Господарське право України – Несинова С. В. – 1.2. Принципи господарського права

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА

1.1. Господарське право як галузь права.

1.2. Принципи господарського права.

1.3. Господарська діяльність: поняття і види.

1.4. Особливості здійснення підприємницької діяльності.

1.5. Господарські відносини та їх правове регулювання. Ознаки та види господарських правовідносин.

1.6. Методи господарського права.

1.7. Система господарського права.

1.1. Господарське право як галузь права

Господарське право можна розглядати як:

А) галузь права, що базується на нормах господарського права для регулювання господарських відносин у процесі здійснення господарської діяльності;

Б) сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою;

В) юридичну дисципліну, основним змістом викладення якої є основні засади господарської діяльності, процесів приватизації, підприємництва, кредитно-банківських відносин, майнових основ господарювання та податкової політики суб’єктів, особливостей правового регулювання в окремих галузях діяльності тощо.

Доктринальними підходами до визначення господарського права є три основних концепції: позиція таких науковців, як С. М. Братусь, Р. О. Хафліна, Г. К. Матвєєв, Л. М. Шевченко, А. С. Довгерт, що господарське право – це не самостійна галузь права, а поєднання цивільно-правових норм, що діють у сфері господарювання; думка вчених-юристів

В. В. Лаптева, В. К. Малецтова, Г. Г. Побірченко, В. К. Мамутова, Г. Л. Зна-менського, згідно з якою господарське право – самостійна галузь права, яка не мае нічого спільного з іншими галузями права; проте найбільш слушною е позиція О. А. Беляневича, О. М. Вінника, Н. Г. Саніахметової, В. С. Щербіни, згідно з якою господарське право – комплексна галузь права, в якій зібрано правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового регулювання – господарської діяльності. Господарське право е самостійною галуззю права, оскільки:

– визначае порядок ведення господарської діяльності та регулюе відносини, пов’язані з її здійсненням;

– характеризується своїми принципами, предметом, суб’єктами та методами регулювання;

– регулюе господарські відносини як по горизонталі, так і по вертикалі;

– мае значення як галузь права, галузь законодавства, наукова та навчальна дисципліна.

Отже, господарське право – це самостійна галузь права, що складається з правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері організації та здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутків чи без такої мети.

1.2. Принципи господарського права

Господарська діяльність здійснюється на певних економіко-правових засадах (принципах), закріплених у Господарському кодексі України (рис. 1).

Господарське право України   Несинова С. В.   1.2. Принципи господарського права

Рис. 1. Загальні принципи господарювання

Різноманітний характер господарської діяльності дозволяє її класифікувати за різними критеріями. Залежно від мети і способу організації та здійснення господарської діяльності ч. 2 ст. 3 ГК виділяє два її види – господарську комерційну діяльність і господарську некомерційну діяльність.

1.3. Господарська діяльність: поняття і види

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ГК України господарюючі суб’єкти можуть займатися такими видами господарської діяльності:

– підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України);

– некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (ч. 1 ст. 52 ГК України). Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 ГК України забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність здійснюється казенними підприємствами (ч. 3 ст. 76, ст. 77, 78 ГК України) та некомерційними комунальними підприємствами (ч. 3 ст. 78 ГК України).

Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб’єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом (наприклад, біржова діяльність).

Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи (ч. 3 ст. 52 ГК України).

Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, неофіційний характер, тому допускається застосування різних ознак і, відповідно, критеріїв та видів підприємницької діяльності.

За ознакою предмета діяльності учасників відповідних правовідносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на: Виробничу Підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція, та невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяють:

– діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних перевезень);

– діяльність із зайняття торгівлею;

– інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансовому ринку.

Класифікувати підприємницьку діяльність можна також за ознакою законності її здійснення на легальну та тіньову, а також за іншими ознаками.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Господарське право України – Несинова С. В. – 1.2. Принципи господарського права