Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні

2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні

Становлення багатопартійності в Україні відбувається за екстремальних умов. Продовжується поглиблення соціально-економічної кризи, зростає соціальна напруга, девальвуються для значної частини населення демократичні цінності. Моно­полію на владу від КПРС-КПУ перехопила “партія влади”. За­мість єдиної ідеології, яка виконувала державницько-охоронні функції, виникло безліч нових концепцій, теорій, програм, що претендують на істину в першій інстанції. Чимало партій нама­гаються нав’язати свою модель соціального розвитку постко­муністичного суспільства. За винятком однієї-двох партій інші не мають достатнього впливу на загальнонаціональному рівні. Розколи у деяких партіях свідчать про їхню внутрішню нестій­кість, залежність від різних партійних фракцій. Діяльність більшості партій є соціально безадресною, не спирається на кон­кретну соціальну базу. Чимало партій є “загадковими”, невідо­мими для широкого загалу.

Виникнення партій – не випадкове явище. їх поява зумов­лена об’єктивними потребами розвитку суспільства; вони є центром кристалізації політичних інтересів, засобом контролю діяльності уряду, розвитку демократії, громадянського суспіль­ства, формування громадської думки.

Історичний досвід показує, що партії можуть утворюватися на базі:

А) політичного руху або громадського об’єднання певної групи людей, перетворюючись на організацію для досягнення своєї мети шляхом розгортання політичної діяльності;

Б) створення таємної групи змовників із метою змінити політичний режим;

В) об’єднання навколо парламентської групи депутатів одного політичного напрямку, представників у місцевих органах влади, що їх підтримують.

Різні засади виникнення політичних партій, неоднакова їхня роль у політичному житті народів, різноманітність функцій, які вони виконують залежно від суспільно-політичного устрою країни, – все це зумовлює відсутність загального, універсаль­ного визначення політичних партій як специфічних організа­цій, інституцій політичної системи.

Однак Закон України “Про політичні партії в Україні” досить чітко і комплексно регулює всі аспекти діяльності політичних партій в Україні.

Політична партія – це зареєстроване згідно з законом добро­вільне об’єднання громадян – прихильників певної загально­національної програми суспільного розвитку, мета якого сприя­ти формуванню і вираженню політичної волі громадян. Це об’єд­нання бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну пар­тію або обмежений у праві добровільного виходу з політичної партії. Належність чи неналежність до політичної партії не є підставою для обмеження прав і свобод або для надання держа­вою будь-яких пільг і переваг.

Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлю­ються виключно Конституцією та законами України.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному законом порядку.

Політичні партії в Україні мають тільки всеукраїнський статус. Політичні партії рівні перед законом.

Органам державної влади, органам місцевого самоврядуван­ня, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а та­кож сприяти політичним партіям у провадженні діяльності, якщо інше не передбачено законом.

Втручання з боку органів державної влади та органів місцево­го самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків заборо­няється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані:

1) на ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) порушення безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної,
Расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров’я населення.

Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

Діяльність політичної партії може заборонятися лише за рішенням суду. У першій інстанції справу про заборону полі­тичної партії розглядає Верховний Суд України.

Членом політичної партії може бути тільки громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати одно­часно лише в одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6) працівники органів державної податкової служби.

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії припиняють членство в цій партії.

Порядок вступу до політичної партії, припинення та зупи­нення членства в ній визначається статутом політичної партії.

Членство в політичній партії є фіксованим.

Обов’язковою умо­вою є наявність заяви громадянина України, поданої до статут­ного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії. Форма фіксації членства визначається статутом полі­тичної партії.

Не допускається створення і діяльність структурних осеред­ків політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчаль­них закладах та інших державних установах і організаціях.

Політична партія повинна мати програму, в якій виклада­ються ЇЇ цілі та завдання та шляхи їх досягнення, а також ста­тут, який містить такі відомості:

1) назву політичної партії;

2) перелік її статутних органів, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень;

3) порядок вступу до партії, зупинення та припинення член­ства у ній;

4) права та обов’язки членів, підстави зупинення чи припи­нення членства;

5) порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків;

6) порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії;

7) порядок скликання та проведення партійних з’їздів, кон­ференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії;

8) джерела матеріальних, у тому числі фінансових, надхо­джень та порядок здійснення витрат партії;

9) порядок ліквідації (саморозпуску), реорганізації політич­ної партії, використання її коштів та іншого майна, що залиши­лися після ліквідації (саморозпуску).

Назва політичної партії не має збігатися з назвою іншої (за­реєстрованої) політичної партії.

Політична партія може мати партійну символіку, до якої належать партійний гімн, прапор, розпізнавальний знак, девіз. Символіку затверджує керівний орган партії відповідно до її статуту.

Державну реєстрацію символіки зареєстрованої політичної партії здійснює Міністерство юстиції України. Для цього потріб­но подати заяву, яку підписує керівництво політичної партії.

До заяви додаються:

1) положення про символіку політичної партії, за допомогою якої визначаються види партійної символіки, порядок її виго­товлення, зберігання і використання;

2) опис і зображення прапора та розпізнавального знака, текст партійного гімну і девізу;

3) рішення керівного органу політичної партії про затвер­дження положення, опису, зображення прапора та розпізна­вального знака, тексту партійного гімну і девізу.

Заява про державну реєстрацію символіки політичної партії за наявності всіх необхідних документів розглядається у двомі­сячний термін. За результатами розгляду заяви приймається рішення про державну реєстрацію символіки політичної партії або про відмову в її державній реєстрації.

У разі, коли із такими заявами одночасно звернулося кілька партій, партійна символіка яких збігається (тотожна чи схожа), перевага надається тій, що першою подала заяву.

Відповідно до Закону України “Про політичні партії в Украї­ні” забороняється буквальне відтворення у символіці політичної партії державних символів України, використання символів іноземних держав.

У разі державної реєстрації символіки політичної партії за­явникові видається свідоцтво про державну реєстрацію, якому надається відповідний номер. Дані про державну реєстрацію вносяться до Реєстру символіки об’єднань громадян, що веде Міністерство юстиції.

У державній реєстрації символіки політичній партії може бути відмовлено, якщо вона:

– збігається (тотожна чи схожа) з назвою чи партійною символікою іншої зареєстрованої політичної партії;

– буквально відтворює державні символи України;

– використовує символи іноземних держав;

– за своїм змістом суперечить державним інтересам, прин­ципам гуманності і моралі;

– містить прізвища, імена, псевдоніми, портрети, факсимі­ле окремих осіб без їх згоди;

– відтворює релігійні символи.

У державній реєстрації символіки політичної партії може бути відмовлено і в інших випадках, якщо це суперечить зако­нодавству України.

У разі втрати свідоцтва про державну реєстрацію символіки для отримання його дубліката до Міністерства юстиції подається:

– заява керівника політичної партії, рішення її керівного органу про видачу дубліката;

– повідомлення, опубліковане у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження про втра­ту свідоцтва.

Обласні, міські, районні організації, первинні осередки полі­тичної партії та інші структурні утворення, передбачені стату­том партії, використовують назву політичної партії з доповнен­нями, які визначають їх місце в організаційній структурі по­літичної партії.

Рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з’їзді (конференції, зборах). Воно має бути підтри­мано підписами не менше десяти тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на ви­борах, зібраними не менше ніж у двох третинах районів не менше як двох третин областей України, міст Києва і Севасто­поля та не менше як у двох третинах районів Автономної Респуб­ліки Крим.

На установчому з’їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи.

Свою роботу політична партія може розпочати лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих полі­тичних партій.

Реєстрацію здійснює Міністерство юстиції України. Для цього до Мін’юсту разом із заявою подаються:

1) статут і програма політичної партії;

2) протокол її установчого з’їзду (конференції, зборів) із за­значенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;

3) підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи;

4) відомості про склад керівних органів партії;

5) платіжний документ, що свідчить про внесення реєстра­ційного збору;

6) дані щодо назви та адреси банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки.

Міністерство юстиції України реєструє політичну партію після перевірки поданих матеріалів. Після реєстрації політич­на партія набуває статусу юридичної особи.

Розмір реєстраційного збору встановлює Кабінет Міністрів України.

Політична партія протягом шести місяців Із дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Авто­номній Республіці Крим.

Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юс­тиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських і районних органі­зацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридич­ної особи, якщо це передбачено статутом партії.

Первинні осередки політичної партії, яким статут політичної партії не надає права юридичної особи, легалізують свою діяль­ність шляхом письмового повідомлення про утворення до відпо­відного органу юстиції Міністерства юстиції України в 10-ден-ний термін з часу їх заснування. Про своє утворення первинні осередки політичної партії у вказаний термін мають повідоми­ти також у відповідні місцеві органи виконавчої влади та орга­ни місцевого самоврядування.

Відповідний орган юстиції Міністерства юстиції України, прийнявши документи про легалізацію, протягом трьох годин видає довідку про легалізацію первинних осередків політичної партії.

Органи, що здійснюють реєстрацію політичних партій та їх обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, ведуть відповідні реєст­ри. Форму реєстрів затверджує Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України, його органи після реєстрації видають політичній партії, обласній, міській, районній органі­заціям партії або іншим структурним утворенням, передбаче­ним статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Політична партія щорічно інформує Міністерство юстиції України про діяльність обласних, міських, районних організа­цій партії або інших структурних утворень, передбачених ста­тутом партії. Політична партія також повідомляє Міністерство юстиції України про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий тер­мін після прийняття рішень щодо цих питань.

Міністерство юстиції України щорічно оприлюднює список зареєстрованих політичних партій, їх юридичні адреси.

Протягом ЗО днів із моменту надходження документів Мініс­терство юстиції України приймає рішення про реєстрацію або відмову в ній політичної партії. Цей термін Міністерство юсти­ції України у разі потреби може продовжити, але не більше ніж на 15 днів.

У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для цього, не відповідають Конституції та законам України.

Реєструючі органи приймають рішення про реєстрацію об­ласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом партії, про­тягом 10 днів із дня надходження письмової заяви від них, за­віреної керівним органом політичної партії.

До заяви додаються:

– копія статуту політичної партії;

– протокол установчих зборів або конференції, на яких було утворено обласну, міську, районну організації чи інше структурне утворення політичної партії.

У разі відмови в реєстрації Міністерство юстиції України та його органи юстиції повинні надати заявникові письмове вмо­тивоване рішення.

Рішення Міністерства юстиції України чи його органу юсти­ції щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цьо­го питання може оскаржуватися у суді. Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

Політичні партії мають право:

1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією та законами України;

2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів міс­цевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встанов­леному відповідними законами України;

3) використовувати державні, а також засновувати власні засоби масової інформації згідно із відповідними законами України;

4) підтримувати міжнародні зв’язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати) міжна­родні спілки;

5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати мо­лодіжні, жіночі та інші об’єднання громадян, подавати допомо­гу у їх створенні.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяль­ності, у тому числі:

– можливість викладати публічно та обстоювати свою по­зицію з питань державного і суспільного життя;

– брати участь в обговоренні та оприлюднювати обгрунто­вану критичну оцінку дій і рішень органів влади, використову­ючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;

– вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов’язково мають розглянути відповідні органи в установленому порядку.

Політичні партії можуть підтримувати зв’язки з політични­ми партіями, громадськими організаціями інших держав, між­народними і міжурядовими організаціями, укладати угоди про співробітництво і здійснювати інші заходи, які не суперечать законам і міжнародним угодам України. Політичні партії не можуть укладати угоди, які ставлять політичну партію в підпо­рядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої інозем­ної організації чи політичної партії.

Політичні партії можуть засновувати міжнародні спілки чи вступати до таких спілок, статутами яких передбачено створен­ня лише консультативних або координаційних центральних органів.

Держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань.

Політичні партії є неприбутковими організаціями.

Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, облад­нання, транспорт, інші засоби, придбання яких не забороняєть­ся законами України. Політичні партії можуть орендувати не­обхідне рухоме та нерухоме майно.

Не допускається фінансування політичних партій:

1) органами державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, зазначених законом;

2) державними та комунальними підприємствами, установа­ми і організаціями, а також підприємствами, установами і ор­ганізаціями, у майні яких є частки (паї, акції), що є державною чи комунальною власністю, або які належать нерезидентам;

3) іноземними державами та їх громадянами, підприємства­ми, установами, організаціями;

4) благодійними та релігійними об’єднаннями та організа­ціями;

5) анонімними особами або під псевдонімом;

6) політичними партіями, що не входять до виборчого блоку.

Інформація про надходження на рахунок політичної партії коштів, заборонених законом, доводиться до відома Міністер­ства юстиції України відповідною банківською установою.

Кошти, що надійшли політичним партіям з порушенням вимог, передбачених законом, перераховуються політичними партіями до Державного бюджету України або стягуються у дохід держави у судовому порядку.

Політична партія зобов’язана щорічно опубліковувати в за­гальнодержавному засобі масової інформації фінансові звіти про доходи і видатки, про обсяг та напрями використання кош­тів, виділених із Державного бюджету України на фінансуван­ня статутної діяльності політичної партії, а також звіт про май­но політичної партії.

Звіт політичної партії про обсяг та напрями використання коштів має бути переданий для опублікування в офіційному загальнодержавному друкованому засобі масової інформації не пізніше 1 квітня року, наступного за роком, в якому з Держав­ного бюджету України було виділено кошти на фінансування статутної діяльності політичної партії. Цей засіб масової інфор­мації зобов’язаний опублікувати поданий звіт протягом 15 днів із моменту отримання.

Якщо звіт про обсяг та напрями використання коштів не буде переданий без поважних причин політичною партією для опуб­лікування в офіційному загальнодержавному друкованому виданні до 1 квітня року, наступного за роком, в якому з Дер­жавного бюджету України виділялися кошти на фінансування статутної діяльності політичної партії, Міністерство юстиції України приймає рішення про зупинення перерахування кош­тів на фінансування статутної діяльності політичної партії на рахунок відповідної політичної партії. Фінансування віднов­люється з початку кварталу, наступного за кварталом, у якому політична партія опублікує свій звіт. Втрачені політичною пар­тією внаслідок зупинення державного фінансування кошти не повертаються і не відшкодовуються. Політичні партії ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Громадські об’єднання в Україні – Бесчастний В. М. – 2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні