Гроші та кредит – Михайловська І. М. – 3.2. Структура грошового ринку
Грошовому (монетарному) ринку характерний складний механізм функціонування. Для його вивчення важливе значення має структуризація грошового ринку. Слід зауважити, що це питання є дискусійним і недостатньо висвітленим у літературі. Серед вітчизняних економістів, на наш погляд, найбільш логічно, обгрунтовано і повно розглядають структуру грошового ринку М. І. Савлук і Б. С Івасів [1,2].
Окремі сегменти грошового ринку можна виділити за кількома ознаками (рис. З.2.):
O за видами інструментів, що застосовують для переміщення грошей від продавців до покупців;
O за інвестиційними ознаками грошових потоків;
O за економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку.
За видами інструментів грошовий ринок складається з трьох взаємозв’язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих
Рис. 3.2. Схема структури монетарного ринку.
Ринків:
> ринок позичкових капіталів;
> валютний ринок.
> ринок цінних паперів.
* Ринок позичкових капіталів – система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позиковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення.
Це економічна форма ринкових відносин, призначенням якої є посередництво у рухові коштів від їх власників до користувачів (інвесторів) і формування попиту й пропозиції на грошовий капітал. Обслуговують цей ринок кредитно-фінансові установи і фондові біржі.
* Валютний ринок – Система фінансово-економічних відносин, пов’язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах.
Валютний ринок – поняття, що охоплює значну кількість окремих локальних ринків у певних регіонах, центрах міжнародної торгівлі і валютно-фінансових зв’язків, зокрема, на міжнародних валютних біржах. На валютному ринку здійснюється широке коло операцій щодо зовнішньоекономічних розрахунків, страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів, переміщення валютної ліквідності тощо.
* Ринок цінних паперів – частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.
Через ринок цінних паперів акумулюється грошові надходження юридичних осіб і громадян та спрямовуються на виробниче й невиробниче вкладання капіталів.
Розрізняють Первинний ринок цінних паперів, на якому здійснюється емісія і первинне розміщення цінних паперів, і вторинний – де відбувається купівля-продаж (обіг) цінних паперів, випущених раніше. Інституційними установами ринку є спеціальні кредитні заклади і фондові біржі.
Значення цього ринку полягає в тому, що він відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку. У високорозвинутих ринкових економіках ринок цінних паперів є основним джерелом фінансування збільшення основного й оборотного капіталу у процесі розширеного відтворення.
Саме ринки цінних паперів, позичкових капіталів та валютний ринок забезпечують перерозподіл трудових, матеріальних ресурсів між різними галузями економіки, сприяють структурній передумові суспільного виробництва.
За другою ознакою можна виділити такі сектори грошового ринку: Л ринок банківських кредитів;
Л Ринок послуг парабанків (небанківських фінансово-кредитних установ).
Окремим сектором грошового ринку можна також додатково визначити фондовий ринок.
Сутність та особливості діяльності парабанків та ринку банківських кредитів буде розглянуто у розділах 8 і 9.
Залежно від призначення засобів, що обертаються на грошовому ринку, останній поділяється на:
> ринок грошей;
> ринок капіталів.
На Ринку грошей продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов’язання до одного року). Ці кошти використовуються в обороті позичальника як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.
На Ринку капіталів – купуються і продаються грошові кошти у вигляді середньо – й довгострокових кредитів та фінансових активів строком понад рік. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників.
Ринок грошей можна умовно поділити на два сектори: > міжбанківський ринок; > відкритий ринок.
* Міжбанківський ринок – частина ринку грошей, де тимчасово вільні грошові ресурси одних кредитних установ залучаються іншими і взаєморозміщуються між ними переважно у формі міжбанківських депозитів.
Кредитування на міжбанківському ринку може здійснюватися за разовими чи генеральними кредитними угодами, а також з використанням векселів і депозитних сертифікатів. Даний ринок обслуговують угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність.
* Відкритий ринок – це ринок, на якому відбувається купівля та продаж: цінних паперів (короткострокових зобов’язань держави) центральним банком.
Таблиця 3.1. Відмінності ринку капіталів й Ринку грошей
Особливості Діяльності ринку | Ринок Грошей | Ринок Капіталів |
Класичні операції ринку | Операції з міжбанківського кредитування, з обліку комерційних векселів, операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов’язаннями, короткострокові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційних банках та кредити банків цим інституціям тощо. | Операції з фондовими Іструментами – акціями, середньо – та довгостроковими облігаціями, довгострокові депозити комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній тощо. |
Суб’єкти ринку | Кредитори, позичальники, фінансові посередники | Кредитори, позичальники, фінансові посередники |
Характерні особливості ринку | Ринок грошей характерний тим, що він дуже чутливий до змін в економіці та у фінансовій сфері. Тому позичковий процент як ціна грошей часто змінюється під впливом попиту і пропозиції, які залежать від стану економіки і фінансової сфери. Таким чином, він є найбільш реальним індикатором кон’юнктури грошового ринку взагалі і слугує базою формування процентної політики в країні. | Попит і пропозиція тут є менш рухливими, рівень процентної ставки залишається більш стабільним, не так чутливо реагує на зміну кон’юнктури, як на ринку грошей. |
Центральний банк може продавати частину свого портфеля цінних паперів безпосередньо комерційним банкам чи посередникам ринку, а через них – населенню та фірмам. В обох випадках у комерційних банків зменшуються їхні вільні резерви та їхній кредитний потенціал. І навпаки, якщо центральний банк купуватиме цінні папери у комерційних банків, фірм та населення, то в комерційних банках відповідно зросте розмір вільних резервів та їхній кредитний потенціал. Операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найгнучкішим інструментом грошово-кредитної політики центрального банку [2 ].
Проаналізувавши структуризацію грошового ринку, можна зробити висновок, що між усіма елементами грошового ринку, незалежно від того, за якими ознаками вони були виділені, існує тісний взаємозв’язок, що підтверджує його внутрішню єдність.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)