Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Права організацій роботодавців та їх об’єднань щодо захисту прав і законних інтересів своїх членів

1. Організації роботодавців та їх об’єднання мають право в порядку, передбаченому їх статутами, представляти і захищати права і законні інтереси, а також права і законні інтереси своїх членів у відносинах із профспілками, їх об’єднаннями та інши­ми організаціями найманих працівників, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органа­ми місцевого самоврядування у сфері регулювання соціально-трудових та економічних відносин.

2. Організації роботодавців та їх об’єднання мають право вносити до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування пропо­зиції з питань, пов’язаних з їх статутною діяльністю.

3. Організації роботодавців та їх об’єднання можуть прово­дити експертизу проектів законів та інших нормативно-право­вих актів щодо питань прав та інтересів їх членів.

4. Організації роботодавців та їх об’єднання зобов’язані бра­ти участь у веденні колективних переговорів стосовно розроб­лення та укладення угод на відповідному рівні.

Організації роботодавців та їх об’єднання у межах своїх пов­новажень укладають угоди, здійснюють контроль та забезпечу­ють їх виконання, несуть відповідальність за невиконання угод згідно із законом. Також вони виступають стороною в угоді на відповідному рівні у порядку, визначеному законом.

Якщо на одному рівні діють декілька об’єднань роботодавців, для ведення колективних переговорів та укладення угод вони повинні утворити єдиний представницький орган, який діє від їх імені, або делегувати відповідні повноваження одній органі­зації роботодавців чи одному об’єднанню організацій роботодав­ців.

Роботодавці, котрі входять до складу асоціації” корпорації або іншого об’єднання, можуть передавати права представниц­тва і захисту прав та законних інтересів об’єднанню, до якого вони належать.

5. Організації роботодавців та їх об’єднання беруть участь у соціальному партнерстві у порядку і на умовах, визначених відповідним законом. Метою участі організацій роботодавців та їх об’єднань у соціальному партнерстві є договірне регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин, досягнення взаєморозуміння, компромісів між сторонами соціального парт­нерства, запобігання виникненню та розв’язання колективних трудових спорів (конфліктів).

Сторону роботодавців у соціальному партнерстві представ­ляють:

– на всеукраїнському рівні – об’єднання організацій ро­ботодавців із всеукраїнським статусом в особі уповноважених ними органів;

– на республіканському рівні – організації роботодавців та їх об’єднання в особі уповноважених ними органів, що об’єд­налися у межах Автономної Республіки Крим;

– на галузевому (міжгалузевому) рівні – організації робо­тодавців та їх об’єднання в особі уповноважених ними органів, що об’єдналися у межах відповідної галузі (кількох галузей);

– на місцевому та обласному рівнях – організації робото­давців та їх об’єднання в особі уповноважених ними органів, що об’єдналися у межах відповідних адміністративно-територіаль­них одиниць.

Організації роботодавців та їх об’єднання можуть передавати свої повноваження одній організації роботодавців або відповід­ному об’єднанню з метою їх представництва.

6) Організації роботодавців та їх об’єднання беруть участь у формуванні та проведенні державної політики зайнятості насе­лення. Представники організацій роботодавців та їх об’єднань на паритетних засадах із представниками професійних спілок, їх об’єднань та інших організацій найманих працівників, ор­ганів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування беруть участь у ство­ренні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайня­тості.

7) Організації роботодавців та їх об’єднання на паритетних засадах беруть участь в управлінні загальнообов’язковим дер­жавним соціальним страхуванням відповідно до закону.

8) Організації роботодавців та їх об’єднання виступають сто­роною колективного трудового спору (конфлікту) у порядку та на умовах, визначених Законом України “Про порядок вирі­шення колективних трудових спорів (конфліктів)”, користу­ються усіма правами сторони такого спору (конфлікту) і несуть відповідальність відповідно до закону.

9) Організації роботодавців та їх об’єднання мають право одержувати від органів державної влади, органів місцевого са­моврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію з соціально-економічних питань та питань, пов’язаних із трудовими відносинами, розвитком дер­жави, необхідну для виконання своїх статутних завдань.

Організації роботодавців та їх об’єднання мають право поши­рювати інформацію щодо своєї діяльності і пропагувати ідеї та мету; висвітлювати діяльність у засобах масової інформації. Організації роботодавців та їх об’єднання можуть виступати засновниками засобів масової інформації згідно із законом; проводити соціологічні дослідження, створювати наукові ін­формаційні та навчально-дослідницькі центри.

10. Організації роботодавців та їх об’єднання можуть брати участь у розробленні та реалізації державної політики у галузі професійної освіти, у формуванні кваліфікаційних вимог до випускників навчальних закладів, фінансуванні створення та утримання недержавних професійно-технічних навчальних закладів.

Організації роботодавців та їх об’єднання зобов’язані:

– сприяти ефективному розвитку вітчизняного ринку пра­ці шляхом його збалансування;

– попереджувати зловживання монопольним становищем на ринку та виникнення недобросовісної конкуренції у підпри­ємницькій діяльності;

– неухильно дотримуватися вимог законодавства України та свого статуту;

– використовувати незаборонені законом засоби захисту прав і законних інтересів роботодавців;

– брати участь у переговорах, консультаціях з укладання колективних договорів (угод), вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до закону.

Організації роботодавців та їх об’єднання співпрацюють з органами державної влади, органами влади Автономної Респуб­ліки Крим та органами місцевого самоврядування, беруть участь у формуванні державної економічної та соціальної політики, мають право вносити пропозиції до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцево­го самоврядування з питань, що належать до їх компетенції.

Ці організації та їх об’єднання визнають профспілки повно­важними представниками працівників і захисниками їх трудо­вих, соціально-економічних прав та інтересів, сприяють їх діяльності.

Організації роботодавців та їх об’єднання взаємодіють з проф­спілками, їх об’єднаннями та іншими організаціями найманих працівників на принципах соціального партнерства. Спори (конфлікти), які виникають між ними, розв’язуються у поряд­ку, передбаченому законом.

Організаціям роботодавців та їх об’єднанням забороняється втручатися у діяльність професійних спілок, їх об’єднань та інших організацій найманих працівників, перешкоджати у будь-якій формі та будь-якими засобами працівникам об’єдну­ватися у профспілки, їх об’єднання, інші організації найманих працівників.

У власності організацій роботодавців та їх об’єднань можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематері­альні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підста­вах, передбачених законом. Майно і кошти організацій робото­давців та їх об’єднань належать їм на праві власності, якщо інше не передбачено статутом та угодами з власниками такого майна. У власності організацій роботодавців та їх об’єднань може бути майно, що перебуває за межами території України. Організації роботодавців та їх об’єднання згідно зі своїми статутами воло­діють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності, і не може використовуватися для діяль­ності, спрямованої на отримання прибутку.

Джерелами формування майна і коштів організацій робото­давців та їх об’єднань є:

– вступні, членські та цільові внески;

– доходи від підприємств, установ, організацій, часток, паїв, акцій, що належать організаціям роботодавців та їх об’єднан­ням;

– цільові гранти міжнародних фінансових організацій;

– добровільні внески, що надходять від фізичних та юри­дичних осіб;

– інші джерела, передбачені законом.

Порядок формування і використання майна та коштів органі­зацій роботодавців та їх об’єднань, а також розміри вступних і членських внесків визначаються їх статутами.

Роботодавці – члени організацій роботодавців, члени об’єд­нань організацій роботодавців мають право передавати належне їм майно у володіння, користування організаціям роботодавців та їх об’єднанням на умовах і в порядку, передбачених статута­ми організацій роботодавців та їх об’єднань або угодами відпо­відно до закону.

Організації роботодавців та їх об’єднання з метою виконання статутних цілей та завдань мають право здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом створення в установленому законом порядку підприємств, установ або органі­зацій зі статусом юридичної особи. Організації роботодавців та їх об’єднання приймають рішення щодо господарської діяль­ності, визначення умов оплати праці працівників апарату орга­нізацій роботодавців та їх об’єднань, використання власних фінансових і матеріальних ресурсів згідно із законодавством та їх статутами.

У разі припинення діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань майнові питання вирішуються відповідно до їх стату­ту і чинного законодавства. Після припинення їх діяльності майно, надане у користування, повертається його власнику. Майно об’єднань організацій роботодавців, що припинили свою діяльність, розподіляється між його членами у порядку, визна­ченому статутом.

Держава гарантує захист права власності організацій робо­тодавців та їх об’єднань. Вилучення державою в організацій роботодавців та їх об’єднань коштів та майна здійснюється тіль­ки у випадках, передбачених законами України.

Організації роботодавців та їх об’єднання мають право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого само­врядування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішен­нями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого само­врядування, їх посадових і службових осіб під час здійснення своїх повноважень.

Організації роботодавців та їх об’єднання не можуть бути примушені виконувати розпорядження чи накази не передба­чені законом або злочинні.

Якщо дії керівного органу організації роботодавців чи їх об’єднання суперечать законодавству України, статуту, члени цієї організації чи об’єднання можуть звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Суд може зобов’язати керівний орган цієї організації чи та­кого об ‘єднання привести свою діяльність відповідно до статуту або призначити дату виборів нового керівництва. При цьому на підставі судового рішення діяльність організацій роботодавців або їх об’єднання може бути призупинена до виконання рішен­ня суду.

Тимчасова заборона або розпуск організацій роботодавців чи їх об’єднань в адміністративному порядку не допускається.

Організації роботодавців та їх об’єднання мають право здій­снювати міжнародну діяльність згідно із Законом, іншими нор­мативно-правовими актами та міжнародними договорами Украї­ни, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою Украї­ни. Міжнародна діяльність організацій роботодавців та їх об’єд­нань відповідно до їх статутів здійснюється шляхом заснування або вступу до міжнародних організацій роботодавців та їх об’єд­нань, прямих міжнародних контактів і зв’язків, укладання відпо­відних угод, а також в інших формах, що не суперечать законо­давству України, нормам і принципам міжнародного права.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Права організацій роботодавців та їх об’єднань щодо захисту прав і законних інтересів своїх членів