Господарське право – Задихайло Д. В. – 6. Правове регулювання операцій з давальницькою сировиною та бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (п. 14.1.134 ст. 14ПК України). При цьому обов’язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї продукції замовнику. Операції з переробки товарів можуть включати: 1) власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки; 2) ремонт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування. Правовою основою регулювання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності є: ЦК України, ГК України, МК України, ПК України, Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності відповідно до МК України залежно від місця переробки поділяють на: переробку на митній території України; 2) переробку за межами митної території України.
Переробка на митній території України – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки. Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами. Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується. Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Дозвіл на переробку товарів на митній території України видається митним органом підприємству безоплатно протягом п’яти робочих днів від дати реєстрації відповідної заяви. Якщо зовнішньоекономічний договір, на підставі якого здійснюватиметься переробка, передбачає ввезення товарів з метою переробки окремими партіями протягом певного періоду часу на однакових умовах, дозвіл видається на обсяг товарів і строк, визначені зовнішньоекономічним договором, але не більше ніж на один рік. У дозволі на переробку товарів на митній території України зазначається перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення. У видачі дозволу на переробку товарів на митній території України не може бути відмовлено з огляду на: 1) крашу походження, країну відправлення або країну призначення цих товарів; 2) наявність на митній території України товарів, ідентичних за описом, якістю та технічними характеристиками товарам, що ввозяться для переробки.
Рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України приймається, якщо: 1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов’язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів; 2) митний орган виявив невідповідності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей; 3) митним органом встановлено відсутність належного технологічного обладнання, приміщень, умов для обліку і зберігання товарів, що ввозяться з метою переробки; 4) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів на митній території України.
Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань державної митної справи.
Окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки за дорученням підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватися іншими підприємствами. При цьому відповідальність перед митними органами за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. Дозволи на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарів на митній території України або, за необхідності, – на підставі заяви відповідної особи після надання цього дозволу та відображаються у ньому.
Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів. Законами України може визначатися більший строк переробки товарів.
У процесі переробки іноземних товарів не допускається використання українських товарів (крім палива та енергії), на які законом встановлено вивізне мито. Обмеження або заборони щодо ввезення окремих видів товарів на митну територію України з метою переробки встановлюються законом.
Переробка за межами митної території України – це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту. Товари, поміщені в митний режим переробки за межами митної території, протягом всього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем. Поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території в установлених законом випадках здійснюється зі сплатою вивізного мита. Поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України видається підприємству митним органом безоплатно протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.
У видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України не може бути відмовлено тільки на тій підставі, що переробка цих товарів здійснюватиметься у певній країні. Рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України приймається, якщо: 1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов’язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів; 2) митний орган виявив невідповідності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей; 3) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів за межами митної території України.
Якщо умовами переробки товарів за межами митної території України передбачено проведення розрахунків частиною товарів, призначених для переробки, така частина товарів при вивезенні за межі митної території України декларується у митному режимі експорту.
Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів. Законами України може визначатися інший строк переробки товарів.
Українські товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, отримують статус іноземних товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України. Продукти переробки, виготовлені (одержані) у процесі здійснення операцій з переробки товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки за межами митної території. Митний режим переробки за межами митної території завершується: 1) шляхом імпорту продуктів переробки; або 2) шляхом реімпорту товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або 3) шляхом експорту продуктів переробки чи товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території. Під час ввезення продуктів переробки іноземні товари, які були витрачені у процесі переробки товарів, що вивозилися, декларуванню не підлягають.
Повне звільнення від оподаткування митними платежами застосовується до товарів, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території та в межах визначеного строку, повертаються на митну територію України: 1) у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, зазначених у ст. 78 МК України; 2) у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань.
До продуктів переробки застосовується часткове звільнення від оподаткування митними платежами, відповідно до якого сплаті підлягає позитивна різниця між сумою митних платежів, нарахованою на продукти переробки, та сумою митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі імпорту відповідних товарів, які були вивезені за межі митної території України для переробки.
Товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, та/або продукти їх переробки можуть бути реалізовані за межами митної території України за умови митного оформлення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, у митний режим експорту з дотриманням вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України. Залишки і відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з переробки українських товарів за межами митної території України і залишаються за межами цієї території, митному контролю та митному оформленню не підлягають.
Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності (ст. 1 Закону України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 23.12.1998 р. № 351-XIV1) – це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Правовою основою здійснення товарообмінних бартерних операцій є норми ЦК України (зокрема, статті 601, 602, 715, 716), ГК України (ст. 203), ПК України.
Крім того, Вищий господарський суд України у своїх інформаційних листах неодноразово звертався до проблем, пов’язаних зі здійсненням бартерних операцій (це, зокрема, листи Вищого арбітражного суду України від 10 травня 2000 р. № 01-8/204 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства”, від 22 вересня 2000 р. № 01-8/ 516 “Про практику вирішення окремих категорій спорів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)”, оглядовий лист від 11 грудня 2000 р. № 01-8/738 “Про практику вирішення окремих спорів, пов’язаних з вексельним обігом (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)”; Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29 серпня 2001 р. № 01-8/935 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів”).
Бартерні операції, зокрема у зовнішньоекономічній діяльності, залишаються доволі поширеними, незважаючи на певні їх недоліки. Головною причиною бартеру є недостатність або відсутність обігових коштів, нестабільність кредитно-фінансової системи держави. Недоліки бартерних операцій зумовлюються рядом чинників, таких як: складність у зіставленні різних товарів та послуг при натуральному обміні; обмеженість застосування в господарській діяльності; вплив неекономічних факторів на умови бартеру; сприяння бартеру тінізації економіки; стримування розвитку фінансово-кредитної системи держави, ускладнення процесу справляння податків та інших обов’язкових платежів в бюджети різних рівнів. У зв’язку з цим держава активно вживає заходів щодо скорочення товарообмінних (бартерних) операцій у господарському обороті. Зокрема, з метою подолання кризових явищ в економіці, скорочення товарообмінних (бартерних) операцій, поліпшення фінансового становища підприємств та оздоровлення фінансів держави Кабінет Міністрів України 17 березня 1998 р. прийняв постанову № 333, якою затвердив заходи щодо скорочення товарообмінних (бартерних) операцій у господарському обороті України. Статтею 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (у редакції Указу від 28.06.1999 р. № 746/99), що в подальшому сприйнято Податковим кодексом України, встановлено заборону суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами. З метою захисту економічного ринку Кабінет Міністрів України своєю постановою від 29.04.1999 р. № 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” затвердив перелік товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється.
З метою оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій Податковим кодексом України закріплено такі поняття та правила: 1) під бартерною (товарообмінною) операцією (під п. 14.1.10) розуміють господарську операцію, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору; 2) з метою визначення податку на прибуток доходи й витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижче (вище) звичайних цін (п, 153.10); у випадку поставки товарів/послуг у межах бартерних операцій база оподаткування ПДВ визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін (п. 189.1).
Товарообмінні (бартерні) операції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, встановленому ст. 16 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт; надання послуг.
У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перелік високоліквідних товарів встановлений постановою Кабінетом Міністрів України від 29.04.1999 р. № 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”.
У разі імпорту за бартерними договорами каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів вулканізації каучуку готових (коди товарів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів 40.01.10000, 40.01.21000, 40.01.22000, 40.01.29100, 40.02.39000, 40.02.49000,40.02.60000,38.12.10000,38.12.20000,38.12.30800) з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки строк їх ввезення на митну територію України не повинен перевищувати 150 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерними договорами.
Перевищення установлених строків увезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики безоплатно у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України на строк, визначений у такому дозволі.
Рішення про видачу або відмову у видачі суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності України разового індивідуального дозволу приймає центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики не пізніше ніж через 15 робочих днів після подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України всіх необхідних документів.
Підставами для відмови у видачі разового індивідуального дозволу є: 1) подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики документів пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого законодавством строку ввезення на митну територію України товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами; 2) невідповідність поданих документів вимогам, які передбачені порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 3) виявлення в поданих документах недостовірної інформації; 4) застосування до однієї із сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) спеціальних санкцій згідно із ст. 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Рішення про анулювання разового індивідуального дозволу може бути прийнято на підставах, визначених законом. Разовий індивідуальний дозвіл анулюється та вважається недійсним з моменту прийняття рішення про його анулювання центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
Про відмову у видачі або анулювання разового індивідуального дозволу з обгрунтуванням причин заявнику повідомляється в письмовій формі.
У разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору строки, передбачені законом, не поновлюються і не перериваються. При цьому переоформлення здійснюється в установленому порядку, а строк грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів.
У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов’язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України – сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб’єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.
У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов’язань щодо оплати товару іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов’язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів із дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.
Органи державної податкової служби України здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором та інформують органи державної митної служби України про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що мають бути імпортовані.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)