Гроші та кредит – Алєксєєв I. В. – 7.1. Поняття кредитної системи
7.1. Поняття кредитної системи
У теорії існує два підходи до визначення суті кредитної системи:
– сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини;
– сукупність банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають позики.
Однак у другому підході є такі недоліки:
– немає основи об’єднання банківської та парабанківської систем;
– відсутня мотивація об’єднання установ у пара-банківську систему;
– не всі парабанківські установи здійснюють позикові операції.
Структура кредитної системи країн з розвинутою ринковою економікою подана на рис. 7.1.
Рис. 7.1. Структура кредитної системи країн з розвинутою економікою
Економічною основою функціонування кредитної системи є кредитні відносини, що виникають у господарському обігу в зв’язку з незбігом у часі витрат суб’єктів господарювання й отримання ними виручених від реалізації продукції коштів. Унаслідок цього в одних підприємств виникає потреба в додаткових коштах для фінансування процесу виробництва, а в інших з’являється значна сума тимчасово вільних коштів.
Розв’язання цього протиріччя можливе за допомогою інститутів кредитної системи, в яких акумулюються тимчасово вільні кошти одних суб’єктів ринку і надаються в тимчасове користування іншим, що відповідає економічним і соціальним потребам суспільства загалом.
Необхідність і передумови кредитної системи як центральної ланки економіки грунтуються: з одного боку – на розвитку виробництва та розширенні торгівлі, що зумовлюють зростання обсягів грошового обігу, а звідси – необхідність його організації; з іншого – виникає необхідність у специфічній формі підприємницької діяльності, пов’язаної з накопиченням і розподілом тимчасово вільних коштів суб’єктів ринку. В зв’язку з цим і виникли інститути кредитної системи, котрі поділяються на три великі групи: центральні банки, комерційні банки і спеціалізовані кредитно-фінансові установи (парабанки).
7.2. Банківська система: принципи побудови, цілі та механізм функціонування
Головною ланкою кредитної системи в будь-якій країні є банки, котрі здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій.
Банк – це установа, створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності й строковості.
Банківська система – організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв’язку, що існує в тій чи іншій країні у визначений історичний період.
Розрізняють два основних типи побудови банківської системи:
– однорівневу;
– дворівневу.
Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв’язки між банками, універсалізацію їх операцій і функцій. Усі банки перебувають на одній ієрархічній сходинці” виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинутих країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управління.
Дворівнева банківська система характерна для країн з ринковою економікою. Вона складається з двох рівнів. Верхній рівень – центральні (емісійні) банки, клієнтами яких є банківські інститути й урядові структури. Нижній рівень – комерційні банки. їх клієнти – підприємства, організації, населення.
За дворівневою системою відносини між банками будуються в двох площинах: по вертикалі та по горизонталі. По вертикалі – це відносини підпорядкування між центральним банком як керівним органом усієї банківської системи і комерційними банками. По горизонталі – відносини рівноправного партнерства та конкуренції між комерційними банками.
Основні функції банківської системи:
1. Трансформаційна – зумовлена посередницькою місією банків. Мобілізуючи вільні кошти і передаючи їх різним суб’єктам, банки мають змогу їх трансфор-мовувати (змінювати) на різні строки, розміри, що зменшує фінансові ризики.
2. Функція створення грошей і регулювання грошової маси.
3. Функція забезпечення сталості банків і грошового ринку (стабілізаційна), яка виявляється у прийнятті низки законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх ланок банківської системи – від центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків, у створенні дієвого механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих законів і за діяльністю банків загалом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)