Господарське право – Щербина В. С. – 4. Статистична інформація суб’єктів господарювання
Відповідно до чинного законодавства (ч. 8 ст. 19 ГК, ч. 1 ст. 18 Закону “Про господарські товариства”, ч. 1 ст. 19 Закону “Про товарну біржу”, п. 1 ст. 15 Закону “Про споживчу кооперацію”, ст. 28 Закону “Про фермерське господарство”, ст. 34 Закону “Про сільськогосподарську кооперацію” тощо) суб’єкти господарювання зобов’язані складати статистичну інформацію і адміністративні дані.
Разом з тим, забороняється вимагати від підприємств подання статистичної інформації та адміністративних даних з порушенням встановленого законодавством порядку. Відомості, не передбачені звітно-статистичною документацією, підприємством можуть бути подані запитувачам на договірній основі, а судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, державної податкової служби, Антимонопольного комітету України, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, господарському суду та аудиторським організаціям і державним виконавцям – у випадках, передбачених законодавством, на їх письмовий запит.
Відповідно до Закону України “Про державну статистику” (в редакції Закону України від 13 липня 2000 р.) адміністративні дані – це дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх компетенції; статистична інформація – це документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства.
Статистична інформація є одним із видів інформації (ст. 10 Закону України від 2 жовтня 1992 р. (в ред. Закону України від 13 січня 2011 р.) “Про інформацію”).
Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України “Про державну статистику” та іншими правовими актами в цій галузі. Зокрема, як зазначено в ст. 2 Закону “Про державну статистику”, правовою основою державної статистичної діяльності є Конституція України, цей Закон, інші закони України та нормативно-правові акти, які регулюють відносини в галузі статистики, інформації, інформатизації, науково-технічної діяльності, стандартизації, а також міжнародні договори України в галузі статистики, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Статистична інформація, отримана на підставі проведених органами державної статистики статистичних спостережень, існує у вигляді первинних даних щодо респондентів, статистичних даних, що пройшли одну чи декілька стадій опрацювання та накопичені на паперових, магнітних та інших носіях або в електронному вигляді, а також аналітичних матеріалів, підготовлених на підставі цих даних.
Первинні дані – це інформація щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, яка подана респондентами під час статистичних спостережень.
Статистичні дані – це інформація, отримана на підставі проведених статистичних спостережень, що опрацьована і подана у формалізованому вигляді відповідно до загальноприйнятих принципів та методології. Статистичні дані, що є результатом зведення та угруповання первинних даних, за умови забезпечення їх знеособленості являють собою зведену знеособлену статистичну інформацію (дані).
Статистичною інформацією є також дані банківської, фінансової і митної статистики, статистики платіжного балансу тощо, які складаються на підставі адміністративних даних, отриманих Національним банком України та спеціально уповноваженими органами державної влади (крім органів державної статистики) відповідно до їх компетенції. Відповідні повноваження зазначених органів, а також засади щодо організації збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання такої статистичної інформації визначаються окремими законами (ст. 6 Закону України “Про державну статистику”).
З мстою складання статистичної інформації органи державної статистики можуть використовувати такі джерела інформації:
Первинні та статистичні дані щодо респондентів, які підлягають статистичним спостереженням;
Адміністративні дані органів державної влади (за винятком органів державної статистики), органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб;
Дані банківської, фінансової і митної статистики, статистики платіжного балансу тощо;
Статистичну інформацію міжнародних організацій та статистичних служб інших країн тощо;
Оцінки та розрахунки, що здійснюються на основі зазначених вище даних.
Рішення щодо вибору джерела статистичної інформації приймається органами державної статистики самостійно, з урахуванням якості і своєчасності подання інформації, витрат, а також обов’язків, які виникають у зв’язку з цим у респондентів (ст. 7 Закону України “Про державну статистику”).
Вимоги щодо форми, змісту та строків подання статистичної звітності суб’єктами господарювання встановлюються органами державної статистики. При цьому застосовуються типові форми первинної облікової документації, необхідної для проведення статистичних спостережень. Так, наказом Держкомстату України (сьогодні – Державна статистична служба України) від 30 серпня 2010 р. № 365 “Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики” затверджені такі форми державних статистичних спостережень зі структурної статистики:
№ 1-підприємництво (річна) “Звіт про основні показники діяльності підприємства”. Ця форма поширюється на підприємства усіх видів економічної діяльності (крім банків та бюджетних установ);
№ 1-підприємництво (коротка) – річна “Звіт про основні показники діяльності підприємства”. Ця форма поширюється також на малі підприємства усіх видів економічної діяльності (крім банків та бюджетних установ) на вибірковій основі.
Іншими наказами затверджено низку інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про іноземні інвестиції в Україну, зі статистики цін, щодо випуску, розміщення та обігу цінних паперів, зі статистики капітальних інвестицій, інвестиційних проектів та будівництва тощо.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)