Географія промислових комплексів – Іщук С. І. – 7.4. Київський промисловий район

Територіально Київський район виокремлюється у складі Київської, Чернігівської, Житомирської та Черкаської областей. На його території розміщена столиця України – місто Київ – головний промисловий, громадський і політичний центр держави.

Район недостатньо забезпечений мінерально-сировинними ресурсами. У компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу переважають земельні ресурси – важлива умова розвитку агропромислового комплексу і промислових галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину. Мінеральні ресурси району представлені такими видами: паливні – нафта і природний газ (Гнідинцівське, Леляківське, Прилуцьке, Богданівське та інші родовища Чернігівщини), буре вугілля у Житомирській і Черкаській областях (Дніпровський буровугільний басейн), торф у поліських районах Київської, Чернігівської та Житомирської областей; рудні: титанові руди (ільменіти) на Житомирщині, у басейні р. Ірша; нерудні: фосфорити у Семенівському районі Чернігівської області; граніти і мармур у Житомирській області та басейнах річок Рось, Тетерів, Ірпінь; глини, піски, крейда, мергелі, каолін у Київській і Житомирський областях та низка інших видів сировини для промисловості будівельних матеріалів.

У функціонально-галузевій структурі промислового комплексу району значне місце посідають такі міжгалузеві промислові комплекси: машинобудівний (виробництво устаткування та апаратури для різних галузей промисловості, хімічного машинобудування, приладів та електротехнічних виробів, устаткування для харчової промисловості, продукції дорожнього машинобудування), хімічний (нафтохімічна промисловість, виробництво хімічних волокон, лаків і фарб, гумовотехнічних виробів, пластмас, мінеральних добрив, хіміко-фармацевтичної продукції, хімпрепаратів, предметів побутової хімії), лісопромисловий (лісозаготівля, деревообробка, меблева та лісохімічна галузі), комплекс виробництва товарів народного споживання (виробництво натурального шовку, тканин із льону, вовняна, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова промисловості), будівельно-індустріальний (залізобетонна, виробництво будівельних конструкцій, черепиці, облицювальних матеріалів), агропромисловий (молочна, м’ясна, цукрова, овочеконсервна).

Серед районних циклів виробництв найбільшого розвитку набули машинобудівний і агропромисловий. Однак машинобудівний цикл характеризується незавершеністю багатьох стадій виробництва, а також браком деяких виробничих ланок. Це зумовлює розвиток кооперування підприємств із галузями машинобудування інших районів України та сусідніх держав, зокрема Росії та Білорусі.

У територіальній структурі промислового комплексу Київського району домінуючу роль відіграють Київська промислова агломерація та великі промислові вузли. Київська промислова агломерація – складна система, ядром якої є промисловий вузол міста-мільйонера Києва. її територія охоплює всі прилеглі до ядра адміністративні райони, пов’язані з ним виробничими, ресурсними, трудовими, комунікаційними, матеріально-технічними і транспортними зв’язками.

Великі промислові вузли функціонують в обласних центрах, які виконують багато функцій, у тому числі промислову. На території Київського промислового району таких вузлів нараховують чотири: Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський і Черкаський, їх територія не обмежується лише обласними центрами, а охоплює всі ті поселення, що розташовані в зоні впливу великих міст.

До важливих промислових центрів належать такі міста: Ніжин, Прилуки, Коростень, Бердичів, Умань та ін. Крім промислових вузлів і центрів, функціонують малі міста і поселення міського типу, на території яких зосереджені різні промислові підприємства (будівельні, деревообробні, плодоовочеконсервні, м’ясні, молочні, цукрові тощо).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Географія промислових комплексів – Іщук С. І. – 7.4. Київський промисловий район