Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – 4.2. Шляхи утворення та оцінка нематеріальних активів

Методи оцінки нематеріальних активів відповідно до стандартів, якими регулюється їх облік розглянемо в табл. 4.2.

Слід зазначити, що переоцінюватись можуть лише ті об’єкти нематеріальних активів для яких існує активний ринок. Активний ринок це той на якому продаються однорідні об’єкти, є покупці і продавці та інформація про ринкові ціни є доступною для загалу.

Первісною оцінкою нематеріальних активів є їх собівартість.

Собівартість нематеріальних активів – це сума сплачених коштів або їх еквівалентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для отримання активу на момент придбання або його створення.

Визнання витрат у балансовій вартості нематеріального активу припиняється, коли цей актив досягає стану, необхідного для його функціонування у спосіб, визначений управлінським персоналом.

Таким чином, витрати, понесені під час використання або переміщення нематеріального активу, не включаються до балансової вартості цього активу. Наприклад, наведені далі витрати не включаються до балансової вартості нематеріального активу:

А) витрати, здійснені протягом часу, коли актив, здатний функціонувати у спосіб, визначений управлінським персоналом, ще має бути приведений до робочого стану;

Б) первісні операційні збитки, наприклад, такі, що були понесені під час зростання попиту на продукцію активу.

Таблиця 4.2. МЕТОДИ ОЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ВІДПОВІДНО ДО МСБО 38

Методи оцінки нематеріальних активів

Суть методу

Cost model

Модель собівартості

Передбачає відображення нематеріального активу в балансі за його собівартістю мінус накопичена амортизація та накопичені збитки від зменшення корисності

Revaluation model

Модель переоцінки

Передбачає, що після первісного визнання нематеріальний актив відображують в балансі за переоціненою вартістю, якою є справедлива вартість на дату переоцінки за мінусом подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності

Деякі операції відбуваються у зв’язку з розробкою нематеріального активу, але вони не обов’язково спрямовані на приведення активу до стану, необхідного для його функціонування у спосіб, визначений управлінським персоналом. Такі побічні операції можуть відбуватися до або під час діяльності з розробки. Оскільки побічні операції не є необхідними для приведення активу до стану, необхідного для його функціонування у спосіб, визначений управлінським персоналом, то дохід від побічних операцій і пов’язані з ними витрати негайно визнаються у прибутку чи збитках і включаються за їх відповідною класифікацією у доходи чи витрати.

Коли сплату за нематеріальний актив відкладають на строк, більший від звичайного строку кредиту, тоді собівартістю активу буде грошовий еквівалент ціни; різниця між цією сумою та загальними виплатами визнається як витрати на відсотки за період кредиту, якщо його не капіталізують згідно з дозволеним альтернативним підходом у МСБО 23 “Витрати на позики”.

Нематеріальні активи можуть виникати:

O як окремо придбані;

O при придбанні як частина об’єднання бізнесу;

O шляхом державного субсидування;

O шляхом обміну активів;

O шляхом внутрішнього створення.

І. Як окремо придбані.

Як правило, ціна яку сплачує підприємство для придбання нематеріального активу окремо, відображає очікування щодо ймовірності надходження до цього підприємства тих очікуваних майбутніх економічних вигод, що втілені в цьому активі. Іншими словами, собівартість цього активу відображає вплив зазначеної ймовірності. Таким чином, нематеріальні активи, що були придбані окремо, завжди відповідатимуть критерію імовірності визнання.

Крім того, собівартість придбаного окремо нематеріального активу, як правило, достовірно оцінити доволі легко. Особливо це стосується випадків, коли компенсація за придбання надається у грошовій формі або у вигляді інших монетарних активів.

Собівартість такого нематеріального активу включає в себе:

– ціну придбання (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) за вирахування торгівельних знижок;

– витрати пов’язані з приведенням активу в стан використання за призначенням (гонорари за юридичні послуги, плату за реєстрацію, прямі витрати на виплати працівникам, перевірку щодо функціональної придатності активу тощо).

Прикладами витрат, які можуть бути віднесеними безпосередньо на вартість нематеріальних активів, є:

А) витрати на виплати працівникам (згідно з визначенням у МСБО 19 “Виплати працівникам”), що виникають безпосередньо в результаті приведення активу до робочого стану;

Б) професійні гонорари, виплачені безпосередньо в результаті приведення активу до робочого стану;

В) витрати на перевірку належного функціонування такого активу.

До витрат, які не є складовою собівартості нематеріального активу, зокрема, належать:

А) витрати на запровадження нового продукту або послуги (в тому числі витрати на рекламу і просування на ринку);

Б) витрати на ведення бізнесу в новій місцевості або з новим класом клієнтів (у тому числі витрати на підготовку персоналу);

В) адміністративні та інші загальні накладні витрати.

Приклад.

ЗАТ “Світанок” переміг у тендері на придбання права на

O знаки для товарів, що розроблений іншим підприємством. В оплату було перераховано 900 000 євро, також було сплачено 80 000 за участь у тендері, мито 2000 та послуги юриста 4000.

Собівартість = 900 000 + 80 000 + 2 000 + 4 000= 986 000 євро.

Придбання пакету відображується проводками:

Дт L.01 “Розрахунки з кредиторами” 986 000

Km A.01.02 “Грошові кошти” 986 000

Дт A.08.03 “Права на знаки для товарів і послуг” 986 000

Km L.01 “Розрахунки з кредиторами” 986 000

За П(С)БО проведення будуть наступними:

Дт 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 986 000

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 986 000

Дт 127 “Інші нематеріальні активи” 986 000

Кт 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” 986 000


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами – Жолнер І. В. – 4.2. Шляхи утворення та оцінка нематеріальних активів