1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права. 2. Кредитні спілки у сфері господарювання. 3. Особисте селянське господарство. 4. Благодійні та інші неприбуткові організації. 1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права У Господарському кодексі окремі
1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права. 2. Кредитні спілки у сфері господарювання. 3. Особисте селянське господарство. 4. Благодійні та інші неприбуткові організації. 1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права У Господарському кодексі окремі
Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків
Особисте селянське господарство – це особлива форма індивідуального або сімейного господарювання, то не передбачає створення юридичної особи і здійснюється з метою задоволення особистих потреб членів господарства шляхом виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції, реалізації
Особисте селянське господарство – це особлива форма індивідуального або сімейного господарювання, то не передбачає створення юридичної особи і здійснюється з метою задоволення особистих потреб членів господарства шляхом виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції, реалізації
1. Господарські об’єднання: поняття, види, особливості правового становища. 2. Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об’єднання. 3. Правовий статус холдингових компаній. 4. Кабінет Міністрів України як суб’єкт організаційно-господарських повноважень. 5. Господарські міністерства/відомства як органи
1. Господарські об’єднання: поняття, види, особливості правового становища. 2. Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об’єднання. 3. Правовий статус холдингових компаній. 4. Кабінет Міністрів України як суб’єкт організаційно-господарських повноважень. 5. Господарські міністерства/відомства як органи
Промислово-фінансова група (ГІФІ) – це таке господарське об’єднання, яке створюється Урядом України на визначений строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки для забезпечення виробництва кінцевої продукції. Правове становище JІ ФГ визначається
Різновидом господарських об’єднань є холдингові групи. Поняття холдингової групи як своєрідного виду об’єднання господарських організацій використовується в Законі “Про банки та банківську діяльність” (статті 1 1-12). Банківська холдингова група визначається як банківське об’єднання, до
Кабінет Міністрів України (КМУ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади; здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства/відомства, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації; спрямовує, координує та контролює діяльність цих
Господарські (галузеві) міністерства (відомства). В системі господарювання розрізняють дві категорії міністерств (відомств): Функціонального типу (Міністерство економіки, Міністерство фінансів тощо); Галузевого типу (або господарські міністерства), сферою управління яких Є певна галузь народного господарства (Міністерство вугільної
Суб’єктом організаційно-господарських повноважень також є Фонд державного майна України, правовий статус якого визначається: Законом від 04.03.1992 р. “Про приватизацію державного майна” (ст. 7); Законом від 10.04.1992 р. “Про оренду державного та комунального майна” (статті
ТЕМА 11. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ 1. Майно у сфері господарювання. 2. Право власності – основне речове право у сфері господарювання. 3. Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.
ТЕМА 11. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ 1. Майно у сфері господарювання. 2. Право власності – основне речове право у сфері господарювання. 3. Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.
ТЕМА 11. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ 1. Майно у сфері господарювання. 2. Право власності – основне речове право у сфері господарювання. 3. Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.
Відносини власності – це суспільні відносини, що виникають у зв’язку і з приводу привласнення матеріальних благ. Сутність відносин власності у сфері економіки полягає в належності наявних засобів виробництва і продуктів праці, що отримуються від
Специфіка сучасних засобів виробництва обумовлює той факт, що їх використання (експлуатація) здійснюється, як правило, не самим власником, а іншими суб’єктами, яким власники передають ці засоби на певній правовій основі (титулі). Правові титули манна, що
1. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки. 2. Особливості правового режиму публічних форм власності: поняття, зміст, правові форми реалізації. 2.1. Право державної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації;
1. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки. 2. Особливості правового режиму публічних форм власності: поняття, зміст, правові форми реалізації. 2.1. Право державної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації;
2.1. Право державної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації Право державної власності на засоби виробництва в об’єктивному розумінні – де сукупність правових норм, що регулюють відносини державної власності щодо цього майна.
2.1. Право державної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації Право державної власності на засоби виробництва в об’єктивному розумінні – де сукупність правових норм, що регулюють відносини державної власності щодо цього майна.
Право комунальної власності на засоби виробництва в об’єктивному розумінні – це сукупність правових норм, що регулюють відносини комунальної власності. Право комунальної власності на засоби виробництва в суб’єктивному розумінні – це юридично визначена і забезпечена
Одним з основних напрямів реформування вітчизняної економіки і визначальним для забезпечення ринкових засад її функціонування є приватизація державного майна. Відповідно до легального визначення (ст. 1 Закону України “Про приватизацію державного манна”), приватизацією є відчуження
3.1. Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації Право колективної власності – це юридично визначене і забезпечене право організації – юридичної особи, створеної на базі об’єднання майна її членів (учасників), використовувати
3.1. Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації Право колективної власності – це юридично визначене і забезпечене право організації – юридичної особи, створеної на базі об’єднання майна її членів (учасників), використовувати
3.1. Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації Право колективної власності – це юридично визначене і забезпечене право організації – юридичної особи, створеної на базі об’єднання майна її членів (учасників), використовувати
Природні ресурси як особлива категорія майна, що використовується у сфері господарювання, характеризуються особливим правовим режимом, якому притаманні такі риси: І. Спеціальне регулювання, що здійснюється низкою таких нормативно-правових актів, як: Конституція України: ст. 13 визначає
У сфері господарювання широко застосовуються об’єкти права промислової власності або так звані “промислові права”. Право промислової власності – це суб’єктивні права на різноманітні результати інтелектуальної творчості (технічні та нетехнічні), яким надається спеціальна правова охорона
У сфері господарювання значна питома вага належить господарським організаціям корпоративного типу (насамперед господарським товариствам), з участю в яких пов’язано виникнення корпоративних прав – особливого різновиду безтілесного майна (або нематеріальних активів) будь-якого в сучасній економіці
Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб’єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з
ТЕМА 13. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ 1. Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення. 2. Види господарських зобов’язань. 3. Виконання господарських зобов’язань. 4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань. 5. Припинення господарських зобов’язань. 1. Поняття
ТЕМА 13. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ 1. Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення. 2. Види господарських зобов’язань. 3. Виконання господарських зобов’язань. 4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань. 5. Припинення господарських зобов’язань. 1. Поняття
ТЕМА 13. ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ 1. Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення. 2. Види господарських зобов’язань. 3. Виконання господарських зобов’язань. 4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань. 5. Припинення господарських зобов’язань. 1. Поняття
Різноманітність господарських зобов’язань зумовлює необхідність їх класифікації з практичних міркувань (виявлення характерних рис у процесі наукового дослідження з метою розробки пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання; врахування специфіки в процесі правового регулювання; полегшення вивчення в
Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином і в натурі. Виконання зобов’язання належним чином полягає у такому його виконанні, що відповідає вимогам закону, інших актів законодавства, договору, а
Належне і реальне виконання господарських зобов’язань потребує відповідного забезпечення. Виконання господарських зобов’язань забезпечується (а) заходами захисту прав (що передбачені законом або такі, що йому не суперечать) та (6) заходами відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими
Господарське зобов’язання припиняється (статті 202-208 ГК): – виконанням, проведеним належним чином – ч. 1 і 2 ст. 203 (якщо всі умови зобов’язання виконані належним чином і виконання прийнято управленою стороною); – зарахуванням зустрічної однорідної
1. Поняття та ознаки господарського договору. 2. Функції господарського договору. 3. Класифікація господарських договорів, 4. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів. 5. Зміст господарського договору. 6. Форма господарського договору. 7. Забезпечення належного виконання
1. Поняття та ознаки господарського договору. 2. Функції господарського договору. 3. Класифікація господарських договорів, 4. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів. 5. Зміст господарського договору. 6. Форма господарського договору. 7. Забезпечення належного виконання
Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції – основні напрями дії господарських договорів та/або ті економічні результати, досягнення яких забезпечується у разі застосуванням правової форми господарського договору. Господарський договір виконує низку важливих
У сфері господарювання використовується велике розмаїття господарських договорів, що зумовлює доцільність їх класифікації з навчальною метою та з практичних міркувань – з метою виявлення тенденцій у регулюванні певного виду договірних відносин і застосуванні їх
Єдиного порядку укладення господарського договору не існує. Це пов’язано зі складністю господарського життя, а саме: Багатоманітністю господарських договорів; Різноманітністю підстав їх укладення (вільне волевиявлення сторін чи обов’язковість укладення договору – відповідно до державного замовлення,
Однією з характерних рис господарського договору є його особливий зміст, спрямований на забезпечення господарських потреб його сторін. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських
Господарський договір укладається, як правило, в письмовій формі (ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 208 ЦК України), що зумовлено низкою чинників і насамперед необхідністю ведення бухгалтерського обліку та звітності суб’єктами господарських правовідносин, захистом
Господарський договір укладається, як правило, в письмовій формі (ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 208 ЦК України), що зумовлено низкою чинників і насамперед необхідністю ведення бухгалтерського обліку та звітності суб’єктами господарських правовідносин, захистом
1.Договори на реалізацію майна, 2. Договори на користування чужим майном. 3. Підрядні договори. 4. Транспортні договори. 1. Договори на реалізацію майна Договори на реалізацію майна є найчисленнішою групою договорів у сфері господарювання. Найдавнішим представником
1.Договори на реалізацію майна, 2. Договори на користування чужим майном. 3. Підрядні договори. 4. Транспортні договори. 1. Договори на реалізацію майна Договори на реалізацію майна є найчисленнішою групою договорів у сфері господарювання. Найдавнішим представником
До договору купівлі-продажу найбільш подібний договір поставки (в деяких випадках навіть важко визначити відмінність між цими договорами та належність їх до певного підвиду договору на реалізацію товару/майна – договору купівлі-продажу чи договору поставки). Складність
Договір контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 272-274 ГК України, ст. 713 ЦК України) належить до різновиду договорів на реалізацію манна, але поєднує в собі деякі елементи організаційного договору (щодо надання контрактантом сприяння іншій стороні договору,
Договір міни (бартеру) – ст. 293 ГК України, статті 715 і 716 ЦК України. За цим договором кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар