Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Класифікація капіталу за МСБО

Класифікація капіталу за фінансовим обліком МСФЗ та П(С)БО наведено в табл. 8.4.

Таблиця 8.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ЗА МСФЗ ТА П(С)БО

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами   Жолнер І. В.   Класифікація капіталу за МСБО

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами   Жолнер І. В.   Класифікація капіталу за МСБО

Класифікація капіталу за П(С)БО

Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

I. Вкладений капітал – це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї).

II. Накопичений капітал – це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Класифікація власного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні його елементів. Капітал підприємства не може бути сформований іншими шляхами ніж вказані вище. Тому, якщо ми не бачимо у тому чи іншому елементі капіталу, наведених у Балансі підприємства, ознак І чи II групи елементів капіталу, слід з’ясувати, чи були підстави визнавати їх такими.

Вкладений капітал включає такі елементи:

O зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

O додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

O нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

O резервний капітал;

O інший додатковий капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми оплаченого капіталу:

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами   Жолнер І. В.   Класифікація капіталу за МСБО

Рис. 8.2. Взаємозв’язок оплаченого капіталу і рахунків

Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал – юридично оформлена, офіційно об’явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. У тому числі виділяють:

O статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

O пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України “Про господарські товариства” встановлено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств:

– для акціонерного товариства – сума, еквівалентна 1 250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства (стаття 24);

– для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю – сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатково вкладений капітал – це сума внесків засновників понад зареєстровану частину. У складі додатково вкладеного капіталу виділяють:

O емісійний дохід, який пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість, у акціонерних товариствах та

O інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства – це накопичений капітал, головні елементи якого:

O Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками.

O Резервний капітал – сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Законом України “Про господарські товариства” (ст. 14) встановлено мінімальний розмір:

O резервного фонду – 25 відсотків від статутного фонду,

O щорічних відрахувань до резервного фонду – 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Інший додатковий капітал включає такі види додаткового капіталу:

– капітал від дооцінки необоротних активів – капітал, сформований внаслідок дооцінки активів, яка здійснюється відповідно до ПБО;

– дарчий капітал – вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний фонд є тою часткою нерозподіленого прибутку, яка відрізняється практично тільки забороною його використання на розподіл дивідендів за простими акціями.

Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість приймати участь в управлінні та використанні прибутків, власності підприємства. Із такого підходу до визначення випливає заборона на збільшення власного капіталу за рахунок внесення фіктивних активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості та інше. Вирішення протиріччя між юридичним оформленням внесків до капіталу та необхідністю виконувати це правило полягає у застосуванні в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності коригуючих показників: неоплачений капітал; вилучений капітал.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Класифікація капіталу за МСБО