Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Ф’ючерсні контракти

Похідні фінансові інструменти або дериватив називається контракт, вартість якого залежить або походить від активів чи зобов’язань, що лежать в його основі, від базової ставки або індексу.

Деривативи застосовують для передачі ризиків, пов’язаних із зміною ціни, процентної ставки та інших ринкових ризиків, без фактичного отримання або передачі активів чи зобов’язань, які лежать в основі цих інструментів.

Деривативи застосовуються для двох цілей: торгівлі та хеджування.

Прибутки та збитки від торгівлі деривативами визнаються доходами або витратами. Прибутки та збитки від операцій хеджування наводяться у звітності різними способами залежно від типу хеджування.

Етапи обліку:

O Визнання – деривативи визнаються як призначені для хеджування або торгівлі;

O Оцінка – визначення справедливої вартості;

O Облік – відображається вплив облікових подій (операцій підприємства);

O Звітність – розкриття у фінансовій звітності та у примітках.

Таблиця 8.7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБЛІКУ ДЕРИВАТИВІВ

Застосування деривативів

Облік деривативів

Облік об’єкта хеджування

Торгівля

За справедливою вартістю, причому нереалізований прибуток (збиток) визнається як доходи (витрати)

Не здійснюється

Застосування деривативів

Облік деривативів

Облік об’єкта хеджування

Хеджування справедливої вартості

За справедливою вартістю, причому нереалізований прибуток (збиток) від переоцінки визнається як доходи (витрати)

За справедливою вартістю, причому нереалізований прибуток (збиток) від переоцінки визнається як доходи (витрати)

Хеджування грошових потоків

За справедливою вартістю, причому нереалізований прибуток (збиток) відображається у власному капіталі та визнається доходами, коли грошові потоки від операції хеджування впливають на дохід

Згідно з вимогами інших відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Типи деривативів: Форвардні контракти; Ф’ючерсні контракти; Опціони; Процентні та валютні свопи.

Форвардні контракти

Форвардний контракт – двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Базовий актив – товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов’язань за деривативом.

Приклад

2 січня 2008 р. АТ ABC уклало форвардний контракт на придбання 1 млн. дол. США за обмінним курсом 5 грн/1 дол. США через три місяці (1/04/2008).

Ф’ючерсні контракти

Ф’ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов’язань сторонами контракту. Фактично, ф’ючерсний контракт – це є стандартизований форвардний контракт, який вільно обертається на біржі.

Приклад

15 травня 2008 p. компанія CMC купує ф’ючерсні контракти на зерно (кожен контракт на 5 0о0 тонн зерна класу А) за ціною 120 грн за тонну з датою виконання 20 вересня 2008 р.

Процентні свопи

Процентним свопом називається угода між двома сторонами на обмін процентними платежами. Головним чином він застосовується для того, щоб змінити характер процентних ставок, за якими компанія сплачує або отримує проценти.

Простим процентним свопом називається угода на обмін фіксованих процентних ставок на змінні.

Базисний процентний своп означає обмін процентних ставок, які базуються на різних ринкових показниках (наприклад, обмін LIBOR на прайм).

Приклад

2 січня 2008 р. компанія ABC отримала позику у сумі 10 000 грн за змінною процентною ставкою на чотири роки. Проценти мають сплачуватись щорічно 31 грудня, а основна сума боргу 10 000 грн повинна бути сплаченою 31 грудня 2011 р. Ринкова процентна ставка кожного 1 січня визначає проценти до сплати наступного 31 грудня. 2 січня 2008 p. ABC укладає простий процентний своп терміном на 4 роки, за яким отримується змінний процент, а сплачується – фіксований. За розрахунками за процентним свопом, що базується на номінальній сумі 10000 грн, компанії ABC доведеться кожного 31 грудня сплачувати або отримувати грошові кошти.

Розрахунок у грошових коштах дорівнює різниці між сумою до сплати за фіксованою процентною ставкою та за сумою до отримання за змінною процентною ставкою, яка визначається ринком. Таким чином, як і з боргами із змінною процентною ставкою, ринкова процентна ставка, яка склалася на 1 січня визначає змінну частину розрахунку за свопом кожного 31 грудня. Компанія визначає процентний своп як хеджування руху грошових коштів від зміни процентних платежів за боргами за змінною процентною ставкою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – Ф’ючерсні контракти