Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці
Чоловіки й жінки використовують різні норми мовної взаємодії й впливу, комунікативні стратегії й тактики, оскільки належать до різних мовних співтовариств.
Для успішного здійснення комунікації, ПР-діяльності, актуалізації технологій маніпуляції свідомістю й інформаційним обміном актуальним є питання про те, у яких комунікативних ситуаціях і типах дискурсу і з якою інтенсивністю відбувається конструювання тендера і які экстра – і інтралінгвістичні фактори впливають на цей процес.
У сучасній політиці намітився ріст ” жіночого фактора “, що не могло не позначитися на актуалізації тендерного компонента в прагматиці комунікації. Ця тенденція зафіксована в Інтернет-ЗМІ: “Женщины в политике – это модно”; “Женщины в политике все же больше “рекламируются” на “мужском” имидже, чем на чисто женских проявлениях” (Три имиджа женщин в политике.); Женщины в политике – мужскаяра-бота”; “Женщины в политике необходимы, их отсутствие приводит к войнам и скандалам”.
У передвиборчому дискурсі існують три форми відтворення ген-Деру:
Маніпулятивна апологетика й критика
Спостерігається експлуатація гендерних стереотипів для створення певного впливу на виборця. “Во вторник на столичном политическом ринге чемпион мира по боксу в супертяжелом весе Виталий Кличко вместесосвоим “спарринг-партнером”, помогающим ему подготовиться к бою за Киев”, мэром с мировым именем Рудольфом Джулиани провели показательное выступление – дискуссию “инвестиции в будущее по стратегии развития Киева” (Нью-йорксикй мэр Джулиани в команде Кличко // Киев, ведомости от 16.05.2008.-С. 4.).
Нормативне конструювання
Відбувається усвідомлена або автоматична відповідність тендерним нормам, тобто характерним для даної культури поданням про доречність або недоречність тих або інших форм і моделей поведінки для жінок і чоловіків. “Жінка, яка кохає, завжди прямує за своїм чоловіком!” – інтерв’ю Ганни Турчинової // Київ – моя Батьківщина. – № 17. – 2008. – 4 трав.). Французьке прислів’я радить “Хочеш зрозуміти, який чоловік, подивися на його жінку/” А у розпал передвиборчої кампанії сам Бог велів зустрітися з жінкою, яка пройшла зі своїм чоловіком вогонь і воду. Відверто кажучи, Олександр Турчинов ніколи не приховував свої глибокі почуття до дружини. За таку відвертість дорого заплатив: у розпал акції “Україна без Кучми” на його дружину намагалися повісити ДТП, потім обвинуватили у придбанні нерухомості за кордоном, а тепер приписали забудову Пейзажної алеї”; “Я відчула наскільки це надійна людина, яке він має почуття гумору. Адже саме такі риси жінка шукає у своєму обранці”.
Властиво жіноча модель відтворення гендеру:
Вибудовування нової комунікативної стратегії, не опозиційної чоловічій, а змістовно й прагматично нової. Ця модель активно експлуатується в останніх виборчих кампаніях різних країн. Жінки-політики не руйнують старий стереотип про неможливість жінок грати комунікативно значущу, лідируючу роль у політиці” вони вибудовують нову толерантну стратегію: конструюючи гендер, вони конструюють розходження, “Доверять женщине сегодня в политике легче, чем доверять мужчине, потому что женщин в политике еще не было. То есть женщины ни разу в истории политику не вершили” (I. Хакамада).
Інформаційна діяльність жінок-політиків представляє сильний прагматичний стиль мови, що зазвичай асоціюється з “чоловічою мовою”. Ступінь соціальної дистанції в передвиборчій комунікації жінок-політиків знижується до мінімуму, демонструються різні комунікативні ролі лідерів, що формує в електорату відчуття причетності до життя жінок-політиків. Так, наприклад, на сайті Ю. Тимошенко увазі гостей надається фотоальбом, що обновляється постійно. Там демонструються всі сторони життя лідера – як пов’язані з політичною діяльністю (робота, зустрічі, засідання, візити), із критичними життєвими ситуаціями (арешт і звільнення), так і з особистим життям (дозвілля, родина, відпочинок).
У більшості жінки-політики є сильними мовними особистостями, які володіють комунікативною ініціативою. Вони організовують свою боротьбу за електорат на принципі інформаційної відкритості. Практичні прийоми інформаційно-пропагандистського впливу жінок-політиків такі:
O Жінки частіше, ніж чоловіки використовують лінгвістичні засоби, що підкреслюють солідарність і толерантність.
Жінки надають не тільки непряму інформацію про себе (біографія, новини, інформація про вибори), але й віддають перевагу прямому спілкуванню з електоратом у різних зонах комунікації (зустрічі, теле-, радіовиступи, Інтернет-спілкування), що є сильним комунікативним ходом. Водночас чоловіки-політики часто відчувають психологічний дискомфорт у прямому спілкуванні. Так, наприклад, на сайті Володимира Путіна, персональному інформаційному сервері Віктора Януковича відсутні всі форми прямого спілкування: форуми, конференції, на персональному сайті Віктора Ющенка за п’ять років відбулася тільки одна Інтернет-конференція в 2004 році, що була присвячена відкриттю цього ж сайту. Для порівняння: на персональному сайті Юлії Тимошенко відбуваються обговорення на шести форумах. У найбільш відвідуваному – “Політична ситуація”, на 1 листопада 2007 р. взяли участь 201 606 осіб, у найменш відвідуваному – “Про сайт” – 8 627 осіб. Тільки на сайті Юлії Тимошенко з усіх сайтів українських політиків були висвітлені щоденні події газової кризи та наведені коментарі прем’єр-міністра. Модель жіночої комунікації сьогодні використовують і найбільш комунікативно привабливі політики-чоловіки. Так, у російському Інтернет-просторі створено сайт В. Медведєва, де російський президент не тільки проходить форуми та конференції, але і спілкується з електоратом у режимі чату та телеконференцій.
O Жінки вишиковують комунікацію так, щоб підтримати й зміцнити відносини спільності, довіри, солідарності; чоловіки актуалізують свій статус, підкреслюють місію, постійно експлуатують концепт влади.
* Склалася мовна практика й стилістика успішної комунікації, основа яких була закладена в мовному поводженні жінок: активне використання зворотного зв’язку; актуалізація сильних позицій дискурсу (звертання до співрозмовника, питання, запрошення до комунікації й т. д.); створення гумористичних і шокуючих ситуацій; використання слів-характеристик, що базуються на мотиваційній системі сприйняття тексту, що публікується, й формуючих асоціативних рядів; вплив на підсвідомий рівень адресата на основі прийомів підтексту, синестезії й іронії; володіння комунікативної ініціативою. Досить рідко на сайтах чоловіків-політиків передбачається можливість особистісно орієнтованого зворотного зв’язку у вигляді E-mail-спілкування: “Нам пишуть” (В. Янукович); “Надіслати лист
Президентові” (В. Медведєв); на сайтах В. Ющенка, персональному й офіційному, взагалі відсутній розподіл листів. Принцип зворотного зв’язку тут порушений: у двох перших прикладах безособові формулювання демонструють зневагу до гостей; у третьому – акцентується значимість особистості політика й неуважність до думки користувачів.
Апеляція до тендеру, прийняття на себе чоловічих ролей – важливий здобуток інформаційно-пропагандистської діяльності жінок. Мовне поводження жінок у мережі представляє сильний прагматичний тип мови, що звичайно асоціюється з “чоловічою мовою”. Вони досить успішно експлуатують тендерні стереотипи й акцентують відповідні особистісні характеристики для надання певного впливу на адресата: “Тимошенко – единственный мужик в политике” (М. Леонтьев, телепрограма “Однако”); “Я говорю: “Ребята, ну как вы мне зто мо жете говорить? Я женщина”. Он говорит: “Ну, ты свой парень, с тобой уже все ясно”: “Я буду джентльвумен”; “Банно-алкогольная политика – это враг женщины” (інтерв’ю І. Хакамади радіостанції “Эхо Москвы” від 31 жовтня 2006 р. “О женском факторе в политике”). Цей факт пояснює конкуренцією чоловіків і жінок на політичній арені – “грою на чоловічому полі”, що припускає високу мовну компетенцію жінок, що дає підстави для гідного суперництва.
O Жіночі моделі спілкування вишуканіші, ніж чоловічі. Жінки застосовують нову комунікативну стратегію, не опозиційну чоловічій, а змістовно й прагматично іншу. Так, жінки-політики не руйнують старий стереотип, що не допускає можливості виконання жінками комунікативно значущої, лідируючої функції в політиці;
O В 2006 році, коли розгорілася перша газова війна, багато українців, бачили в Тимошенко єдино можливого рятівника. “Більшість українців вважають, що лише Тимошенко може подолати газову кризу”; “Тимошенко розкаже Ющенку та Єханурову, як подолати газову кризу”; “Тимошенко знову проти газових посередників”.
O Іллокутивні установки жінок спрямовані на зниження ступеня дистанції між співрозмовниками. Жінки – більш тонкі комуніканти, вони винахідливі й мобільні в застосуванні контактоустановлюючих засобів, ураховують бажання співрозмовників, проявляють комунікативну гнучкість, емпатію, вловлюють множинність змістів, формують враження й думки відвідувачів на рівні підтексту. Наприклад, Оксана Білозір так починає чат-спілкування: ” Уважаемые друзья! Я благодарю всех, кому сегодня было интересно общаться со мною. Для меня лучшая награда в жизни – Ваше внимание. Надеюсь, что я делаю все то, что необходимо всем нам. Поэтому рассчитываю на Вашу и поддержку, и помощь. Оксана Билозир. О. Білозір актуалізує позицію адресата” застосовує пряме звертання до користувачів (“уважаемые друзья”), позиціонує адресата (“все, кому сегодня было интересно общаться со мною”), активізує конструкції зі значенням єдності (“всем нам”), етикетні формули (“благодарю всех”), графічно актуалізує позицію співрозмовника (велика літера в словосполученнях – “Ваше внимание”, “Ваша поддержка”). Взаємодія, діалогізм – комунікативна норма, яка властива більшості жінок, особливо в політичному спілкуванні. Уміння й бажання бути адекватними одержують у дискурсивній практиці жінок Іміджевий статус. Активне використання зворотного зв’язку на жіночих політичних сайтах формує відчуття спільності, довіри.
Комунікативна ініціатива жінок грунтується на дискурсивній гнучкості, відмові від прямих оцінок і коментарів, спрямованості до підтексту, скороченні соціальної дистанції, зміні комунікативних ролей. Мовна компетенція, іронія, мовна гра – істотна складова дискурсивного іміджу жінок-лідерів. Розвінчування міфів, робота з міфологемами в середовищі Інтернет представляється вдалим РR-ходом. У цьому випадку політикам не доводиться вводити нові дані, завданням стає підключення до вже записаної в масовій свідомості інформації. Міфи близькі масовій свідомості, тому що відбивають уже засвоєний досвід, тому, спростовуючи або підтверджуючи міфи, політик впливає на масове сприйняття, до деякої міри також стаючи елементом міфу й тим самим закріплюючись у свідомості електорату. Так, на сайті І. Хакамади є розділи “Чутки про мене”, “Анекдоти про Хакамаду”, де представлені іронічні коментарі до чуток навколо ім’я політика. Змінилася стратегія сміхового Спілкування в мережі. Інтерес до іншого, виявлений у сміховій ситуації, руйнування тендерної асиметрії в мовному повідомленні через іронію – характерна комунікативна риса жіночого мовного поводження. Так, І. Хакамада на своєму неофіційному сайті наводить адреси найбільш популярних неофіційних сайтів російських політиків – як союзників, так і конкурентів. І. Хакамада застосовує найважливіший принцип ПР-образ політика будується як на відповідності контексту часу (використання Інтернет-комунікації), так і на контрасті зі своїми опонентами (приведення посилань на сайти інших політичних лідерів). І. Хакамада, рекламуючи сайти конкурентів, демонструє відсутність страху перед суперництвом. Водночас вона наводить до кожної адреси невеликі іронічні коментарі, які є побудованими на принципах мовної гри. Таким чином політик виражає своє ставлення до конкурентів на рівні підтексту. Способи подання іншого – це частина іміджу, а створення гендерно обумовленої різниці з іншим завжди надзвичайно інтерактивно за допомогою іронії (грязные делишки политика и… олигарха, самый азартный государственный чиновник и… олигарх, политический клоун России), мовної гри (министр непечатных слов; семейный депутат, который обманул 50 миллионов телезрителей; человек, который обидел всех; Громштейнбахер; “Степашка Кремля”; “Сами Знаете Кто”; Весь сор в одной избе) тощо.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)