Господарське право України – Несинова С. В

Особливістю господарської діяльності є її безперервний розвиток, поява нових форм здійснення господарської діяльності тощо. Постійна зміна та прийняття нових нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність та визначають порядок й необхідні умови для здійснення окремих

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА 1.1. Господарське право як галузь права. 1.2. Принципи господарського права. 1.3. Господарська діяльність: поняття і види. 1.4. Особливості здійснення підприємницької діяльності. 1.5. Господарські відносини та

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА 1.1. Господарське право як галузь права. 1.2. Принципи господарського права. 1.3. Господарська діяльність: поняття і види. 1.4. Особливості здійснення підприємницької діяльності. 1.5. Господарські відносини та

Підприємницька діяльність може здійснюватись як Просте підприємництво, тобто підприємництво без створення юридичної особи (воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб’єкта підприємницької діяльності), Складне підприємництво, тобто за умови створення юридичної особи.

Під методами господарського права слід розуміти сукупність прийомів та способів впливу на господарські правовідносини. Комплексний характер господарських правовідносин, які поєднують у собі організаційні та майнові відносини, зумовлює складний характер методів правового регулювання. У літературі

2.1. Система джерел господарського права України. Господарсько-правові акти та їх види. 2.2. Конституційне регулювання відносин у сфері господарювання. 2.3. Міжнародно-правове регулювання господарських правовідносин. 2.4. Регулювання відповідних відносин на основі кодифікованих нормативно-правових актів (кодексів), законів

Конституційне регулювання відносин у сфері господарювання здійснюється на основі єдиного нормативно-правового акта – Конституції України – акта, що має найвищу юридичну силу. Конституція України встановлює загальні принципи здійснення підприємницької діяльності. Так, згідно зі ст.

Основним джерелом права у правовій державі виступають закони. Саме вони, як вища форма прояву державної волі народу, є основою для усіх інших правових актів. Законом Вважається державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює

Нормативні акти правотворчості відрізняються від актів роз’яснення чи тлумачення правових норм. Це повною мірою стосується і Актів судових органів, що мають подібний характер. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 47 Закону України від

3.1. Державна регуляторна політика у сфері господарювання, її цілі та завдання. 3.2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку. 3.3. Засоби державного регулювання господарських відносин. 3.4. Податки в механізмі державного впливу на господарські відносини.

У сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб’єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому. Згідно зі

Система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб’єктів господарювання та громадян. Згідно з ч. 2

4.1. Загальна характеристика суб’єкта господарювання. 4.2. Установчі документи суб’єктів господарювання – юридичних осіб. 4.3. Класифікація суб’єктів господарської діяльності. 4.4. Правовий статус юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів. 4.5. Характеристика правового статусу громадянина-підприємця. 4.1. Загальна

Згідно зі ст. 57 ГК України установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання. Стосовно змісту установчих документів, вимоги до нього

Поняття юридичної особи міститься у ст. 80 ЦК України, ч. 1 якої під юридичною особою розуміє організацію, створену і зареєстровану в установленому законом порядку. Вона наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та

5.1. Поняття та характерні риси підприємств. Види підприємств. 5.2. Особливості правового становища державних і комунальних підприємств. 5.3. Підприємства колективної власності. 5.4. Приватні підприємства. 5.5. Правове становище орендних підприємств в Україні. 5.1. Поняття та характерні

Державне унітарне підприємство Утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки і входить до сфери його управління. Найменування державного унітарного підприємства

Приватним підприємством Визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або декількох громадян, іноземців, осіб без громадянства і його (їх) праці або з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство що діє на

6.1. Поняття, види та основи функціонування господарських товариств. 6.2. Установчі документи господарських товариств. 6.3. Особливості правового статусу акціонерного товариства – публічного та приватного. 6.4. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою

Ст. 4 Закону України “Про господарські товариства” визначено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного

Товариством з обмеженою відповідальністю Є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої

7.1. Поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. 7.2. Суб’єкти процесу державної реєстрації. 7.3. Вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору (ст. 8 Закону). 7.4. Заміна свідоцтва про державну реєстрацію. 7.5.

Суб’єктами процесу державної реєстрації є: 1. Державний реєстратор На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, який: проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; проводить резервування найменувань юридичних осіб; передає органам державної статистики (далі

1. Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою. 2. Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору

8.1. Ліцензування окремих видів господарської діяльності як умова здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання. 8.2. Порядок отримання ліцензії, переоформлення та отримання дублікату ліцензії. 8.3. Відповідальність за правопорушення у сфері ліцензування господарської діяльності. 8.1. Ліцензування окремих