Home ⇒ 👍Громадські об'єднання в Україні - Бесчастний В. М ⇒ Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Контроль та санкції

Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Контроль та санкції

Фінансування політичних партій має бути прозорим, що по­требує від політичних партій, зокрема:

1) ведення суворої звітності усіх надходжень та видатків, що мають подаватися принаймні раз на рік для перевірки незалеж­ним ревізійним органом та оприлюднюватися;

2) розкриття осіб донорів, що надали підтримку вищу за певну межу.

Будь-які порушення у фінансуванні політичних партій мають тягнути за собою санкції, пропорційні серйозності порушення, зокрема втрата всього або частини державного фінансування в наступному році.

Будь-які порушення у фінансуванні виборчих кампаній тяг­нуть за собою для партії або кандидата санкції, пропорційні сер­йозності порушення, зокрема у вигляді втрати або повного чи часткового відшкодування державного фінансування, сплати штрафу або іншої фінансової санкції, або скасування резуль­татів виборів.

Такі правила щодо накладення санкцій мають застосовувати обрані судді (конституційного або інших судів) згідно з законом. Асамблея Ради Європи рекомендує Комітету міністрів:

1) прийняти “спільні правила проти корупції у фінансуванні політичних партій і виборчих кампаній”, враховуючи роботу Багатопрофільної групи з питань корупції відповідно до пропозицій її Робочої групи з питань фінансування політичних партій, сформульовані принципи та Правила, прийняті Венеціанською комісією у березні 2001 р.

2) запропонувати державам-членам прийняти законодавство з фінансування політичних партій та виборчих кампаній, засноване на вище сформульованих принципах, відображених у правилах Ради Європи.

Трансформація статусу партії як політичного інституту

Зміни в структурі та масштабах фінансування політичних партій вплинули на статус політичної партії як важливої ланки політичної системи суспільства. Його трансформація відбулася у декількох напрямах. Розглянемо найважливіші з них.

1. Політичні партії споконвічно виникли й функціонували як громадські організації. Ініціатором їхнього створення було суспільство. Феномен державного фінансування політичних партій навіть із формального боку девальвує (і дуже серйозно) їхній статус громадських організацій. Із початком державного фінансування партій, вони поступово втрачають незалежність, а отже, здатність повноцінно й не перекручено виражати інте­реси тих верств суспільства, які вони представляють. Добре відомо, що фінансова підтримка й надання державою різних пільг і послуг для партій створює для держави можливість ста­ти учасником керування їхньою діяльністю.

В останню чверть XX ст. у всіх країнах світу, що стали на шлях демократії, партійна система перетворюється в лідера ор­ганізації делегування владних повноважень народу державним законотворчим і керуючим структурам. Є підстави вважати, що держава у власних інтересах й надалі усіма доступними способа­ми впливатиме на діяльність партій. У свою чергу, партії будуть втрачати статус громадських організацій. Узагальнюючи, до­цільно підкреслити, що державна участь у фінансуванні діяль­ності політичних партій, а також інші форми її допомоги у проведенні партійних заходів, нічого антигуманного в собі не несуть. Однак не можна забувати, якою гострою є боротьба за владу й питання про те, чи одержать її політичні сили, здатні розпорядитися нею на благо народу.

2. Зі збільшенням допомоги держави постає питання про відсутність аргументів, що давали б змогу класифікувати політичну партію як організацію громадянського суспільства.

У наукових публікаціях і періодиці розглядаються різні по­гляди стосовно цієї проблеми:

– партію розглядають як таку, що цілком відповідає кри­теріям організацій громадянського суспільства, іноді навіть як вищу форму;

– її не вважають організацією громадянського суспільства;

– партію розглядають як організацію громадянського су­спільства до моменту, коли її представники входять у владні структури.

У наукових дослідженнях громадянського суспільства бага­то запитань, що перебувають у стадії дискусії. Що стосується поняття “організація громадянського суспільства”, то тут прак­тично погляди збігаються. Організацію громадянського суспіль­ства ідентифікують як самоорганізоване і саморегульоване, автономне, незалежне від держави утворення.

Відповідно до наведених характеристик сучасні партії не­можливо віднести до організацій громадянського суспільства. Більше того, у зв’язку з появою феномена “партії влади” деякі політичні партії втратили статус громадської організації не тіль­ки в частині свого функціонування, але й відповідно факту їхньо­го утворення: очевидно, що ініціюють утворення “партії влади” певні владні структури.

3. Ще більше, ніж державне фінансування політичних партій, на статус останніх як організацій, що декларують себе структурами, котрі представляють і відстоюють інтереси певних соціальних верств, впливає фінансування різними спонсорами, як правило, великими корпораціями.

Важко не погодитися із міркуваннями, що суспільний інтерес не властивий бізнесу. Реалізація економічних інтересів бізнесу багато в чому залежить від його підтримки політичними струк­турами. Для забезпечення цього одним із надійних шляхів е фінансування політичних партій.

Відомо, що СПС Росії, яка декларувала себе як праволіберальна партія, всіляко підтримувала великий бізнес, мала у грудні 2003 р. “найпроплаченішу” виборчу кампанію – 7,3 млн дол. Неважко уявити, в чиїх інтересах голосувала фракція цієї партії в Думі третього скликання: із питань підвищення міні­мальної оплати праці (проти), підтримки багатодітних сімей (проти), обмеження трудової пенсії (за), приватизації залізниць (за), збереження привілеїв Б. Єльцину (за) тощо.

Також можна навести приклад: коли у червні 2003 р. Г. Се-лезньов (тоді ще на посаді спікера Державної думи) виступив із пропозицією для прокуратури й Рахункової палати “відстежити феномен – звідки в Росії за 8-9 років з’явилися доларові мільярдери”, то його не підтримали, проти виступили усі (крім КПРФ) фракції. Неважко припустити, що це пов’язано з фінан­совою залежністю парламентських партій від великих корпо­рацій.

Кампанії з виборів депутатів у Державну думу Росії показа­ли, що багато великих корпорацій виступали спонсорами одно­часно декількох партій, що стояли на протилежних позиціях. Ця обставина є вкрай негативною. Отже, є підстава припускати, що фінансування політичних партій – це прямий вплив на них, що значною мірою сприяє втраті ними статусу суспільних, авто­номних, незалежних організацій, які представляють інтереси народу у владних структурах.

Контрольні запитання та завдання

1. Якими нормативними актами регулюється діяльність політичних партій в Україні?

2. Який орган здійснює державну реєстрацію політичних партій в Україні?

3. Чим відрізняються статут політичної партії та її про­грама?

4. Яким вимогам має відповідати програма політичної партії?

5. Які документи потрібно подати для реєстрації політич­ної партії?

6. Назвіть основні елементи внутрішньої структури полі­тичних партій.

7. Чому, на Вашу думку, партії не можуть займатися під­приємницькою діяльністю?

8. В яких випадках припиняється діяльність політичної партії?

9. Що таке Венеціанська комісія?

10. На яких принципах фінансуються політичні партії в європейських країнах?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Related posts:

  1. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Трансформація статусу партії як політичного інституту Фінансування політичних партій має бути прозорим, що по­требує від політичних партій, зокрема: 1) ведення суворої звітності усіх надходжень та видатків, що мають подаватися принаймні раз на рік для перевірки незалеж­ним ревізійним органом та оприлюднюватися; 2) розкриття осіб донорів, що надали підтримку вищу за певну межу. Будь-які порушення у фінансуванні політичних партій мають тягнути за собою […]...

  2. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Державне фінансування Політичні партії мають отримувати фінансування з держав­ного бюджету для запобігання встановленню залежності від приватних донорів та гарантування рівності можливостей для усіх політичних партій. Державне фінансування повинно, з одного боку, визначатися пропорційно до політичної підтримки, яку має партія, з урахуванням таких об’єктивних критеріїв, як кількість поданих голосів або здобутих місць у парламенті, а з іншого боку, […]...

  3. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Приватне фінансування Політичні партії мають отримувати фінансування з держав­ного бюджету для запобігання встановленню залежності від приватних донорів та гарантування рівності можливостей для усіх політичних партій. Державне фінансування повинно, з одного боку, визначатися пропорційно до політичної підтримки, яку має партія, з урахуванням таких об’єктивних критеріїв, як кількість поданих голосів або здобутих місць у парламенті, а з іншого боку, […]...

  4. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Фінансування під час виборчих кампаній Політичні партії мають отримувати фінансування з держав­ного бюджету для запобігання встановленню залежності від приватних донорів та гарантування рівності можливостей для усіх політичних партій. Державне фінансування повинно, з одного боку, визначатися пропорційно до політичної підтримки, яку має партія, з урахуванням таких об’єктивних критеріїв, як кількість поданих голосів або здобутих місць у парламенті, а з іншого боку, […]...

  5. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Форми державного фінансування політичних партій За рахунок коштів Державного бюджету України фінансуєть­ся статутна діяльність політичних партій, не пов’язана з їхньою участю у виборах до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також відшкодовуються витрати політичних партій, у тому числі й тих, що входили до виборчих блоків полі­тичних партій, пов’язані з фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час чергових та позачергових виборів […]...

  6. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Припинення діяльності політичної партії У разі порушення політичними партіями Конституції Украї­ни та інших законів України до них можуть вживатися такі заходи: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії. Якщо припиняється державне фінансування статутної діяль­ності політичних партій, попередження про недопущення неза­конної діяльності не застосовується. У разі публічного оголошення керівними органами політич­ної партії наміру вчинення нею дій, за […]...

  7. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Література 1. Аніщук В. Форми правового забезпечення діяльності полі­тичних партій в Україні // Право України. – 2000. – № 2. – С. 95-97. 2. Базовкін Є. Шляхи становлення, форми прояву багатопар­тійності // Політика і час. – 1991. – № 10, – С. 17-19. 3. Білоус А. Багатопартійність в Україні: порівняльний аналіз // Сучасність. – 1992. – […]...

  8. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Заходи, які можуть вживатися до політичних партій У разі порушення політичними партіями Конституції Украї­ни та інших законів України до них можуть вживатися такі заходи: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії. Якщо припиняється державне фінансування статутної діяль­ності політичних партій, попередження про недопущення неза­конної діяльності не застосовується. У разі публічного оголошення керівними органами політич­ної партії наміру вчинення нею дій, за […]...

  9. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – ПЕРЕДМОВА Необхідність побудови демократичного суспільства, створення гуманістичної, політичної та соціальної культури потребують переосмислення традиційних підходів до аналізу складних політичних та соціальних явищ і процесів, а також вирішення цілої низки проблем суспільного життя. Соціальне оновлення та розбудова незалежної Української держави вимагають глибшого ви­вчення закономірностей і тенденції їхнього розвитку. У кожному суспільстві, у кожній країні створюється та діє […]...

  10. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Розділ 2. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ В УКРАЇНІ 2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні Становлення багатопартійності в Україні відбувається за екстремальних умов. Продовжується поглиблення соціально-економічної кризи, зростає соціальна напруга, девальвуються для значної частини населення демократичні цінності. Моно­полію на владу від КПРС-КПУ перехопила “партія влади”. За­мість єдиної ідеології, яка виконувала державницько-охоронні функції, виникло безліч нових концепцій, теорій, програм, що претендують на […]...

  11. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні 2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні Становлення багатопартійності в Україні відбувається за екстремальних умов. Продовжується поглиблення соціально-економічної кризи, зростає соціальна напруга, девальвуються для значної частини населення демократичні цінності. Моно­полію на владу від КПРС-КПУ перехопила “партія влади”. За­мість єдиної ідеології, яка виконувала державницько-охоронні функції, виникло безліч нових концепцій, теорій, програм, що претендують на […]...

  12. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – БІБЛІОГРАФІЯ Нормативні джерела Закони України 1. “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397. 2. “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” від 7 жовтня 1997 р. № 2 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – […]...

  13. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Нормативні джерела Нормативні джерела Закони України 1. “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397. 2. “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” від 7 жовтня 1997 р. № 2 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – […]...

  14. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Закони України Нормативні джерела Закони України 1. “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397. 2. “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” від 7 жовтня 1997 р. № 2 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – […]...

  15. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – ВИСНОВКИ Поняття “політична система” з’явилося не лише для збага­чення термінології. У ньому відображаються важливі зміни – розширення спектра державно-політичних інститутів. Термін політична система” виник на початку XX ст. і застосовувався лише в наукових працях, а в правовій сфері – майже не засто­совувався. У вітчизняній (радянській) науковій літературі по­няття “політична система” з’явилося в 60-ті рр., в епоху […]...

  16. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Постанови Верховної Ради України Нормативні джерела Закони України 1. “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397. 2. “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” від 7 жовтня 1997 р. № 2 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – […]...

  17. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 1.3. Перспективи розвитку громадських об’єднань в Україні Поступовий розвиток та вдосконалення політичної системи України, приведення її до європейських стандартів потребують певних змін у правовому статусі громадських об’єднань. У цій сфері ведеться активна законотворча і законопроектна робота. Основні її напрями такі: 1. Удосконалення правового статусу політичних партій. Нині у комітетах Верховної Ради є 26 законопроектів з цих питань. Насамперед, вони мають уточнювати правовий […]...

  18. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Міжнародні документи 1. Наказ Міністерства України у справах сім’ї молоді та спор­ту від 30 січня 2006 р, №2 204 “Про затвердження Типового поло­ження про Школу волонтерів центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді” // Офіційний вісник України. – 2006. – №7. – Ст. 392. 2. Наказ Державної податкової адміністрації України від З липня 2000 р. № […]...

  19. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Статути громадських об’єднань 1. Наказ Міністерства України у справах сім’ї молоді та спор­ту від 30 січня 2006 р, №2 204 “Про затвердження Типового поло­ження про Школу волонтерів центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді” // Офіційний вісник України. – 2006. – №7. – Ст. 392. 2. Наказ Державної податкової адміністрації України від З липня 2000 р. № […]...

  20. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Відомчі нормативні акти 1. Наказ Міністерства України у справах сім’ї молоді та спор­ту від 30 січня 2006 р, №2 204 “Про затвердження Типового поло­ження про Школу волонтерів центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді” // Офіційний вісник України. – 2006. – №7. – Ст. 392. 2. Наказ Державної податкової адміністрації України від З липня 2000 р. № […]...

  21. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 4.3. Жіночий рух та жіночі організації Жіночий рух – це певна організація суспільної діяльності жінок і чоловіків, яка спрямована проти дискримінації жінок, за утвердження рівноправ’я та рівності чоловіків і жінок у всіх сферах життєдіяльності суспільства, за емансипацію та гумані­зацію суспільства. Однак на практиці зміст цього поняття знач­но ширший і різноманітніший, як і саме життя. Його трансфор­мація відбувається із розвитком науки, суспільно-політичних […]...

  22. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 3.2. Організації роботодавців Сучасне законодавство зарубіжних країн докладно регламен­тує різні аспекти бізнесу, включаючи активність різноманітних громадських асоціацій підприємців (союзів підприємців, робо­тодавців, лобістських асоціацій і т. ін.). Забезпечуючи охорону права власності та приватної господарської ініціативи, законо­давець також прагне врегулювати статус громадських об’єднань, що сприяють реалізації цього права. У Законі України “Про організації роботодавців” визнача­ються правові, соціальні, економічні, організаційні засади […]...

  23. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Розділ 7 ІНШІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ 7.1. Організації споживачів та кредитні спілки Хоча перші товариства захисту споживчих прав з’явилися ще у XIX ст., значного розвитку цей рух набув у середині XX ст. У минулому столітті покупець міг подбати про себе сам зважа­ючи на відносну обмеженість ринку й те, що люди протягом життя користувалися однотипними товарами та послугами ві­домих їм продавців. Тому […]...

  24. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 2.2. Європейські стандарти функціонування політичних партій У Європейських інституціях багато уваги приділяється функ­ціонуванню політичних партій у країнах Європи. Однією з най­авторитетніших серед них є Європейська комісія “За демокра­тію через право” (Венеціанська комісія). Європейська комісія за демократію через право (European Commission for Democracy through Law), більше відома як Вене­ціанська комісія (The Venice Commission), була заснована в 1990 р. після падіння Берлінської стіни. […]...

  25. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 1.2. Основні етапи розвитку громадських об’єднань в Україні Перші політичні партії в Україні виникли наприкінці XIX – на початку XX ст. Це були як буржуазні партії, так і партії соціал-демократичної спрямованості. Серед буржуазно-демократичних партій слід назвати Українську демократичну партію (УДП) та Українську радикальну партію (УРП), які виникли у 1904 р. Ці партії невдовзі об’єдналися в Українську радикально-демократичну партію (УРДП) кадетського спрямування. Вона виступала […]...

  26. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 4.1. Молодіжні та дитячі організації 4.1. Молодіжні та дитячі організації Молодіжний рух – похідна політичної та соціальної актив­ності молоді, яку вона проявляє і реалізує значною мірою через організовані громадські, суспільно-політичні та інші структури. І тому молодіжний рух, його розвиток мають підтримуватись і стимулюватися насамперед державою. Особливо активно розвивається молодіжний рух в Україні у період так званих “процесів перебудови” – кінець […]...

  27. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Розділ 4. МОЛОДІЖНІ, ДИТЯЧІ ТА ЖІНОЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ 4.1. Молодіжні та дитячі організації Молодіжний рух – похідна політичної та соціальної актив­ності молоді, яку вона проявляє і реалізує значною мірою через організовані громадські, суспільно-політичні та інші структури. І тому молодіжний рух, його розвиток мають підтримуватись і стимулюватися насамперед державою. Особливо активно розвивається молодіжний рух в Україні у період так званих “процесів перебудови” – кінець […]...

  28. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Система профспілок З метою виконання своїх статутних завдань профспілки ма­ють право на добровільних засадах створювати об’єднання (асо­ціації, ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевими, те­риторіальними або іншими ознаками, а також входити до скла­ду об’єднань та вільно виходити з них. Профспілки, які бажають створити об’єднання профспілок, укладають відповідну угоду та затверджують статут (положен­ня) об’єднання. Права об’єднань профспілок визначаються профспілками, […]...

  29. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Розділ 5 РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій На початку 80-х років в Україні офіційно діяли близько 4000 православних громад, понад 1100 – євангельських християн-баптистів, 235 – християн віри євангельської (п’ятидесятників), 342 – адвентистів сьомого дня, майже 100 – римо-католиків (40 % із них угорські громади Закарпаття), 80 – реформатів, 14 – іудеїв. З кінця 80-х років […]...

  30. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Право на свободу совісті 5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій На початку 80-х років в Україні офіційно діяли близько 4000 православних громад, понад 1100 – євангельських християн-баптистів, 235 – християн віри євангельської (п’ятидесятників), 342 – адвентистів сьомого дня, майже 100 – римо-католиків (40 % із них угорські громади Закарпаття), 80 – реформатів, 14 – іудеїв. З кінця 80-х років […]...

  31. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 6.1. Ветеранські організації 6.1. Ветеранські організації Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соці­ального захисту” зробив загальним поняття “ветеран війни”, яке об’єднує в порядку пріоритету такі категорії: – інваліди війни; – особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщи­ною; – учасники бойових дій; – учасники війни; – особи, на яких поширюється чинність Закону. Пріоритетність категорій і визнання їх […]...

  32. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Типологія сучасного жіночого руху в Україні З кожним роком зростає кількість та чисельність різних су­часних жіночих організацій: асоціації, ліги, об’єднання, кри­зові центри, клуби за інтересами. Згідно з цільовими установ­ками, формами діяльності та впливом на розвиток жіночого руху та українське суспільство в цілому умовно можна виділи­ти чотири групи жіночих організацій: 1. Традиційні жіночі організації, їх ще визначають як істо­ричні. Вони відродилися на […]...

  33. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 8.1. Представництва міжнародних організацій в Україні 8.1. Представництва міжнародних організацій в Україні У сучасних міжнародних відносинах міжнародні організації відіграють значну роль як форма співпраці держав та багато­сторонньої дипломатії. Виникнення міжнародних організацій у XIX ст. – відображення та наслідок об’єктивної тенденції до інтернаціоналізації багатьох аспектів життя суспільства. Починаючи зі створення у 1815 р. Центральної комісії навігації по Рейну, міжнародні організації мають власну […]...

  34. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Розділ 8 ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ 8.1. Представництва міжнародних організацій в Україні У сучасних міжнародних відносинах міжнародні організації відіграють значну роль як форма співпраці держав та багато­сторонньої дипломатії. Виникнення міжнародних організацій у XIX ст. – відображення та наслідок об’єктивної тенденції до інтернаціоналізації багатьох аспектів життя суспільства. Починаючи зі створення у 1815 р. Центральної комісії навігації по Рейну, міжнародні організації мають власну […]...

  35. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Створення організації роботодавців Засновниками організації роботодавців можуть бути не менш як десять роботодавців або два і більше роботодавці певної галузі для заснування галузевої організації роботодавців. Рішення про створення організації роботодавців приймаєть­ся на установчому з’їзді (конференції) роботодавців і оформля­ється протоколом установчого з’їзду (конференції), який підпи­сують голова та секретар з’їзду (конференції). Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь […]...

  36. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Розділ 6 ВЕТЕРАНСЬКІ ТА ПАТРІОТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 6.1. Ветеранські організації Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соці­ального захисту” зробив загальним поняття “ветеран війни”, яке об’єднує в порядку пріоритету такі категорії: – інваліди війни; – особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщи­ною; – учасники бойових дій; – учасники війни; – особи, на яких поширюється чинність Закону. Пріоритетність категорій і визнання їх […]...

  37. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Рівноправність громадян незалежно від їх ставлення до релігії 5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій На початку 80-х років в Україні офіційно діяли близько 4000 православних громад, понад 1100 – євангельських християн-баптистів, 235 – християн віри євангельської (п’ятидесятників), 342 – адвентистів сьомого дня, майже 100 – римо-католиків (40 % із них угорські громади Закарпаття), 80 – реформатів, 14 – іудеїв. З кінця 80-х років […]...

  38. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій 5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій На початку 80-х років в Україні офіційно діяли близько 4000 православних громад, понад 1100 – євангельських християн-баптистів, 235 – християн віри євангельської (п’ятидесятників), 342 – адвентистів сьомого дня, майже 100 – римо-католиків (40 % із них угорські громади Закарпаття), 80 – реформатів, 14 – іудеїв. З кінця 80-х років […]...

  39. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 8.4. Порядок реєстрації філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні З метою впорядкування обліку зареєстрованих міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, гро­мадських та благодійних організацій та об’єднань в Україні запроваджено Реєстр зареєстрованих в Україні міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, гро­мадських та благодійних організацій та об’єднань. Формування, наповнення та функціонування Реєстру зареєс­трованих в Україні міжнародних організацій, філій і представ­ництв іноземних неурядових, громадських та […]...

  40. Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 1.1. Світовий досвід створення та діяльності громадських об’єднань 1.1. Світовий досвід створення та діяльності громадських об’єднань Одним із головних конституційних прав громадян у демократичній державі є право на об’єднання (свобода спілок та асоціацій), тобто право вільно створювати різні об’єднання, входити до них і виходити з них. Майже у всіх країнах (включаючи країни тоталітарного соціалізму) йдеться про свободу об’єднання в політичні партії, культурні, спортивні […]...

Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – Контроль та санкції
«
»