Готельний бізнес – Мальська М. П – 1.1.4. Сучасний розвиток світового готельного господарства: функціональні та територіальні особливості
Сучасний період розвитку готельної індустрії починається після Другої світової війни. Його особливості пов’язані з масовим характером туризму, який стає об’єктом інтересу значної частини населення насамперед у високорозвинених країнах. Розвиток туризму та висока ділова активність населення зумовлює формування упродовж 50 – 70-х років XX ст. потужної мережі закладів розміщення, харчування та розваг.
Згідно даних Всесвітньої туристичної організації (ВТО), у 1980 р. у світі нараховувалось 8 млн. готельних номерів, у 2003 р. їхня кількість збільшилась до 15,4 млн. Лідерами щодо частки номерного фонду є Європа (38,5 % від загальної кількості) та США (33,5 %).
В останнє десятиріччя XX ст. найбільше збільшення кількості номерів спостерігається у Південній Азії, з 111,1 тис. до 171,5 тис, друге місце займає Східна Азія і Тихоокеанський регіон, де нараховувалось 3,5 млн. номерів і збільшення становило 45,3 %. У період 1997 – 1998 рр. кількість номерів у регіоні Близького Сходу зросла на 6,9 %, водночас в Африці їхня кількість зменшилась на 0,4 %. На фоні швидкого загального збільшення кількості готельних підприємств, сучасна світова сфера гостинності перетворилась в індустрію з багатомільярдними доходами у всіх сегментах ринку.
Серед головних тенденцій сучасного розвитку індустрії гостинності можна виділити:
1. Поглиблення спеціалізації та диверсифікація готельних послуг;
2. Утворення значних за розмірами корпоративних форм – готельних ланцюгів, які стають транснаціональними компаніями;
3. Широке використання в індустрії гостинності інформаційних систем управління, технологічного забезпечення, маркетингу;
4. Інтеграція капіталу готельних підприємств з капіталом фінансових, страхових, будівельних, транспортних та інших сфер економіки;
5. Широке використання наукового менеджменту в організації та управлінні готельним бізнесом;
6. Розвиток мережі невеликих готельних підприємств зорієнтованих на конкретний сегмент ринку.
У сучасній структурі готельних підприємств поряд з типовими повносервісними готелями активно розвиваються спеціалізовані заклади розміщення зорієнтовані на обслуговування певного сегменту туристичного ринку. Спеціалізовані підприємства згідно профілю виробничої діяльності орієнтуються на обслуговування певної категорії гостей, формують вузький перелік послуг, наприклад, зорієнтований на клієнтів, які приймають участь у конференціях, конгресах, проводять активний відпочинок та ін. Головне завдання спеціалізованих підприємств полягає у створенні максимального задоволення і комфорту під час відпочинку.
Важливим напрямком оптимізації технологічного процесу у готельному бізнесі є диверсифікація виробництва, що пов’язується з розширенням виробничих можливостей готельного підприємства за рахунок раціонального використання ресурсів. Сьогодні готельні підприємства диверсифікують як окремі послуги – пропонують клієнтові згідно попиту та ціни найбільш прийнятний її варіант, водночас інформують клієнтів про нові форми діяльності у цьому виді сервісу. При спорудженні фешенебельних готелів та готелів середнього класу, сьогодні обов’язковими є розважальні, спортивні, оздоровчі послуги, послуги гастрономічних закладів, плавального басейну, фітнес-клубу, сауни, солярію, нічних клубів, косметичних салонів та інших закладів з надання додаткових послуг.
Сьогодні у готельній сфері широко використовують інформаційні електронні системи управління і резервування місць. Спеціальні системи розроблені для готельного сервісу забезпечують виконання систем управління і контролю номерним фондом, використання технічних засобів, ведення рахунків, безпеки тощо. Використання технічних засобів в автоматизації та інформаційному забезпеченні готельної сфери зумовило використання кваліфікованої праці, серед персоналу збільшилась кількість операторів з інформаційного управління, програмістів, портьє-операторів.
Великі готельні корпорації з розгалуженою мережею готельних підприємств використовують єдину систему бронювання місць інтегрованих у глобальну систему Інтернет. Серед найбільш відомих систем виділяється “Amadeus”, “Worldspan”, “Galileo”, “Sabre”, “Fedelio Hotel Bank”. “Amadeus” найбільш популярна система бронювання, що пропонує скореговану, чітку інформацію про розміщення у близько 35 тис. готелів та інших засобах розміщення у всьому світі. Ця система надає інформацію про розташування готелю, його номерний фонд, послуги, тарифи, окрему інформацію щодо поселення у якому розташоване готельне підприємство.
Для сучасної готельної індустрії характерні різноманітні та складні типи управління представлені одноосібним управлінням, менеджментом, франшизою, орендою, консорціумами, а також різноманітним їх поєднанням. Значна кількість компаній, що володіє готелями, організовує управління професіоналами-менеджерами на підставі договору про управління. Типова сьогодні форма управління, коли окремі компанії управляють не тільки власними готелями, але й готельним бізнесом, що належить іншим власникам. Частина власності готельного господарства представлена в акціонерній формі – власники володіють контрольним пакетом акцій або представляють лише незначну його частку, можуть продавати права франшизи, а також володіти часткою власності, що входить в консорціум. Інші учасники ринку займаються лише менеджментом або франчайзингом. Наприклад, готель “Marriot Chateau Champlain” в Монреалі (Канада) входить у власність декількох компаній – “Ocean Properties”, “Thibault”, “Messier”, “Savard and Associates”, знаходиться в управлінні компанії “Atlantic Group” та окремим підрозділом “Ocean Properties”; має статус франшизи “Marriot”, представленого канадською групою “Marriot Hotels of Canada”, яка є підрозділом “Marriot International Inc”. Кожна із зазначених організаційних форм готельного бізнесу має певні переваги і недоліки, проте у конкретній ситуації найбільш вдало позиціонує на ринку готельних послуг.
Однією із основних тенденцій у готельній індустрії останніх десятиліть, насамперед великих готельних корпорацій у США і Канаді, є участь у їхній діяльності великих інвестиційних фондів нерухомості. У поєднанні з іншими формами фінансування інвестиційні фонди докорінно змінили структуру організації готельного бізнесу, відокремивши право власності та управління готелями. Внаслідок впровадження цього виду фінансування виник новий тип власників готелів, які лише володіють нерухомістю, що приносить доходи, і адміністраторів, які забезпечують ефективне управління в умовах жорсткої конкуренції. Відповідно до форми управління сформувались два типи спеціалізації у готельній сфері: перший – зорієнтований на максимальне задоволення споживачів у довготривалій перспективі, другий – зорієнтований на фінансові інтереси інвесторів, що найчастіше має короткотерміновий характер.
Поява нової форми інвестицій у готельній сфері пов’язується з початком 90-х років XX ст., коли американська готельна індустрія створила нову форму фінансування під назвою REIT, тобто інвестиційний фонд нерухомості. Під цією назвою на ринку функціонувала корпорація з податковими пільгами у нерухомості. Водночас, було прийнято закон про інвестування у нерухомість “The Real Estate Investment Act”, згідно з яким невеликі інвестиційні організації могли вкладати інвестиції у нерухомість (офісні приміщення, торгові центри, житлові будинки, курорти і готелі). У 1993 р. виникли перші готельні фонди, що швидко перетворюються у прибуткові підприємства для інвесторів і стали для утворених на їхній основі компаній джерелом швидкого фінансування для придбання нової власності. У 1999 р. було прийнято “Закон про розширення податкових пільг” (“Tax Relief Extension Act”), який сприяв інвестиційним фондам отримувати додаткові джерела прибутків.
Новації у законодавстві щодо пільгового оподаткування зумовили широке інвестування готельної сфери та зміни у стратегії розвитку підприємництва. Наприклад, відома готельна корпорація “Starwood” складається з “Starwood Hotels &; Resorts”, американського інвестиційного фонду “REIT” і “Starwood Hotels &; Resorts Worldwide” – управляючої компанії, яку цей фонд найняв для управляння мережею готельних підприємств.
Популярність пільгового інвестування з поверненням для компаній швидких та значних доходів, що дозволяють диверсифікувати види діяльності, зумовлює його поширення у Північній Америці та інших регіонах світу. У період економічної кризи у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні уряди окремих країн розглядали пільгове інвестування у нерухомість як один із способів повернення боргових зобов’язань. Проте, недостатній обсяг інвестувань та відсутність на ринку належних об’єктів для інвестування призводить до невдачі.
Активно охоплюють ринок готельних послуг ріелтерські компанії у Європі. Основними інвесторами виступають пенсійні фонди та банки, що вкладають гроші у готельну сферу за контрактами близькими з US REIT.
Поглиблення спеціалізації у сфері гостинності сьогодні пов’язане з активним процесом утворення корпоративних форм в організації готельних підприємств – міжнародних і національних ланцюгів. Готельні ланцюги – це об’єднання групи підприємств, які здійснюють колективний бізнес і дотримуються в організації бізнесу єдиних стандартів, перебувають під безпосереднім єдиним контролем апарату управління. Утворення готельних ланцюгів відіграє важливу роль у розробці і просуванні на світовий ринок високих стандартів обслуговування клієнтів, організації та управління. Сьогодні готельні ланцюги охоплюють 30 % готельного ринку світу, понад 200 корпорацій, з яких 25 – найбільші і контролюють 25 % світового профільного ринку.
Найчастіше масштаб готельної групи визначається кількістю готельних номерів. Згідно з цим критерієм на світовому ринку сьогодні домінують американські компанії. Вісім із десяти найбільших компаній розташовані в США, тут також знаходиться більше половини з п’ятдесяти найбільших готельних ланцюгів. Крім США, найбільшими готельними ланцюгами володіє Великобританія, тут зосереджено сім великих компаній, Іспанія і Японія – по чотири компанії та ще п’ять держав. Згідно участі торгових марок, сім з десяти належать компаніям США, а також Великобританії та Франції, зокрема відома корпорація “Accor”.
На початок цього століття найбільшими конкурентами американських компаній у Європі були “Bass”, “Accor” і “Sol Melia”. Упродовж 1998 – 2000 pp. провідні європейські компанії значно зміцнили свої позиції на регіональному ринку та за його межами, загальна кількість номерів збільшилась на 13,7 %.
Аналіз статистичних даних розвитку світової готельної індустрії свідчить, лідером останніх років є американська компанія “Candant”, що займає перше місце за кількістю готельних підприємств – 6455 і номерів – 541315, та кількості франшиз – 6455. Водночас, проводити чіткий порівняльний аналіз на основі фактичних даних згідно єдиних критеріїв досить важко. Наприклад, за критерієм присутності на світовому ринку найвищий рейтинг має англійська компанія “Bass Hotels &; Resorts”, a “Marriot” займає перше місце за кількістю готелів якими управляє. Французька корпорація “Accor” відома широким спектром охоплення ринку у різних категоріях готелів – від однозіркових “Etar” до п’ятизіркових “Sofitel”.
Досвід широкої диверсифікації, властивий корпорації “Accor”, сьогодні скоріше є винятком. Сучасні тенденції в умовах жорсткої конкуренції найчастіше пов’язуються із закріпленням корпорації лише у вузькому сегменті ринку та зміцнення у цій позиції своєї торгової марки за рахунок поглинання окремих підприємств та інших готельних мереж. Розширення спеціалізації зі створенням нової торгової мережі у готельній сфері сьогодні виняткове явище. Проте, необхідно зазначити, окремі ринкові тенденції та бурхливий розвиток нових технологій зумовлює створення не лише нових підприємств, а також нових типів готелів.
У готельній сфері сьогодні посилились тенденції інтеграції – купівля, об’єднання, партнерські угоди, швидке зростання кількості номерів в окремих корпораціях. Готельна сфера набуває єдиного глобального сектора світової економіки. Про посилення концентрації ринку готельних послуг свідчать статистичні дані – у 2000 р. десять найбільших готельних мереж володіли 3,23 млн. номерів. Необхідно зазначити, що незважаючи на значний вплив великих корпорацій у готельній сфері зумовленого постійним посиленням якості послуг і популярністю торгових марок, особливо у сегменті ділового туризму, вони представляють лише незначну частку світового готельного ринку (18,4 % у 1998 p.). Інші лідери готельних послуг, що разом формують п’ятьдесят глобальних корпорацій, зосереджують лише 26 % всіх готельних номерів. Поряд з глобалізацією у готельній сфері розвиваються національні компанії, часто представлені національними готельними мережами (“Dorint”, “Maritim” – у Німеччині, “Jolly” в Італії, “Fujita Kanko” в Японії, “Southern Sun Hotels” в Південній Африці, “Scandic Hotels” у Швеції та ін.). Таким чином, поряд із тенденціями до консолідації, готельна сфера сьогодні головним чином представлена незалежними підприємствами або невеликими компаніями.
Однією із важливих тенденцій сьогодні є посилення позицій готельних корпорацій у суміжних галузях – туристичній, транспортній, сфері нерухомості та ін. Зокрема, відома американська готельна корпорація “Cendant” у 2001 р. придбала глобальну розподільчу електронну мережу “Galileo” у туріндустрії, що працює у 109-и країнах, з 45 тис. турагентами, 505-а авіакомпаніями, 37-а підприємствами з оренди автомобілів, 47 тис. готелів, 368-а туроператорами, з великими міжнародними круїзними компаніями. У 2000 р. “Cendant” купила торгові марки “Ameri Host Inn” i “Ameri Host Inn and Suites”, компанію з оренди автомобілів “Avis” та ін. Купівля електронної мережі “Galileo” та компанії “Cheap Tickets” забезпечила “Cendant” доступ до авіаційних перевезень і дає змогу активно використовувати перспективні можливості туристичної індустрії.
Для готельних корпорацій глобального рівня аналітики готельного бізнесу визначили такий рівень структурно-геопросторової організації – присутність у 120-и країнах, наявність 250 тис. номерів та 1000 готелів. Сьогодні лише декілька корпорацій можуть відповідати зазначеним параметрам, зокрема “Accor”, “Six Continents” (“Bass”), “Best Western”, “Carlson”, “Marriot” і “Starwood”. За винятком компаній “Carlson”, “Accor” і “Cendant” глобальні готельні корпорації зосереджують свою діяльність в основному у готельному секторі, і стратегії їхнього розвитку направлені на купівлю торгових марок, збільшення кількості франшиз і географічну експансію, водночас кожна компанія орієнтується на вузький сегмент ринку.
Згідно провідних позицій у світі, Північну Америку презентує корпорація “Cendant”, у Південній Америці лідирує “Six Continents”, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – перше місце займає “Six Continents”, друге – “Accor”.
Аналіз даних ВТО серед окремих регіональних ринків свідчить, що у розвитку готельної сфери спостерігаються такі тенденції:
(1 votes, average: 5,00 out of 5)