Господарське право України – Несинова С. В. – 16.7. Повноваження контролюючих органів

У процесі проведення ревізії ревізор має право: 1) ревізувати і перевіряти на підприємствах і в установах грошові та бухгалтерські документи, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів, матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей та грошових сум, цінних паперів, матеріалів, готової продукції і т. д.; 2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією. Припиняти на поточних та інших рахунках в банку розрахункові операції у випадках, коли керівництво об’єкта перевірки перешкоджає працівнику контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки; 3) залучати кваліфікованих спеціалістів для проведення експертизи, контрольних запусків сировини у виробництво, обміру; 4) вимагати від керівника об’єкта, що ревізується, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків; у необхідних випадках опечатувати касу, касові приміщення, склади, архіви, а у разі виявлення зловживань – вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії (залишати у справах акт вилучення таких документів); 5) одержувати від НБУ, його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідок про банківські операції і залишки коштів на рахунках, а від підприємств і організацій, в т. ч. недержавних форм власності, – довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, що ревізуються; 6) одержувати від службових та матеріально відповідальних осіб, яких перевіряють, письмові пояснення з питань, які виникають в ході ревізії; 7) стягувати в доход держави кошти, одержані підприємством за незаконними угодами без передбачених законом підстав та з порушеннями чинного законодавства; 8) накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємства адміністративні штрафи; 9) застосовувати до підприємства фінансові санкції, передбачені п. 7 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

У своїй роботі ревізор зобов’язаний суворо додержуватись Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ. За невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків він притягується до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства. Працівники Державної контрольно-ревізійної служби України повинні забезпечити дотримання комерційної та службової таємниці. Кваліфіковано провести ревізію, об’єктивно й принципово обгрунтувати кожний факт, що наведений в акті ревізії, – важлива і відповідальна частина ревізійної роботи.

Ревізія вважається завершеною, якщо виявлені порушення усунено, винних притягнено до адміністративної, дисциплінарної чи матеріальної відповідальності і вжито заходів щодо недопущення таких порушень надалі. За умови виявлення ревізією грубих порушень чинних нормативних актів ревізор має встановити обсяг заподіяної матеріальної шкоди, знайти причини допущених порушень та винних у цьому конкретних осіб, вказати, на підставі чийого письмового розпорядження їх заподіяно (номер і число наказу, листа, резолюції, грошового документа і ким його підписано). Від кожної винної у зловживанні особи треба отримати відповідне письмове пояснення з вичерпними, точними й обгрунтованими поясненнями фактів, що відображені в акті.

Після викладення кожного факту порушень необхідно обов’язково назвати документи, що підтверджують цей запис і додаються до акту. У разі виявлення зловживань ревізор має одержати від посадових осіб підприємства, установи або організації, що ревізується, копії документів, які свідчать про зловживання, а у разі необхідності – вилучити потрібні йому документи до закінчення ревізії чи перевірки, залишивши у справах акт про вилучення документів та їхні копії.

16.8. Права підконтрольного під час здійснення контролю. Порядок оскарження незаконних дій органів контролю і їх посадових осіб

Дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дії службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.

Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються не пізніше як в місячний термін з моменту їх надходження. В разі незгоди – скарги розглядаються в судовому порядку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Господарське право України – Несинова С. В. – 16.7. Повноваження контролюючих органів