Фінансовий менеджмент – Шелудько В. М. – 12.7. Бізнес-планування на підприємстві

Бізнес-планування є однією з найважливіших складових системи фінансового планування на підприємствах, які функціонують в умовах конкурентного середовища, оскільки воно не тільки забезпечує внутрішні потреби підприємства в обгрунтованих кількісних оцінках майбутніх капіталовкладень, а й сприяє залученню надійних інвесторів для їх фінансування.

Бізнес-план – це всебічно обгрунтована послідовність управлінських рішень, спрямованих на вирішення завдань, передбачених стратегією розвитку підприємства і оформлених у вигляді відповідного планового документа.

Бізнес-план може бути складовою як поточного, так і стратегічного фінансового плану залежно від завдань, які при цьому вирішуються.

Розрізняють бізнес-план підприємства та бізнес-план інвестиційного проекту. Перший складають при створенні нового підприємства. Він розкриває всі напрями його майбутньої діяльності. Другий обгрунтовує доцільність реалізації вже існуючим підприємством окремого інвестиційного проекту. Розкриємо зміст та основні структурні елементи бізнес-плану інвестиційного проекту.

У бізнес-плані інвестиційного проекту обгрунтовують доцільність реалізації певного інвестиційного проекту, формулюють цілі, яких треба досягти в процесі його реалізації, розкривають плани дій за всіма видами діяльності (виробничою, інвестиційною, фінансовою), оцінюють ефективність проекту та ризики, які його супроводжують.

У процесі розробки бізнес-плану проводять маркетингові дослідження відповідного сегмента ринку, з урахуванням їх результатів формулюють цілі проекту та завдання за окремими видами діяльності, розробляють розділи бізнес-плану, оцінюють ефективність отриманих у результаті планування результатів.

Оскільки реалізація інвестиційного проекту, як правило, передбачає залучення зовнішніх джерел фінансування, відповідний плановий документ має чітко визначену структуру і зміст, спрямовані на те, щоб потенційні інвестори зацікавились бізнес-планом, виявили бажання докладно ознайомитися з наданою в ньому Інформацією, а в процесі ознайомлення переконались у доцільності вкладення коштів у запропонований проект.

Структура бізнес-плану містить такі розділи:

1. Інформація про виконавця проекту.

2. Резюме.

3. План маркетингу.

4. Виробничий план.

5. Організаційний план.

6. Інвестиційний план.

7. Фінансовий план.

1. Інформація про виконавця проекту містить його назву, юридичну адресу, досвід виконання подібних робіт та інші відомості.

2. У резюме наводять короткий опис бізнес-плану. Його зміст має викликати заінтересованість потенційних інвесторів і бажання уважно вивчити і проаналізувати всі наступні розділи плану. Як правило, резюме містить не більш як 2-3 сторінки і складається в останню чергу після написання всіх інших розділів.

3. У плані маркетингу аналізується ринкова кон’юнктура і розкривається механізм просування продукції на ринок, зокрема:

* надається характеристика товарів чи послуг, що впроваджуються;

* здійснюється загальний опис ринку, наводиться характеристика відповідного сегмента ринку, а також основних і потенційних конкурентів, основних та потенційних споживачів продукції, що впроваджується;

* розкривається стратегія збуту та просування продукції на ринок;

* визначається потреба у фінансуванні маркетингових та рекламних заходів протягом здійснення проекту.

4. Виробничий план містить описання виробничого процесу із зазначенням “вузьких” з технологічного погляду місць та шляхів їх подолання. У плані визначають:

– обсяги реалізації продукції у кількісному вираженні впродовж періоду, що планується (відповідно до результатів маркетингового дослідження);

– необхідні виробничі потужності;

– ресурси, найбільш потрібні для виробничого процесу, і джерела їх постачання;

– режим постачання ресурсів та умови оплати, можливість залучення інших джерел постачання;

– можливість кооперації та характеристика ймовірних партнерів.

На основі виробничого плану визначають обсяг необхідних інвестиційних витрат за проектом та поточні витрати на випуск продукції.

5. В організаційному плані наводять оптимальну організаційну структуру виробництва, розраховують чисельність працюючих та фонд заробітної плати. Цей розділ висвітлює:

– структуру підрозділів, які здійснюватимуть реалізацію проекту;

– потребу в створенні додаткових служб і підрозділів для реалізації проекту;

– процес контролю за роботою;

– потребу в робочій силі та додаткових працівниках, вимоги до їх кваліфікаційного рівня, потребу в перекваліфікації, продуктивність праці;

– дані про чинну систему заробітної плати, механізм її нарахування різним категоріям працівників підприємства, систему стимулювання;

– умови праці.

6. В інвестиційному плані, на відміну від виробничого, в якому надається інформація про кількісні та якісні показники виробничого процесу, відображують витрати, які необхідно здійснити для організації процесу виробництва. Основними документами інвестиційного плану є:

1) кошторис витрат за проектом;

2) перелік джерел фінансування проекту;

3) календарний план-графі к виконання робіт за проектом.

У кошторисі витрат відображують загальні витрати за проектом, а саме:

* передінвестиційні витрати;

* інвестиційні витрати;

* податки та збори;

* початкові витрати на виробництво.

До передінвестиційних витрат включають витрати, пов’язані з підготовкою проекту, а саме: маркетингові та організаційні витрати, які здійснюються на попередній і підготовчій стадіях проекту; витрати на розробку техніко-економічного обгрунтування, програмних продуктів, бізнес-плану; витрати на проведення науково-дослідних робіт, розробку проектної, конструкторської, технологічної документації тощо.

Інвестиційні витрати пов’язані з формуванням виробничих фондів, які будуть використовані в процесі виробництва і підлягати амортизації. Вони складаються з витрат на придбання або зведення будівель та споруд” проведення будівельно-монтажних робіт, придбання устаткування та введення його в експлуатацію.

Податки та збори включають податок на додану вартість, нарахований на вартість закупленого устаткування, мито, нараховане на вартість устаткування, що перетнуло митний кордон України, інші платежі і збори, що мають сплачуватись у зв’язку із закупкою устаткування, будівельними, монтажними та пусковими роботами за проектом.

До початкових витрат на виробництво відносять витрати, які здійснюються на початку реалізації проекту і не можуть бути покриті за рахунок доходів від виробничої діяльності в цьому періоді. Такі витрати можуть включати купівлю ліцензій і патентів, оплату праці, витрати на матеріали, електроенергію тощо на початковому етапі виробництва. Визначення обсягу початкових витрат на виробництво дає змогу об’єктивно оцінити потребу в додатковому фінансуванні та запобігти виникненню дефіциту грошових коштів на початку реалізації проекту.

Перелік джерел фінансування проекту містить назви внутрішніх і зовнішніх джерел, які будуть використані для фінансування проекту, їх обсяг та умови залучення. Обсяги джерел фінансування мають відповідати обсягам витрат, передбачених кошторисом витрат за проектом.

У календарному плані-графіку виконання робіт за проектом визначають та узгоджують в часі види й обсяги робіт, пов’язані з придбанням і введенням в експлуатацію необхідного для реалізації проекту обладнання та устаткування.

7. Фінансовий план узагальнює результати попередніх розділів і є заключним розділом бізнес-плану.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Фінансовий менеджмент – Шелудько В. М. – 12.7. Бізнес-планування на підприємстві