Господарське право – Вінник О. М. – 1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права

1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права.

2. Кредитні спілки у сфері господарювання.

3. Особисте селянське господарство.

4. Благодійні та інші неприбуткові організації.

1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права

У Господарському кодексі окремі статті присвячені індивідуальним підприємцям (ст. 128) та іншим учасникам господарських правовідносин, яким притаманні деякі риси суб’єктів господарювання: селянським господарствам (ст. 114); кредитним спілкам (ст. 130); неприбутковим організаціям (ст. 131).

Важливою категорією суб’єктів господарських відносин є індивідуальні підприємці, які дозволяють вирішити важливу загальногосподарську проблему – розвиток малого підприємництва й одночасно – забезпечення зайнятості значних верств населення, які у такий спосіб забезпечують себе роботою.

Індивідуальні підприємці – це відносно новий суб’єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність за планово-розподільчої економіки була заборонена і легалізація її в Україні відбулася відповідно до Закону України від 07.02.1991 р. “Про підприємництво”.

Індивідуальні підприємці – це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивільною дієздатністю, не обмежені законом у правоздатності, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють продукцію, викопують роботи, надають послуги) і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.

Правове становище підприємців визначається: ГК (ст. 128), ЦК (статті 50-54), законами “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (статті 42-45), “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ст. 47) та ін.

Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб щодо можливості здійснення ними підприємницької діяльності. Так, не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, посадових і службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповноважених здійснювати функції держави. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здіснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Реєстрація індивідуальних підприємців здійснюється в загальному для суб’єктів підприємницької діяльності порядку, тобто відповідно до вимог Закону України від 15.05.2003 р, “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємці!” (статті 42-45).

Індивідуальний підприємець вправі здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, щодо якої законом не встановлено заборони для даної категорії суб’єктів.

Так, індивідуальні підприємці не вправі здійснювати такі види діяльності:

А) що становлять монополію держави (тобто можуть здійснюватися лише державними підприємствами), зокрема діяльність, пов’язана: з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз і розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракетоносіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою; з виробництвом біоетанолу (ст. 4 Закону “Про підприємництво”);

Б) можуть здійснюватися лише певними видами підприємству встановленому порядку: діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (здійснюється відповідно до Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”); діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу, виготовленого з біологічно відновлюваної сировини, вміст якого в зазначених бензинах становить від 2 об’ємних відсотків або з вмістом ефіру етил-трет-бутилового (ЕТБЕ) під 5 об’ємних відсотків, здійснюється підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону “Про підприємництво”);

В) провадження яких передбачається законом у певній організаційній формі: ломбардні операції (державні підприємства чи повні товариства), страхова діяльність (господарські товариства, крім товариства з обмеженою відповідальністю), банківська діяльність (комерційні банки, що створюються у формі акціонерного товариства чи кооперативного банку) та ін.

Крім того, індивідуальні підприємці повніші дотримуватися вимог закону щодо:

Ліцензування певних видів господарської діяльності (Закон “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”);

Патентування окремих видів підприємницької діяльності (роздрібна та оптова торгівля за грошові кошти, за винятком сільськогосподарських товаровиробників – платників фіксованого сільськогосподарського податку, гральний бізнес, валютні операції, надання побутових послуг за готівку) відповідно до Закону від 23.03.1996 р. “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”;

Подання податковим органам декларацій про доходи, інших відомостей для нарахування податків та інших обов’язкових платежів;

Індивідуальні підприємці (ІП)- це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без грома­дянства) з повною цивільною дієздатністю, необмежені законом в правоздатнос­ті, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють про­дукцію, виконують роботи, надають послуги) і несуть відповідальність за своїми ^ зобов’язаннями усім майном, що належить їм на прані власності.

Характерні ознаки ІП

Правове становище ІП визначається: ГК (ст. 128), ЦК (статті 50-54), законами “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (статті 42-45), “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ст. 47),” Про державну підтрим­ку малого підприємництва” (19.10.2000 р.) та ІП.

Реєстрація індивідуальних підприємців здійснюється в загальному для суб’єктів підприємницької діяльності порядку, відповідно до Закону України від 15.05.2003 р. “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (статті 42-45)

Встановлені законом обмеження для певних категорій осіб: 1) не допускається заняття підпри­ємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, посадових та службо-1 них осіб органів прокуратури, сулу, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповноважених здійснювати функції держави; 2) особи, яким суд заборонив за­йматися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду

Загальна правосуб’єктність: ІП вправі здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, щодо якої законом не встановлено заборони чи обмежень. Індивідуальні підприємці не вправі здій­снювати такі види діяльності: а) що становлять монополію держави; б) провадження яких _ передбачається законом у певній організаційній формі: ломбардні операції (державні підпри­ємства та повні товариства), страхова діяльність (господарські товариства, крім товариства з обмеженою відповідальністю), банківська діяльність (комерційні банки, що створюються у формі акціонерного товариства чи кооперативного банку) та ін.

Форми здійснення ІП підприємницької діяльності: 1) самостійно (без залучення партнерів-підприємців та найманих працівників), 2) спільно з іншими підприємцями (на договірних засадах) та/або 3) з використанням наймано! праці, 4) без створення юридичної особи чи 5) створюючи юридичну особу (приватне підприємство чи господарське товариство – традицій­не, у складі кількох осіб, чи товариство однієї особи)

Обов’язки ІП: Дотримуватися вимог закону щодо:

– ліцензування певних видів господарської діяльності;

– патентування окремих видів підприємницької діяльності;

– сплати податків та інших обов’язкових платежів;

– ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законо­давства;

– додержання прав і законних інтересів споживачів;

– добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;

– забезпечення найманим працівникам умов, передбачених трудовим законодавством;

– своєчасного повідомлення держреєстратора про зміну своєї адреси, зазначеної в реєстрацій­них документах, суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що мають відображатися в реєстраційних документах;

– дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних та інших вимог

Підстави припинення діяльності ІП: скасування державної реєстрації в добровільному – за заявою ІП ч и в примусовому порядку – за рішенням суду (відповідно до Закону “Про дер­жавну реєстрацію…” (ст. 46-52)

Сплати податків та інших обов’язкових платежів;

Ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

Додержання прав і законних інтересів споживачів;

Добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;

Забезпечення найманим працівникам (у разі застосування найманої праці) умов, передбачених трудовим законодавством;

Своєчасного повідомлення державного реєстратора про зміну своєї адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що мають відображатися в реєстраційних документах;

Дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних та інших вимог.

Індивідуальні підприємці можуть здійснювати підприємницьку діяльність самостійно (без залучення партнерів-підприємців і найманих працівників), спільно з іншими підприємцями (на договірних засадах), без створення юридичної особи чи створюючи юридичну особу (приватне підприємство чи господарське товариство – традиційне, у складі кількох осіб, чи товариство однієї особи). Як правило, індивідуальні підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, є суб’єктами малого підприємництва, на яких поширюється дія Закону від 19.10.2000 р. “Про державну підтримку малого підприємництва”, в тому числі спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.

Хоча індивідуальні підприємці є важливим і досить численним видом суб’єктів господарського права, однак найбільша питома вага у сфері господарювання належить господарським організаціям.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Господарське право – Вінник О. М. – 1. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права