Інформаційна безпека – Остроухов В. В. – 5.4. Поняття про сугестивні технології
У практиці масової комунікації досить часто використовується навіювання як вид психологічного впливу. При цьому під навіюванням розуміють такий психічний вплив, вербальний чи образний, який викликає некритичне сприйняття та засвоєння певної інформації.
Ю. Шерковін вважає, що навіювання – основний спосіб організації громадської думки та маніпулювання свідомістю, пряме вторгнення в психічне життя людей. При цьому інформаційний вплив організовується так, щоб думка, уявлення, образ безпосередньо входили у сферу свідомості та закріплювалися в ній як дані, безперечні й уже доведені. Це стає можливим під час підміни активного ставлення психіки до предмета комунікації, навмисно створеної пасивністю сприйняття, що так властиво релігійним виданням, через розсіювання уваги великою кількістю інформації, активну форму її подання, штучне перебільшення престижу джерел.
Навіюваність (сугестія) визначається як схильність підкорятися та змінювати поведінку не на підставі розумних, логічних доводів чи мотивів, а лише на вимогу чи пропозицію, які виходять від іншої особи, причому сам об’єкт, підданий гіпносугестивному впливу, не усвідомлює своєї покірливості, продовжуючи вважати свої дії наслідком власної ініціативи чи самостійного вибору.
Прагнення навчитися впливати на людину напряму, через її підсвідомість виражається в розробці найрізноманітніших методів, що виникали протягом всієї історії людства, починаючи від шаманства й закінчуючи сучасними витонченими інформаційними технологіями. Серед останніх особливе місце займають інформаційно-психологічні впливи прихованого типу. Вони реалізуються із застосуванням прихованих психотехнологій, коли об’єкт впливу не усвідомлює ні мети, ні навіть факту самого впливу. Це досягається або попереднім введенням об’єкта впливу в стан зміненої свідомості, або впровадженням маніпулятивної інформації на фоні відволікаючих повідомлень прямо в підсвідомість, оминувши етап критичного сприйняття її свідомістю людини.
Наприклад, гіпнотизер під час введення людини в гіпнотичний стан здатний закласти в її підсвідомість певну інформацію. В потрібний час ця інформація за умовним сигналом (паролем) з рівня підсвідомості перетікає у свідомість і сприймається людиною як власні думки та переконання. Відповідно до закладеної програми людина (об’єкт впливу) організовує свою поведінку, схвалює рішення. В кінцевому варіанті ця людина перетворюється в зомбі, що беззаперечно виконує волю свого повелителя.
Подібної поведінки людини можна добитися не тільки шляхом гіпнозу, а також за допомогою інформаційних сигналів малої енергетики, які тісно корелюють з підпороговим сприйняттям – з суб’єктивно не усвідомлюваними, але такими, що впливають на поведінку людини, процесами сприйняття, які протікають ніби “під порогом” свідомості. В роботах як зарубіжних, так і вітчизняних фізіологів експериментально доведено існування в людини субсенсорного рівня чутливості, коли відбувається вироблення умовних рефлексів на неусвідомлювані подразники, що лежать нижче порогу відчуттів. Тут вплив на свідомість людини здійснюється в присутності логіки, тобто у звичайному стані свідомості (при “повному розумі”). Сугестивний вплив відбувається приховано шляхом нав’язування об’єктові впливу “потрібної інформації” на фоні потоку інших повідомлень (аудіо-та відеосугестія).
Так, найбільш відпрацьованим прийомом акустичної сугестії є надання стимулів нижче порогу чутливості на фоні більш гучної маскуючої інформації. Серед найперспективніших методів аудіосугестії називаються спектральне маскування та використання музичної інформації як носія потрібної інформації. Відомим методом візуальної сугестії є “вклеювання” 25-го кадру сугестії в потік зорової інформації. Суть методу полягає в тому, що під час демонстрації фільмів людське око сприймає лише 24 кадри за секунду, а зображення 25-го кадру сприймається на рівні підсвідомості. Розробляються складніші методи, основані на “диспарантному” поданні, коли кожний кадр відеоінформації містить тільки частину образу сугестії, яка не може бути розкритою технічними прийомами. Складання всіх частин відеозображення сугестії відбувається на підсвідомому рівні суб’єкта впливу.
Найскладнішою формою сугестії є нейролінгвістичне програмування (НЛП), що досягається шляхом довгого та копіткого підбору “ключа” до підсвідомості людини. Таким “ключем” є спеціально підібраний нейросемантичний гіпертекст, що містить найбільш значущіші слова та фрази для сугестованої особи чи групи осіб. У технології НЛП широко застосовується найвище досягнення комп’ютерних технологій на сьогодні – віртуальна реальність. Це якісно новий крок у технології сугестії.
НЛП використовує “карти світу” та мета-програми.
У кожної людини є свій власний спосіб створення “карти реальності”: у картинках, звуках чи відчуттях. Комплексне подання сенсорної інформації через зорову, слухову й тактильну модальність дозволяє проникати в глибинні пласти людської психіки, змінювати в потрібному напрямі окремі елементи самого образу та зрештою ефективно маніпулювати свідомістю віртуального користувача.
Деякі рекламні агентства у своїх рекламних кампаніях з успіхом використовують звичні стратегії мислення покупців. У термінах НЛП ці звичні стратегії звуться “мета-програмами”. За своєю суттю мета-програми – це не що інше, як звичні цензори, які люди застосовують до всього того, що бачать, чують або відчувають у навколишньому світі. Однією з мета-програм є програма прагнення “до” чогось і “від” чогось. Прагнення “до” чогось – це мотивація досягнення успіху, прагнення “від” чогось – мотивація уникнення невдачі. Ті, що прагнуть “до”, найкраще сприймають переваги, які вони набувають, купуючи той чи інший товар або послугу. А ті, що прагнуть “від”, перш за все оцінюють, яких проблем їм вдасться уникнути, чого з ними не трапиться, коли вони стануть власниками цього товару.
Як окремий випадок використання сугестивних методик можна вважати мовне маніпулювання, яке будується на особливостях мови і принципах її вживання.
Мовне маніпулювання – це використання особливостей мови і принципів її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для маніпулятора напрямі: прихованого – значить, неусвідомлюваного адресатом. Маніпулятивні можливості мови надзвичайно багаті. Це і мовна метафора, і помилкова аналогія, і багатозначність, і непрямі мовні акти, і пересупозиції та багато ін.
Основною психофізичною небезпекою під час сугестивного впливу є зміна рис характеру, поведінки особи, зниження інтелекту і творчих можливостей, придушення і в результаті – заміна особистості. Внаслідок цього можуть з’явитися соціальні групи, керовані на підсвідомому рівні, готові виконувати будь-які команди. Найбільш небезпечний такий вплив на вище державне та військове керівництво, управлінські структури та інші відповідальні особи, оскільки своїми діями вони можуть віддати країну у владу злочинного світу, авантюристів тощо.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)