Господарське право – Вінник О. М. – 5. Аудит
У сфері господарювання значна роль належить аудиторській діяльності, яка визначається ч. 1 ст. 4 Закону “Про аудиторську діяльність” (в редакції Закону від 14.09.2006 p. № 140-V) як підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Своєю чергою ч. 2 ст. 4 названого Закону закріплюється зміст поняття “аудит” – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
За підставами проведення аудит класифікують на: добровільний: проводиться за ініціативою суб’єктів господарювання; обов’язковий: проводиться у передбачених законом випадках, а саме для: 1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств – емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету; 2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств в та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; 4) також в інших випадках, передбачених законами України.
Характерними ознаками аудиторської діяльності є:
– спеціальне правове регулювання:
Кодекси:
ГК України (параграф 4 “Аудит” глава 35);
ЦК України (глава 63 “Послуги. Загальні положення”);
Закони:
Від 22.04.1993 р. “Про аудиторську діяльність” (в редакції Закону від 14.09.2006 р. № но-V (далі – Закон);
Від 16.07.1999 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; укази Президента: в тому числі від 20.07.1995 р. “Про Національний аудиторський комітет України”;
Відомчі нормативно-правові акти: Аудиторської палати України (АПУ): . – Положення про сертифікацію аудиторів, затв. рішенням АПУ від 27.12.1997 ‘ р. ЛІ – 60/5;
Національні стандарти аудиту, затв. рішенням АПУ від 18.12.1998 р. № 73;
Кодекс професійної етики аудиторів України, затв. рішенням АПУ від 18.12.1998 р.№73;
Положення про Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності, затв. рішенням АПУ від 31.10.2000 p.;
Національного банку України:
– постанова Правління Нацбанку України № 271 від 16.07.2001 р. “Про затвердження Положення про Кваліфікаційну комісію Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та
Ліквідаторів банківських установ та Положення про сертифікацію аудиторів банківських установ”; Постанова Правління Нацбанку України № 387 від 09.09.2003 р. “Про затвердження Положення про Комітет з питань сертифікації аудиторів банків та внесення змін до Положення про Кваліфікаційну комісію Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ”;
– постанова Правління Нацбанку України № 388 від 09.09.2003 р. “Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів банків”;
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР):
– рішення ДКЦПФР 02.11.2006 № 1227 “Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів”;
– рішення ДКЦПФР від 09.11.2006 № 1271 “Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм, які можуть проводити
Аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів”;
Рішення ДКЦПФР від 19.12.2006 № 1528 “Про затвердження Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку”;
Та ін.;
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКРРФП);
– Розпорядження ДКРРФП № 86 від 19.02.2004 р. “Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ” та ін.
– суб’єкти аудиторської діяльності:
Аудитори: аудитором може бути фізична особа, яка відповідає таким вимогам: 1) відсутність судимості за корисливі злочини; 2) наявність сертифікату, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю та території України (право та отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента/помічника аудитора); 3) включення такої особи до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів; аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа – підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог чинного законодавства; аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав (ст. 4 Закону);
Аудиторські фірми: відповідно до ст. 5 Закону, аудиторська фірма – це створена відповідно до законодавства юридична особа, яка (1) здійснює виключно аудиторську діяльність. (2) включена до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, відповідає вимогам Закону щодо загального частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі (не може перевищувати 30%) та щодо керівника (керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор);
Права аудиторів і аудиторських фірм (ст. 18):
Об’єднуватися в громадські організації за професійними ознаками, дотримуючись вимог Закону “Про аудиторську діяльність” та інших законів;
Самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;
Отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб;
Отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
Перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
Залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю;
Обов’язки аудиторів і аудиторських фірм (ст. 19):
В аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;
Належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;
Повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
Зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять Предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
Відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;
Обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;
Своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність;
Порядок падання аудиторських послуг: а) договірні засади падання аудиторських послуг (ст. 17); б) дотримання стандартів аудиту при наданні таких послуг (ст. 6) та в) вимог щодо аудиторського висновку (документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні) та документів про надання інших аудиторських послуг (ст. 7);
Спеціальні вимоги щодо надання аудиторських послуг (ст. 20): забороняється проведення аудиту:
Аудитором, який мас прямі родинні стосунки з членами органів управління суб’єкта господарювання, що перевіряється;
Аудитором, який має особисті майнові інтереси щодо суб’єкта господарювання, що перевіряється;
Аудитором – членом органів управління, засновником або власником суб’єкта господарювання, що перевіряється;
Аудитором – працівником суб’єкта господарювання, що перевіряється;
Аудитором – працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб’єкта господарювання, що перевіряється;
Якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;
Аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності;
– державне регулювання аудиторської діяльності:
А) органи: Аудиторська палата України ( АПУ), повноваження якої визначаються Законом та Статутом Аудиторської палати України (Статут приймається двома третинами голосів від загальної кількості членів Аудиторської палати України);
АПУ – незалежний орган зі статусом юридичної особи, неприбуткова організація, якій делеговано низку функцій щодо регулювання аудиторської діяльності (статті 10-12 Закону); формується на паритетних засадах шляхом делегування до и складу аудиторів (від аудиторів делегуються за рішенням з’їзду аудиторів України в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п’яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій) та представників державних органів (по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України);
Б) засоби державного регулювання, що застосовує Аудиторська палата; 1) здійснення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; 2) затвердження стандартів аудиту; 3) ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів; 4) контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, застосування стягнень до порушників; 5) вжиття заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; 7) здійснення інших повноважень, передбачених Законом та Статутом Аудиторської палати України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)