Господарське право – Вінник О. М. – 1. Господарські об’єднання: поняття, види, особливості правового становища
1. Господарські об’єднання: поняття, види, особливості правового становища.
2. Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об’єднання.
3. Правовий статус холдингових компаній.
4. Кабінет Міністрів України як суб’єкт організаційно-господарських повноважень.
5. Господарські міністерства/відомства як органи господарського управління.
6. Організаційно-господарські повноваження ФДМУ.
1. Господарські об’єднання: поняття, види, особливості правового становища
Суб’єкти організаційно-господарських повноважень – важлива категорія суб’єктів господарських правовідносин, серед яких особливе місце посідають організації (насамперед господарські), що здійснюють управління господарською діяльністю. Одним з різновидів таких організацій є господарське об’єднання.
Господарське об’єднання (ГО) – це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організацій низової лапки економіки різних форм власності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об’єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.
Правове становище ГО визначається ГК України (статті 118-127), законами: “Про промислово-фінансові групи в Україні”, “Про банки та банківську діяльність” (статті 9-13), “Про кооперацію” (статті 30-33), “Про сільськогосподарську кооперацію” (ст. 26) та ін.
Основні риси ГО:
Господарські організації корпоративного типу;
Належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (у тому числі координацію їх діяльності) і є вторинними структурами;
Вимоги до учасників ГО: наявність статусу юридичної особи;
Основна мета діяльності – координація діяльності учасників і об’єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);
Відсутність спрямованості (мети) на отримання прибутку;
Тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення ГО (у випадках, передбачених Законом “Про захист економічної конкуренції) та здійснення цим органом контролю за функціонуванням ГО;
Реєстрація в загальному для всіх юридичних осіб порядку (за деякими винятками);
Добровільність виходу учасників з ГО (за винятком державних, комунальних та інших об’єднань, що створюються в розпорядчому порядку) з внесенням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов’язань по укладених договорах.
Господарські об’єднання різноманітні, що зумовлює доцільність їх класифікації за різними критеріями. Види ГО:
За ознакою засад створення: (а) добровільні і (б) такі, що створюються в розпорядчому порядку. Добровільні господарські об’єднання створюються шляхом вільного волевиявлення їх засновників, що фіксується в засновницькому договорі та/або підписаному усіма засновниками статуті об’єднання. До господарських об’єднань, створених у розпорядчому (примусовому) порядку, належать об’єднання підприємств одного власника (в тому числі державні та комунальні господарські об’єднання), який приймає рішення про створення об’єднання та затверджує його статут, а також холдинги, створенні шляхом поглинання, заснування однією холдинговою (материнською) компанією низки дочірніх господарських товариств/ корпоративних підприємств і в інших випадках, передбачених законом;
За ознакою ступеня централізації управлінських повноважень – асоціації (створюються з метою постійної координації господарської діяльності без надання об’єднанню права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з учасників), корпорації (створюються та основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників), концерни (учасники якого перебувають у повній фінансової залежності від одного або групи підприємців, який(які) в зв’язку з цим отримує(ють) значні повноваження щодо управління діяльності решти учасників об’єднання);
За ознакою обов’язкового установчого документа – договірні (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи) та статутні (концерни та консорціуми);
За галузевою ознакою – галузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі (транспорту, зв’язку, вугільної промисловості тощо), міжгалузеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки);
За територіальною ознакою – республіканські, обласні, міські тощо;
За ознакою терміну діяльності – створені на визначений термін/строкові (консорціуми, промислово-фінансові групи) та без визначення строку діяльності (асоціації, корпорації, концерни);
За ознакою наявності чи відсутності в об’єднання статусу юридичної особи – господарські об’єднання, які мають статус юридичної особи (загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 118 ГК України), і господарські об’єднання, які не мають такого статусу (до них належать промислово-фінансові групи та холдингові групи);
Залежно від сфери діяльності підприємств/господарських організацій, що входять до складу ГО, або їх організаційно-правової форми (банківські об’єднання, кооперативні об’єднання, об’єднання страховиків, об’єднання аудиторських організацій, об’єднання торговців цінними паперами та ін.).
Господарське об’єднання (ГО) – це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організації низової лайки економіки різних форм власності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об’єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань
Характерні ознаки ОСГ
Нормативно-правове регулювання: загальне – ГК (статті 118-127); спеціальне – закони: “Про холдингові компанії в Україні”, “Про промислово-фінансові групи в Україні”, “Про банки та банківську діяльність” (статті 9-13), “Про кооперацію” (статті 30-33), “Про сільськогосподарську кооперацію” (ст. 26) та ін.
Господарські організації корпоративного типу
Належність до організації!, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (в т. ч. координацію їх діяльності) і є вторинними структурами
Вимоги до засновників та учасників ГО – наявність статусу юридичної особи
Основна мета діяльності – координація діяльності учасників і об’єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та соціальних завдань, (досягнення спільних соціальних та економічних результатів); відсутність спрямованості (мсти) на отримання прибутку
Реєстрація в загальному для юридичних осіб порядку (відповідно до Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”), якщо закон не передбачає спеціального порядку, що має місце, наприклад, щодо банківських об’єднань, – ст. 9 Закону “Про банки і банківську діяльність) їх суб’єктів підприємницької діяльності порядку
Правовий титул майна ГО – юридичної особи: залежно від положень установчого документа ГО – право господарського відання чи право оперативного управління (ст. 123 ГК)
Управління ГО: а) вищий орган – збори повноважних представників учасників (зазвичай, в особі їх перших керівників): затверджує статут/установчий документ ГО та вносить зміни до нього; прийняття до ГО нових учасників та виключення учасників зі складу ГО; утворює виконавчий орган ГО відповідно до статут}’ або засновницького договору; вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчого документа ГО; б) виконавчий орган (зазвичай колегіальний на чолі з його головою – генеральним директором або одноособовим): здійснює управління поточною діяльністю ГО відповідно до його установчого документа; здійснення управління поточною діяльністю ГО може бути доручено одного з підприємств (головного підприємства ГО) відповідно до умов установчого документа ГО
Тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення ГО (у передбачених законом випадках) та здійснення цим органом контролю за функціонуванням ГО
Добровільність виходу учасників з ГО (за винятком державних, комунальних, та інших об’єднань, що створюються у розпорядчому порядку) з внесенням відповідних змій до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов’язань по укладених договорах
Відсутність субсидіарної відповідальності об’єднання за зобов’язаннями його учасників та учасників об’єднання за зобов’язанням останнього, якщо установчим документом ГО не передбачено інше
Види ГО
1) за ознакою форми власності, на базі якої функціонують підприємства – учасники об’єднання: а) державні (учасники об’єднання – державні підприємства), б) комунальні (учасники об’єднання – комунальні підприємства); в) приватно-колективні (учасники об’єднання – підприємства приватної та/або колективної власності); г) змішані: до складу об’єднання входять підприємства різних форм власності – публічної (державної та/або комунальної) та приватно-колективної
2) за ознакою ступеня нейтралізації управлінських повноважень – асоціації (створюються з мстою постійної координації господарської діяльності без надання об’єднанню права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з учасників), корпорації (створюються на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників), концерни (учасники якого перебувають у повній фінансової залежності від одного або групи підприємців, який(і) в зв’язку з цим отримують значні повноваження щодо управління діяльності решти учасників об’єднання)
3) за ознакою обов’язкового установчого документу – договірні (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи) та статутні (концерни та консорціуми; державні та комунальні ГО, а також ГО, створені в розпорядчому порядку)
4) за галузевою ознакою – галузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі (транспорту, зв’язку, вугільної промисловості тощо), міжгалузеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки)
5) за територіальною ознакою – республіканські, обласні, міські тощо
6) за ознакою наявності чи відсутності у об’єднання статусу юридичної особи – господарські об’єднання, які мають статус юридичної особи (загальне правило, якщо закон не передбачає іншого), і господарські об’єднання, які не мають такого статусу (до них належать промислово фінансові групи та холдингові групи)
7) Залежно від підстав створення ГО поділяються на: (а) добровільні та (б) створені у розпорядчому (примусовому) порядку. Добровільні ГО створюються шляхом вільного волевиявлення їх засновників, що фіксується в засновницькому договорі та/або підписаному усіма засновниками статуті об’єднання. До ГО, створених в розпорядчому (примусовому) порядку, належать об’єднання підприємств одного власника (в т. ч. державні та комунальні ГО), який приймає рішення про створення об’єднання та затверджує його статут, а також холдинги, створення шляхом поглинання, заснування однією холдинговою (материнською) компанією низки дочірніх господарських товариств/ корпоративних підприємств та в інших випадках, передбачених законом
8) залежно від сфери діяльності підприємств (організацій), що входять до складу ГО: банківські об’єднання, кооперативні об’єднання, об’єднання страхових організацій, об’єднання аудиторських організацій та ін.
9) за строковою ознакою: а) ГО, створені на невизначений строк; б) тимчасові ГО, створені на певний термін та/або для досягнення певної мети
(1 votes, average: 5,00 out of 5)