Гроші та кредит – Щетинін А. І. – 1.6. Вексельний обіг в Україні
У нашій незалежній державі вперше вексель дістав права громадянства з ухваленням Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” (1991 p.). Однак рух векселя почався дещо пізніше з прийняттям Кабінетом Міністрів України і Національним банком України Постанови “Про застосування векселів у господарському обороті України” (1992 р.) та розробки на її основі “Положення про переказний і простий вексель” (1992 p.). Подальше правове забезпечення вексельного права в Україні пов’язано з приєднанням України (1999 р.) до Женевської конвенції щодо векселя, яку було ратифіковано Верховною Радою у 2000 p., а також ухваленням у 2001 р. Закону України “Про обіг векселів в Україні”.
В Україні вексель випускається у зв’язку з наданими товарами, виконаними роботами або наданими послугами. Винятки становлять векселі Міністерства фінансів, Державного казначейства, Національного банку України і комерційних банків.
Введення векселя в Україні відбувається досить важко. Це обумовлено цілою низкою причин. Серед них можна назвати новизну комерційного розрахунку, відсутність досвіду роботи з векселем, низький рівень культури взаємовідносин суб’єктів господарювання, і, як наслідок, відсутність довіри між партнерами за угодами, важке економічне становище України, що виявилося в довготривалому падінні промислового і сільськогосподарського виробництва, масові неплатежі підприємств, відносна нерозвиненість інфраструктури ринку й інші причини.
Однак незважаючи на зазначені обставини, процес упровадження векселя в господарський оборот в Україні вже став фактом. Цьому сприяли два Укази Президента України від 14.09.1994 р. і від 26.07.1995 p., спеціально присвячені проблемі розширення сфери обігу векселів і більш інтенсивному їх використанню у взаємних розрахунках підприємств. Основні ідеї цих двох указів зводяться до необхідності, по-перше, вирішити хоча б частково проблему взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності, використовуючи такий інструмент як вексель, по-друге, дати імпульс до формування ринку боргів в Україні.
Звичайно, не можна сказати, що ідеї названих указів були повністю реалізовані у практиці господарювання, але певний поштовх у цьому напрямку все ж мав місце. Об’єктивні процеси, що відбуваються в нашій економіці, не дають можливості повною мірою включити вексель у господарчий оборот, проте цей процес нехай і з певними труднощами, але все ж розвивається, хоча загальні умови становлення вексельного обігу змушують іноді робити й деякі відступи від уже закладених основ організації його руху. Прикладом може бути Постанова Кабінету Міністрів України 1995 р. про продовження терміну протесту за векселем з двох днів до п’ятнадцяти.
Особливе місце у практиці вексельного обігу займають векселі, що використовуються:
1. для проведення заліків взаємної заборгованості з подальшим її оформленням за допомогою векселя;
2. для оформлення операцій із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах;
3. під час увезення в Україну майна у вигляді внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємств з іноземними інвестиціями;
4. для оформлення податку на додану вартість під час увезення, пересилання товарів на митну територію України.
Деякі векселі, що перебувають в обігу в Україні, можуть бути тимчасово або назавжди відмінені. Так, до речі, 16.09.2002 р. відмінено вексель для оформлення податку на додану вартість під час увезення, пересилання товарів на митну територію України. Слід розглянути всі прецеденти використання векселів для того, щоб розкрити ті можливості, які надає вексель у розв’язанні певних, іноді дуже складних ситуацій у суспільному виробництві.
Порядок випуску, обігу і погашення таких векселів має ряд особливостей, що регулюються відповідними нормативними актами Кабінету Міністрів України і положеннями Національного банку України. Розглянемо коротко основні моменти, пов’язані з рухом векселів, які випускаються у зв’язку з увезенням, пересиланням товарів на митну територію України на суму податку на додану вартість.
Такий вексель видається платником податку на додану вартість на всю суму податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України. Цей вексель є простим, підлягає обов’язковому авалюванню його комерційним банком, і виписується на термін не більше 30 днів.
Векселедержателем такого векселя є Державна податкова адміністрація за місцем реєстрації векселедавця як платника податку з доданої вартості. Відсотки за використання такого векселя не нараховуються. У разі його неоплати протест щодо нього не складається, а сума платежу щодо нього підлягає безакцептному вилученню. Суть цього векселя полягає в тому, що держава, стимулюючи свого імпортера, надає йому відстрочку оплати ПДВ, що збільшує можливості суб’єкта господарювання стосовно організації своєї діяльності.
Практика вексельного обігу в Україні знає і такий вид векселів, як векселі Пенсійного фонду. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.1998 р. заборгованість підприємств, установ та організацій зі зборів на обов’язкове державне страхування оформляється через вексель. Це дає можливість підприємству уникнути застосування жорстких санкцій з боку держави відносно боржника з цих платежів на умовах, вигідних для всіх учасників.
Розглянемо вексельну схему з використанням векселів Пенсійного фонду на конкретному прикладі. Припустимо, що підприємство виробило продукцію, яка користується попитом на ринку, на 10 000 грн. Але відпускна ціна цієї продукції внаслідок певних обставин на 30 % вища від ринкової. Іншими словами, цей обсяг продукції реалізується на ринку за 7000 грн.
Окрім цього, дане підприємство заборгувало перед Пенсійним фондом 10 000 грн і не може цей борг погасити через неможливість (без збитків для себе) реалізувати свою продукцію.
Усі ці обставини ставлять підприємство в дуже скрутне становище. Воно не тільки не може погасити свій борг перед Пенсійним фондом, але, по суті, не має можливості продовжувати процес виробництва через неможливість реалізації своєї продукції. Водночас страждає і споживач, адже він не може отримати необхідну йому продукцію через високу її ціну. Певним чином страждає і Пенсійний фонд, бо до нього не надходять кошти від цього підприємства. Проте вихід з цієї важкої ситуації можливий і саме за допомогою векселів Пенсійного фонду.
В умовах незадоволеного попиту на цю продукцію неважко передбачити, що знайдеться фірма чи підприємство, яке за “живі” гроші буде готове придбати цю продукцію, але за ціною нижчою від ринкової. Для цього фірма, яка проявила зацікавленість до продукції підприємства-боржника перед Пенсійним фондом, домовляється з боржником про купівлю в нього продукції на 10 000 грн. в рахунок погашення його заборгованості перед фондом і звертається до останнього, щоб той виставив переказний вексель, але з урахуванням дисконту (знижки). Припустимо, що дисконт буде обгрунтований фірмою і прийнятий Пенсійним фондом у розмірі 50 % від відпускної ціни підприємства. Це означає, що фірма отримає продукцію у підприємства за 5000 грн., які вона внесе за нього до Пенсійного фонду, погасивши заборгованість підприємства перед фондом на 10 000 грн.
Унаслідок вирішення ситуації з заборгованістю підприємства перед Пенсійним фондом за допомогою векселів цього фонду у виграші всі учасники цієї операції.
Так, фірма, яка придбала товар за 5000 грн., має свою вигоду, бо, реалізувавши цю продукцію за ринковою ціною (7000 грн.), отримає прибуток. Виграє і підприємство, хоча воно і не отримало грошей, але йому списана його заборгованість перед Пенсійним фондом на 10 000 грн, що дорівнює виробленій продукції за відпускною ціною цього підприємства. До того ж підприємство реалізує свою продукцію і може починати новий виробничий цикл.
У виграші і споживач, бо він отримує необхідну йому продукцію за ціною, що склалась на ринку. Врешті-решт, виграє і держава. Хоча вона і втратить 50 %, але натомність отримає до Пенсійного фонду замість безнадійної заборгованості в 10 000 грн 5000 грн “живими” грошима. Велике значення має й те, що вексель забезпечує рух товару і задіє у зв’язку з цим усіх причетних до нього суб’єктів господарювання.
Векселі Пенсійного фонду можуть бути випущені як у вигляді простого, так і у вигляді переказного векселя. При цьому термін оплати векселя не повинен бути більше 90 календарних днів з моменту його підписання, а за переказними векселями, якими оформлена безнадійна заборгованість, термін оплати не повинен бути більше 180 днів.
Положенням передбачено порядок погашення заборгованості підприємств за зборами до Пенсійного фонду, а також передбачені обмеження щодо розміру дисконту. Він не повинен бути більшим за 50 % від суми заборгованості, а за векселями, якими оформлена безнадійна заборгованість – не більше 60 %. Зрозуміло, що з нормалізацією відносин між підприємствами і Пенсійним фондом, розміри дисконту зменшуватимуться, а згодом і потреба в таких векселях зникне.
Векселі Пенсійного фонду повинні обов’язково бути авальовані банком з числа тих, чий перелік визначає Пенсійний фонд. Після цього вексель подається у відповідний районний відділ фонду, де перевіряється на достовірність, бланка (наявність друкарського номера, захисної сітки, мікрошрифту і т. ін.), правильність заповнення реквізитів векселя, наявність аваля тощо.
Після перевірки векселі за допомогою інкасового індосаменту передаються уповноваженому банку, що інкасує вексель з настанням терміну його оплати. Але банк може його оплатити й достроково на основі угоди обліку векселя.
Поряд з векселями Пенсійного фонду є ще казначейські векселі. Вони допомагають вирішувати проблему розрахунків бюджетних організацій за витратами, пов’язаними з їх функціонуванням (крім витрат на заробітну плату працівників цих бюджетних установ) без інфляційного тиску на грошовий обіг.
Отримавши (замість грошей) такі векселі, бюджетна установа може розрахуватись ними з державними установами за поставки товарів, або за надані послуги (наприклад, за електроенергію, тепло, газ і т. ін.). По суті, казначейські векселі є засобом бюджетного фінансування тих статей бюджету, які не забезпечені відповідними податковими надходженнями.
Таким чином, Україна не тільки успішно оволодіває новим для себе фінансовим інструментом, але й досить влучно використовує векселі для вирішення проблем перехідного періоду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)