Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – 7.2.2. Керівні органи розвідувальної спільноти КНР

Для практичної реалізації сучасних стратегічних завдань у сфері безпеки КНР відпрацьовано ефективно діючий механізм управління та реалізації як публічних, політико-дипломатичних, так і таємних заходів.

7.2.2.1. ЦК КПК (як політичний орган) і Держрада КНР (як державний орган)

У межах своєї компетенції керують діяльністю розвідувальної спільноти і покладають на національні спецслужби такі спеціальні завдання: а) захист державного ладу; б) зовнішня розвідка; в) протидія діяльності іноземних розвідок; г) придушення заворушень населення проти внутрішньої політики правлячої еліти і ЦК КПК; г) охорона державного кордону та боротьба з контрабандою і незаконною торгівлею; д) охорона державної таємниці; е) контроль за в’їздом до країни іноземців і виїздом громадян КНР за кордон; є) охорона та забезпечення власної безпеки представників правлячих кіл країни; ж) контррозвідувальне забезпечення урядових закладів, важливих промислових і військових об’єктів; з) підтримання в країні громадського порядку та боротьба проти організованої злочинності; и) контроль за надходженням валюти; і) податковий контроль за приватними підприємствами.

7.2.2.2. Політико-юридична комісія ЦК КПК

Є головним органом, який здійснює загальне керівництво і контроль за діяльністю китайських спецслужб, створена у 1983 році. До складу цієї комісії входять, зокрема, впливові посадові особи: міністр держбезпеки, міністр громадської безпеки, Генеральний прокурор, Голова Верховного Суду КНР.

Центральна військова рада КНР (як державний орган); Військова рада ЦК КПК, Центральна комісія ЦК КПК з комплексного забезпечення громадського порядку, Центральна комісія ЦК КПК з перевірки партійної дисципліни (як політичні органи) е також органами, причетними до керівництва і контролю за діяльністю розвідувальних і контррозвідувальних служб, органів громадської безпеки Китаю.

7.2.2.3. Центральна військова рада КНР

Є свого роду державним виконавчим органом політичного органу – Військової ради ЦК КПК: проводить у життя і доводить до безпосередніх виконавців – МДБ, МГБ, військової розвідки ДГРІУ ГШ НВАК – всі постанови, директиви, вказівки та інші директивно-розпорядчі документи, прийняті Військовою радою ЦК КПК.

Таким чином, Політико-юридична комісія ЦК КПК, Центральна комісія ЦК КПК із комплексного забезпечення громадського порядку, Центральна комісія ЦК КПК з перевірки партійної дисципліни, Військова рада ЦК КПК і Центральна військова рада КНР є органами загального управління і контролю за діяльністю спецслужб.

7.2.3. Виконавчі структури розвідувальної спільноти КНР

Виконавчі структури розвідувальної спільноти КНР складаються Із: 1) Міністерства державної безпеки (МДБ, Служба державної розвідки та контррозвідки); 2) Міністерства громадської безпеки (МГБ); 3) Військової розвідки (ДГУ ГШ – Друге головне управління Генерального штабу); 4) Військової контррозвідки (СВБ Голов. ПУНВАК – Служба внутрішньої безпеки Головного управління Політуправління НВАК); 5) Головного митного управління; 6) Державного управління з питань контролю за валютою; 7) Податкового управління міністерства фінансів.

7.2.3.1. Загальнодержавні виконавчі органи розвідки, контррозвідки і забезпечення громадської безпеки Китаю
7.2.3.1.1. Міністерство державної безпеки (МДБ) КНР

Службу державної розвідки та контррозвідки – було створено 1 липня 1983 р. на базі оперативних управлінь, служб та відділів зі складу Міністерства громадської безпеки, котрі безпосередньо займалися питаннями державної безпеки в державі. Головний офіс МДБ розташований у районі “Західного парку” Пекіна. Бюджет МДБ на 2000 рік становив близько 3 млрд дол. США.

Нині МДБ стало головним загальнодержавним розвідувальним і контррозвідувальним органом Китаю, призначеним забезпечувати безпеку держави, сприяти її територіальній цілісності, організовувати боротьбу проти внутрішніх “контрреволюційних елементів”, шпигунської та підривної діяльності іноземних держав, а також добувати дані, спрямовані на сприяння успішній реалізації зовнішньої політики уряду, інтенсивному розвитку економіки, науки і техніки, зміцненню обороноздатності держави.

На нинішнє МДБ покладені такі стратегічні завдання: 1) здійснення контррозвідувальних функцій на території Китаю та за його межами; 2) забезпечення безпеки держави; 3) ведення зовнішньої розвідки; 4) захист державних інтересів у зовнішній політиці, бізнесі та торгівлі; 5) збір, аналіз інформації у військовій, воєнно-політичній, військово-технічній та воєнно-економічній сферах і доведення її до вищого політичного керівництва держави; 6) охорона державного кордону; 7) забезпечення надійного збереження державної та військової таємниці; 8) контроль за діяльністю іноземців у країні; 9) припинення засобами контррозвідки діяльності іноземних розвідок, боротьба з внутрішніми ворогами; 10) зовнішньої контррозвідки: оперативний контроль за діяльністю представників державних установ та інших громадян КНР за кордоном; 11) організація і керівництво заходами контр пропагандистського забезпечення реалізації у державі та за кордоном загальнонаціональних політико-ідеологічних настанов ЦК КПК.

Крім МДБ, до державної системи розвідувальних і контррозвідувальних органів Китайської Народної Республіки нині тією чи іншою мірою належать також органи військової розвідки, Міністерство громадської безпеки та відділи внутрішньої безпеки на об’єктах економіки, а також у держустановах.

Під час створення МДБ у 1983 році до його структури ввійшли майже всі управління та інші структури колишнього “Відділу досліджень” ЦК КПК, який виконував функції зовнішньополітичної розвідки, а також оперативні підрозділи центрального апарату і територіальних органів колишнього Міністерства громадської безпеки (МГБ) КНР. Одночасно на МДБ були покладені три головні завдання, які до цього вирішувалися відповідними підрозділами Міністерства громадської безпеки (МГБ) і “Відділом досліджень”: 1) добування економічних і науково-технічних відомостей, особливо документальних даних, для сприяння інтенсивному розвитку економіки та забезпечення безпеки і обороноздатності КНР; 2) реалізація заходів щодо викриття, попередження і припинення зовнішніх ризиків, небезпек, викликів, загроз, спрямованих на порушення внутрішньої безпеки та територіальної цілісності держави; 3) боротьба зі шпигунством.

У галузі розвідки нині МДБ вирішує такі конкретні завдання: 1) добування політичної, економічної та науково-технічної інформації як легальним, так і нелегальним шляхом; 2) здійснення технічної розвідки у всіх напрямках; 3) проведення активних (насамперед агентурних) заходів на каналах міжнародного зв’язку КНР з іноземними державами; 4) розробка розвідувальних і контррозвідувальних органів суміжних із КНР держав та провідних центрів геополітичної сили шляхом впровадження своїх джерел в їхню агентурну мережу та зав’язування з ними на цій основі оперативних ігор; 5) опрацювання і реалізація всієї отриманої розвідінформації.

У галузі контррозвідки: 1) організація загальних заходів протидії спрямуванням спецслужб іноземних держав на території КНР; 2) перехоплення поштового (ПК – перлюстрація кореспонденції), електричного, радіоелектронного та інших видів технічних каналів міжнародного зв’язку, в тому числі космічних, а також забезпечення оперативного використання отриманих результатів; 3) викриття, попередження і припинення діяльності агентури спецслужб іноземних держав; 4) здійснення контролю за діяльністю в Китаї співробітників іноземних представництв, проведення їхньої оперативної розробки; 5) організація спостереження за іноземцями, які прибувають до КНР на короткий термін; б) проведення разом із державними та партійними органами широкомасштабних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання відпливу за кордон секретної інформації, в тому числі й по каналах зв’язків із співвітчизниками, шляхом обмеження контактів громадян КНР із іноземцями; 7) контррозвідувальне забезпечення Народно-визвольної армії Китаю; 8) контррозвідувальне забезпечення режимних об’єктів народного господарства та держустанов; 9) фізичне і оперативне забезпечення безпеки китайських державних та інших структур за кордоном; 10) забезпечення охорони керівників КПК і членів уряду КНР; 11) запобігання проникненню до держави “ворожої ідеології”; 12) організація контролю за настроями в різноманітних прошарках китайського суспільства (молоді, інтелігенції, студентства, нацменшин, військових тощо); 13) перевірка державних службовців на лояльність до влади та благонадійність; 14) боротьба з контрреволюційними злочинами, виявлення і припинення антиурядової діяльності різноманітних угруповань та окремих осіб; 15) разом із Міністерством громадської безпеки боротьба з негативними явищами в державі: корупцією, зловживанням владою, значними економічними злочинами.

Нині центральний апарат МДБ має дев’ять оперативних управлінь:

O Перше управління (так зване “внутрішнє”) організовує розвідувальну діяльність із території КНР та взаємодію органів розвідки з іншими оперативними підрозділами МДБ, партійними комітетами і державними установами на місцях; керує діяльністю розвідувальних підрозділів територіальних органів МДБ; здійснює контроль за дотриманням правил конспірації в розвідувальній роботі; відповідає за стан роботи з допоміжною агентурою, здійснює підбір кадрів серед громадян КНР та їх вербування з метою подальшої підготовки для роботи за кордоном.

* Друге управління (зовнішньої розвідки) керує діяльністю силами та засобами легальних резидентур зовнішньої розвідки за кордоном, підтримує контакти з китайськими установами, виконавчими суб’єктами міжнародного і міждержавного співробітництва; забезпечує підготовку і перекидання агентів за кордон, узгоджує “піддахові” посади в дипломатичних представництвах та інших установах. Для “дахового” прикриття управлінням зазвичай використовуються посади дипломатів, кореспондентів інформаційних агентств тощо. Серед них активно використовуються посади: ІА “Сіньхуа”, в редакції китайських газет “Женьмінь жибао”, “Бейцзин жибао”, “Гуаямт жибао”, “Джунго цін нянь бао”, в англомовних китайських виданнях ” China Daily”, “Light Daily”, ” Economic Daily”, “Worker’s Daily “.

* Третє управління (зовнішньої розвідки) за функціональним призначенням аналогічне другому управлінню, але має чітко визначені географічні зони відповідальності: організує розвідувальну і контррозвідувальну роботу по Тайваню, Гонконгу та Макао.

* Четверте иправління (умовна назва “технологічне”) забезпечує розвідувальні та контррозвідувальні операції оперативно-технічними засобами, організовує і проводить оперативно-технічні заходи, займається перлюстрацією кореспонденції, здійснює протидію радіоелектронній розвідці, яка проводиться з позиції іноземних представництв у КНР; веде розробку нових засобів оперативної і спеціальної техніки, здійснює їхнє випробування та забезпечує ними оперативні підрозділи; розробляє засоби протидії іноземним зразкам спеціальної техніки.

* П’яте управління {регіональної розвідки) організовує і координує розвідувальну діяльність органів МДБ на території КНР та процес взаємодії з МГБ і УВР НВАК. Відповідає за агентурну роботу з території КНР (насамперед щодо суміжних країн): підбирає, навчає і виводить агентуру по легальних і нелегальних каналах до держав-об’єктів розвідувальних спрямувань; відповідає за надійність каналів зв’язку з китайськими агентами за кордоном, своєчасне одержання від них розвідувальної інформації і передачу її за призначенням.

O Шосте управління (контррозвідка) здійснює в повному обсязі контррозвідувальні функції на території Китаю: координує і контролює контррозвідувальну діяльність всіх територіальних органів МДБ, організовує проведення крупних контррозвідувальних заходів у масштабі декількох провінцій силами територіальних органів МДБ; здійснює розслідування діяльності спецслужб іноземних держав та їхньої агентури на території КНР; організує оперативне спостереження, розшук, затримання, проведення обшуків та арештів за зазначеними справами.

O Сьоме управління веде оперативну розробку іноземних представництв у КНР, підбирає і оформляє на роботу обслуговуючий персонал для дипломатичних та інших іноземних представництв.

O Восьме управління здійснює інформаційно-аналітичну роботу, контролює виконання іншими підрозділами МДБ інформаційних завдань, аналізує всю інформацію, що надходить до міністерства, зокрема й відкриту, веде архів МДБ, має своїх співробітників під прикриттям у багатьох науково-дослідних установах КНР. Офіційна назва управління – Китайський інститут сучасних міжнародних відносин, що займається дослідженнями у воєнно-політичній, оборонній, економічній, соціальній сферах, а також вивчає сучасний розвиток геополітики, геоекономіки, геостратегії, міжнародних відносин. Управління має статус найбільшого в Азії аналітичного закладу і структурно поділяється на окремі напрямки. Відповідно до характеру досліджень, географічних зон і регіонів: 1) міжнародна стратегія; 2) світова економіка; 3) США і Канада; 4) Росія і СНД; б) Західна Європа; 6) Східна Європа; 7) Японія; 8) Держави АТР; 9) Близький Схід; 10) Африка; 11) Латинська Америка.

Управління співпрацює з такими дослідними інститутами за кордоном: інститут ім. Дж. Вашингтона інститут Далекого Сходу (РФ), інститут досліджень і аналізу (Індія), інститут стратегічних досліджень АСЕАН, форум міжнародних відносин, Азіатський форум (Японія), інститут міжнародних досліджень (Корея).

У1982 році з метою поглиблення вивчення міжнародних відносин і міжнародної політики при управлінні створено Центр міжнародних досліджень, який прогнозує варіанти розвитку воєнно-політичної ситуації в різних регіонах світу.

O Дев’яте управління (внутрішньої безпеки та зовнішньої контррозвідки) відповідає за власну безпеку МДБ, забезпечує безпеку громадян та дипломатичних представництв та інших установ

КНР за кордоном, включаючи фізичну охорону офіційних представництв Китаю на території іноземних держав. Крім цього, у складі управління діє бюро роботи зі студентами, які навчаються за кордоном. Головним завданням бюро є психологічна підготовка студентів перед відрядженням з метою недопущення впливу на них політичних та дисидентських рухів антикитайської спрямованості.

* Десяте управління (зовнішньої розвідки з питань науки та технологій) займається збором документальних даних щодо провідних новітніх технологій та добуває інформацію економічного характеру за кордоном.

* Одинадцяте управління (автоматизації) створює та обслуговує комп’ютерні мережі МДБ; аналізує оперативну інформацію, яка отримується в результаті пошуку в мережі “Інтернет”; займається підготовкою фахівців з обслуговування та використання комп’ютерної техніки. До складу управління входить відділ, який відповідає за створення вірусних та антивірусних програм, а також забезпечує безпеку комп’ютерних мереж МДБ від несанкціонованого доступу.

Відповідно до характеру завдань підрозділів цілком закономірно можна зарахувати Перше, Друге, Третє і П’яте управління до колишнього Управління стратегічної розвідки, а решту – до колишнього Головного контррозвідувального управління.

До структури Центрального апарату МДБ входять також:

1. Політико-адміністративні підрозділи: Управління зовнішніх зносин (дванадцяте), що підтримує контакти з відповідними відділами ЦК КПК, міністерствами та відомствами КНР, а також забезпечує координацію міжнародного співробітництва з розвідками союзних та партнерських Китаю держав; Група радників складається із досвідчених розвідників і контррозвідників, фахівців у галузі міжнародних відносин; Управління з адміністративних питань (чотирнадцяте – фінансово економічне)у до завдань якого віднесені питання планування, фінансування, постачання, закупівлі оперативної техніки тощо; Канцелярія (секретаріат) займається загальними питаннями та діловодством.

2. Навчально-виховні підрозділи: Політичне управління проводить комплекс партійно-політичної роботи серед співробітників МДБ, організовує пропагандистську та агітаційну діяльність в інтересах державної політики КНР; Управління кадрів відповідальне за поповнення, розстановку, призначення на посади, професійну підготовку, навчання та виховання керівного і особового складу КДБ; Інститут підготовки кадрів (академія управління кадрами ) забезпечує фахову підготовку агентів, яких завербовано в навчальних закладах (університетах, інститутах, коледжах), а також кадрових співробітників МДБ. Термін навчання, залежно від рівня попередньої підготовки слухача та його подальшого призначення, становить від трьох місяців до одного року; Коледж міжнародних відносин здійснює мовну підготовку особового складу МДБ, а також представників Міністерства закордонних справ, торговельно-економічних представництв Китаю, які призначені для роботи на “піддахових” посадах у китайських установах за кордоном.

3. Спеціальні дослідні, пропагандистські та комунікаційні підрозділи: Інститут з питань дослідження проблем Тайваню офіційно підпорядкований Академії гуманітарних наук Китаю, здійснює збір первинної розвідувальної інформації щодо Тайваню; Інформаційне агентство “Сіньхуа” забезпечує збір, аналіз, розповсюдження інформації за кордоном про міжнародні та внутрішні події в Китаї. До складу агентства входить Управління міжнародної інформації, яке щоденно надає керівництву МДБ “Довідковий матеріал” (інформаційно-розвідувальне зведення), а також два рази на місяць “Довідковий матеріал з міжнародних питань” (про воєнно-політичну обстановку в світі та прогноз щодо її розвитку). Використання МДБ “піддахових” посад в агентстві “Сіньхуа” дозволяє виконувати завдання стратегічної агентурної розвідки майже в усіх державах світу. Чисельність особового складу агентства – близько 5 тис. осіб. Радіоцентр здійснює зв’язок із закордонними агентурними апаратами. Головний трансляційний центр розташований у східній частині Пекіна. Центр використовується як органами МДБ, так і УВР НВАК та Міністерством закордонних справ КНР. Забезпечення безпеки діяльності центру та його співробітників здійснюється силами та засобами Дев’ятого управління МДБ.

З погляду на територіальну побудову організаційна структура МДБ містить у собі: центральний апарат, провінційні, окружні, повітові й місцеві підрозділи, зокрема й районні у великих містах. Відповідно до адміністративного розподілу КНР, до МДБ входять ЗО територіальних управлінь, які, будучи підзвітними центральному апарату, координують оперативну діяльність бюро держбезпеки округів, міст, повітових відділів, відділень міських районів. Що стосується щільності розміщення структурних одиниць МДБ по території Китаю, то вона цілком могла бути скопійована зі структури територіальної організації МГБ, яка існувала до 1983 року. Розвідувальні відділи територіальних органів держбезпеки курують, цілком імовірно, ті самі регіони, які були закріплені за периферійними органами “Відділу досліджень” ЦККПК.

З питань забезпечення державної безпеки, включаючи економічну безпеку держави, МДБ взаємодіє з МГБ, воєнною розвідкою НВАК, хитною та фінансовою службами.

7.2.3.1.2. Міністерство громадської безпеки (МГБ) КНР

(Аналог звичайного ВМС) з 1983 року сконцентроване на питаннях охорони громадського порядку і державного кордону. Зазначене Міністерство є другою за значенням після Міністерства державної безпеки спеціальною службою Китаю.

На МГБ КНР покладені такі завдання: 1) підтримання громадського порядку в державі; 2) облік та документування населення; 3) боротьба проти кримінальної злочинності (карний розшук); 4) боротьба з економічними злочинами; 5) охорона важливих підприємств та установ; 6) охорона та забезпечення власної безпеки представників правлячих кіл країни; 7) регулювання дорожнього руху та підтримання громадського порядку на автомобільних і залізничних шляхах; 8) контроль за вогнепальною та холодною зброєю; 9) охорона в’язниць та інших виправних закладів.

МГБ складається з управлінь, служб та відділів, головними з яких є: а) управління: громадського порядку; озброєної народної поліції; лісової поліції; транспортної поліції; пожежної охорони; б) відділи: боротьби проти злочинності (карного розшуку); боротьби проти контрабанди; криміналістики; обліку населення; іноземний (аналог нашого ОВІР); оперативно-технічної охорони держустанов і об’єктів промисловості.

Специфічним різновидом китайських спеціальних органів є створені у всіх міністерствах, держустановах, на підприємствах відділи внутрішньої безпеки, підпорядковані місцевим партійним органам і відповідним підрозділам МДБ і МГБ.

Інструкція ЦК КПК передбачає створення таких відділів на великих і середніх промислових підприємствах, об’єктах транспорту та зв’язку, капітального будівництва, у торговельних, фінансових, науково-дослідних, культурно-освітніх і медичних закладах повітового, провінційного та центрального підпорядкування. Хоча відділи внутрішньої безпеки не мають права на проведення процесуальних дій (обшуки, арешти, затримання, допити і т. ін.)> їхня діяльність щодо проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання проникненню агентів розвідок іноземних держав до підвідомчих установ, підтримання в них суворого режиму секретності, запобігання розголошення секретних даних і втрати службових документів, відіграє істотну роль у загальній системі захисних конто-розвідувальних заходів, здійснюваних у тому числі й за напрямками органів МДБ і МГБ КНР, що їх курують.

Контрольні функції за діяльністю територіальних (місцевих) органів МДБ і МГБ здійснюють Політико юридичні комісії при постійних комітетах місцевих зборів народних представників. Місцева партійна та адміністративна влади також контролюють підбір і розстановку кадрів МДБ і МГБ на місцях. У системі партапарату загальне керівництво діяльністю місцевих підрозділів спецслужб Китаю здійснюють Другі секретарі місцевих парткомів.

7.2.3.2. Розвідувальне співтовариство Народної визвольної армії Китаю.

Особливе місце в загальнодержавній системі розвідувальних і контррозвідувальних органів Китаю займає відомче розвідувальне співтовариство військової розвідки, на якій реформа 1983 року відбилася найменше. Органи військової розвідки нині є основним джерелом військової, військово-політичної та військово-економічної інформації щодо іноземних держав світу і рівня технічного оснащення, бойової підготовки їхніх армій. За чисельністю наявних сил і засобів, за обсягом завдань, які реалізуються, військова розвідка КНР займає домінуюче положення в загальній структурі китайських спецслужб.

Аналіз діяльності та спрямованості реформування органів воєнної розвідки Китаю свідчить, що протягом 90-х років XX ст. військове керівництво держави, враховуючи загальносвітові та регіональні тенденції в розвитку воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки, а також досвід реформування спеціальних служб інших держав, здійснювало відповідно до заходів удосконалення організаційно-штатної структури НАВАК.

7.2.3.2.1. Розпорядчо-координаційні органи військового відомства.

Керування Збройними силами, іншими озброєними формуваннями та військовими спецслужбами в КНР здійснює за дорученням Політбюро ЦК КПК, Військова рада ЦК КПК і Центральна військова рада (ЦВР) КНР. ЦВР, як постійно діючий виконавчий орган Військової ради ЦК КПК, визначає напрямки військового будівництва, політичні та стратегічні цілі війни, військовий бюджет, вирішує комплекс інших питань, пов’язаних із введенням у державі воєнного стану, проведенням загальної чи часткової мобілізації. Голова ЦВР є Верховним головнокомандувачем Збройних сил Китаю.

Основним органом в ЦВР КНР – Генеральний штаб (ГШ), через який здійснюється практичне управління збройними силами і військовими спецслужбами. Міністерство оборони в системі Державної Ради КНР реалізує лише настанови військово-політичного керівництва держави з технічного забезпечення розбудови Збройних сил, їх комплектування, планування, розподілу і витрат військового бюджету, координує діяльність цивільних міністерств та відомств, виробників оборонної продукції, здійснює міждержавні військові зв’язки, інші представницькі функції.

Головне політичне управління ЦК КПК (ГоловПУ) займає особливу роль у системі управлінських структур НВАК. Через його структурні підрозділи здійснюється партійно-політична робота в армії, спецслужбах і правоохоронних органах. У зв’язку з цим воно напряму пов’язане з виконанням певних функцій забезпечення безпеки особового складу армії.

На думку китайських керівників, збройні сили розвивають головні традиції НВАК, визнають абсолютну керівну роль партії, зберігають характер народної армії. ГоловПУ також відповідає за штатні призначення командирського і політичного складу НВАК, підвищення по службі, перевід на нове місце роботи. Безпосереднім виконавцем директив ГоловПУ є політуправління військових округів і родів військ, які можна порівняти з комітетами з перевірки дисципліни у цивільних органах. Організаційна структура політуправлінь ВПС, МВС та інших родів військ і підрозділів НВАК відрізняються незначно, віддзеркалюючи їхню специфіку.

До складу політуправлінь, як правило, входять:

1. Загальні відділи: забезпечують роботу командира та його заступника. До такого відділу входять секретаріат, адміністративне відділення, сектор листів і запитань, група з вивчення політики.

2. Організаційні відділи: поточне керівництво партійними справами.

3. Відділи кадрів: просування по службі, призначення, кадрові перестановки.

4. Відділи пропаганди: питання пропаганди, ідеології, масові заходи та публікації.

5. Відділи безпеки ведуть всі питання, пов’язані з безпекою, включаючи вивчення особового складу армії, контроль за організацією фізичної охорони і безпеки керівництва НВАК та військових об’єктів.

6. Відділи із зв’язків: вивчення відносин КНР із Тайванем. Відділ також займається організацією політичної пропаганди проти збройних сил іноземних держав, збором інформації шляхом опитувань жителів Тайваню.

7. Відділи роботи з масами: встановлення і підтримання порозуміння військового складу з місцевим населенням та владою.

8. Бюро офіцерів и відставці та запасі: займається проблемами офіцерів у відставці чи запасі, включаючи питання працевлаштування, отримання житла тощо.

9. Суди: спільна робота з комісіями з перевірки дисципліни, прокуратурою НВАК з перевірки справ засуджених за злочини.

7.2.3.2.2. Виконавчі органи воєнної розвідки.

Безпосередньо ж питаннями військової розвідки в китайській армії займаються відповідні виконавчі органи – Друге головне розвідувально-інформаційне управління (ДГРІУ) або Друге головне управлінні (ДГУ) ГШ НВАК та Управління електронної і радіотехнічної розвідки (УЕРТР або Трете Управління) Генерального штабу Народної визвольної армії Китаю, які здійснюють воєнно-стратегічну і організовують звичайну тактичну військову розвідку через армійські розвідувальні підрозділи.

7.2.3.2.2.1. Друге головне розвідувально-інформаційне управління – ДГРІУ

(За іншими джерелами – Головне розвідувальне управління) Генерального штабу НВАК є одним з найчисельніших управлінь. Начальник ДГРІУ (ДГУ) ГШ – Головного розвідувальної інформаційного управління (Другого головного управління) Генштабу НВАК є одночасно заступником начальника Генерального штабу НВАК.

ДГУ Генштабу НВАК складається з семи основних (оперативних) управлінь, окремого управління інформації та аналізу, а також управлінь внутрішньої безпеки, архівного, таємного і політичного: 1) воєнної розвідки, 2) агентурної розвідки, 3) спеціальної розвідки, 4) прикордонної розвідки, 5) політичної розвідки, 6) інформаційне, дешифрувальне та 7) управління технічних засобів, 8) секретаріат. Оперативно ДГУ ГШ НВАК підпорядковані розвідувальні управління ВПС, ВМС, розвідувальні управління семи військових округів і чотири гарнізонів центрального підпорядкування з усіма їх структурами. Крім штатних підрозділів, ДГУ також має у своєму розпорядженні низку комерційних структур, спеціальних учбових і науково-дослідних закладів.

Основними завданнями ДГУ ГШ НВАК є планування і ведення розвідки, а також добування, аналіз та обробка інформації розвідувального характеру, її своєчасне доведення до вищого військово-політичного керівництва КНР. Пріоритетними напрямками добування інформації є держави АТР, прикордонні з Китаєм держави: РФ, В’єтнам, Індія, а також США, Японія, Тайвань, Західна Європа. За обсягом розвідувальних завдань, які стоять перед ДГУ, вони розподіляються на стратегічні та оперативно-тактичні. До стратегічних завдань в інформаційному плані належать збір та систематизація даних про перспективний розвиток воєнно-політичної обстановки в окремих регіонах світу, стан оборонної (особливо ядерної та ракетної) промисловості, прогнозування основних світових тенденцій у галузі економіки та виробництва озброєнь, характеристика політичних та державних лідерів тощо. До оперативно-тактичних завдань відносяться збір повної інформації про потенційну військову загрозу. Яку спроможні створювати сусідні з КНР держави: США, Японія, Росія, Середньоазіатські держави СНД, Монголія, Афганістан, В’єтнам, Індія, Республіка Корея.

До конкретних завдань ДГУ ГШ НВАК належать такі: 1) порядок ведення бойових дій видами і родами військ збройних сил, їхня чисельність, бойові можливості, дислокація частин, з’єднань та об’єднань, плани можливого розгортання безпосередньо на китайському кордоні; 2) розмір, розташування, сильні та слабі сторони оборони іноземних адміністративно-політичних, економічних та військових об’єктів з точки зору протистояння ядерними ударами стратегічних ракетних військ НВАК (СРВ НВАК); 3) особливості рельєфу та інші географічні особливості місцевості держави; 4) способи ведення бойових дій, плани операцій початкового періоду та вірогідні першочергові цілі потенційних противників; 5) вірогідність створення воєнно-політичних і економічних союзів (угруповань) інших держав антикитайської спрямованості, можливі наслідки цього для КНР; 6) воєнна економіка: промисловий потенціал, можливості сільського господарства, технологічний рівень військово-промислового комплексу і стан стратегічного резерву; 7) біографічна розвідка (збір інформації на окремих персон): на політичних, військових та державних лідерів, включаючи всі аспекти їхньої професійної діяльності, морально-психологічні характеристики та особисту поведінку.

Структурні підрозділи ДГУ ГШ НВАК (Розвідувальні управління ВПС, ВМС, військових округів та гарнізонів центрального підпорядкування) виконують функції основного керівного органу сил і засобів розвідки різних видів та родів збройних сил, військових округів, гарнізонів центрального підпорядкування. Основні завдання: 1) розробка планів мобілізаційного розгортання і бойового застосування частин і підрозділів військової розвідки; 2) збір та узагальнення розвідувальної інформації; 3) оперативне інформування командування; 4) контроль за бойовою та політичною підготовкою і морально-психологічним станом особового складу збройних сил КНР.

Основні користувачі інформації, яка добувається ДГУ ГШ НВАК: члени Політбюро ЦК КПК, члени Центральної військової ради КНР (ЦВР КНР).

7.2.3.2.2.1.1. Управління воєнної розвідки ДГРІУ (УВР ДГУ) ГШ НВАК

(Перше управління Другого головного розвідувально-інформаційного управління Генштабу НВАК). Поряд із МДБ КНР зазначене Управління є одним із головних розвідувальних органів Китаю. Залежно від масштабності поставлених завдань військова розвідка підрозділяється на стратегічну і тактичну.

Управління воєнної розвідки у мирний час вирішує завдання збору даних щодо складу, озброєнь і мобілізаційних планів військ потенційного супротивника. В умовах війни військова розвідка є одним із основних видів розвідки. На неї покладено найбільше навантаження щодо розвідувального забезпечення бойових дій підрозділів НВАК. Військова розвідка організовується командирами і штабами всіх ступенів і ведеться в будь-якій обстановці. Сили та засоби військової розвідки підпорядковуються начальникам підрозділів розвідок видів збройних сил.

Характерно, що у період так званої”культурної революції”, коли підрозділи зовнішньополітичної розвідки відчували значні труднощі в організації своєї діяльності за кордоном, УВР ДГУ не мало жодних перешкод і діяло в повному обсязі. Співробітники резидентур військової розвідки не піддавалися гонінням і працювали з підвищеним навантаженням, виконуючи всі доручення керівництва КНР. З відновленням у 70-ті роки масштабів роботи зовнішньополітичною розвідкою, яка згодом увійшла до структури МДБ Китаю, керівництво УВР ДГУ ГШ НВАК знову переорієнтувало свої “легальні” та “нелегальні” резидентури на виконання завдань щодо одержання інформації з військово-стратегічної (геостратегічної) проблематики та на проведення спеціальних заходів і таємних операцій в інтересах керівництва НВАК. Його оперативні підрозділи були задіяні до розгортання широкомасштабної розвідувальної роботи за кордоном, спрямованої на одержання інформації з воєнно-стратегічних (геостратегічних), політичних (геополітичних), економічних (геоекономічних), науково-технічних та інших проблем, які необхідно враховувати під час формування ЦК, Військовою радою ЦК КПК, Центральною військовою радою і ГШ КНР програм забезпечення оборони та безпеки, а також на захист військово-технічних інтересів Китаю.

Нині оперативними співробітниками поставлені завдання вирішуються з використанням як легальних, так і нелегальних позицій. Військові розвідники діють під прикриттям китайських офіційних державних, неурядових громадських і приватних структур.

На рівні тактичної розвідки УВР ДГУ ГШ здійснює загальне керівництво роботою розвідувальних підрозділів родів військ та військових частин. Таким чином, стратегічній військовій розвідці оперативно підпорядковані: 1) управління радіо – і радіотехнічної розвідки ГШ (умовна назва “3-тє управління ГШ”); 2) розвідувальне управління штабу стратегічних ракетних військ (умовна назва “2-е управління штабу другої артилерії”); 3) розвідувальне управління штабу ВПС (умовна назва “2-е управління штабу ВПС”); 4) розвідувальне управління штабу ВМС (умовна назва “2-е управління штабу ВМС”); 5) розвідувальне управління військових округів (умовна назва “2-еуправління штабу ВО”); 6) розвідувальні відділи штабів ВПС військових округів (умовна назва “2-й відділ штабу ВПС ВО”); 7) розвідувальне управління флотів (умовна назва “2-е управління штабу флоту”); 8) розвідувальне відділення гарнізонів (Пекінський, Шанхайський, Тяньйзіньський); 9) розвідувальні відділи військових частин НВАК.

Воєнна розвідка НВАК взаємодіє у сфері забезпечення державної безпеки, включаючи економічну безпеку країни з іншими спеціальними службами держави, а саме: Міністерством державної безпеки, Міністерством громадської безпеки, митною та фінансовою службами.

З огляду на зазначене основними споживачами інформації УВР ДГУГШ є Військова рада ЦК КПК, Центральна військова рада КНР, Головне політичне управління НВАК, міністерство оборони, керівництво інших зацікавлених у використанні армії установ, об’єктів військово-промислового комплексу і командування армійських підрозділів Управління економіки ГШ, які уважно вивчають воєнно-політичну обстановку в іноземних державах, що становлять найбільший інтерес для Китаю.

У зв’язку з цим перед військовою розвідкою ставиться стратегічна мета: 1. Зміцнення політичної, військової, економічної й науково-технічної могутності Китаю. 2. Забезпечення обороноздатності та безпеки держави, підвищення бойової готовності Збройних сил КНР. Слід зазначит


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – 7.2.2. Керівні органи розвідувальної спільноти КНР