші прийоми будуються на пред’явленні таких стимулів, які актуалізують необхідну маніпулятору потребу. На цьому принципі будується переважна більшість, наприклад, сексуальних прийомів: оголення ділянок тіла, підкреслення еротично привабливих форм, використання рухів і жестів, що асоціюються з сексуальними іграми тощо.

Близькі за природою прийоми основані на безпосередньому управлінні уявою адресата. Повчальний приклад знаходимо в “Казці про царя Салтана” О. Пушкіна. Ця історія про те, як князь Гвідон добився того, щоб цар-батюшка відвідав його місто на острові Буяні. Маніпулювання полягає в тому, що Гвідон жодного разу не запросив Салтана до себе, кожного разу обмежуючись лише передачею вітальних поклонів, але врешті-решт дочекався-таки(непрошеного!) візиту. Князь розраховував на те, що після розповідей здивованих купців про побачене на острові Буяні цар сам виявить бажання нанести візит своєму новому сусіду. Для того Гвідон і прагнув здивувати купців – перший маніпулятивний прийом був кілька разів успішно застосований до них. Автоматизм тут простий: більшості людей важко утриматися від того, щоб не розказати про дивні речі та здивувати цим слухача. Другий же прийом – пробудження бажання Салтана відвідати Гвідона – спирається переважно на цікавість, якій, поза сумнівом, і царі підвладні.

До цього виду маніпулювання відносяться й такі випадки, в яких актуально сприйняті чи подумки сконструйовані образи збуджують активність релевантних їм архетипів. К. Юнг говорить про те, що архетипічне проявляє себе “захоплююче-чаруючим чином”. Прикладом такого виду маніпулювання може бути реклама “Мальборо”. Спочатку за допомогою декількох ескізів у телеглядачів актуалізується цінність єднання з первозданною природою. Причому штрихи розставлені так, щоб підкреслити лише романтичну сторону далеких подорожей. (Глядач тим більш охоче піддається на такий прийом, чим менше вів здатний, комфортно сидячи біля телевізора, уявити собі, якою є така подорож насправді). На фоні приємного лоскотання відчуття поклоніння перед природою виникає характерний малюнок сигаретної пачки. Глибокі асоціації з димом і первісним страхом дають мотиваційне підживлення нав’язуваному глядачам ставленню до сигарет. Наступний непримітний напис “Міністерство охорони здоров’я попереджає…” швидше діє на підтримку реклами, потрапляючи в семантичне поле актуалізованого архетипу: героїчна зневага до свого здоров’я, скептичне відношення до лікарів у фізично здорових людей (а саме з ними в даний момент ідентифікують себе глядачі), готовність до ризику.

Образи, які є агентами психологічного впливу, можуть належати не тільки до зорової модальності. Згадування про придушення та пригнічення зустрічаються лише у промовах, що передують війні, але не під час військових дій, коли відбувається дійсне оточення противника військами. До того ж звинувачення у придушенні, перекритті кисню чи знищенні іноді промовлялися на адресу країн, які навіть не були суміжними. Той факт, що маси емоційно реагують на промови такого роду та нездатні побачити їх явну ірраціональність і абсурдність, видає загальну неясність і уразливість у сфері перинатальної динаміки.

У повсякденному спілкуванні засобом психологічного впливу через тактильний канал є рукостискання. Створюваний рукостисканням образ не тільки несе інформацію про людину і її ставлення до партнера, але й справляє певне враження (від слова “вражати”) – ефект впливу.

Отже, перцептивно орієнтований маніпулятивний вплив використовує такі засоби:

O основний діючий агент – образ;

O способи спонукання – пряма актуалізація мотиву, спокушання, провокація, пробудження інтересу;

O мішені – бажання, інтереси;


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – Маніпулювання образами (“перцептивні маріонетки”)