Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – 7.4. Розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості у фінансовій звітності
Вексель одержаний – це письмове зобов’язання щодо сплати певної суми грошових коштів на протязі визначеного строку. Особа, що підписує вексель зобов’язується сплатити по ньому та називається векселедавцем.
Зазвичай векселі одержані використовуються, коли виникають наступні ситуації:
O Пролонговані строки оплати (як покриття простроченої дебіторської заборгованості);
O Більш суттєві докази заборгованості ніж рахунок-фактура та інші комерційні документи;
O Офіційна підстава для утримання відсотків;
O Можливість обертання
Приклад.
Підприємство “Альфавір” 10 листопада 2007 р. реалізувало товар за 18 000 грн (в тому числі ПДВ 3000 грн)
В оплату вартості товарів покупець виписав простий вексель терміном на один рік без зазначення відсотків.
Інший покупець готовий сплатити за товар гроші у сумі 18 000 грн (отже, фінансова угода є з “нульовою ” ставкою відсотка).
Домінуюча ставка на подібний інструмент становить 10 %.
Якщо покупець сплатить грошові кошти за товар, ціна реалізації становитиме 12 000 грн плюс ПДВ 2000 грн.
Підприємство повинне відобразити компенсацію за реалізований товар за справедливою вартістю. Оскільки компенсацію не буде отримано негайно, а лише по закінченні одного року, справедлива вартість компенсації не дорівнюватиме номінальній сумі, яка підлягає отриманню, тобто 12 000, а буде меншою. Відображення в обліку компенсації за справедливою вартістю грунтується на використанні умовної ставки відсотка для розрахунку майбутніх платежів за теперішньою вартістю.
По суті, покупець отримує фінансування за ставкою, яка нижча від ринкової, отже, відбуваються дві операції:
– продаж: товару;
– фінансова операція.
Різниця між справедливою вартістю компенсації та її номінальною сумою є доходом за відсотком від фінансової операції.
Розрахунок справедливої вартості реалізованого товару здійснюється у два етапи:
1-й етап – розрахунок справедливої вартості компенсації (платежу);
2-й етап – розрахунок суми заробленого відсотка.
1-й етап. Розрахунок справедливої вартості платежу
Виходячи з припущення, що платіж надійде вчасно через рік і ставка відсотка становить 10 %, справедлива вартість платежу, який надійде у формі компенсації, розраховується за формулою:
На рахунках бухгалтерського обліку підприємства “Альіавір” операція реалізації товарів буде відображена так. 10 листопада 2008р., грн:
O на справедливу вартість компенсації:
Дт “Векселі одержані” 18 000
Кт “Дохід від реалізації” 16 363,8
Кт “Доходи майбутніх періодів ” 1636,2
O на суму ПДВ:
Дт “Дохід від реалізації” 3000
Кт “Розрахунки за податками ” 3000.
Таким чином, на дату реалізації 10 листопада 2008 р. сума 16 363,8 грн, ПДВ 2 000 грн записується одночасно як дохід від реалізації і дебіторська заборгованість, 31 грудня 2008р., грн:
O на суму відсотків, що підлягають отриманню за місяць:
Дт “Доходи майбутніх періодів” 136,35
Кт “Відсотки одержані” 136,35 (1 636,2: 12 = 136,35)
10 листопада 2008 р., грн:
Дт “Грошові кошти ” 18 000
Кт “Векселі одержані” 18 000
Одночасно:
Дт “Доходи майбутніх періодів ” 1500,45
Кт “Відсотки одержані” 1500,45.
(1 636,2 -136,35 = 1500,45).
У таблиці 7.7 наведено приклади відображення операцій, пов’язаних з виникненням дебіторської заборгованості, забезпеченої векселями за П(С)БО.
Бланки векселів є бланками суворої звітності, для їх обліку використовується позабалансовий рахунок 08 “Бланки суворого обліку”.
Таблиця 7.7
7.4. Розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості у фінансовій звітності
У вітчизняному законодавстві в примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
1. Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.
2. Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, з виділенням внутрішньо-групового сальдо дебіторської заборгованості.
3. Склад і суми статті балансу “Інша дебіторська заборгованість”.
4. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.
5. Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.
6. Залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році. бухгалтерському балансі довгострокову дебіторську заборгованість подано у складі розділу І “Необоротні активи”, а поточну дебіторську заборгованість у складі розділу II “Оборотні активи” за такими статтями:
Списану дебіторську заборгованість відображають у позабалансовому обліку впродовж не менш як три роки з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.
Дебіторську заборгованість остаточно списують з позабалансового обліку після вирішення питання щодо визнання винних осіб або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.
Положення щодо розкриття інформації про дебіторську заборгованість як фінансового активу встановлюють Міжнародні стандарти фінансової звітності МСБО 32 та МСБО 39. Відповідно до яких:
1. Фінансовий актив слід згортати і чисту суму подавати в балансі, якщо і тільки якщо підприємство:
А) має юридично забезпечене право на згортання визнаних сум;
Б) має намір погасити зобов’язання на нетто-основі або продати актив й одночасно погасити зобов’язання.
Обліковуючи передачу фінансового активу, який не відповідає вимогам щодо припинення визнання, підприємство не слід згортати переданий актив та пов’язане з ним зобов’язання.
2. Операції з фінансовими інструментами можуть приводити до того, що підприємство прийме на себе або передасть іншій стороні один чи більше з наведених нижче фінансових ризиків. Відповідне розкриття дає інформацію, яка допомагає користувачам фінансових звітів визначати ступінь ризиків, пов’язаних із фінансовими інструментами:
А) ринковий ризик охоплює три типи ризику:
O валютний ризик – це ризик того, що вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін курсу обміну валют;
O відсотковий ризик справедливої вартості – це ризик того, що вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін ринкової ставки відсотка;
O ціновий ризик – це ризик того, що вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін ринкових цін незалежно від того, спричинені ці зміни факторами, які властиві окремому інструментові або його емітенту, чи факторами, які впливають на всі інструменти, з якими здійснюються операції на ринку. Ринковий ризик означає не лише ймовірність збитків, а й імовірність прибутків;
Б) кредитний ризик – це ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і цим завдасть фінансового збитку іншій стороні;
В) ризик ліквідності (який називають також ризиком фінансування) – це ризик того, що підприємство зустрінеться з труднощами при залученні коштів для виконання зобов’язань, пов’язаних із фінансовими інструментами. Ризик ліквідності може бути наслідком неможливості швидко продати фінансовий актив за ціною, близькою до його справедливої вартості;
Г) відсотковий ризик грошових потоків – це ризик того, що майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкової ставки відсотка. Наприклад, у випадку боргового документа з плаваючою ставкою такі коливання приводять до зміни ефективної ставки відсотка фінансового інструмента, як правило, без відповідної зміни його справедливої вартості.
Питання для самоперевірки до Розділу VII
1. Дати визначення дебіторської заборгованості?
2. Як класифікують дебіторську заборгованість за міжнародними стандартами?
3. Що таке сумнівна дебіторська заборгованість? Коли вона виникає?
4. Яка особливість обліку дебіторської заборгованості за міжнародними стандартами.
5. Як обліковуються векселі отримані від інших контрагентів?
6. Що являють собою рахунки до отримання?
7. Що означає поняття “фінансові активи, доступні для продажу”? Приведіть приклади.
8. Що таке резерв сумнівних боргів і коли він виникає?
9. Як обліковується резерв сумнівних боргів? Привести приклад.
10. Які особливості обліку векселів?
11. Коли підприємство може використовувати векселі, що одержали?
12. Як у фінансовій звітності відображається дебіторська заборгованість?
Тести до Розділу VII
1. Дебіторська заборгованість, як поняття:
A) існує в міжнародних стандартах та не існує в національних;
B) існує в національних стандартах та не існує в міжнародних;
C) існує в національних стандартах та існує в міжнародних;
D) правильна відповідь відсутня.
2. Суми грошових коштів, що не були сплачені і є заборгованістю клієнтів за товари, роботи чи послуги, що були реалізовані виконані чи надані в ході одного звичайного операційного циклу це:
A) вексель;
B) рахунок-фактура;
C) рахунки до отримання являють собою; сі) правильна відповідь відсутня.
3. Відповідно до МСБО 39 дебіторська заборгованість визнається в балансі тоді, коли:
A) виписується рахунок;
B) підприємство стає стороною контракту і внаслідок цього має юридичне право отримати грошові кошти;
C) автоматично при відвантаженні продукції;
D) правильна відповідь а, с.
4. Ставка, яка точно дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів до строку погашення до поточної чистої балансової вартості фінансового активу називається:
A) ануїтетом;
B) дисконтом;
C) ефективною ставкою відсотка;
D) правильна відповідь відсутня.
5. Сума на яку зменшується загальна ціна за рахунком-фактурою називаються:
A) знижкою;
B) дисконтом;
C) правильна відповідь а, b;
D) правильна відповідь відсутня.
6. Сумнівна дебіторська заборгованість це:
A) дебіторська заборгованість термін оплати якої ніколи не настане;
B) дебіторська заборгованість по якій існують сумніви щодо оплати;
C) правильна відповідь відсутня;
D) правильна відповідь а, b.
7. Дебіторська заборгованість, що визнана безнадійною списується:
A) в період її оцінки;
B) в період її визнання;
C) в період її формування;
D) правильна відповідь відсутня.
8. Поправка на рахунки, що не будуть сплачені це:
A) сумнівна дебіторська заборгованість;
B) безнадійна дебіторська заборгованість;
C) рахунки до сплати;
D) правильна відповідь відсутня.
9. Ризик того, що вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін курсу обміну валют називають:
A) ціновий ризик;
B) валютний ризик;
C) кредитний ризик;
D) всі відповіді є вірними.
10. Ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і цим завдасть фінансового збитку іншій стороні називають:
A) ціновий ризик;
B) валютний ризик;
C) кредитний ризик;
D) всі відповіді є вірними.