Географія – Олійник Я. Б. – 56. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
56.1. Значення комплексу
Лісопромисловий комплекс охоплює заготівлю, механічну обробку та хімічну переробку деревини.
Ліс – є не тільки промислова сировина. Він захищає грунт від водної та вітрової ерозії, зберігає вологу землі, стримує розливи річок, оберігає поля від згубних суховіїв. Найважливіший продукт життєдіяльності лісу – кисень.
Лісова промисловість виробляє засоби виробництва (круглий ліс, пиломатеріали, фанеру, деревні плити, метиловий спирт) і предмети споживання (меблі, папір, оцтову кислоту), її продукція використовується в машинобудуванні, легкій промисловості, на транспорті, у зв’язку, в будівництві. Водночас лісова промисловість отримує від інших галузей лаки, фарби (виробництво меблів), соду, натрій, вибілюючі хімікати (виготовлення паперу), автомашини, трактори, верстати (заготівля та оброблення деревини). Вона має розвинені міжгалузеві зв’язки.
56.2. Галузева структура. Принципи та особливості розміщення основних галузей
Лісова промисловість має галузі, що різняться між собою технологією виробництва і призначенням готової продукції. Основні з них – лісозаготівельна, деревообробна, лісохімічна, целюлозно-паперова.
Лісозаготівельна промисловість проводить лісосічні роботи, вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку. Продукцією лісозаготівельної промисловості є ділова деревина (використовують у лісопилянні, фанерному, тарному і целюлозному виробництві, у будівництві, гірничодобувній промисловості) та дрова (використовують як паливо й сировину в лісохімічній промисловості). Ця галузь розвивається там, де наявні лісові ресурси.
Деревообробна промисловість здійснює переробку деревини й виготовляє широкий асортимент матеріалів і готових продуктів (пиломатеріали, деревні плити для потреб будівництва, заготівки й деталі для вагоно-, авто-, суднобудування, дерев’яна тара, меблі та ін.). Вона включає механічну (лісопильне, тарне, меблеве виробництво) та хіміко-механічну (фанерне, деревноплиткове виробництва) обробку деревини. Лісопильна промисловість розміщується в районах лісозаготівель, у місцях перетину або підходу залізниць до лісосплавних шляхів, у дельтах сплавних рік, на лісовозних залізницях.
На розміщення підприємств механічної обробки деревини впливає не лише кількість, а і якість (порідний склад) сировини. Так, для виготовлення фанери використовується переважно береза. Значна питома вага сировини потребує орієнтації цього виробництва на райони з переважанням мішаних лісів із значними запасами березової деревини. Рівночасно виробництво сірників територіально пов’язане з поширенням осики.
Меблева промисловість виготовляє меблі для житлових, культурно-побутових, адміністративних та інших приміщень. Вона тяжіє до районів зосередження сировини і трудових ресурсів та споживання продукції.
Лісохімічна промисловість виробляє деревне вугілля, оцтові порошок і кислоту, метиловий спирт, формалін, розчинники, флотаційні масла. Вона використовує дрова листяних порід, соснову живицю, дубову кору. Продукція лісохімічної промисловості використовується в хімічній, металургійній та харчовій промисловості, в сільському господарстві. Технологічні процеси галузі пов’язані з хімічною переробкою деревини та відходів лісового господарства, лісозаготівель, деревообробки.
У целюлозно-паперовій промисловості хімічна технологія поєднується з механічною. Вона на основі деревини хвойних порід і відходів її обробки, соломи, костриці конопель та льону, стебел бавовнику, очерету, рогози, макулатури й ганчір’я виробляє різні види паперу, картону та виробів з них, штучне волокно, целюлозу. її продукцію застосовують майже в усіх галузях господарства і в побуті. Целюлозно-паперове виробництво характеризується високою водо – й матеріаломісткістю, тому тяжіє до сировинних баз, поблизу яких орієнтоване на ріки як шляхи транспортування і джерела водопостачання.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)