1. Загальні положення процедури банкрутства. Поняття неплатоспроможності та банкрутства Неспроможність боржників виконати свої зобов’язання перед кредиторами як соціально-економічне явище підриває основи господарського обігу і в кінцевому результаті – правопорядку. Фактично ці передумови і тягнуть
Закон № 2343-ХП у ст. 1 визначає учасників та сторони у справах про банкрутство. Учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у
Сутність мирової угоди у справі про банкрутство полягає в можливості здійснити одночасно врегулювання між кредиторами і боржником відносин, пов’язаних із неплатоспроможністю останнього, і не застосовувати ліквідацію до боржника. Тому мирова угода поряд із санацією
Сутність мирової угоди у справі про банкрутство полягає в можливості здійснити одночасно врегулювання між кредиторами і боржником відносин, пов’язаних із неплатоспроможністю останнього, і не застосовувати ліквідацію до боржника. Тому мирова угода поряд із санацією
1. Економічна конкуренція: поняття та правові засади підтримки Concurentia в перекладі з латинської – “змагання, суперництво)). Конкуренцією як економічною категорією позначають боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів (робіт, послуг), за
1. Економічна конкуренція: поняття та правові засади підтримки Concurentia в перекладі з латинської – “змагання, суперництво)). Конкуренцією як економічною категорією позначають боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів (робіт, послуг), за
Змагання між суб’єктами господарювання за ринки сировини та збуту, за прихильність споживачів не завжди здійснюється за допомогою добросовісних та законних засобів і методів досягнення конкурентних переваг. Західні держави вже наприкінці XIX ст. розмежували конкуренцію
Одним із найпоширеніших видів правопорушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії. Під узгодженими діями чинне законодавство розглядає укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, створення суб’єкта господарювання,
Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність
Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність
Одним із методів досягнення монопольного становища на ринку є економічна концентрація. Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України “Про захист економічної конкуренції” концентрацією визнається: 1) злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання
Природною монополією є стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару
Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами АМКУ: Комітетом; Постійно діючою адміністративною колегією Комітету; тимчасовою адміністративною колегією Комітету; державним уповноваженим АМКУ; адміністративною колегією територіального відділення АМКУ Розпорядженням АМКУ
1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг Універсальною правовою формою впливу держави на економічні відносини згідно з ГК України є формування стратегії і тактики її економічної політики. Відповідно
1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг Універсальною правовою формою впливу держави на економічні відносини згідно з ГК України є формування стратегії і тактики її економічної політики. Відповідно
Відповідно до ст. 12 ГК України для реалізації економічної політики, виконання цільових та інших програм і програм економічного розвитку держава застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності, такі як: державне замовлення та державне
Спеціальні (вільні) економічні зони є різновидом спеціального режиму господарювання. Серед перших вільних економічних зон можна назвати Ганзейський союз (далі – Союз), що з XVIII ст об’єднав 200 міст. Ініціатором Союзу виступили німецькі купці. Для
Суб’єкти підприємницької діяльності, що мають намір реалізувати інвестиційний проект у С(В)ЕЗ, вступають у договірні відносини з відповідним органом управління С(В)ЕЗ і укладають договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ (далі – договір (контракт)).
Із набуттям чинності Указу Президента України “Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 18.06.1998 р. № 650/98 та Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної
РОЗДІЛ 12. Правове регулювання торговельної діяльності 1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності У діловому обороті, в економічній та правовій науці використовуються терміни “торгівля”, “торговельна діяльність”, “промисел”, “господарсько-торговельна діяльність”, “купівля-продаж”. Першоосновою,
РОЗДІЛ 12. Правове регулювання торговельної діяльності 1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності У діловому обороті, в економічній та правовій науці використовуються терміни “торгівля”, “торговельна діяльність”, “промисел”, “господарсько-торговельна діяльність”, “купівля-продаж”. Першоосновою,
РОЗДІЛ 12. Правове регулювання торговельної діяльності 1. Економіко-правова сутність торгівлі. Господарсько-торговельна діяльність як різновид господарської діяльності У діловому обороті, в економічній та правовій науці використовуються терміни “торгівля”, “торговельна діяльність”, “промисел”, “господарсько-торговельна діяльність”, “купівля-продаж”. Першоосновою,
Діяльність суб’єктів господарювання у сфері товарного обігу, яка спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг на підставі ст. 263
Законодавство України широко оперує терміном товару, але нормативно-правові визначення прив’язані до цілей їх видання і предмета регулювання. У зв’язку з цим такі визначення відображають тільки ту частину поняття “товару”, що прямо стосується регульованих відносин.
Тендери (торги), товарні біржі, аукціони, ярмарки, виставки-яр-марки, ринки, електронна торгівля є різновидами організованих ринків унаслідок того, що у визначений час та у певному місці відбувається зіставлення організованої пропозиції із заздалегідь визначеним та охарактеризованим попитом.
Відповідно до ч. 8 ст. 19 ГК України усі суб’єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов’язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону
1. Правова природа зовнішньоекономічних відносин. Зовнішньоекономічні відносини як об’єкт правового регулювання За умов ринкових відносин господарська діяльність не обмежується внутрішнім ринком. Для придбання і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і здійснення інших видів
1. Правова природа зовнішньоекономічних відносин. Зовнішньоекономічні відносини як об’єкт правового регулювання За умов ринкових відносин господарська діяльність не обмежується внутрішнім ринком. Для придбання і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і здійснення інших видів
Відповідно до статей 378 та 55 ГК України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є: 1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється: 1. Україною як державою в особі її органів у межах їх компетенції. Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. Компетенція Верховної Ради України
Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
Правовою основою розрахункових відносин є норми міжнародного права, банківські звичаї і правила, умови зовнішньоекономічних контрактів, валютне законодавство країн – учасниць розрахунків. До актів національного законодавства, яке регулює розрахункові відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передусім
Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій
1. Поняття та види фінансових послуг. Поняття ринків фінансових послуг, їх правове регулювання Побудова економіки ринкового типу та реформування соціальної сфери України відбуваються в умовах гострої нестачі інвестиційних ресурсів. Важливим джерелом цих інвестицій може
1. Поняття та види фінансових послуг. Поняття ринків фінансових послуг, їх правове регулювання Побудова економіки ринкового типу та реформування соціальної сфери України відбуваються в умовах гострої нестачі інвестиційних ресурсів. Важливим джерелом цих інвестицій може
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Положення про Нацкомфінпослуг затверджене Указом Президента України від 23.1 ] .2011
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Положення про Нацкомфінпослуг затверджене Указом Президента України від 23.1 ] .2011
Із метою запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму Законом України від 28.11.2002 р. “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” запроваджено систему фінансового
1. Джерела правового регулювання банківської діяльності. Поняття банківської системи, її структура. Правове становище Національного банку України та його місце в банківській системі. Поняття і види банків та їх характеристика як суб’єктів господарювання Джерела регулювання
Державне регулювання банківської діяльності як об’єкта господарського регулювання здійснюється всіма засобами господарського права, чим досягається оптимальний варіант упорядкування правовідносин з метою досягнення спільних цілей і що пов’язане з потребою поєднання відносно банківської діяльності регламентування
Система банківських операцій, які поділені на підставі класифікації видів фінансових послуг, предмета угод, наявності ліцензій або дозволів, закріплена у ст. 47 Закону “Про банки”. По-перше, це банківські послуги, надання яких має право здійснювати на
Відповідно до ст. 1 Закону “Про банки” банківські рахунки – рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських
Основними нормативними актами, що встановлюють засади функціонування платіжних систем, відносини у сфері переказу, є закони України “Про Національний банк України”, “Про банки”, “Про поштовий зв’язок”, нормативно-правові акти НБУ, а також Уніфіковані правила та звичаї
Статтею 2 Закону “Про банки” визначено основне поняття в регулюванні кредитних операцій: банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку
Стаття 2 Закону “Про банки” визначає вклад (депозит) як кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних
1. Поняття страхової діяльності Сучасний період розвитку України характеризується намаганням інтегруватися у світові ринки товарів та послуг. Одним із провідних напрямів у цьому процесі є залучення країни до глобальної фінансової системи. Фінансові ринки –
1. Поняття страхової діяльності Сучасний період розвитку України характеризується намаганням інтегруватися у світові ринки товарів та послуг. Одним із провідних напрямів у цьому процесі є залучення країни до глобальної фінансової системи. Фінансові ринки –
Залежно від підстав виникнення правовідносин страхування в Україні здійснюється у двох формах: добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються
У широкому розумінні суб’єкти страхових правовідносин – це сукупність осіб, що беруть участь у цих правовідносинах. Суб’єктами страхових відносин є страховик, страхувальник, вигодонабувач, страхові посередники (страхові і перестрахові брокери, страхові агенти), об’єднання страховиків та
Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється Уповноваженим органом (Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг України) та його органами на місцях з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових