Господарське право України – Несинова С. В. – ТЕМА 33. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

33.1. Загальні принципи відповідальності учасників господарських відносин.

33.2. Господарські санкції як правові засоби відповідальності у сфері господарювання.

33.3. Підстави господарсько-правової відповідальності.

33.4. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності.

33.5. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.

33.6. Види санкцій. Господарські санкції (договірні): відшкодування шкоди, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

33.7. Адміністративно-господарські санкції.

33.8. Кримінальна відповідальність у сфері господарювання.

33.1. Загальні принципи відповідальності учасників господарських відносин

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій до правопорушника. Підстави та порядок їх застосування передбачені Господарським кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій має на меті забезпечення правопорядку у сфері господарювання, захист прав та законних інтересів громадян, організацій та держави.

Згідно з ч. 3 ст. 216 ГК України господарсько-правова відповідальність базується на трьох основних принципах:

– відшкодування збитків здійснюється незалежно від того, передбачено це в договорі чи ні. Передбачена в законі відповідальність виробника (продавця) за недоброякісну продукцію застосовується незалежно від того, чи є посилання на це в договорі;

– виплата штрафних санкцій за порушення зобов’язань, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника від виконання прийнятих на себе зобов’язань в натурі без згоди іншої сторони;

– в господарському договорі недопустимі положення щодо виключення чи обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

33.2. Господарські санкції як правові засоби відповідальності у сфері господарювання

Згідно з ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі Види господарських санкцій:

– відшкодування збитків;

– штрафні санкції;

– оперативно-господарські санкції.

Крім вищевказаних санкцій, щодо суб’єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Різниця між господарськими санкціями та адміністративно-господарськими полягає в тому, що перші застосовуються за ініціативою учасників господарських відносин, а другі – уповноваженими органами державної влади чи органами місцевого самоуправління.

33.3. Підстави господарсько-правової відповідальності

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно зі ст. 218 ГК України, є здійснення ним правопорушення у сфері господарювання.

Господарське правопорушення – це винне, противоправне діяння, яке спричиняє шкоду господарським відносинам, правам та законним інтересам суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин.

Склад господарського правопорушення включає в себе такі обов’язкові елементи: протиправну поведінку суб’єктів господарювання; наявність шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою правопорушника та наслідками; вину правопорушника.

Учасник господарських правовідносин несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе що ним були прийняті всі можливі заходи для того, щоб не допустити господарське правопорушення.

Однією з підстав звільнення від відповідальності є дія нездоланної сили. У випадках, якщо інше не передбачене законом чи договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язань було неможливим внаслідок дії нездоланної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин при певних умовах здійснення господарської діяльності.

Не вважаються надзвичайними та невідворотними обставинами:

– порушення зобов’язань контрагентами правопорушника;

– відсутність на ринку необхідних для виконання зобов’язань товарів;

– відсутність у боржника необхідних засобів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Господарське право України – Несинова С. В. – ТЕМА 33. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ