Географія – Олійник Я. Б

Географія – Олійник Я. Б. – ПЕРЕДМОВА

Вступні іспити з географії абітурієнти складають переважно при вступі на географічні та економічні спеціальності вищих навчальних закладів. Крім того, деякі навчальні заклади і факультети природничого чи гуманітарного профілю, наприклад геологічні, міжнародних відносин, міжнародного туризму

Географія – Олійник Я. Б. – ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

1. ПЛАН МІСЦЕВОСТІ 1.1. Поняття про план місцевості План – зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні. Плани складаються переважно у масштабі 1:2000 і більше. На них зберігається обрис

Географія – Олійник Я. Б. – 1. ПЛАН МІСЦЕВОСТІ

1. ПЛАН МІСЦЕВОСТІ 1.1. Поняття про план місцевості План – зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні. Плани складаються переважно у масштабі 1:2000 і більше. На них зберігається обрис

Географія – Олійник Я. Б. – 1.1. Поняття про план місцевості

1. ПЛАН МІСЦЕВОСТІ 1.1. Поняття про план місцевості План – зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні. Плани складаються переважно у масштабі 1:2000 і більше. На них зберігається обрис

Географія – Олійник Я. Б. – 1.2. Горизонт. Сторони горизонту

1. ПЛАН МІСЦЕВОСТІ 1.1. Поняття про план місцевості План – зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні. Плани складаються переважно у масштабі 1:2000 і більше. На них зберігається обрис

Географія – Олійник Я. Б. – 1.3. Способи орієнтування на місцевості. Вміння користуватися компасом

1. ПЛАН МІСЦЕВОСТІ 1.1. Поняття про план місцевості План – зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні. Плани складаються переважно у масштабі 1:2000 і більше. На них зберігається обрис

Географія – Олійник Я. Б. – 1.4. Азимут

Азимут земного предмета – кут між площиною географічного меридіана (тобто вертикальною площиною, що проходить через точки північ і південь) і вертикальною площиною, в якій розміщений земний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від

Географія – Олійник Я. Б. – 1.5. Масштаб та його види

Азимут земного предмета – кут між площиною географічного меридіана (тобто вертикальною площиною, що проходить через точки північ і південь) і вертикальною площиною, в якій розміщений земний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від

Географія – Олійник Я. Б. – 1.6. Абсолютна і відносна висоти точок місцевості

Азимут земного предмета – кут між площиною географічного меридіана (тобто вертикальною площиною, що проходить через точки північ і південь) і вертикальною площиною, в якій розміщений земний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від

Географія – Олійник Я. Б. – 1.7. Використання планів у практичній діяльності людей

Азимут земного предмета – кут між площиною географічного меридіана (тобто вертикальною площиною, що проходить через точки північ і південь) і вертикальною площиною, в якій розміщений земний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від

Географія – Олійник Я. Б. – 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

2.1. Поняття про географічну карту. Основні відмінності географічної карти від плану місцевості Географічна карта – зменшене зображення всієї земної поверхні або окремих її частин на площині, побудоване за певними математичними правилами з урахуванням кулястості

Географія – Олійник Я. Б. – 2.1. Поняття про географічну карту. Основні відмінності географічної карти від плану місцевості

2.1. Поняття про географічну карту. Основні відмінності географічної карти від плану місцевості Географічна карта – зменшене зображення всієї земної поверхні або окремих її частин на площині, побудоване за певними математичними правилами з урахуванням кулястості

Географія – Олійник Я. Б. – 2.2. Типи карт

2.1. Поняття про географічну карту. Основні відмінності географічної карти від плану місцевості Географічна карта – зменшене зображення всієї земної поверхні або окремих її частин на площині, побудоване за певними математичними правилами з урахуванням кулястості

Географія – Олійник Я. Б. – 2.3. Вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабу. Вміння по карті виміряти довжину річки, визначити висоту гір, глибину океанів і морів

Для вимірювання відстаней на карті між двома точками необхідно визначити відстань між ними по прямій лінії за допомогою лінійки, циркуля-вимірювача, палетки або нитки. Якщо відстань між пунктами є ламаною лінією (по залізниці), довжину її

Географія – Олійник Я. Б. – 2.4. Особливості картографічного зображення. Неминучість спотворення на картах внаслідок кривизни Землі: елементарні поняття про характер цих спотворень (відстаней, напрямків і площ)

Для вимірювання відстаней на карті між двома точками необхідно визначити відстань між ними по прямій лінії за допомогою лінійки, циркуля-вимірювача, палетки або нитки. Якщо відстань між пунктами є ламаною лінією (по залізниці), довжину її

Географія – Олійник Я. Б. – 2.5. Градусна сітка на карті та її елементи

Градусна сітка утворюється меридіанами і паралелями. Меридіани – це лінії, які проводяться на глобусі через Північний і Південний полюси. Через кожну точку на земній поверхні можна провести меридіан. Всі меридіани на глобусі мають однакову

Географія – Олійник Я. Б. – 2.6. Географічна широта і довгота

Градусна сітка утворюється меридіанами і паралелями. Меридіани – це лінії, які проводяться на глобусі через Північний і Південний полюси. Через кожну точку на земній поверхні можна провести меридіан. Всі меридіани на глобусі мають однакову

Географія – Олійник Я. Б. – 2.7. Окомірна зйомка місцевості

Градусна сітка утворюється меридіанами і паралелями. Меридіани – це лінії, які проводяться на глобусі через Північний і Південний полюси. Через кожну точку на земній поверхні можна провести меридіан. Всі меридіани на глобусі мають однакову

Географія – Олійник Я. Б. – 2.8. Значення карти в житті та господарській діяльності людини

Градусна сітка утворюється меридіанами і паралелями. Меридіани – це лінії, які проводяться на глобусі через Північний і Південний полюси. Через кожну точку на земній поверхні можна провести меридіан. Всі меридіани на глобусі мають однакову

Географія – Олійник Я. Б. – 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

3.1. Сонячна система та її будова Сонячна система – це планетна система. До неї належать Сонце, 9 планет, їхні супутники, планетоїди (малі планети), або астероїди (зіркоподібні), комети і метеорична речовина. Всі вони рухаються за

Географія – Олійник Я. Б. – 3.1. Сонячна система та її будова

3.1. Сонячна система та її будова Сонячна система – це планетна система. До неї належать Сонце, 9 планет, їхні супутники, планетоїди (малі планети), або астероїди (зіркоподібні), комети і метеорична речовина. Всі вони рухаються за

Географія – Олійник Я. Б. – 3.2. Розвиток уявлень про форму Землі

Уявлення про форму Землі змінювались протягом розвитку людства. Давні народи Землі уявляли її плоскою. В Давній Греції за часів Гомера (IX-VIII ст. до н. е.) Землю уявляли трохи випуклим диском, подібним до щита воїна,

Географія – Олійник Я. Б. – 3.3. Фізико-географічне значення форми Землі

Куляста форма Землі визначає її фізико-географічні особливості. Вона зумовлює існування освітленої і затемненої сторін, тобто дня і ночі. На освітленому боці тепло прибуває, а на затемненому – витрачається через випромінювання. Це впливає на стан

Географія – Олійник Я. Б. – 3.4. Розміри земної кулі

Куляста форма Землі визначає її фізико-географічні особливості. Вона зумовлює існування освітленої і затемненої сторін, тобто дня і ночі. На освітленому боці тепло прибуває, а на затемненому – витрачається через випромінювання. Це впливає на стан

Географія – Олійник Я. Б. – 3.5. Добове обертання Землі та його наслідки

Куляста форма Землі визначає її фізико-географічні особливості. Вона зумовлює існування освітленої і затемненої сторін, тобто дня і ночі. На освітленому боці тепло прибуває, а на затемненому – витрачається через випромінювання. Це впливає на стан

Географія – Олійник Я. Б. – 3.6. Місцевий, поясний і декретний час, лінія зміни дат

Місцевий час, поясний час і лінія зміни дат зв’язані з обертанням Землі. Місцевий нас – це час меридіана даного місця, який визначається положенням Сонця. Момент, коли Сонце знаходиться в площині меридіана даного місця, є

Географія – Олійник Я. Б. – 3.7. Річний рух Землі та його наслідки

Місцевий час, поясний час і лінія зміни дат зв’язані з обертанням Землі. Місцевий нас – це час меридіана даного місця, який визначається положенням Сонця. Момент, коли Сонце знаходиться в площині меридіана даного місця, є

Географія – Олійник Я. Б. – 3.8. Тропіки і полярні кола

Місцевий час, поясний час і лінія зміни дат зв’язані з обертанням Землі. Місцевий нас – це час меридіана даного місця, який визначається положенням Сонця. Момент, коли Сонце знаходиться в площині меридіана даного місця, є

Географія – Олійник Я. Б. – 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

4.1. Внутрішня будова Землі Земля має складну внутрішню будову. Про будову Землі дізнаються переважно на основі сейсмічних даних – за швидкістю хвиль, які виникають при землетрусах. Безпосереднє спостереження можливе лише на невеликій глибині: найбільші

Географія – Олійник Я. Б. – 4.1. Внутрішня будова Землі

4.1. Внутрішня будова Землі Земля має складну внутрішню будову. Про будову Землі дізнаються переважно на основі сейсмічних даних – за швидкістю хвиль, які виникають при землетрусах. Безпосереднє спостереження можливе лише на невеликій глибині: найбільші

Географія – Олійник Я. Б. – 4.2. Поняття “літосфера”

4.1. Внутрішня будова Землі Земля має складну внутрішню будову. Про будову Землі дізнаються переважно на основі сейсмічних даних – за швидкістю хвиль, які виникають при землетрусах. Безпосереднє спостереження можливе лише на невеликій глибині: найбільші

Географія – Олійник Я. Б. – 4.3. Типи земної кори

4.1. Внутрішня будова Землі Земля має складну внутрішню будову. Про будову Землі дізнаються переважно на основі сейсмічних даних – за швидкістю хвиль, які виникають при землетрусах. Безпосереднє спостереження можливе лише на невеликій глибині: найбільші

Географія – Олійник Я. Б. – 4.4. Зовнішні сили, які змінюють поверхню Землі

В основі геологічних процесів лежать різні джерела енергії. Вони поділяються на зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні). Гірські породи, які залягають на поверхні чи близько під поверхнею, піддаються дії сонячних променів, води, повітря, організмів. Діяльність

Географія – Олійник Я. Б. – 4.4.1. Вивітрювання

В основі геологічних процесів лежать різні джерела енергії. Вони поділяються на зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні). Гірські породи, які залягають на поверхні чи близько під поверхнею, піддаються дії сонячних променів, води, повітря, організмів. Діяльність

Географія – Олійник Я. Б. – 4.4.2. Робота вітру

В основі геологічних процесів лежать різні джерела енергії. Вони поділяються на зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні). Гірські породи, які залягають на поверхні чи близько під поверхнею, піддаються дії сонячних променів, води, повітря, організмів. Діяльність

Географія – Олійник Я. Б. – 4.4.3. Робота текучих вод

Діяльність текучих вод – це головний зовнішній процес на земній поверхні. Він спостерігається практично повсюди, за винятком полярних районів і гір, що вкриті льодовиками; обмежений у пустелях. Від текучої води відбувається загальне зниження поверхні

Географія – Олійник Я. Б. – 4.4.4. Робота льодовиків

Діяльність текучих вод – це головний зовнішній процес на земній поверхні. Він спостерігається практично повсюди, за винятком полярних районів і гір, що вкриті льодовиками; обмежений у пустелях. Від текучої води відбувається загальне зниження поверхні

Географія – Олійник Я. Б. – 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

Внутрішні (ендогенні) процеси – хімічні й фізичні процеси, що відбуваються всередині Землі. До них належать: розпал радіоактивних речовин, різні хімічні реакції і поліморфні перетворення підкоркових мас, раптові розряди виникаючих напруг. Ендогенні процеси проявляються у

Географія – Олійник Я. Б. – 4.5.1. Вулкани та райони їх поширення

Внутрішні (ендогенні) процеси – хімічні й фізичні процеси, що відбуваються всередині Землі. До них належать: розпал радіоактивних речовин, різні хімічні реакції і поліморфні перетворення підкоркових мас, раптові розряди виникаючих напруг. Ендогенні процеси проявляються у

Географія – Олійник Я. Б. – 4.5.2. Землетруси та райони їх поширення

Внутрішні (ендогенні) процеси – хімічні й фізичні процеси, що відбуваються всередині Землі. До них належать: розпал радіоактивних речовин, різні хімічні реакції і поліморфні перетворення підкоркових мас, раптові розряди виникаючих напруг. Ендогенні процеси проявляються у

Географія – Олійник Я. Б. – 4.6. Утворення материків та океанів

Материки та океани – найголовніші мегаформи поверхні Землі. Материки від океанів відрізняються рівнем, на якому лежать їхні поверхні над дном океанів. Материки – великі ділянки літосфери, що виступають над рівнем океану (острови – невеликі

Географія – Олійник Я. Б. – 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір’я, гори і нагір’я

Основними формами рельєфу Землі є гори і рівнини. Гори займають 40 % суші земної кулі, рівнини – 60 %. Гори – це значні, високо підняті над місцевістю, сильно і глибоко розчленовані ділянки земної кори

Географія – Олійник Я. Б. – 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

Складчасті гори – підняття земної поверхні, які виникають у рухомих зонах земної кори. Найхарактерніші вони для молодих геосинклінальних зон. У них товща гірських порід зім’ята в складки різної величини і крутизни, піднята на деяку

Географія – Олійник Я. Б. – 4.9. Поняття про річкову долину

Складчасті гори – підняття земної поверхні, які виникають у рухомих зонах земної кори. Найхарактерніші вони для молодих геосинклінальних зон. У них товща гірських порід зім’ята в складки різної величини і крутизни, піднята на деяку

Географія – Олійник Я. Б. – 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

Складчасті гори – підняття земної поверхні, які виникають у рухомих зонах земної кори. Найхарактерніші вони для молодих геосинклінальних зон. У них товща гірських порід зім’ята в складки різної величини і крутизни, піднята на деяку

Географія – Олійник Я. Б. – 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

Земна кора складається в основному з дев’яти елементів, на які припадає 99,79 % (табл. 1). Таблиця 1. Вміст у земній корі найбільш поширених елементів (за О. П. Виноградовим, 1959) Елементи Відсоток від загальної маси,

Географія – Олійник Я. Б. – 4.12. Надра та їх охорона

Надра Землі використовуються в кількох напрямах: 1) для добування корисних копалин; 2) зберігання рідких і газоподібних корисних копалин у природних і штучних сховищах; 3) створення різних споруд і навіть цілих заводів; 4) транспортних комунікацій

Географія – Олійник Я. Б. – 5. АТМОСФЕРА

5.1. Поняття про атмосферу Атмосфера (від грец. atmos – повітря і сфера – куля) Землі – повітряна оболонка, що оточує Землю і обертається разом з нею під дією сили тяжіння. Маса атмосфери становить 5,15

Географія – Олійник Я. Б. – 5.1. Поняття про атмосферу

5.1. Поняття про атмосферу Атмосфера (від грец. atmos – повітря і сфера – куля) Землі – повітряна оболонка, що оточує Землю і обертається разом з нею під дією сили тяжіння. Маса атмосфери становить 5,15

Географія – Олійник Я. Б. – 5.2. Висота, межі й будова атмосфери

Межі атмосфери умовні. Верхню межу тонно не визначено. Густина повітря з висотою зменшується, атмосфера поступово, без чіткої межі переходить у міжпланетний простір. За верхню межу іноді беруть таку висоту, на якій окремі розрізнені частини