Гроші та кредит – Алєксєєв I. В. – Розділ 8. ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
8.1. Поняття валюти, валютний курс і конвертованість валют
Валюта – це грошова одиниця, що використовується як світові гроші, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу і платежу.
Існують такі види валют:
1. Залежно від емітента валютних коштів розрізняють види валют:
– національна – платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави (гривня, долар, фунт стерлінгів тощо);
– іноземна – грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках;
– колективна – міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро, СПЗ).
2. Залежно від режиму використання:
– конвертована валюта (повно або частково);
– неконвертована.
3. Залежно від сфери і мети використання:
– валюта оплати – валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг згідно із зовнішньоекономічною угодою чи погашення міжнародного кредиту;
– валюта кредиту – валюта, якою за угодою кредитора та позичальника надається кредит;
– валютні угоди (ціни) – валюта, в якій встановлюється ціна товару чи послуг у зовнішньоторговельному контракті або визначається сума надання міжнародного кредиту.
Міжнародна торгова валюта – це валюта, що використовується для оцінки міжнародних торговельних операцій (експорт й імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу.
Міжнародна резервна валюта – валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансування допомоги та ін. її головною функцією є створення валютних державних резервів.
Валютні відносини – сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері. Учасники валютних відносин: держави, міжнародні організації, юридичні особи, фізичні особи.
Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.
Види валютних курсів:
– офіційний (фіксований) валютний курс – встановлені урядом постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну, і навпаки;
– ринковий (гнучкий) валютний курс – формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції;
– змішаний – контрольований курс, що застосовується до експорту й імпорту, при погашенні зовнішнього боргу і под.
Основу курсів становить співвідношення купівельних спроможностей. Купівельна спроможність валюти – це сума товарів і послуг, котрі можна придбати за певну грошову одиницю. Паритет купівельної спроможності (РРР) – це співвідношення купівельної спроможності валют,
Конвертованість – здатність до вільного використання валюти для будь-яких операцій та обміну на інші валюти. Конвертованість може бути:
– повна або часткова;
– зовнішня або внутрішня;
– за поточними операціями або за переміщенням капіталів і кредитів.
Повна конвертованість валюти – це можливість вільного обміну на іноземну валюту для всіх категорій власників у будь-якій формі та в усіх операціях без обмежень.
Часткова конвертованість – обмін дозволяється лише для певних власників або за окремими операціями.
Внутрішня конвертованість – вільний обмін національної валюти на іноземну для резидентів і вільні платежі за кордон.
Зовнішня конвертованість – вільне накопичення валюти на рахунках нерезидентів, переказ за кордон.
Конвертованість за поточними операціями – дозвіл на обмін національної валюти лише для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відносин за поточними операціями.
Валютне котирування – визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної.
Методи котирування; прямий – курс одиниці іноземної валюти виражений у національній; непрямий (зворотний) – за одиницю приймається валюта, курс якої виражений у певній кількості іноземних грошових одиниць (застосовується зрідка).
(2 votes, average: 2,50 out of 5)