Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Розділ V. Запаси

5.1. Визначення запасів та їх оцінка

Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв’язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб’єкта. В сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам – засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.

Сфера застосування МСБО 2

В умовах трансформаційних процесів метою є гармонізація системи обліку та дослідження МСБО 2, що доповнюються новими завданнями в обліку.

Цей Стандарт застосовується до всіх запасів, за винятком:

А) незавершеного виробництва за будівельними контрактами, включаючи прямо пов’язані з ними контракти з надання послуг (МСБО 11);

Б) фінансових інструментів (МСФЗ 7 та МСБО 39);

В) біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю та сільськогосподарською продукцією на місці збирання врожаю (МСБО 41).

Сфера застосування П(С)БО 9

В Україні методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації щодо запасів підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (далі – П(С)БО 9).

Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності запасів необхідно враховувати вимоги інших П(С)БО:

– П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”,

– П(С)БО 2 “Баланс”,

– П(С)БО 16 “Витрати”,

– П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, а також Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Норми П(С)БО 9 застосовуються підприємствами всіх форм власності, крім бюджетних установ.

Норми П(С)БО 9 розповсюджуються тільки на запаси, облік яких ведеться на основі історичної (фактичної) собівартості та не застосовуються до:

O незавершених робіт за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними (П(С)БО 18 “Будівельні контракти”);

O фінансових активів П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”);

O молодняку тварин і тварин на відгодівлі, продукції сільського і лісового господарства, корисних копалин, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших П(С)БО (на сьогодні така оцінка не застосовується).

Визнання запасів за МСБО

Відповідно до МСБО 2, запаси (Inventories) – це активи, які:

А) утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари);

Б) перебувають у процесі виробництва продукції (послуг) із метою продажу (готова продукція, напівфабрикати, незавершене виробництво);

В) у формі сировини та інших матеріалів, призначених для споживання у виробничому процесі чи процесі надання послуг (сировина та матеріали).

Звичайна діяльність – це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

За визначенням, запаси – це оборотні активи, тобто вони не повинні бути обмежені у використанні та призначені для реалізації або використання протягом року чи операційного циклу, якщо він довший за рік.

Придбані запаси визнаються активом у разі задоволення усіх наведених нижче умов:

O до підприємства перейшли усі суттєві ризики та вигоди, пов’язані з власністю на запаси;

O підприємство отримало контроль над запасами та здійснює управління ними тією мірою, яка звичайно пов’язана з правом власності;

O собівартість запасів може бути достовірно визначена;

O існує ймовірність надходження до підприємства майбутніх економічних вигод, пов’язаних із запасами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Розділ V. Запаси