Господарське право – Вінник О. М. – 4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності

Правовий режим ЗЕД – це особливий порядок регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що виражається в комплексі взаємопов’язаних між собою економіко-правових заходів (стимулюючих та обмежуючих), спрямованих та досягнення цілей такої діяльності згідно з визначеними законодавцем принципами.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені та конкретизовані в ст. 2 Закону “Про ЗЕД”.

Усі учасники зовнішньоекономічної діяльності при її здійсненні повинні дотримуватися таких принципів:

Суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД;

Свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

Юридичної рівності і недискримінації;

Верховенства закону;

Врахування та захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

Еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Законодавство про ЗЕД, визначаючи цілі регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 7 Закону “Про ЗЕД”), передбачає дві основні категорії економіко-правових засобів, що в комплексі забезпечують досягнення таких цілей: 1) стимулюючих; 2) обмежувальних.

До кола перших (стимулюючих) належать:

А) права суб’єктів ЗЕД: загальні для всіх суб’єктів господарювання та спеціальні, закріплені законом для суб’єктів ЗЕД;

Б) пільги для суб’єктів ЗЕД, що надаються за наявності передбачених законом

Умов (реалізації на території спеціальної/вільної економічної зони затверджених інвестиційних проектів відповідно до укладених інвестиційних договорів з

Органом управління відповідної С(В)ЕЗ; ввезення на територію України майна

Як вклад іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними

Інвестиціями тощо).

Сучасне законодавство про ЗЕД не передбачає спеціальних пільг для суб’єктів ЗЕД (такі пільги передбачалися ч. 2 ст. 11 Закону “Про ЗЕД” до їх скасування Законом № 2157-1V від 04.11.2004). Надання пільг суб’єктам ЗЕД може мати місце на підставі законів, що регулюють певний вид господарських відносин (щодо трансферу технологій, правового режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку або спеціальних (вільних) економічних зон) і поширюються на суб’єктів, які відповідають встановленим цими законами вимогам.

До обмежувальних заходів, що є складовою правового режиму ЗЕД, належать заборони та обмеження. Зокрема, до категорії перших слід віднести заборону здійснення певних категорій зовнішньоекономічних операцій (реекспорту товарів, імпортованих за рахунок Державного валютного фонду України та валютних фондів місцевих рад народних депутатів України; експорту та імпорту товарів, заборонених відповідно до вивезення з території України/ввезення в Україну; субсидованого імпорту, демпінгового імпорту).

Більш різноманітними є обмеження, що можуть мати різні форми, зокрема:

Ліцензування зовнішньоекономічних операцій – комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з палання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів; розрізняють (1) автоматичне ліцензування (надання дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження); не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню) і (2) неавтоматичне ліцензування (надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження); використовується н разі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) та експорт (імпорт) товарів);

Квотування (встановлення кількісних або інших обмежень) товарів, що підлягають експорту/імпорту; розрізняють: глобальні квоти (встановлюються по товару без зазначення конкретних країн/груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується), групові квоти (встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується; квота експортна (імпортна) – граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях; індивідуальні квоти (встановлюються по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись);

Застосування спеціальних санкцій до суб’єктів ЗЕД у разі порушення ними спеціального законодавства; накладення штрафів; індивідуальний режим ліцензування; тимчасового зупинення ЗЕД (ст. 37 Закону “Про ЗЕД”);

Дотримання спеціального порядку встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів і вимог (ст. 18 Закону “Про ЗЕД”);

Застосування спеціальних імпортних процедур (ст. 19 Закону “Про ЗЕД”), до яких належать: застосування процедури міжнародних торгів або аналогічних їм процедур; режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки;

Дотримання вимог митного (відповідно – Митного кодексу України та Закону “Про Митний тариф України”) та валютного регулювання (згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та з урахуванням положень Закону України від 28.11.2002 р. “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”);

Обов’язковість обліку та звітності зовнішньоекономічних операцій суб’єктів ЗЕД, що здійснюється в передбаченому Законом “Про ЗЕД” (ст. 22) порядку;

Застосування (як виняток) дискримінаційних заходів до іноземних суб’єктів ЗЕД у випадках та порядку, визначених частинами 2-4 ст. 389

ГК і ст. 29 Закону “Про ЗЕД”; підставою для цього можуть бути дискримінаційні та недружні дії іноземних держав до українських суб’єктів господарювання (аналогічні заходи в такому випадку встановлюються для суб’єктів господарювання відповідної держави, що здійснюють в Україні ЗЕД, у тому числі інвестування); – дотримання встановлених вимог щодо захисту економічної конкуренції, національної економіки (в тому числі національного виробника) та національної безпеки (статті 20, 30, 31): зовнішньоекономічна діяльність здійснюється з дотриманням суб’єктами ЗЕД законодавства про захист економічної конкуренції, за винятком передбачених Законом випадків, зокрема щодо:

А) державної монополії (виключно уповноваженими Україною як державою

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватись експорт та імпорт

Озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів

Для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (включаючи матеріали у вигляді тепло випромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок,

Спеціальних неядерних матеріалів і пов’язаних з ними послуг, джерел іонізуючого

Випромінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний

Час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять

Державну таємницю України, яка визначається законами України; дорогоцінних

Металів та сплавів, дорогоцінного каміння; наркотичних і психотропних засобів;

Експорт творів мистецтва і старовинних предметів з музейних фондів України),

Б) заходів проти недобросовісної конкуренції та зростаючою імпорту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (здійснення імпорту в обсягах та/або за

Умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної

Шкоди українським виробникам відповідних товарів).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Господарське право – Вінник О. М. – 4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності