Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – 7.1.2. Гендер в епоху глобалізму та інформаційного суспільства
Сучасний етап розвитку суспільства прийнято вважати етапом становлення інформаційного суспільств, однією з характеристик якого є його глобальний характер. Перше місце серед найдієвіших сил, що впливають на його розвиток, посідають процеси інформатизації та комунікації.
На цьому етапі інформація стає структуроутворювальною основою розвитку суспільства, а її створення, обробка й передача перетворюються на базові джерела виробництва, влади й культури. Частково це стає можливим завдяки виникненню в цей період нових технологічних умов. Центром такої нової форми комунікаційної організації суспільства стає мережева логіка базової структури інформації, яка наділяє її особливими властивостями, що системно перетворюють всі основні сфери нашого життя – політичну, економічну, освітню, культурну та ін.
При цьому в умовах формування інформаційного суспільства відбувається як стрімкий розподіл, так перерозподіл символічного капіталу, де цінність інформації зростає експоненційно, а розвиток тендерної теорії, тендерних досліджень стає актуальним. їх принципова цінність збільшується.
З одного боку, інформаційні комунікативні технології, будучи одним з ключових чинників, що впливають на соціальну, економічну нерівність, посилюють одночасно одну з найпоказовіших нерівностей – тендерну. У більшості країн економічні, соціальні, культурні бар’єри, що виникають перед жінками, обмежують або повністю позбавляють їх доступу до інформаційно-комунікативних ресурсів. Наприклад, у соціальних науках все частіше говорять про тендерну цифрову нерівність.
З іншого боку, об’єктивна реальність (саме життя) все частіше змушує відмовлятися від традиційних стереотипів жіночності й мужності, саме тендерний підхід у цьому значенні покликаний допомогти подолати одну з найфундаментальніших опозицій – опозицію статевої дихотомії, продовжену в різноманітних соціальних практиках (політичній, економічній, культурній), усьому житті загалом. Актуальність розвитку тендерних досліджень в умовах інформаційного суспільства, коли відбувається стрімке збільшення не тільки його обслуговуючих інформаційних потоків, але й посилення культурної експансії, глобалізації, збільшується на порядок порівняно з індустріальним суспільством. Саме тендерні дослідження пропонують інший (більш індивідуалізований, удосконалений) підхід до розуміння багатьох базових понять, пов’язаних безпосередньо з процесами глобалізації, що відбуваються в інформаційному суспільстві (ідентичності, сексуальності, бажання трансформації та ін.). Цей підхід неможливий або не такий реалізований в інших галузях наукового знання. У свою чергу зникнення соціальної, політичної, економічної сегрегації за статевим принципом змушує суспільство відмовлятися від суворих стереотипів жіночності й мужності, переходити на “чутливішу техніку” сприйняття й оцінки інформації. Значущим стає поняття гендерної чутливості – необхідної складової соціальних практик, ціннісних орієнтацій, що виробляються і підтримуються суспільством.
В умовах інформаційного суспільства з’являється гнучкіша система статево-рольової ідентифікації, виникнення якої обумовлене цілим рядом причин – економічних, політичних, етичних. Так, у галузі тендерної економіки на рівні сім’ї змінюється традиційне ставлення до вигідності домашньої праці жінок: економічним стає перерозподіл ролей, функцій у родині. Чоловік може стати домогосподарем або взяти відпустку по догляду за новонародженим, а дружина продовжувати працювати. Це поступово закріплюється в багатьох країнах законодавчо, наприклад, досвід розвитку скандинавських країн у галузі тендерної рівності, дотримання тендерного балансу. Терпимішим стає ставлення до сексуальних меншин, норм сексуальної самопрезентації. В умовах глобалізованого суспільства зазнають зміни навіть традиційні стабільні соціальні практики, наприклад релігійні. У деяких країнах Європи вже не викликає здивування той факт, що жінка може стати церковнослужителем, бути зведена в сан.
Таким чином, змінюється інформаційний аспект у значущості й розповсюдженні тендерних уявлень. При цьому деякі тендерні дослідники описують ситуацію, що виникла на просторі колишнього СРСР, термінами “парадоксальність” та “інтрига”.
Тендерний підхід долає найфундаментальнішу опозицію – опозицію біологічної статі, продовжену в соціальній, політичній, економічній, культурній і всіх інших сферах людського життя. Пропонується індивідуальний підхід до прояву ідентичності, зокрема сексуальної, яка значною мірою залежить від конкретних завдань, поставлених індивідуумом у тій або іншій ситуації – економічній, політичній і т. д. Тут виявляється вся парадоксальність сучасної пострадянської ситуації, що відбувається одночасно в умовах трансформації суспільства, його інформатизації, глобалізації, – ситуації, що реалізується в конфлікті між індивідуальною суспільною свідомістю в її сприйнятті та ціннісному відношенні до основних складових тендерної теорії, – уявленнях про маскулінне і фемінне та їх інтерпретацією в соціокультурному контексті. На відміну від індивідуальної свідомості, суспільне виявилося абсолютно не готовим до відмови від традиційних стереотипів. Більш того, існуюча культура їх закріплює, тиражує в засобах масової інформації.
Розвиток пострадянського суспільства в цьому сенсі є унікальним прикладом регресу суспільно значущих цінностей до відверто патріархальних, до відродження “біологічної” аргументації у визначенні соціальних, політичних та інших ролей, прийнятих у суспільстві, широкому тиражуванні традиційних ідеалів жінки-домогосподарки. В умовах інформаційного суспільства проблема “тендерної інформації” перестає бути лише проблемою соціального змісту, а набуває ширшого контексту, оскільки саме інформаційне поле перестає бути чорно-білим, однозначним як для відправника інформації (джерела), так і одержувача (споживача).
Інформаційне суспільство тільки підсилює це, провокуючи новий тендерний конфлікт, уже іншого рівня. Один з результатів цього тендерного конфлікту – сучасний жіночий рух в Україні, коли більшість жіночих організацій є придатком або держави, або різних політичних сил (наприклад, історія партії”Жінки за майбутнє”). Українське суспільство не дивує той факт, що це рух не тому жіночий, що складається лише з жінок, а тому, що його мета – допомога самореалізації жінки як особистості, як члена певної спільноти (родини, держави).
(2 votes, average: 2,50 out of 5)