Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Оцінка фінансових зобов’язань за П(С)БО

Первісною оцінкою фінансових та інші зобов’язань і їх відображення у фінансовому обліку та фінансовій звітності є їх справедлива вартість за додаванням витрат за операцією.

Витрати на операцію (Transaction Coast) – це додаткові витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням, або вибуттям фінансового зобов’язання, комісійні, обов’язкові збори, та платежі при передачі цінних паперів та ін.

Справедлива вартість – це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Зазначимо, що справедлива вартість зобов’язань визначається за пріоритетом: І. Ринкова ціна є активний ринок => при відсутності активного ринку => II. Методи оцінки => при відсутності активного ринку та методів оцінки ==> III. Собівартість за вирахуванням збитків від зменшення корисності. Отже, справедливу вартість можна визначити для всіх фінансових зобов’язань.

Амортизована собівартість зобов’язання – це сума, за якою зобов’язання оцінили при первісному визнанні, мінус виплати основної суми боргу, плюс або мінус накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та і сумою погашення мінус, мінус будь-яке часткове списання

Подальша оцінка зобов’язань залежить від їх класифікації. Склад зобов’язань за міжнародними стандартами та їх відповідна оцінка відображено за допомогою табл. 9.3.

Таблиця 9.3. СКЛАД ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТА ЇХ ОЦІНКА ЗА МСБО

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами   Жолнер І. В.   Оцінка фінансових зобовязань за П(С)БО

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами   Жолнер І. В.   Оцінка фінансових зобовязань за П(С)БО

Оцінка фінансових зобов’язань за П(С)БО

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і фінансових зобов’язань за похідними фінансовими інструментами.

Фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу – фінансове зобов’язання, що виникає внаслідок випуску фінансового інструмента з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винагороди посередника.

Похідні фінансові інструменти та фінансові зобов’язання, призначені для продажу, переоцінюються до справедливої вартості, крім зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента власного капіталу.

Зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступну після визнання дату балансу не можна достовірно визначити, оцінюється за собівартістю.

Збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інструментів, які не є об’єктом хеджування та оцінюються за справедливою вартістю, визнається:

O іншими доходами (рахунок 74 “Інші доходи”);

O або іншими витратами (рахунок 97 “Інші витрати”).

Фінансовий актив і фінансове зобов’язання згортаються з відображенням у балансі згорнутого сальдо, якщо підприємство має:

O юридичне право на залік визнаних сум;

O можливість і намір погасити згорнуте зобов’язання або реалізувати активи і погасити зобов’язання одночасно.

9.3. Виплати працівникам

Облік виплат персоналу, як в аспекті витрат, так і в аспекті зобов’язань, регулюється МСБО 19 “Виплати працівникам”. Але у національному обліку є його прямий аналог П(С)БО 26 з ідентичною назвою. Слід відзначити, що національний стандарт за змістом майже не має розбіжностей з міжнародним. Ми звикли ідентифікувати це як облік праці та її оплати.

МСБО 19 слід застосовувати працедавцю при обліку всіх виплат працівникам, за винятком тих, до яких застосовується МСФЗ 2 “Платіж на основі акцій”. Цей Стандарт не розглядає звітність за програмами виплат працівникам (див. МСБО 26 “Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення”).

МСБО 19 застосовують до виплат працівникам, включаючи ті, що їх надають:

А) за офіційною програмою або іншими офіційними угодами між підприємством та окремими працівниками, групами працівників чи їхніми представниками;

Б) згідно з законодавчими вимогами або через галузеві угоди, за якими підприємства мають робити внески до національних, державних, галузевих або інших програм за участю кількох працедавців, або

В) згідно з тією неофіційною практикою, яка веде до виникнення конструктивних зобов’язань. Неофіційна практика веде до виникнення конструктивного зобов’язання, при якому суб’єкт господарювання не має ніякої реальної альтернативи, крім здійснення виплат працівникам.

Прикладом конструктивного зобов’язання є ситуація, коли зміна неофіційної практики підприємства веде до розриву його стосунків з працівниками.

Визначення термінів, що стосуються виплат працівникам узагальнено в табл. 9.4.

Таблиця 9.4. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ОБЛІКУ ВИПЛАТ ПРАЦІВНИКАМ

Терміни

Визначення

1

2

3

1

Виплати працівникам

Employee Benefits

Це всі форми компенсації, що їх надає підприємство в обмін на послуги, надані працівниками

2

Короткострокові виплати працівникам

Shot-term employee benefits

Це виплати працівникам (окрім виплат при звільненні працівників), які підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги

3

Виплати по закінченні трудової діяльності

Post-employment benefits

Це виплати працівникам (окрім виплат при звільненні працівників), які підлягають сплаті після закінчення трудової діяльності.

4

Програми виплат по закінченні трудової діяльності

Post-employment benefits plan

Це офіційні або неофіційні угоди, згідно з якими підприємство надає виплати по закінченні трудової діяльності одному або кільком працівникам.

5

Програми з визначеною виплатою

Defined benefit plan

Це програми виплат по закінченні трудової діяльності, крім програм з визначеним внеском.

6

Програми з визначеним внеском

Defined

Contribution plan

Це програми виплат по закінченні трудової діяльності, згідно з якими підприємство сплачує фіксовані внески окремому фонду і не матиме юридичного чи конструктивного зобов’язання сплачувати подальші внески, якщо фонд не матиме достатньо активів для сплати всіх виплат працівникам, пов’язаних з їхніми послугами у поточному та попередніх періодах.

1

Програми за участю кількох працедавців

Multi-employer plans

Це програми з визначеним внеском (окрім державних програм) або програми з визначеною виплатою (окрім державних програм), які:

А) об’єднують внесені різними підприємствами активи, які не перебувають під спільним контролем;

Б) використовують ці активи для надання виплат працівникам більше ніж одного підприємства, на підставі того, що рівні внесків та виплат визначаються незалежно від типу підприємства, на якому працюють ці працівники.

8

Інші довгострокові виплати працівникам

Other long-term employee benefits

Це виплати працівникам (окрім виплат по закінченні трудової діяльності та виплат при звільненні), які не підлягають сплаті у повному обсязі протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги.

9

Виплати при звільненні

Terminations benefits

Це виплати працівникам, які підлягають сплаті в результаті:

А) рішення підприємства звільнити працівника до встановленої дати виходу на пенсію; або б) рішення працівника погодитися на добровільне звільнення в обмін на такі виплати.

10

Гарантовані виплати працівникам

Vested employee benefits

Це виплати працівникам, які не залежать від майбутньої трудової діяльності

Виплати працівникам включають:

А) короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата працівникам та службовцям, внески на соціальне забезпечення, оплачені щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність, участь у прибутку та премії (якщо вони підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду), а також негроїдові пільги (такі як медичне обслуговування, надання житла, автомобілів, а також надання безкоштовних чи субсидованих товарів або послуг) для теперішніх працівників;

Б) виплати по закінченні трудової діяльності, такі як пенсії, інші види пенсійного забезпечення, страхування життя та медичне обслуговування по закінченні трудової діяльності;

В) інші довгострокові виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років або оплачувану академічну відпустку, виплати з нагоди ювілеїв чи інші виплати за вислугу років, виплати за тривалою непрацездатністю, а також отримання частки прибутку, премії та відстрочену компенсацію, якщо вони не підлягають сплаті повністю протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду;

Г) виплати при звільненні.

Перераховані вище категорії мають різні характеристики тому МСБО 19 встановлено окремі вимоги до кожної категорії. На яких ми і зупинимось.

Але слід зазначити певну особливість МСБО 19, а саме що виплати працівникам включають виплати, які надаються або працівникам, або їх утриманцям, та можуть бути надані у формі грошових виплат (або надання товарів чи послуг) безпосередньо працівникам, їхнім дружинам/чоловікам, дітям чи іншим утриманцям або іншим особам, наприклад, страховим компаніям.

Працівник може надавати послуги підприємству на основі:

O повного робочого дня;

O неповного робочого дня;

O постійної зайнятості;

O періодичної зайнятості;

O на тимчасовій основі

МСБО 19 розглядає директорів та інший управлінський персонал як працівники.

Класифікація виплат працівникам за фінансовим обліком МСФЗ та П(С)БО наведено в табл. 9.5.

Таблиця 9.5. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИПЛАТ ПРАЦІВНИКАМ ЗА МСФЗ ТА П(С)БО

П(С)БО

Код рахунку

Назва рахунку за П(С)БО

МСФЗ (IFRS)

Код рахунку (accounts IFRS)

Назва рахунку за МСФЗ (IFRS)

1

2

3

4

5

6

26

65

Розрахунки за страхуванням

IAS 19

L.03

Інші короткострокові зобов’язання

26

651

За пенсійним забезпеченням

IAS 19

L.03.01

Нарахована зарплата, відповідні податки та премії

26

652

За соціальним страхуванням

IAS 19

L.03.01

Нарахована зарплата, відповідні податки та премії

26

653

За страхуванням на випадок безробіття

IAS 19

L.03.01

Нарахована зарплата, відповідні податки та премії

26

654

За індивідуальним страхуванням

IAS 19

L.03.01

Нарахована зарплата, відповідні податки та премії

26

655

За страхуванням майна

IAS 19

L.03.02

Зобов’язання за податками та резерви поточних податкових зобов’язань

26

66

Розрахунки за виплатами працівникам

IAS 19

L.03

Інші короткострокові зобов’язання

26

661

Розрахунки за заробітною платою

IAS 19

L.03.01

Нарахована зарплата, відповідні податки та премії

26

662

Розрахунки за депонентами

IAS 19

L.03.01

Нарахована зарплата, відповідні податки та премії

26

663

Розрахунки за іншими виплатами

IAS 19

L.03.01

Нарахована зарплата, відповідні податки та премії


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Оцінка фінансових зобов’язань за П(С)БО