1. Ринок цінних паперів: поняття, види та місце в системі національного ринку Ринок цінних паперів є важливою складовою соціально-орієнтованої ринкової економіки, що сприяє оздоровленню і укріпленню фінансової системи країни, створенню необхідних резервів капіталу, залученню
1. Ринок цінних паперів: поняття, види та місце в системі національного ринку Ринок цінних паперів є важливою складовою соціально-орієнтованої ринкової економіки, що сприяє оздоровленню і укріпленню фінансової системи країни, створенню необхідних резервів капіталу, залученню
Накопичення інвестиційного капіталу, втілення його у цінні папери, рух цього капіталу від постачальників до споживачів та використання його в господарській діяльності здійснюється завдяки учасникам фондового ринку, які є суб’єктами правовідносин на ринку цінних паперів.
Як свідчить світовий досвід, незалежність і інтегрованість депозитарної системи є суттєвою передумовою для розбудови ринку цінних паперів та залучення інвестицій. Основне призначення Національної депозитарної системи полягає у збереженні й обліку цінних паперів, обслуговуванні угод,
Важливою умовою успішного функціонування фондового ринку є ефективна система його регулювання, що охоплює всіх учасників фондового ринку і забезпечує здійснення ними своєї діяльності відповідно до встановлених правил. Система регулювання у більшості країн має два
Допоміжною формою щодо державного регулювання фондового ринку є інституційно-правова. Це важливий засіб регулювання конкретних аспектів взаємовідносин на ринку цінних паперів, які не охоплюються державно-правовим регулюванням, що забезпечує конкретизацію регулівного впливу державних органів на ринок
1. Поняття, ознаки та класифікація інвестицій У сучасній Україні з її складною системою економічних взаємозв’язків немаловажним питанням розвитку ринкової економіки є проблема вкладення власних заощаджень. Утім основу сучасної ринкової економіки становлять відносини, пов’язані з
1. Поняття, ознаки та класифікація інвестицій У сучасній Україні з її складною системою економічних взаємозв’язків немаловажним питанням розвитку ринкової економіки є проблема вкладення власних заощаджень. Утім основу сучасної ринкової економіки становлять відносини, пов’язані з
Суб’єктами інвестиційної діяльності (інвесторами і учасниками) можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави в особі урядів. Головним суб’єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який вкладає власні, позичені або залучені
Договірна форма, як зазначає О. М. Вінник, є однією з двох основних правових форм інвестування, опосередковуючи не лише вкладення інвестицій, а й організацію інвестиційного процесу1. Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України
Ефективне проведення економічних реформ потребує довгострокових інвестицій, що обумовлює пошук нових шляхів залучення інвестиційних ресурсів у вітчизняну економіку. Економічні реформи важко назвати завершеними до часу створення ефективного спільного інвестування, що дозволяє залучити в економіку
Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України. Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно-правового) та непрямого втручання в
Для стимулювання іноземного інвестування в економіку України застосовують комплекс загальних і спеціальних заходів, орієнтуючись на такі принципи: 1) незмінність (стабільність) основних законодавчих положень щодо умов іноземного інвестування; 2) диференційований підхід до пільг іноземним інвесторам,
1. Правове регулювання інноваційної діяльності в Україні та сучасний стан інноваційного законодавства України Інтенсивний характер соціально-економічного розвитку промислово розвинутих країн зумовлений їх переходом до економіки нового – постіндустріального, інформаційного – типу, основою якої стали
1. Правове регулювання інноваційної діяльності в Україні та сучасний стан інноваційного законодавства України Інтенсивний характер соціально-економічного розвитку промислово розвинутих країн зумовлений їх переходом до економіки нового – постіндустріального, інформаційного – типу, основою якої стали
Інноваційні процеси і пов’язані з ними трансформації відбуваються завдяки функціонуванню сукупності підприємств, організацій та установ, які здійснюють розробку, впровадження або використання і комерціалізацію інноваційних продуктів і забезпечують успішну реалізацію інноваційних проектів на кожній їх
Насамперед слід відзначити, що ГК не містить переліку чи визначення Об’єктів інноваційної діяльності. У самому визначенні інноваційної діяльності лише вказується, що вона здійснюється з метою виконання довгострокових науково-технічних програм із тривалими строками окупності витрат
Суб’єкт інноваційної діяльності є обов’язковим учасником інноваційних відносин. Виокремлення у сфері господарювання суб’єктів інноваційної діяльності, пов’язане насамперед із розвитком науково-технічного прогресу, який зумовив ускладнення суспільних відносин і подальшу спеціалізацію розподілу праці, а також намаганням
Останнім часом у зв’язку з обумовленістю соціально-економічного та інтелектуального розвитку суспільства результатами науково-технічного прогресу висловлюється думка щодо виконання державою інноваційної функції. У сучасній правовій науці відсутній єдиний погляд на місце інноваційної функції держави серед
1. Джерела правового регулювання банківської діяльності. Поняття банківської системи, її структура. Правове становище Національного банку України та його місце в банківській системі. Поняття і види банків та їх характеристика як суб’єктів господарювання Джерела регулювання
Правова інвестиційна політика держави є складовою її загальної правової політики та водночас – інвестиційної політики і призначена забезпечити реалізацію економічних завдань останньої за допомогою формування відповідного нормативно-правового середовища інвестиційної діяльності шляхом організації правотворчого процесу