Господарське право України – Несинова С. В. – 3.6. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки
Держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Ч. 2 ст. 22 ГК України визначає, що Суб’єктами господарювання державного сектора економіки Є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.
Повноваження суб’єктів управління у державному секторі економіки – Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб’єктів господарювання визначаються Законом України “Про природні монополії”. Законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Правовий статус окремого суб’єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог чинних законів. Держава застосовує до суб’єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені Господарським кодексом України, враховуючи особливості правового статусу цих суб’єктів, встановлює особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм.
Процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у гл. 23 ГК України.
Органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб’єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб’єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб’єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Особливості відносин суб’єктів господарювання з органами місцевого самоврядування встановлює ст. 23 ГК України. Так, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб’єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб’єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.
Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, Прийняті в межах їх повноважень, є обов’язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.
Однак ч. 4 ст. 23 ГК України забороняється незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб’єктів господарювання. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)