Фінансовий облік – Сук Л. К. – 4.11. Визнання та види зобов’язань

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені П(С)БО 11 “Зобов’язання”.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Погашення зобов’язання може здійснюватися шляхом сплати грошима, відвантаження готової продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг тощо.

З метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються:

– на довгострокові;

– поточні;

– забезпечення;

– непередбачені зобов’язання.

– доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов’язань належать такі зобов’язання, які мають бути погашені протягом більше як 12 місяців або протягом періоду, більшого ніж один операційний цикл, якщо він становить більше 12 місяців. Довгостроковими зобов’язаннями є:

– довгострокові кредити банків;

– інші довгострокові фінансові зобов’язання;

– відстрочені податкові зобов’язання;

– інші довгострокові зобов’язання.

П(С)БО 11 “Зобов’язання” передбачає, що зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний строк погашення був більше ніж 12 місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.

Довгострокове зобов’язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов’язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

– позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення;

– не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 12 місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов’язань належать:

– короткострокові кредити банків;

– поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

– короткострокові векселі видані;

– кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

– поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, внутрішніх розрахунків;

– інші поточні зобов’язання.

Поточні зобов’язання відображають у балансі за сумою погашення.

Зобов’язання виникають при виконанні контрактів. Розрізняють звичайний і обтяжливий контракти.

Обтяжливий контракт – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Окремим видом зобов’язань є забезпечення. Вони не мають чітко визначеного строку. Сума їх на дату балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок.

П(С)БО 11 “Зобов’язання” передбачає, що забезпечення можуть створюватися для відшкодування таких (майбутніх) операційних витрат:

– на виплату відпусток працівникам;

– додаткове пенсійне забезпечення;

– виконання гарантійних зобов’язань;

– реструктуризацію;

– виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів, необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу.

Забезпечення для відшкодування витрат на реконструкцію створюється за наявності затвердженого на підприємстві плану реконструкції з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат на їх здійснення.

До зобов’язань відносять також суми цільового фінансування, отримані підприємством для виконання конкретних цільових програм.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується).

Окрему групу становлять непередбачені зобов’язання. До них належать:

– зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій, але лише тоді, коли в майбутньому відбудеться або не відбудеться подія, над якою підприємство не має повного контролю. Наприклад, підприємство видало гарантійне зобов’язання банку щодо погашення кредиту іншим підприємством. Якщо кредит не буде погашено ним через неспроможність сплатити, то підприємство-гарант погашає цей кредит за власні кошти;

– теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але нині не визнається через те, що воно є малоймовірним. Наприклад, підприємству пред’явлено судовий позов, але результат розгляду справи на час складання балансу ще не відомий.

Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках: 03 “Контрактні зобов’язання”, 04 “Непередбачені активи й зобов’язання”, 05 “Гарантії та забезпечення надані”.

У складі доходів майбутніх періодів відображаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Для відображення зобов’язань у пасиві балансу використовують чотири розділи:

– розділ II “Забезпечення наступних витрат і платежів”;

– розділ ПІ “Довгострокові зобов’язання”;

– розділ IV “Поточні зобов’язання”;

– розділ V “Доходи майбутніх періодів”.

Отже, пасив балансу включає власний капітал і зобов’язання. Нагадаємо рівняння балансу, виражене формулою

Актив = Капітал + Зобов’язання.

Для обліку кожного виду зобов’язань є відповідні рахунки. Ці рахунки пасивні. За дебетом в них відображають виконання (зменшення) зобов’язань, а за кредитом – утворення (збільшення) зобов’язань.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінансовий облік – Сук Л. К. – 4.11. Визнання та види зобов’язань