Гроші та кредит – Михайловська І. М. – Кредитні спілки
Певний сегмент у загальному обсязі ринку фінансових послуг займають товариства взаємного кредитування – кредитні спілки й кооперативи.
Це не нова ідея, а тому кредитні спілки на фінансовому ринку завжди і за будь-яких умов мали свою нішу.
Згідно з Законом України “Про кредитні спілки” від 20.12.2001 року [стаття 1,2]:
* Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Діяльність кредитної спілки грунтується на таких основних принципах:
> добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
> рівноправності членів кредитної спілки;
> самоврядування;
> гласності.
Вітчизняний і зарубіжний досвід переконує, що товариства взаємного кредитування – корисні й ефективні джерела фінансової підтримки підприємництва. Це дуже актуально для сучасного стану економіки України.
Відсутність вільних державних коштів для фінансування підприємницьких проектів потребує пошуку інших альтернативних джерел, одним з яких можуть і повинні стати чинні в Україні кредитні спілки.
Вони порівняно з комерційними банками будуть зацікавлені у тому, щоб займатися малими кредитами і враховувати невеликі за розмірами фінансові проблеми підприємців.
З 1993 року в Україні реалізовуються програми технічної допомоги розвитку кредитних спілок, фінансовані урядами США і Канади.
У 1994 і 1996 роках у Києві, Львові та Івано-Франківську проведено дві світові конференції українських кредитних спілок, у яких брали участь близько 170 лідерів українських кредитних спілок, США та Канади і понад 100 керівників
З квітня 1995 року функціонує навчально-методичний центр, у якому за півтора року пройшло курс навчання більш як 400 лідерів та активістів кредитних спілок України.
Рух кредитної кооперації характерний для провінції, причому не для великих міст, де розвиненіший ринок фінансових послуг, а взаємовідносини між людьми формалізованіші. До кредитної спілки можуть входити тільки люди, які так чи інакше знають один одного або за місцем роботи, або за місцем проживання, або за професійною належністю, як наприклад, кредитна спілка військовослужбовців чи кредитна спілка пенсіонерів.
Оскільки члени кооперативу, як правило, близько знають один одного, надійність кредитних вкладів дуже висока, тому що спрацьовує принцип солідарної відповідальності.
У своїй процентній політиці кредитні кооперативи найбільше орієнтується на Ощадбанк. Кредити зазвичай надаються на короткий строк.
Спрямування внесків:
> потреби споживачів;
> торговельні операції;
> фінансування житлового будівництва;
> дрібне виробництво.
Кредитні спілки відроджують дореволюційну традицію товариств взаємного кредитування, які надавали надійну фінансову підтримку малому та середньому підприємництву. В цьому аспекті потрібна серйозна законотворча робота, внесення нових законів та відповідних поправок у чинне законодавство. Про роль і значення кредитних кооперативів свідчить зарубіжний досвід. За допомогою кредитних кооперативів фермери США одержують до 40 % довгострокових і 30 % короткострокових кредитів, у Фінляндії 50 % довгострокових.
Аналізуючи практику діяльності кредитних спілок в Україні, можна умовно виділити два їх основних типи:
> спілки соціального напрямку: засновуються на базі трудових колективів, громадських об’єднань, церковних парафій; мають порівняно низькі процентні ставки на кредити, в результаті чого неспроможні протистояти інфляції; як правило, існують за рахунок сторонніх пожертвувань або загальної орієнтації членства на дрібні позички за максимальної віддачі на вклади (позички мають короткотерміновий характер);
> спілки ринкового напрямку: засновуються за територіальним принципом, за професійною ознакою, на базі численної та дивер-сифікованої за характером членів громадської організації; ведуть гнучку процентну політику, практикують кредитування на різні терміни та під різні види гартування, пропонують кілька видів вкладів.
За 2004 рік Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України здійснила реєстрацію 221 новоствореної кредитної спілки (як фінансової установи), перереєстрацію 391 кредитної спілки та видала 488 ліцензій на провадження діяльності із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Станом на 1 січня 2005 року до Державного реєстру фінансових установ внесено 610 кредитних спілок.
До Департаменту нагляду за кредитними установами було подано для опрацювання звіти від 633 кредитних спілок, 20 з яких надіслали звітність із порушенням встановлених термінів подання звітності. За аналізом наданих звітів отримані такі результати: кількість членів кредитних спілок зросла на 59%, порівняно з початком року, і на 1 січня 2005 року становила 785,1 тис. громадян, з яких лише 66,8 тис. мали внески (вклади) на депозитні рахунки, а 302,9 тис. членів мали чинні кредитні договори. Таким чином, переважна частина членів кредитних спілок активно не користувалася їхніми послугами протягом року.
Як свідчить діаграма поділу кредитних спілок за кількістю членів, серед КС переважають спілки з відносно невеликою кількістю членів – до 100 осіб (35%) та від 100 до 500 осіб (32%). Частка великих КС, що об’єднують більше 5 тис. осіб, становить лише 4%.
Концентрація кредитних спілок за областями залишалася відносно сталою протягом усього року: найбільша їх кількість на кінець 2004 року була зареєстрована у м. Києві (85), Донецькій (56), Луганській (47),
Рис. 9.13. Динаміка зміни кількості членів КС у 2004році.
Рис. 9.14. Поділ кредитних спілок за кількістю членів.
Львівській (42) та Одеській (33) областях. Лідерами за розмірами активів є кредитні спілки м. Києва, Одеської, Донецької та Львівської областей; лідерами за обсягами інвестицій – м. Київ, Львівська та Волинська області.
За розміром сукупних активів у загальному поділі кредитних спілок переважають ті, які мають менше 50 тис. грн. активів (32%). Частка кредитних спілок, які акумулюють понад 5 млн. грн. загальних активів, б незначною (5%).
Загальні активи кредитних спілок порівняно з початком року зросли на 43,1% та становлять 870,27 млн. грн., з яких 89,5% (779,27 млн. грн.) – це продуктивні та решта 10,5% (91 млн. грн.)-непродуктивні активи.
Рис. 9.15. Поділ кредитних спілок за розміром сукупних активів.
Кредити, надані членам кредитних спілок та іншим кредитним спілкам, становлять 91,3%, фінансові інвестиції – близько 8,7 % суми загальних продуктивних активів.
Протягом року зобов’язання кредитних спілок зросли загалом на 64,23%, з яких внески (вклади) на депозитні рахунки членів кредитних спілок збільшилися на 74,9%, у той час як розрахунки з юридичними особами та зобов’язаннями, на які нараховуються та не нараховуються проценти, зменшилися.
Загальний капітал протягом чотирьох кварталів збільшився на 42,8% і на 1 січня 2005 року становив 250, 912 млн. грн. Структура загального капіталу виглядає таким чином:
На 77,7% він формується за рахунок пайових внесків членів КС,
На 15% – за рахунок резервного капіталу,
На 10% – за рахунок додаткового капіталу,
На 2,7% – зменшується за рахунок непокритих збитків.
Разом із загальним зростанням активів, капіталу та інших показників діяльності кредитних спілок, обсяги непокритих збитків у 2004 році зросли в 1,3 раза і на 1 січня 2005 року становили 6,77 млн. грн. За результатами діяльності, 156 кредитних спілок (22% від загальної кількості) мали непокриті збитки, 328 кредитних спілок (47%) не мали доходів, решта -213 спілок (31%) – мали нерозподілений дохід.
Поряд з тим існує висока заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами (69,814 млн. грн.) і досить висока заборгованість за безнадійними кредитами (778,4 тис. грн.)
Відповідно до Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об’єднань кредитних спілок вони мають дотримуватись визначених фінансових нормативів.
Одним із важливих показників діяльності кредитної спілки є норматив достатності капіталу, за яким капітал кредитної спілки не може бути меншим ніж 10% суми її загальних зобов’язань. Близько 16% кредитних спілок не виконують цієї вимоги, що свідчить про більш ніж десятикратне перевищення зобов’язань над капіталом і погіршує фінансовий стан кредитної спілки та її платоспроможність.
В цілому за сукупністю кредитних спілок співвідношення капіталу до зобов’язань становить 41,4%, що свідчить про достатню платоспроможність значної кількості кредитних спілок.
Сума кредитів, наданих членам кредитних спілок та кредитним спілкам, збільшилася протягом чотирьох кварталів 2004 р. на 41 % і на кінець періоду становила 711,815 млн. грн. За терміном погашення
Рис. 9.16. Виконання нормативу достатності капіталу (к) кредитними спілками України
Структура наданих кредитів постійно змінювалася протягом року в бік переваги середньострокових кредитів (від 3-12 міс.) над короткостроковими та довгостроковими (66% усього портфеля кредитних спілок порівняно з 3% та 31% відповідно).
Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами становить близько 9,65% загальної суми кредитів, наданих за 2004 рік. Необхідність дотримання певних нормативів обумовила збільшення фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від
Рис.9.17. Кредитний портфепь за терміном погашення кредитів.
Неповернених кредитів у 4,5 раза, що вказує на значне загальне підвищення фінансової стійкості кредитних спілок.
Структура кредитного портфеля кредитних спілок поділяється таким чином:
До 55% – споживчі кредити;
До 12% – комерційні кредити (для господарської діяльності); до 25% – кредити, надані на інші потреби;
До 6% – кредити, надані на придбання, будівництво, ремонт житла;
До 2% – кредити, надані на ведення фермерських та особистих селянських господарств (рис. 9.2.16).
Протягом дванадцяти місяців 2004 року кредитними спілками залучено вкладів на депозитні рахунки членів кредитної спілки на загальну суму 554,286 млн. грн., що в 1,7 раза перевищує відповідний показник на початок року. Характер змін внесків на депозитні рахунки членів кредитної спілки виглядає таким чином: внески до запитання зросли на 78,3%, внески до 3-х міс. – на 39,7%, внески 3-12 міс. – на 63,6%, довгострокові внески (> 12 міс.) зросли у 2,5 раза.
Порівнюючи структуру депозитів та наданих кредитів, можна стверджувати, що їх розподіл за терміном погашення є доволі однорідним: як серед кредитів, так і серед депозитів переважають середньострокові, терміном від 3-х до 12 місяців. Найменший попит мають короткострокові кредити, які перекриваються короткостроковими депозитами (до 3-х
Рис. 9.18. Структура кредитного портфеля кредитних спілок
України.
Місяців). Ситуація з довгостроковими кредитами і депозитами (> 12 місяців) протилежна – джерелом кредитування є не лише депозитні внески, але й значною мірою капітал кредитної спілки.
Рис. 9.19. Структура внесків на депозитні рахунки.
Кредитна спілка може бути як удосконаленою формою каси взаємодопомоги, так і міні-банком. Останнє особливо цікаве для ділових людей, які отримують реальну можливість створити легальне, повністю підконтрольне джерело кредитування в межах визначеного замкненого середовища або спрямоване на експансію власних коштів як кредитних ресурсів назовні.
Створення повноцінної системи кредитних спілок в Україні сприятиме поліпшенню соціального захисту населення, дасть додаткові можливості для розвитку малого приватного бізнесу, позитивно впливатиме на подолання економічної кризи, що, врешті-решт, сприятиме поліпшенню добробуту населення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)