Home ⇒ 👍Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД - Дорошко М. С ⇒ Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

А) основна:

1. Андрущенко (Гринько) С. В. Україна в сучасному геополітич-ному середовищі. – К., 2005.

2. Дорошко М. С. Геополітичні інтереси та зовнішня політика держав пострадянського простору: навч. посіб. – К., 2011.

3. Дорошко М. С. Країнознавство. Країни СНД і Балтії: навч. посіб. – Чернівці, 2008.

4. Дорошко М. С, Шпакова Н. В. Держави пострадянського простору у світовій політиці. – К., 2010.

5. Кудряченко А. І., Рудич Ф. М., Храмов В. О. Геополітика: підручник. – К, 2004.

6. Орлова Т. В. Історія нових незалежних держав: Розізоуієгісшп: навч. посіб. – К, 2010.

7. Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива: монографія / Рада нац. безпеки і оброни України, Нац. ін-т проблем міжнар. Безпеки; за заг. ред. С. І. Пирожкова. – К, 2001.

8. Центральна Азія: геостратегічний аналіз та перспективні можливості для України: монографія / Б. О. Парахонський, Ю. В. Павленко, А. 3. Гончарук та ін.; за ред. Б. О. Парахонсько-го. – К, 2001.

Б) додаткова:

1. Абдулло Р. Политика США в Таджикистане: от признания независимости к партнерству // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 4 (52).

2. Аракелян Д. В. Основні положення концепцій національної безпеки країн Балтії // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2005. – № 53. – Ч. II.

3. Белоруссия на перепутье: в поисках международной идентичности. – М., 1998.

4. Бжезінський 3. Американська першість та її стратегічні імперативи. – Л.; Івано-Франківськ, 2000.

5. Бондарец Л. Американское военное присутствие в Кыргызстане: проблемы и возможные последствия (по состоянию на июнь 2007 г.) // Центральнвя Азия и Кавказ. – 2007. – № 4 (52).

6. Вартанян А. Участие Армении в процессах глобализации // Центральная Азия и Кавказ. – 2006. – № 1 (43).

7. Воробьева Л. Отношение Запада к политике России в ближнем зарубежье // Новая Евразия: Отношения России со странами ближнего зарубежья: сб. ст. – М., 1995. – № 4.

8. Гаджиее К. С. Введение в геополитику. – М., 1998.

9. Гаджиее К. С. Геополитика Кавказа. – М., 2001.

10. Гальчинський А. Україна на перехресті геополітичних інтересів. – К., 2002.

11. Геополитическое положение России. Представления и реальность / под ред. В. Колосова. – М., 2000.

12. Гиззатов В. Правовой статус Каспийского моря: кондомини-мум или делимитация // Казахстан и мировое сообщество. – 1996. – № 1.

13. Годин Ю. Почему России выгоден союз с Республикой Беларусь? // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 11.

14. Гринько С. Роль енергетичного питання в сучасній геополітиці // Нові тенденції у сфері енергетичної безпеки: збірка статей на основі матеріалів міжнар. наук.-практ. конференції, Київ, 2003. – К, 2004.

15. Грозин А. Постсоветская Центральная Азия: новые геополитические тенденции и российские интересы // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 5 (53).

16. Гусаков В. Зовнішньополітичні альтернативи незалежного Казахстану: витоки інтеграційних устремлінь // Людина і політика. – 2001. – № 2.

17. Гусаков В. Сучасна середньоазіатська політична доктрина (на прикладі Узбекистану) // Людина і політика. – 2001. – № 4.

18. Дергачев В. А. Геополитика. – К., 2000.

19. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М., 1991.

20. Дударев К. Посткоммунистическая Туркмения // Центральная Азия и Кавказ. – 1999. – № 4 (5).

21. Ельцин Б. Н. Место и роль России в период формирующегося многополярного мира // Дипломатический вестник. – 1998. – № 6.

22. Жеребецъкий Є. Кінець Імперії // Незалежний культурологічний часопис “ї”. – 2004. – Ч. 31 [Електронний ресурс].

23. Заводський В. М. Процес інтеграції країн Балтії у Європейський Союз (1991-2004) // Історичні і політологічні дослідження: зб. ст. – Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2007. – № 3/4.

24. Иманалиев М. Киргизия в системе совместной безопасности Центральной Азии // Центральная Азия и Кавказ. – 1999. – № 3(4).

25. Караганов С. Москва и Тбилиси: начать сначала // Россия в глобальной политике. – 2004. – Т. 2. – № 1.

26. Каримов И. Узбекистан на пороге XXI века: Угрозы безопасности и гарантии прогресса. – Ташкент, 1997.

27. Касенов У. Центральная Азия: национальные и региональные аспекты безопасности // Казахстан и мировое сообщество. – 1996. – № 1.

28. Князев А. Россия возвращается в Центральную Азию // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 5 (53).

29. Колінз Р. Передбачення у мікросоціології. Випадок совєтсь-кого колапсу // Незалежний культурологічний часопис “І”. – 2005. – Чис. 39 // [Електронний ресурс].

30. Колодин Г. Нейтральный статус обязывает ко многому // Независимая газета. – 1996. – 10 января.

31. Комиссина И. Интеграционные процессы в Центральной Азии // Новая Евразия: Отношения России со странами ближнего зарубежья: сб. ст. – М., 1995. – № 4.

32. Косолапое Н. А. Конфликты постсоветского пространства и современная конфликтология // Мировая экономика и международные отношения. – 1995. – № 10.

33. Країнознавство. Країни СНД, Європи і Північної Америки: навч. посіб. / М. С. Дорошко, Р. А. Кривонос, В. П. Крижанівський, Н. Ф. Сербіна. – К, 2009.

34. Кулиев Г. Мифы и реальности нефтяной стратегии Азербайджана // Россия и мусульманский мир. – 2000. – № 2.

35. Куртов А. Туркменистан: особенности развития политического процесса // Новая Евразия: Отношения России со странами ближнего зарубежья: сб. ст. – М., 1995. – № 4.

36. Лаумулин М. Концепции безопасности азиатских государств // Казахстан и мировое сообщество. – 1996. – № 1.

37. Левитин Л. Узбекистан на историческом повороте. – М., 2001.

38. Литвин В. Зовнішня політика України 1990-2000 // Віче. – № 12.

39. Маккіндер, Гелфорд Джон. Географічна вісь історії // Незалежний культурологічний часопис “І”. – 2005. – Чис. 39 // [Електронний ресурс].

40. Малышева Д. Турция и Иран в борьбе за сферы влияния в Закавказье // Россия и мусульманский мир. – 2000. – № 1.

41. Малышева Д. На “фронтах” СНГ – без перемен // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 12.

42. Маркедонов С. Азербайджан: “без друзей и без врагов” // Россия в глобальной политике. – 2007. – Т. 5. – № 4.

43. Месамед В. Ирано-туркменские отношения в эпоху перемен // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 4 (52).

44. Мехли Санаи. Отношения Ирана с центральноазиатскими странами СНГ (социально-политические и экономические аспекты). – М., 2002.

45. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки) / Гайдуков Л. Ф., Кремень В. Г., Губерський Л. В. та ін. – К., 2000.

46. Минасян С. Армения и программа ЕС “Политика европейского соседства” // Центральная Азия и Кавказ. – 2005. – № 6 (42).

47. Моисеев Е. Г. Международно-правовые основы сотрудничества стран СНГ. – М., 1997.

48. Муллоджанов П. Российско-таджикские отношения: современное состояние и перспективы развития // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 5 (53).

49. Назарбаев Н. Общественное согласие – основа демократического развития Казахстана // Казахстан и мировое сообщество. –

1996. – № 1.

50. Нартов Н. А. Геополитика. – М., 1999.

51. Национальная безопасность Казахстана: проблемы и перспективы. – М., 1998.

52. Ниязи А. Таджикистан: Конфликт регионов // Восток. –

1997. – № 2.

53. Нургалиев М. Казахстанско-американское военно-политическое сотрудничество в контексте геополитических интересов США в Центральной Азии // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 2 (50).

54. Перепелица Г. Н. Конфликт в Приднестровье. – К., 2001.

55. Перепелиця Г. М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. – К., 2003.

56. Петровский В. Геоэкономика и политика // Международная жизнь. – 1997. – № 9.

57. Пляйс Я. Россия и мир на пороге XXI века. – М., 1995.

58. Разуваев В. В. Геополитика постсоветского пространства. – М., 1993.

59. Резникова О. Россия, Турция и Иран в Центральной Азии // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1997. – № 1.

60. Розширена Європа – Сусідні країни: Нова статура відносин зі східними та південними сусідами (ЄС) / пер. з англ. – Представництво Європейської Комісії в Україні, Молдові та Білорусі, 2004.

61. Россия и Закавказье: реалии независимости и новое партнерство / под ред. Р. М. Авакова, А. Г. Лисова / ИМЭМО РАН. – М., 2000.

62. Савицкий П. Континент Евразия. – М., 1997.

63. Туркменбаши С. Рухнама. – Ашхабад, 2002 .

64. Семенов Тян-Шанский В. П. О могущественном территориальном владении применительно к России. Очерк политической географии. – СПб, 1915.

65. Симиндей В. В. Латвийский внешнеполитический курс: период становления // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – № 6.

66. Современные международные отношения: учебник / под ред. А. В. Торкунова. – М., 2001.

67. Солодовник С. Центральная Азия. Геополитические контуры // Международная жизнь. – 1993. – № 9.

68. Сорокин К. Э. Геополитика современности и геостратегия России. – М., 1996.

69. Социальный облик Востока. – М., 1999.

70. Столяров К. Распад: От Нагорного Карабаха до Беловежской Пущи. – М., 2001.

71. Сулаберидзе Ю. Грузия в политике России // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 5 (53).

72. Сушко О. Нові глобальні реалії та ситуація у пострадянському просторі // Політична думка. – 2001. – № 4.

73. Тодуа 3. Азербайджанский пасьянс. – М., 2001.

74. Тренин Д. В. Балтийский шанс. Страны Балтии, Россия и Запад в складывающейся Большой Европе. – М.: Московский центр Карнеги, 1997. – 60 с.

75. Трохимчук С Україна в Європейському геополітичному вимірі: статті і доповіді. – Л., 1999.

76. Трохимчук С. Україна та світ. Геополітичні нариси. – Л.,

1996.

77. Труеецее К. М. “Цветные революции” и террористическая угроза в Центральной Азии // Политая. – 2005. – № 2 (37).

78. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний та прикладний аспекти: кол. монографія / за ред. Ф. М. Рудича. – К., 2002.

79. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Н. П. Барановська, В. Ф. Верстюк, С. В. Віднянський та ін. – К., 2001.

80. Улахович В. Е. Формирование основ внешней политики Республики Беларусь (1991-2005 гг.). – Минск, 2009 .

81. Усманов Д. Изменение конфигурации российского военного присутствия в Таджикистане и его влияние на обеспечение безопасности государств Центральной Азии // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 5 (53).

82. Фадеев А. Между Москвой и Минском // Международная жизнь. – 2007. – № 3.

83. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.

84. Фурман Д., Батог К. Молдова: молдоване или румыны? (Влияние особенностей национального сознания молдаван на политическое развитие Республики Молдова) // Современная Европа. – 2007. – № 3.

85. Хорак С. Динамика российско-кыргызстанских отношений: от ситуации центр – периферия к односторонней зависимости? // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 5 (53).

86. Цыбукое В. Проблемы правопреемства в Содружестве Независимых Государств. – М., 1994.

87. Цыганков П. А. Международные отношения. – М., 1996.

88. Чантуридзе Л. “Отчалить” от Монтре: подводные лодки для Грузии и перспективы НАТО на Черном море // Центральная Азия и Кавказ. – 2007. – № 4 (52).

89. Чепурин А. О союзничестве и комплементарное™ во внешней политике Еревана // Международная жизнь. – 2004. – № 1.

90. Чепурин А. Семь вопросов российско-грузинской повестки дня // Международная жизнь. – 2004. – № 3.

91. Чубайс А. Що чекає Росію? // Незалежний культурологічний часопис “ї”. – 2004. – Чис. 31 [Електронний ресурс].

92. Шаумян Т. Индия и государства Центральной Азии // Восток. – 1996. – № 5.

93. Шергін С. Світовий порядок: концепції та реальність // Політика і час. – 1997. – № 1.

94. Шергін С. Геополітична ідентичність України [Електронний ресурс]

95. Щербак Ю. Україна: виклики і вибір. Україна в глобалізо-ваному світі XXI ст. – К., 2003.

96. Юданое Ю. Центральная Азия – новый фаворит иностранных инвесторов // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 3.

97. Яцъко А. За алгоритмом суші і моря. Теллурократія та тал-ласократія у геополітичній картині світу // Політика і час. – 2000. – № 11/12.

98. Эмерсон М. Слон и Медведь. Европейский Союз, Россия и их ближнее зарубежье. – Брюссель, М., 2001.

99. Abidi A. Iran and the Central Asian Republics: Interests and Approaches // Strategic Analysis. – 1995. – June. – Vol. XVIII. – № 3.

100. Dannreuther R. Russia, Central Asia and the Persian Gulf // Survival. – Winter, 1993-1994. – Vol. 35. – № 4.

101. Munro R. N. Central Asia and China // Central Asia and the World. – N. Y., 1994.

102. Stobdan P. Emergence of Central Asia: Strategic Implications // Strategic Analysis. – 1995a. – June. – Vol. XVIII. – № 3.

103. Stobdan P. Central Asia: India’s Strategic Approach // Strategic Analysis. – 1995b. – September. – Vol. XVIII. – № 6.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітична орієнтація та зовнішня політика Республіки Таджикистан Геополітична орієнтація та зовнішня політика Республіки Таджикистан Таджикистан розташований між тюркським світом на півночі і сході та іраномовними народами на півдні. Суперечка за ці землі в недалекому минулому між Британською і Російською імперіями є об’єктивним свідченням важливого геополітичного значення цієї території. У зовнішній політиці Таджикистан спирається на військово-політичну та технічну підтримку Російської Федерації і є […]...

  2. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 9. ГЕОПОЛІТИЧНА ОРІЄНТАЦІЯ І ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ТАДЖИКИСТАНУ, ТУРКМЕНИСТАНУ ТА УЗБЕКИСТАНУ Геополітична орієнтація та зовнішня політика Республіки Таджикистан Таджикистан розташований між тюркським світом на півночі і сході та іраномовними народами на півдні. Суперечка за ці землі в недалекому минулому між Британською і Російською імперіями є об’єктивним свідченням важливого геополітичного значення цієї території. У зовнішній політиці Таджикистан спирається на військово-політичну та технічну підтримку Російської Федерації і є […]...

  3. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 6. ГЕОПОЛІТИЧНА ОРІЄНТАЦІЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА АЗЕРБАЙДЖАНУ, ВІРМЕНІЇ ТА ГРУЗІЇ Геополітичне середовище і зовнішня політика Азербайджану Азербайджан є своєрідним унікумом у мусульманському світі, адже тільки в цій країні відокремлення церкви від держави не викликає суперечок, західна орієнтація грунтується на політичному консенсусі, досягнутому правлячою елітою, основними опозиційними партіями та народом, міжнародні нафтові компанії по-справжньому популярні, а відносини з Ізраїлем – теплі. Тут вітають присутність військ НАТО […]...

  4. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 8. ГЕОПОЛІТИЧНА ОРІЄНТАЦІЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КАЗАХСТАНУ І КИРГИЗСТАНУ Геополітичне середовище і зовнішня політика Республіки Казахстан Казахстан – держава в центрі Євразії, що є дев’ятою у світі і першою в Центральній Азії за площею своєї території. Втім, центральноазійською Республіку Казахстан можна вважати з великими застереженнями. Відокремлення Казахстану (до 1924 р. він називався Киргизькою АРСР у складі Російської Федерації, у 1925-1936 pp. – Казахською АРСР […]...

  5. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичне середовище і зовнішня політика Азербайджану Геополітичне середовище і зовнішня політика Азербайджану Азербайджан є своєрідним унікумом у мусульманському світі, адже тільки в цій країні відокремлення церкви від держави не викликає суперечок, західна орієнтація грунтується на політичному консенсусі, досягнутому правлячою елітою, основними опозиційними партіями та народом, міжнародні нафтові компанії по-справжньому популярні, а відносини з Ізраїлем – теплі. Тут вітають присутність військ НАТО […]...

  6. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичне середовище і зовнішня політика Республіки Молдова Серед країн СНД геополітичне становище Молдови є чи не найскладнішим як у результаті підвищеного інтересу до неї з боку Румунії, України та Росії, так і у зв’язку зі складною внутрішньополітичною та економічною ситуацією, вийти з якої власними силами Молдова неспроможна. Наближення ЄС і НАТО до кордонів Молдови створило принципово нову геополітичну ситуацію, що вимагає від […]...

  7. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичне середовище і зовнішня політика Республіки Казахстан Геополітичне середовище і зовнішня політика Республіки Казахстан Казахстан – держава в центрі Євразії, що є дев’ятою у світі і першою в Центральній Азії за площею своєї території. Втім, центральноазійською Республіку Казахстан можна вважати з великими застереженнями. Відокремлення Казахстану (до 1924 р. він називався Киргизькою АРСР у складі Російської Федерації, у 1925-1936 pp. – Казахською АРСР […]...

  8. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичне положення України Географічне розташування, природно-ресурсний і демографічний потенціал України Україна, розташована в центральній частині Європи, займає площу 603,7 тис. кв. км і межує з Білоруссю (на півночі), Росією (на сході), Румунією, Молдовою, Угорщиною (на південному заході), Словаччиною та Польщею (на заході). На півдні омивається Азовським та Чорним морями. На Україну припадає майже третина світових запасів чорнозему й […]...

  9. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичне середовище та історичне минуле Закавказького регіону З давніх часів Південний Кавказ був одним з найважливіших геостратегічних регіонів, що відділяв Східну Європу від азійських степів, православ’я від ісламу, а отже, був ареною боротьби різних імперій. І донині, розташоване на перетині Європи й Азії, Закавказзя є зручним плацдармом для просування вглиб Середнього і Близького Сходу, до басейнів Каспійського, Чорного і Середземного морів і […]...

  10. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітична характеристика Закавказького регіону Закавказзя – конфліктогенний регіон, де туго переплетені соціально-економічні, національно-територіальні, конфесійні, геополітичні та інші інтереси. З давніх часів регіон був своєрідним мостом для просування кочових народів з Азії в Європу і на Близький Схід. Це вплинуло на формування етнічного і культурного розмаїття усього Кавказького регіону. Як уже зазначалося, у минулому, так і нині Закавказзя залишається зоною […]...

  11. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Зовнішня політика Туркменистану Основним принципом зовнішньої політики Туркменистану проголошено постійний нейтралітет. Туркменистан – перша країна в практиці ООН, що отримала статус нейтральної держави з усіма його наслідками і привілеями. 12 грудня 1995 р. Генеральна Асамблея ООН присвоїла Туркменистану статус постійного нейтралітету. Тому Туркменистан не бере участі в Договорі про колективну безпеку держав СНД 1992 р. і військовому співробітництві […]...

  12. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 5. ГЕОПОЛІТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ І ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН ПІВДЕННОГО КАВКАЗУ Географічне розташування, природно-ресурсний потенціал, національний склад населення і конфесійна ситуація в країнах Південного Кавказу Азербайджанська Республіка Розташована в південно-східній частині Закавказзя. Уперше згадується у античних авторів як Атропатена, згодом у географів – Адорбадаган (Азарбадаган), в арабських джерелах у працях Адарбанджан, у перських – Азарбанджан, що означає “той, що збирає вогонь”. Межує на півночі з Росією […]...

  13. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 7. ГЕОПОЛІТИЧНЕ Й БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ Географічне розташування, природно-ресурсний потенціал та етно-конфесійний склад населення центральноазійських республік Центральна Азія – величезний географічний простір, утворений внутрішніми областями азійського континенту. Визначальною ландшафтною особливістю регіону є те, що його річкові системи не мають стоку у Світовий океан, тобто орієнтовані не назовні, а у внутрішні райони. Можна вважати, що межі регіону прокладені водорозділом річок, що мають […]...

  14. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітична ситуація в Центральній Азії після розпаду СРСР Центральну Азію можна розглядати як геополітичну цілісність, що зумовлена географією, спільністю історичного минулого, різнобічних економічних зв’язків, етнокультурною і релігійною близькістю народів регіону. За умови поліцентричної геополітичної моделі сучасного світу держави Центральноазійського регіону (ЦАР), попри конкуренцію в боротьбі за розвиток і виживання, мають низку спільних інтересів і завдань, спрямованих на зміцнення їхнього суверенітету, забезпечення безпеки, вирішення […]...

  15. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Зовнішня політика Республіки Грузія У другій половині 1980-х pp. у республіці розпочався процес національно-державного відродження, що стрімко прискорився після того, як 9 квітня 1989 р. масова демонстрація в Тбілісі була розстріляна радянськими військами. У жовтні 1990 р. в Грузії відбулися перші в СРСР вільні парламентські вибори на багатопартійній основі, на яких перемогу здобула коаліція “Круглий стіл” на чолі з […]...

  16. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичне становище і основні вектори зовнішньої політики Білорусі Геополітичне становище і основні вектори зовнішньої політики Білорусі Республіка Білорусь розташована у східній частині Європи. Вона межує з Литвою і Латвією на півночі, з Україною на півдні, з Російською Федерацією на сході та з Польщею на заході. Країна має стратегічне положення для сполучення заходу і сходу, півночі і півдня, адже відстань від Мінська до Варшави […]...

  17. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 1. ГЕОПОЛІТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ СУЧАСНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН СНД І ГРУЗІЇ Історичні передумови сучасних геополітичних процесів на пострадянському просторі Розпад у 1991 р. Радянського Союзу й утворення на його руїнах п’ятнадцяти незалежних держав має глибинний історичний підтекст, суть якого полягає в тому, що в минулому території всіх нових незалежних держав, що виникли на пострадянському просторі, до 1917 р. належали до складу Російської імперії, а протягом 1922-1991 […]...

  18. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Основні загрози національній безпеці країн регіону Визначальним фактором незалежного розвитку країн ЦАР, при владі в яких опинилась колишня компартійно-радянська номенклатура, є прагнення правлячої еліти держав регіону зміцнити владні позиції всередині країни й утвердитися на міжнародній арені. Останнє супроводжується доволі гострою боротьбою країн ЦАР за регіональне лідерство. У цьому контексті активно заявили про себе Узбекистан (половина населення усієї пострадянської Центральної Азії з […]...

  19. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Інтеграційні об’єднання на терені СНД як геополітичні проекти Майже від самого початку створення СНД, переважно зусиллями російської дипломатії, ініційовано низку різноманітних інтеграційних проектів на теренах колишнього СРСР. Наймасштабнішими з-поміж них є проекти з розвитку багатостороннього співробітництва у військово-політичній і економічній сферах. 15 травня 1992 р. в Ташкенті Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан і Узбекистан підписали Договір про колективну безпеку (ДКБ). Згодом до нього […]...

  20. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Зовнішньополітичний курс Республіки Вірменія 23 вересня 1991 р. Республіка Вірменія проголосила незалежність, а 21 грудня того самого року приєдналася до Співдружності Незалежних Держав (СНД). 25 грудня 1991 р. Республіка Вірменія була визнана США, а 22 березня 1992 р. прийнята в ООН. Вірменія першою з “неслов’янських” республік колишнього СРСР заявила про готовність приєднатися до Біловезьких угод, а 29 грудня 1991 […]...

  21. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Нагірнокарабаська проблема Нагірнокарабаський конфлікт – це територіальний конфлікт між Азербайджаном, з одного боку, та його автономією Нагірним Карабахом і Вірменією – з другого. Предметом конфлікту є територія Нагірного Карабаху, на якій мешкають переважно вірмени. Конфлікт призвів до поляризації позицій сусідніх держав довкола нього і став джерелом загрози регіональній безпеці Кавказу і всього Середнього Сходу. Коріння вірмено-азербайджанського протистояння […]...

  22. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Придністровська проблема та спроби її урегулювання Уже в перші роки незалежності Молдова зіштовхнулася з низкою проблем, найгострішою з-поміж яких є конфлікт у Придністоров’ї. До кризи призвели три основні фактори. Перший – гострі етнічні та політичні розбіжності між Молдовою західного берега Дністра та Придністров’ям. Другим фактором нестабільності стало те, що в умовах політичного плюралізму останніх років радянського періоду історії Молдови з’явився і […]...

  23. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичні і зовнішньополітичні пріоритети Республіки Киргизстан Геополітичне значення Киргизстану – невеликої країни Центральної Азії, є доволі незначним в силу того, що він не має сировини, яка реалізується на глобальному або регіональному ринках (виняток складають водні ресурси і золотовидобувна промисловість). Крім того, географічне розташування Киргизстану в далині від основних вантажопотоків Азії та гірський рельєф республіки перетворюють транзит вантажів її територією на нерентабельний […]...

  24. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – ВСТУП ДО КУРСУ Геополітичне середовище держави завжди помітно впливало на її історичну й політичну долю. Проте до наукового обігу поняття “геополітика” увійшло порівняно недавно: у 1899 р. його вперше вжив шведський державознавець і географ Рудольф Челлен (1864-1922). За його визначенням, геополітика – “це наука про державу як географічний організм, утілений у просторі”. Слідом за Р. Челленом німецький політолог […]...

  25. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичні та зовнішньополітичні пріоритети Республіки Узбекистан Радикальні зміни політичного і економічного характеру, що супроводжували розпад СРСР, змусили Узбекистан шукати свою модель незалежного розвитку та визначатися зі своїми зовнішньополітичними орієнтирами. Другий за територією, але перший за чисельністю населення та рівнем промислового розвитку, Узбекистан, ще за радянських часів, відігравав у свідомості радянського суспільства роль неформального лідера серед республік Центральної Азії. Після розпаду СРСР […]...

  26. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Грузинсько-абхазький конфлікт Як і 20 років тому, джерелом нестабільності в регіоні залишаються міжетнічні конфлікти – грузинсько-абхазький, грузинсько-осетинський і нагірнокарабаський, які заважають встановленню тісного співробітництва між країнами регіону, гальмують їхню повномасштабну участь у міжнародних інституціях і спричиняють значні економічні труднощі в розвитку регіональних політичної та економічної інфраструктур. Міжетнічні конфлікти й сепаратистські рухи в Грузії Ідея формування єдиної незалежної […]...

  27. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Геополітичні інтереси країн Співдружності Утворення Співдружності Незалежних Держав, її робочі органи, принципи та механізм функціонування. Після того, як на початку 1990-х pp. переговори щодо підготовки нового Союзного договору на тлі глибокої системної кризи СРСР зайшли в глухий кут, об’єктивний процес виходу республік зі складу Радянського Союзу та утворення на їхній основі незалежних держав став реальним фактом. 8 грудня 1991 […]...

  28. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 2. УКРАЇНА В СУЧАСНОМУ ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ Географічне розташування, природно-ресурсний і демографічний потенціал України Україна, розташована в центральній частині Європи, займає площу 603,7 тис. кв. км і межує з Білоруссю (на півночі), Росією (на сході), Румунією, Молдовою, Угорщиною (на південному заході), Словаччиною та Польщею (на заході). На півдні омивається Азовським та Чорним морями. На Україну припадає майже третина світових запасів чорнозему й […]...

  29. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Україна в сучасному геополітичному середовищі Геополітичне значення виникнення в Європі держави України важко переоцінити. Розміри її території, чисельність населення, значний (хоча певною мірою і структурно нераціональний) промисловий комплекс, науковий та інтелектуальний потенціали, природні багатства – усе це вже зараз змушує сприймати Україну як вагому європейську державу. Крім того, саме її розташування винятково вигідне, оскільки робить країну ключовим субрегіоном, що з’єднує […]...

  30. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Міжетнічні конфлікти й сепаратистські рухи в Грузії Як і 20 років тому, джерелом нестабільності в регіоні залишаються міжетнічні конфлікти – грузинсько-абхазький, грузинсько-осетинський і нагірнокарабаський, які заважають встановленню тісного співробітництва між країнами регіону, гальмують їхню повномасштабну участь у міжнародних інституціях і спричиняють значні економічні труднощі в розвитку регіональних політичної та економічної інфраструктур. Міжетнічні конфлікти й сепаратистські рухи в Грузії Ідея формування єдиної незалежної […]...

  31. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Зовнішня політика Російської Федерації в контексті її геополітичної стратегії Про те, що саме простір країн СНД є пріоритетним у зовнішній політиці РФ свідчить не лише указ Президента Росії Б. Єльцина від 14 вересня 1995 р., у якому увесь пострадянський простір проголошується “насамперед зоною інтересів Росії”, але й підтверджує надзвичайна активність у цьому напрямку російської дипломатії доби президента В. Путіна (2000-2008). Головне своє завдання РФ […]...

  32. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Російська Федерація у світовій геополітичній системі Попри те, що розпад СРСР став, на думку другого президента Росії В. Путіна, “найбільшою геополітичною катастрофою XX ст.”, геополітичний статус Російської Федерації забезпечує її присутність у колі впливових акторів світової політики і підживлює її прагнення повернути статус великої держави, що зазвичай визначається комплексом факторів, найважливішими з-поміж яких вважаються чисельність населення і розміри території, природні ресурси, […]...

  33. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Міжетнічні конфлікти у Закавказзі як загроза національній безпеці країн регіону Як і 20 років тому, джерелом нестабільності в регіоні залишаються міжетнічні конфлікти – грузинсько-абхазький, грузинсько-осетинський і нагірнокарабаський, які заважають встановленню тісного співробітництва між країнами регіону, гальмують їхню повномасштабну участь у міжнародних інституціях і спричиняють значні економічні труднощі в розвитку регіональних політичної та економічної інфраструктур. Міжетнічні конфлікти й сепаратистські рухи в Грузії Ідея формування єдиної незалежної […]...

  34. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Розділ 4. ГЕОПОЛІТИЧНІ І ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ БІЛОРУСІ ТА МОЛДОВИ Геополітичне становище і основні вектори зовнішньої політики Білорусі Республіка Білорусь розташована у східній частині Європи. Вона межує з Литвою і Латвією на півночі, з Україною на півдні, з Російською Федерацією на сході та з Польщею на заході. Країна має стратегічне положення для сполучення заходу і сходу, півночі і півдня, адже відстань від Мінська до Варшави […]...

  35. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Географічне розташування, природно-ресурсний і демографічний потенціал України Географічне розташування, природно-ресурсний і демографічний потенціал України Україна, розташована в центральній частині Європи, займає площу 603,7 тис. кв. км і межує з Білоруссю (на півночі), Росією (на сході), Румунією, Молдовою, Угорщиною (на південному заході), Словаччиною та Польщею (на заході). На півдні омивається Азовським та Чорним морями. На Україну припадає майже третина світових запасів чорнозему й […]...

  36. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Формування зовнішньополітичних засад та інституцій незалежної України Державотворчі процеси в Україні після здобуття незалежності відбувалися за вкрай складних та несприятливих умов, пов’язаних насамперед з важким тягарем проблем, які вона отримала у спадщину від СРСР. Головною з них стало те, що Україна, як і інші республіки колишнього Радянського Союзу, не мала скільки-небудь серйозного досвіду власного національного державотворення. Швидкий прорив до суверенітету та незалежності […]...

  37. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Грузинсько-південноосетинський конфлікт та його наслідки Причини грузинсько-осетинського протистояння, утім, як і походження більшості міжетнічних конфліктів на пострадянському просторі, слід шукати не в площині міжнаціональної ворожнечі двох народів, а передусім у тому історичному періоді, коли російський більшовизм – імперський спадкоємець російського царизму, вогнем і мечем накидав народам колишніх національних окраїн Російської імперії (усупереч їх бажанню) радянську форму влади, під якою приховувалась […]...

  38. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Історична спадщина народів центральноазійського регіону Історичні долі народів Центральної Азії в давнину багато в чому схожі, а в їхній стародавній історії часом важко провести межу, щоб виокремити особливості історичного розвитку того чи іншого етносу. У другій половині І тис. до н. е. територія сучасних Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменистану та Узбекистану входила до складу таких рабовласницьких держав, як Бактрія (середня й […]...

  39. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Історичні передумови сучасних геополітичних процесів на пострадянському просторі Історичні передумови сучасних геополітичних процесів на пострадянському просторі Розпад у 1991 р. Радянського Союзу й утворення на його руїнах п’ятнадцяти незалежних держав має глибинний історичний підтекст, суть якого полягає в тому, що в минулому території всіх нових незалежних держав, що виникли на пострадянському просторі, до 1917 р. належали до складу Російської імперії, а протягом 1922-1991 […]...

  40. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – Історичні передумови геополітики й зовнішньої політики Росії Географічне розташування, природно-ресурсний потенціал і національний склад населення Російської Федерації Російська Федерація – найбільша за територією держава планети, що займає понад половину Європи (східна частина) і Північний Схід Азії, посідає сьоме місце у світі за кількістю населення, є однією з найбагатших за природними ресурсами і володіє ядерним арсеналом, який можна протиставити американському. Росія є державою-спадкоємницею […]...

Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД – Дорошко М. С. – РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
«
»