Глава 10. Загальні засади майнових відносин у сфері господарювання 1. Правовий режим майна суб’єктів господарювання Під правовим режимом майна суб’єктів господарювання в теорії господарського права розуміють встановлені правовими нормами: а) структуру цього майна; б)
Глава 10. Загальні засади майнових відносин у сфері господарювання 1. Правовий режим майна суб’єктів господарювання Під правовим режимом майна суб’єктів господарювання в теорії господарського права розуміють встановлені правовими нормами: а) структуру цього майна; б)
Глава 10. Загальні засади майнових відносин у сфері господарювання 1. Правовий режим майна суб’єктів господарювання Під правовим режимом майна суб’єктів господарювання в теорії господарського права розуміють встановлені правовими нормами: а) структуру цього майна; б)
Право власності, як зазначено у назві ст. 134 ГК, є основним речовим правом у сфері господарювання. В економічному аспекті власність – це присвоєння матеріальних благ, суть якого полягає в належності наявних засобів виробництва і
Визначення поняття “корпоративні права” містить ч. 1 ст. 167 ГК, згідно з якою корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї
1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичному розумінні. В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва та іншого майна у недержавні, тобто у
1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичному розумінні. В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва та іншого майна у недержавні, тобто у
Правовою основою регулювання об’єктів приватизації є ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст. 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Державна програма приватизації на відповідні роки, нормативні акти Кабінету
Коло суб’єктів приватизації визначається ст. 6 Закону “Про приватизацію майна державних підприємств” у формі вичерпного переліку, до якого входять: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники. Систему державних органів приватизації визначено в законодавчому порядку.
Порядок приватизації державного майна передбачає наявність таких стадій: – опублікування списку об’єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; – прийняття рішення про приватизацію об’єкта на підставі поданої заяви або виходячи
Під способом приватизації розуміють встановлені законом для кожної кваліфікаційної групи об’єктів приватизації юридичну підставу і договірну угоду щодо відчуження майна державного підприємства суб’єктом приватизації – продавцем (державним органом приватизації) суб’єктові приватизації – покупцеві (недержавній
З юридичної точки зору приватизація – це майнова угода між суб’єктами приватизації, змістом якої є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного майна. Закон регулює даний вид угод як особливі угоди (звідси спеціальні закони
1. Поняття та види цінних паперів Цінні папери є особливим видом майна суб’єктів господарювання (ч. 7 ст. 139 ГК). їх правовому режиму присвячені, зокрема, положення глави 17 ГК (статті 163-166), а також норми глави
1. Поняття та види цінних паперів Цінні папери є особливим видом майна суб’єктів господарювання (ч. 7 ст. 139 ГК). їх правовому режиму присвячені, зокрема, положення глави 17 ГК (статті 163-166), а також норми глави
Як зазначалося раніше, цінні папери залежно від порядку їх розміщення поділяються на емісійні і неемісійні. Емісійні цінні папери – цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка
Державне регулювання ринку цінних паперів – це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері (ст. 1 Закону України
Глава 13. Загальні положення щодо господарських зобов’язань 1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань Категорія господарського зобов’язання своєму виникненню зобов’язана науці господарського права, яка розглядає господарські зобов’язання як одну з фундаментальних господарсько-правових категорій,
Глава 13. Загальні положення щодо господарських зобов’язань 1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань Категорія господарського зобов’язання своєму виникненню зобов’язана науці господарського права, яка розглядає господарські зобов’язання як одну з фундаментальних господарсько-правових категорій,
Глава 13. Загальні положення щодо господарських зобов’язань 1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань Категорія господарського зобов’язання своєму виникненню зобов’язана науці господарського права, яка розглядає господарські зобов’язання як одну з фундаментальних господарсько-правових категорій,
Загальні принципи і умови виконання господарських зобов’язань, а також господарських договорів врегульовані главою 22 ГК (статті 193-198). Щодо господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК. Зокрема, на господарські договори поширюються
Відносини щодо припинення господарських зобов’язань регулюються відповідними положеннями ЦК (глава 50, статті 598-609 ЦК) з урахуванням особливостей, встановлених ГК. Загальні умови припинення господарських зобов’язань встановлені частинами 1, 2 ст. 202 ГК, згідно з якою
Господарське зобов’язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 ГК стосовно розірвання господарських договорів. Як зазначено в ч. 2 ст. 206 ГК, державний контракт підлягає розірванню у разі зміни або скасування
1. Поняття та ознаки господарського договору Право України регулює майново-господарські та інші відносини суб’єктів господарювання з іншими учасниками відносин у сфері господарювання завдяки застосуванню двох основних нормативно-правових категорій: договір та господарський договір. Перша категорія
1. Поняття та ознаки господарського договору Право України регулює майново-господарські та інші відносини суб’єктів господарювання з іншими учасниками відносин у сфері господарювання завдяки застосуванню двох основних нормативно-правових категорій: договір та господарський договір. Перша категорія
Різноманітність господарської діяльності обумовлює існування широкого кола господарських договорів. Кожному господарському договору властиві і загальні риси цієї правової категорії, і ознаки, притаманні саме цьому виду господарських договорів. Тому для їхнього (договорів) розмежування застосовуються доктринальна
Господарський договір, як і будь-який інший, виконує в економіці ряд функцій. Функції господарського договору – це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким врегульовуються відповідні господарські відносини. Господарському договору
Господарський договір, як і будь-який інший, виконує в економіці ряд функцій. Функції господарського договору – це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким врегульовуються відповідні господарські відносини. Господарському договору
Укладання господарського договору – це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб’єктів господарювання щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної
Глава 15. Основні засади господарсько-правової відповідальності 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності Відповідальність у господарському праві – це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання – правопорушення у сфері господарювання (господарські
Глава 15. Основні засади господарсько-правової відповідальності 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності Відповідальність у господарському праві – це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання – правопорушення у сфері господарювання (господарські
Глава 15. Основні засади господарсько-правової відповідальності 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності Відповідальність у господарському праві – це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання – правопорушення у сфері господарювання (господарські
Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність грунтується на певних правових підставах. Це, по-перше, нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність учасників господарських відносин. Другою правовою підставою є господарська правосуб’єктність правопорушника (боржника)
Поняття досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності вперше введено в обіг ст. 222 ГК. Метою досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності є безпосереднє врегулювання спору з порушником, яке передує зверненню потерпілої сторони до суду. Згідно з
Поняття досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності вперше введено в обіг ст. 222 ГК. Метою досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності є безпосереднє врегулювання спору з порушником, яке передує зверненню потерпілої сторони до суду. Згідно з
ГК розуміє під штрафними санкціями господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Адміністративно-господарські санкції вперше, системно, під такою назвою встановлені ГК, хоч вони вже певний час застосовуються у сфері господарювання. Особливості застосування цих санкцій, як випливає зі змісту ст. 238 ГК, полягають у тому, що: А)
1. Поняття банкрутства. Суб’єкти у відносинах банкрутства Порядок та умови визнання суб’єктів підприємництва банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів врегульовані положеннями глави 23 ГК “Визнання суб’єкта підприємництва банкрутом”, а також Законом України від 14
1. Поняття банкрутства. Суб’єкти у відносинах банкрутства Порядок та умови визнання суб’єктів підприємництва банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів врегульовані положеннями глави 23 ГК “Визнання суб’єкта підприємництва банкрутом”, а також Законом України від 14
На відміну від попередньої редакції Закону “Про банкрутство”, положення якого регулювали, головним чином, процедуру визнання боржника банкрутом, чинний з 1 січня 2000 року Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” містить
Підставою для застосування банкрутства до суб’єкта підприємництва є економічний фактор, визначений ст. 1 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати
Провадження за цією категорією справ здійснюють органи правосуддя в господарських відносинах – господарські суди. Підвідомчість цих справ господарським судам встановлює ч. 1 ст. 6 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно
Відповідно до Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі, якщо: Комітет кредиторів відхилив план санації і звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом
Відповідно до Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі, якщо: Комітет кредиторів відхилив план санації і звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом
Розділ VI. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання Глава 17. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності Стаття 263 ГК визначає господарсько-торговельну діяльність як таку діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на
Розділ VI. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання Глава 17. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності Стаття 263 ГК визначає господарсько-торговельну діяльність як таку діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на
Розділ VI. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання Глава 17. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності Стаття 263 ГК визначає господарсько-торговельну діяльність як таку діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на
Розділ VI. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання Глава 17. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності Стаття 263 ГК визначає господарсько-торговельну діяльність як таку діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на
Контрактація сільськогосподарської продукції – це державна закупка зазначеної продукції, що здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарська продукція – це будь-яка продукція тваринного і рослинного
Енергопостачання – одна з форм, у яких здійснюється господарсько-торговельна діяльність суб’єктів господарювання. Разом з тим енергопостачання можна визначити як надання енергії певного виду споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу енергії на підставі
1. Поняття та юридичні ознаки біржі Правовому регулюванню біржової торгівлі присвячено, зокрема, статті 278-282 ГК (щодо товарної біржі) та статті 360-361 ГК (щодо фондової біржі). Терміном “біржа” в літературі і практиці біржової торгівлі позначається: